Презентація на тему:
Поняття про лексикологію

У слова свої закони вічно мінливого руху, У слові свої ознаки світла, тепла, ваги. Слово – клітина мислі, артерія сили духу, Тільки воно єднає різні людські береги. П.Воронько

Лексикологія-це розділ мовознавства, що вивчає лексику , тобто сукупність слів певної мови

До власне української лексики належать слова, що виникли на українському ґрунті. Цих слів немає в інших мовах.Наприклад:вщухати,загалом,зайвий,линути,залізниця,літак,людина,смуга,гарний,суниці,мрія.До власне української лексики належать також слова , витворені українською мовою від спільних з іншими мовами коренів. Наприклад: водій робітник , скрипаль , осторонь, миттю, бігцем, обмаль, удосвіта)

У процесі історичного розвитку словниковій склад кожної мови зазнає різних змін. Так, деякі слова перестають бути загальновживаними, звужують сферу свого поширення і поступово виходять з ужитку. Крім того , лексика постійно поповнюється новими словами, зокрема й іншомовного походження, які стають загальнонародним надбанням. Однак при цьому основна маса слів залишається без змін. Наявність такого ядра лексики забезпечує поколінням можливість спілкуватись.

Терміни-це слова, що вживаються для точного визначення певного поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Наприклад: аорта, водень, прямий кут, земноводні, теплообмін, стартовий гол.

Професійними називають такі слова та словосполучення, які властиві мовленню певної професійної групи людей. Важлива роль у професійному мовленні належить фразеологізмам. Наприклад: видавати на-гора( з мовлення шахтарів), підняття парів(з мовлення аграріїв), відкритий футбол(з мовлення футболістів).

Групи лексики Зі стилістичного погляду лексика сучасної української мови поділяється на: Стилістично нейтральну, яка вживається в усіх стилях мовлення(яблуня, ходити, далеко); Стилістично забарвлену, яка співвідноситься з одним чи кількома (але не з усіма) стилями мовлення ( кумекати, вирушити). За допомогою стилістично забарвлених слів твориться певний колорит мовлення, досягається експресивність висловлювання.

Книжна лексика характерна для офіційно–ділового , публіцистичного і наукового стилів мовлення. Розмовні слова використовуються в розмовному стилі мовлення. Вони надають мовленню неофіційного звучання, а отже, є неприпустимими для офіційно-ділового та наукових стилів, проте можуть використовуватися в публіцистиці та художній літературі для творення колориту невимушеності, простоти, експресивності. Розмовні слова можуть мати різне емоційне забарвлення(позитивне,негативне,урочисто-піднесене,знижене,пестливе,жартівливе,грубе).