Презентація на тему:
Орфографія

Морфологія. Орфографія 6 клас (12-річна школа)

З М І С Т Морфологія навчальне тестування Іменник навчальне тестування Прикметник розряди прикметників відмінкові закінчення прикметників навчальне тестування Числівник відмінювання числівників навчальне тестування Займенник відмінювання займенників правопис займенників навчальне тестування

Морфологія - розділ граматики, граматичне вчення про слово, його структуру, граматичні (морфологічні) форми слова, способи вираження граматичних значень, властивих слову; центральне місце в морфології належить вченню про частини мови. Зміст

Зміст

Установіть приналежність слів до частин мови в поданому тексті, мотивуючи свій висновок лексико-граматичними чи тільки граматичними ознаками кожного слова. Мова є однією з важливих ознак загальної культури. Недарма народна творчість говорить, що людину пізнають за ЇЇ мовою. Тому кожна культурна людина, висловлюючи думку, завжди прагне всі слова ставити на своє місце, не порушувати закономірностей граматичної будови, правильно вимовляти слова . (М. Жовтобрюх). Зміст

Навчальне тестування Зміст

Завдання 1 — 5 мають варіанти відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Виберіть правильну відповідь. 1) Виділіть рядок, у якому всі слова — іменники. А ворожіння, варта, трійка, залізо; Б казати, прогрес, думка, болото; В розкриття, тема, основна, колода; Г поглиблення, думка, добре, мистецтво. Зміст

2) Позначте рядок, у якому всі слова — самостійні частини мови. А пригода, жовтий, краса, щоби; Б виразно, тихо, біля, загадка; В переходити, місяць, журба, веселість; Г алгоритм, сонце, для, перемагати. Зміст

3) Укажіть рядок, у якому всі слова — прислівники. А віддано, сонячно, полотно, усе Б хороше, якісно, по-братськи, заввишки; В болісно, голодно, тимчасово, весло; Г чимдуж, босоніж, горілиць, птиць. Зміст

4) Виділіть речення, у якому вжито займенники. А Проходять віки, умирають люди, але живе народ, допоки лунає рідна пісня. Б Могутні прадерева, кількасотлітні велетні, чули мову наших пращурів. В Мову творять і дають їй крила слова . Г У гулі століть, у нездоланності народної пісні зростало й розпросторювалося у світ найкоштовніше творіння українського народу - рідна мова (/. Вихованець). Зміст

5) Укажіть рядок, у якому всі слова — дієслова. А прибігти, веселитися, робити, картатий; Б дивитися, радіти, жалітися, ощасливити; Д В багатіти, важко, дорожіти, забувати; Г вередувати, вермішель, розуміти, кричати; Д гомоніти, верховодити, верховина, чергувати. Зміст

6) Укажіть УСІ рядки, у яких усі слова — прийменники. А поміж, з-за, ув, серед; Б посеред, упереміш, за, задля; В до, над, під, де; Г біля, з, у, попри; Д побіля, із-за, про, при; Е посеред, по, між, з-над; Є з-поміж, з-посеред, коло, коли Зміст

Іменник - повнозначна частина мови, що об'єднує слова, які мають значення предметності, вираженої у формах роду, числа й відмінка. Наприклад: людина, земля, ясність, сокіл, дуб. Зміст

Лексико-граматичні категорії Назви Істот і неістот Загальні і власні назви Конкретні й абстрактні (хто?) синичка, гуморист що?) парк, лід Волошка, тривога, Говерла, Умань Бузок, голка, юнак. Світогляд, гідність

Граматичні категорії РІД ЧИСЛО ВІДМІНОК Ч о л о в і ч и й пісок, рік, батько Ж і н о ч и й мрія, ніч, тривога С е р е д н і й озеро, насіння С п і л ь н и й Сирота, плакса. ябеда ОДНИНА + МНОЖИНА ВІКНО- ВІКНА ТІЛЬКИ ОДНИНА МОЛОДЬ, МИР ТІЛЬКИ МНОЖИНА ОКУЛЯРИ, СУМИ Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний Зміст

У реченні іменники можуть виступати будь-яким членом - як головним, так другорядним: а) простим підметом: Останній грім давно скотився з даху (Г. Чубач). б) частиною складеного підмета: На панському току горів ожеред соломи (І. Нечуй-Левицький). в) додатком: Сонце втікає в ліси та бори, а Гуцулію саму лишає (М. Черемшина). г) неузгодженим означенням: / падають сніги рожевих птиць на море запахуще і солоне (М. Рильський). д) обставиною: Садами цвітуть небокраї, пливуть на морях кораблі (В. Сосюра). е) іменною частиною присудка: Наш народ - океан. (П. Тичина). Зміст

Відміни іменників І (перша) Чоловічого, жіночого, спільного роду із закінченням -А, -Я Оксана, суддя, ябеда ІІ (друга) Чоловічого роду із закінченням на приголосний та -О Батько, струмок, Івась Середній рід на -О, -Е, -Я Озеро, місце, зілля ІІІ (третя) Жіночого роду на приголосний + МАТИ Тінь, акварель І\/ (четверта) Середнього роду із закінченням –А, -Я (-ат-, -ят-, -ен- у непр. в.) Курча, немовля, ім’я Зміст

Рід невідмінюваних іменників Іншомовні Назви осіб за віднесеністю за статтю маестро, фрау Назви тварин чоловічого роду поні, фламінго Неістоти – середнього роду купе, метро Власні назви – за родовою назвою (місто, країна, острів тощо) уся Чилі (країна), цей Кюсю (острів) Абревіатури – за родом опорного слова нова АТС (станція), демократичний ЄС (союз) Зміст

Поділ іменників на групи І і ІІ відміни Кінцевий приголосний основи Лише ІІ відміна тверда м′ яка мішана Твердий нешиплячий абзац, озеро будь-який м′ який земля, водій Твердий шиплячий тиша, плече Середнього роду на –е(на нешиплячий) поле, сонце Зміст

Поділ на групи іменників ІІ відміни чоловічого роду з основою на -Р Односкладові, іншомовні на -ар, (-яр), -ир, -ур, -ор, -ір сир, двір Тверда М′ яка Мішана З постійно наголошеними -ар (-яр), -ир ювіляр, долар муляр, столяр З ненаголошеними в Р. відмінку однини суфіксами –ар, -ир (ноголос на корені або на закінченні вівчАр – вівчарЯ пустИр – пустирЯ Ігор, якір, єгер Із суфіксом –яр, що називають осіб чоловічої статі за професією або характером діяльності зброяр, школяр, газетяр Зміст

Букви – а (-я), -у (-ю) у закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни Зміст

Закінчення -а(-я) мають такі групи іменників: назви осіб та істот: абітурієнта, учня; назви конкретних предметів, які піддаються лічбі: ножа, зошита; власні назви населених пунктів: Києва, Львова; назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпра, Трубежа; назви довжини, площі, ваги, об'єму, часових проміжків: метра, гектара, місяця (але року,віку), листопада (місяця) і пора листопаду; іменники-терміни: конуса, атома; назви будівель та їх частин: парника, гаража (але паркана й паркану). Зміст

Закінчення -у(-ю) мають іменники, що позначають: матеріали та речовини: цукру (але хліба, вівса); явища природи: вітру, граду; сукупність: хору, гурту (але табуна); середовище або простір: лугу, стадіону; назви держав і територій: Китаю, Донбасу; назви установ, закладів, організацій: департаменту, театру; почуття, психічний стан: жалю, сміху; дії, процеси: відльоту, виступу; абстрактні поняття: розуму, вантажу. Зміст

Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині Іменники, що мають лише форму множини, не належать ні до відмін, ні до груп, відмінюють їх лише в множині. Зміст

У родовому відмінку вони мають закінчення трьох типів: -ів(-їв): виборів, окулярів, Броварів, штанів; нульове закінчення: грабель, Сум, Прилук, канікул; -ей: дверей, саней. паралельні форми - нульове та закінчення -ів: Чернівець - Чернівців, обценьок - обценьків, грабель - граблів. Зміст

У давальному відмінку множини іменники мають закінчення -ам(-ям): сходам, воротам, ножицям У знахідному відмінку подані іменники мають форму, спільну з називним: шукаю окуляри, мию сходи В орудному відмінку множинни іменники мають закінчення -ами(-ями): канікулами, радощами. Іменники, які в родовому відмінку мають закінчення -ей, в орудному матимуть закінчення -ми: саньми, сіньми. Деякі з них мають подвійні форми: дверми - дверима, грішми - грошима. Зміст

Навчальне т е с т у в а н н я Зміст

Завдання 1-7 мають декілька варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. 1) Вчення про частини мови — це: А орфографія; Б словотвір; В морфологія; Г морфеміка. Зміст

2) Позначте рядок, у якому всі слова — іменники: А лимоном, радісно, хліб, молоти; В трійка, радість, молотьба, сон; В краса, березень, літувати, молоко; Г колесо, мряка, красен, молодість Зміст

3) Позначте рядок, у якому всі іменники середнього роду: А доня, завдання, коріння, положення; Б осіння, дослідження, кохання, питання; В горіння, ознайомлення, запитання, рівняння; Г господиня, нарізання, скликання, гукання. Зміст

4) Виділіть рядок, у якому всі слова — іменники II відміни: А радість, простір, любов, поле; Б ключ, поводир, матір, пліт; В біль, тюль, щавель, хміль; Г кукіль, міль, сіль, дягель Зміст

5.Виділіть рядок, у якому всі слова — іменники — власні назви: А (К, к)утаїсі, (В, в)олинь, (П, п)олин, (М, м)ре; Б (Д, д)ніпро, (Д, д)есна, (Д, д)онбас, (Д, д)он; В (Ш, ш)евченко, (П, п)оет, (К, к)обзар, (К, к)нига; Г (К, к)ран, (К, к)риворівня, (К, к)осів, (К, к)илим. Зміст

6) Позначте рядок, у якому всі іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку будуть мати закінчення –а: А луг, гай, штаб, оркестр; Б розум, відліт, вокзал, стадіон; В грам, олівець, ключ, звір; Г переїзд, департамент, бінокль, вітер; Д гектар, простір, конус, хлів. Зміст

7) Виділіть рядок, у якому всі іменники — назви істот: А голубка, кішка, кров, гість; Б мати, любов, собака, людина; В конвалія, білка, лисиця, ведмідь; Г лоша, лебідь, курча, сокіл; Д плакса, викладач, тягач, перекладач. Зміст

Завдання 8-9 мають КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ відповідей. 8) Позначте рядки, у яких всі слова — іменники IV відміни: А коріння, насіння, розуміння, терпіння; В телятко, ведмежатко, лошатко, орлятко; В теля, ведмежа, лоша, орля; Г тім'я, сім'я, ім'я, полум'я; Д дівча, хлоп'я, дівчатко, хлоп'ятко; Е узгір'я, вим'я, плем'я, ягня; Є кошеня, лисеня, цуценя, собача. Зміст

9) Позначте рядки, у яких іменники вжиті в множині: А ансамблі, молі, крові, грубощі; В подорожі, педалі, плющі, хвилі; В миші, тиші, свині, ході; Г вишні, статті, сотні, річці; Д лижі, сотні, рожі, свині; Е хащі, площі, дощі, радощі; Є веселощі, легені, лисиці, праці. Зміст

10) Установіть відповідність: 1.пуща, воля, вереда 2. радість, сіль, мідь 3. теля, лоша, плем'я 4. сич, жук, поле А іменники І відміни Б іменники II відміни В іменники III відміни Г іменники IV відміни Д незмінювані іменники Зміст

Прикметник — повнозначна частина мови, яка виражає ознаку або властивість предмета, відповідає на питання який? чий? : блакитне небо, солодкий пиріг. Зміст

Граматичні категорії РІД ЧИСЛО ВІДМІНОК Чоловічий ЯКИЙ? Середній ЯКЕ? Жіночий ЯКА? ОДНИНА МНОЖИНА Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Зміст

Синтаксична роль У реченні прикметники здебільшого виступають узгодженим означенням: Хотіла б я вийти у чистеє поле (Леся Українка), рідше - частиною складеного іменного присудка: Знов я юний-юний і веселий знов (В. Сосюра). Зміст

У поданому тексті підкресліть прикметники. Поясніть їх правопис. Визначте, у якому роді, числі, відмінку вжито ці прикметники. Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і поплив з гір у доли швидкими потоками. Зазеленів молодим зелом на лугах юний квітень, розсипав навколо райдужні, різнобарвні квіти. А найперші з них - то яскраво-жовті, ніби даровані сонцем, золоті ключики, квіти первоцвіту весняного. Зміст

Розряди прикметників ЯКІСНІ ВІДНОСНІ ПРИСВІЙНІ Зміст

Я к і с н і виражають ознаку безпосередньо, ця ознака може бути вираженою в більшій або меншій мірі: кислий - кисліший - найкисліший колір смак вік форма запах вага білий солодкий духмяний важкий молодий вузький Зміст

В і д н о с н і виражають ознаку через відношення до інших предметів, ця ознака не може бути виражена в більшій або меншій мірі: вечірня прохолода (прохолода вечора), металева кулька (кулька з металу). матеріал час призначе ння Націо – нальність місце срібний зимовий швейний український лісовий Зміст

Присвійні відповідають на питання чий? і називають ознаку, що виражає належність предмета ластівчине гніздо, собачий гавкіт дядькова сорочка, Олина книжка людині -ин, -їн, -ів, їв, -ов тварині -ин, -їн, -ач, -яч Зміст

Межі між розрядами прикметників до певної міри умовні. Прикметники можуть мати пряме й переносне значення. Частина відносних (у прямому значенні) прикметників за умови вживання їх у переносному значенні переходять у розряд якісних. золота каблучка (виготовлена із золота) – золоте серце (добре, щире серце). Присвійні прикметники можуть переходити в якісні: овеча вовна (вовна вівці) – овеча натура (покірна натура). Зміст

Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь Найвищий ступінь Проста форма Складена форма Прикметник + -ш ( іш): високий - вищий, малий - менший більш (менш) + прикметник: більш високий, менш гіркий най + проста форма вищого ступеня: найвищий, найменший найбільш (найменш) + прикметник: найбільш високий, найменш гіркий Зміст

Запишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть прикметники й поясніть, як був утворений вищий ступінь порівняння. Визначте відміну й відмінок іменників. 1) Кавказькі гори (високі) від Кримських. 2) Після змагання ми стали ще (дужі) . 3) Залізо (важке) від алюмінію. 4) Уже полетіли ластівки в край(теплий). 5) Лютий (короткий) від усіх місяців. 6) Дуб був (товстий) від клена, а береза (тонка) від ясена. Зміст

Відмінкові закінчення прикметників Зміст

За характером відмінювання прикметники поділяють на дві групи: тверду м'яку Весняний , весняна Літній, літня Зміст

О Д Н И Н А (тверда група) Зміст ЧОЛОВ., СЕРЕДН. РІД Н. -ий, -е Р. -ого Д. -ому З. Н. або Р. Ор. -им М. (на) –ому, -ім ЖІНОЧИЙ РІД Н. -а Р. -оі Д. -ій З. -у Ор -ою М. (на) -ій

О Д Н И Н А (м′ яка група) Зміст ЧОЛОВ., СЕРЕДН. РІД Н. -ій, -е Р. -ього Д. -ьому З. Н. або Р. Ор. -ім М. на –ьому, -ім ЖІНОЧИЙ РІД Н. - Я Р. -ьої Д. -ій З. -ю Ор. -ьою М. на -ій

Не з прикметниками разом Слово не вживається без не: нечупарний, неозорий Можна замінити синонімічними словами: недорогий (дешевий), недалекий (близький), Є протиставлення: не молодий, а старий; не яскравий, а блідий. окремо Виступає присудком: Річка не глибока. Зміст

-н- і -нн- у прикметниках Одна буква -н- Дві букви -нн- утворені за допомогою суфіксів -н(ий), -н(ій), -ан(ий), -ян(ий): західний, ближній, солом'яний У наголошених суфіксах -анн-, -янн-, -енн- неоціненний, несказанний. Від твірної основи, яка закінчується на -н: закон - законний, день — денний Зміст

НАВЧАЛЬНЕ Т Е С Т У В А Н Н Я

Завдання 1 — 8 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. 1. Позначте рядок, у якому всі слова — відносні прикметники: А кислий, вовняний, мамина, вечірня; Б міський, полтавський, шкільний, лісовий; В дерев'яний, ясний, батьківський, солов'їний; Г літній, вечірній, молочний, білий. Зміст

2) Виділіть речення, у якому прикметник виступає присудком: А Ой високо в яснім небі сонце стало (Леся Українка). В Знов я юний-юний і веселий знов (В. Сосюра). В Реве та стогне Дніпр широкий (Т. Шевченко.). Г Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть(Т. Шев.). Зміст

3) Виділіть рядок, у якому всі слова — прикметники м'якої групи: А правильні, зимні, суботні, древні; Б торішні, західні, присутні, могутні; В художні, ближні, середні, нижні; Г братні, вологі, терпкі, достатні. Зміст

4) Позначте рядок, у якому всі прикметники пишуться через дефіс: А прозоро/жовті, сіро/зелений, дво/поверховий; Б широко/плечий, сліпучо/білий, рожево/блакитний; В науково/дослідний, круто/рогий, двохсот/тонний; Г кисло/солодкий, зелено/білий, північно/західний Зміст

5)Виділіть речення з коротким прикметником: А Хотіла б я вийти у чистеє поле (Леся Українка). Б Є приказка весела: їж, коли роток свіж (Л. Глібов). В 3 тітчиного садка роздавався тихий Івасів голосок (Панас Мирний). Г Молодая дівчинонька в садочок виходить (Леся Українка). Д Не китайкою Покрились козацькії очі, не вимили біле тіло слізоньки дівочі (Т. Шев.). Зміст

6) Позначте рядок, у якому всі слова — прикметники твердої групи: А дорожні, довколишні, братні, ранні; Б художні, освітні, порожні, зовнішні; В городні, внутрішні, середні, завтрашні; Г досвідчені, природні, дотепні, каламутні; Д важкі, живі, суботні, криві. Зміст

7) Виділіть рядок, у якому визначено суфікси, за допомогою яких можуть бути утворені прикметники: А -інн(я), -енн(я), -инн(я), -анн(я); Б - ив(о), - ев(о), - ств(о); В - еньк(ий), - ськ(ий), - цьк(ий), - зьк(ий); Г - ізм, -ець, -ар, - ищ(е), - їсть; Д - ок, -очок, - ечок, - иськ(о). Зміст

8) Позначте рядок, у якому вказані суфікси, за допомогою яких можуть бути утворені присвійні прикметники: А - есеньк-, - ісіньк-, - юсіньк-; Б - ськ-, -цьк-, -зьк-; В - уват-, -юват-, -овит-; Г - ин-, -їн-, -ів-, їв; Д - уч-, -н-, -ш-. Зміст

Завдання 9 — 10 мають КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ варіантів. 9) Визначте речення, у яких прикметники пишемо з -НН-: А Біля старовин..их руїн відбувалося народне свято (М. Трублаїні). . Б Вода ставала багрян..ою (О. Копиленко). В Холоди..ий солон..ий вітер дмухнув зі сходу (Ю. Яновський). Г Із-за гори місяць яс..ий на луг поглядає (Л. Глібов). Д Так недавно дихало в мої думки студен..им пахом зів'ялого листя (Є. Гуцало). Е Інше свято, де присутня волошка, має назву «іменин..ого снопа» (М. Золотницький). Є Щовесни проростають з кореня буйн..им зелом полини (І. Цюпа). Зміст

10) Позначте рядок, у якому всі слова - прізвища прикметникової форми: А Бойчук, Пономаренко, Микитин; Б Тихозоров, Іванишин, Коротковський; В Карамазов, Січинський, Михайленко; Г Симиренко, Грінченко, Пархоменко; Д Котляревський, Микільський, Іванів; Е Федишин, Кременецький, Романів. Зміст

11) Установіть відповідність: 1. могутні, дальні, сині 2. крихкі, вологі, боязкі 3. вищі, нижчі, кращі 4. найвищі, найнижчі, найкращі А прикметники вищого ступеня Б прикметники найвищого ступеня В прикметники короткої форми Г прикметники м'якої групи Д прикметники твердої групи

12.Запишіть буквами просту форму найвищого ступеня слова вузький Зміст

Ч И С Л І В Н И К - повнозначна частина мови, яка означає абстрактну математичну кількість (три, вісімнадцять, дев'яносто), кількість предметів (три дівчини, вісімнадцять зошитів, дев'яносто кілограмів) або їхній порядок під час лічби (третя дівчина, вісімнадцятий зошит, дев'яностий кілограм). Зміст

ЧИСЛІВНИКИ (за значенням і граматичними ознаками) КІЛЬКІСНІ скільки? Власне кількісні три, шістдесят, сімсот два, мільярд, нуль, сорок ПОРЯДКОВІ котрий? перший, триста сьомий Збірні обидва, обидві, семеро, двадцятеро, шестеро Дробові три сьомі, нуль цілих три десятих, півтора Неозначено- кількісні чимало, кілька, стонадцять Зміст

За будовою числівники поділяються на Прості (один корінь) три, семеро, декілька, сто, сорок, тисяча Складні (два корені) одинадцять, двісті, тринадцятеро Складені (кілька слів) тисяча сто двадцять три, одна сьома Зміст

У реченні числівники можуть виступати як головними, так і другорядними членами: підметом: Один у полі не воїн (Народна творчість). присудком: Два на сім - чотирнадцять. означенням: Ще треті півні не співали (Т. Шевченко). Зміст

Підкресліть числівники. Визначте їх розряд за значенням. Поясніть правопис поданих числівників. Минуло сто дев'ятнадцять років від дня народження видатного українського літератора — творця класичних мистецьких шедеврів української поезії - Олександра Олеся. У видавництві «Дніпро» вийшло найповніше - двотомне - видання творів Олександра Олеся. До цього видання включено шість книг його поезій, а також велику поетичну добірку, яка налічує близько шестисот неопублікованих досі віршів. Зміст

ВІДМІНЮВАННЯ Ч И С Л І В Н И К І В Зміст

ОДИН, ОДНО(-Е), ОДНА Зміст Відм Жін.рід (одн.) Чол. і сер. рід(одн.) Множина Н. ОДНА ОДИН /ОДНО ОДНІ Р. ОДНІЄЇ ОДНОГО ОДНИХ Д. ОДНІЙ ОДНОМУ ОДНИМ З. ОДНУ Н. або Р. Ор. ОДНІЄЮ ОДНИМ ОДНИМИ М. на ОДНІЙ на ОДНОМУ на ОДНИХ

2, 3, 4 (кількісні і збірні) Зміст Н. Три, троє чотири,четверо Р. Трьох чотирьох Д. Трьома чотирьом З. Н. або Р. Ор. Трьома чотирма М. На трьох на чотирьох

5 – 20, 30 (кількісні і збірні) Зміст Н. шість, шестеро Р. шести, шістьох Д. шести, шістьом З. Н. або Р. Ор. шістьма, шістьома М. на шести, на шістьох

У назвах десятків 50 – 80 змінюється лише друга частина Зміст Н. вісімдесят Р. вісімдесяти, вісімдесятьох Д. вісімдесяти, вісімдесятьом З. Н. або Р. Ор. вісімдесятьма, вісімдесятьома М. на вісімдесяти, на вісімдесятьох

40, 90, 100 мають лише дві форми Зміст Називний Знахідний (для неістот) сорок дев′яносто сто Родовий Давальний Орудний Місцевий сорока дев′яноста ста

У назвах сотень 200 – 900 змінюються обидві частини Зміст Н. шістсот Р. шестисот Д. шестистам З. Н. або Р. Ор. шістьмастами М. на шестистах

тисяча - як іменник І відміни мішаної групи, мільйон, мільярд - як іменники II відміни твердої групи, нуль - як іменники II відміни м'якої групи. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюємо, як іменники: Зміст

Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відмінюють, як числівник два; багато, небагато - як числівники три, чотири; кільканадцять - як п'ять. У дробових числівниках чисельник відмінюють, як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий (дві третіх, двох третіх, двом третім і т.д.). Зміст

Правопис числівників разом окремо складні кількісні числівники: одинадцять, п'ятдесят, триста; складні порядкові числівники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний: дев'ятисотий, п'ятнадцятий складені кількісні й порядкові числівники: тисяча сімсот тридцять вісім, тисяча п'ятсот тридцять восьмий порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й под.: три з половиною тисячі. Зміст

НАВЧАЛЬНЕ Т Е С Т У В А Н Н Я Зміст

Завдання 1—8 мають по декілька варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. 1)Числівники за значенням поділяють на: А якісні, відносні й присвійні; Б назви істот і неістот; В прості й складні; Г кількісні й порядкові. Зміст

2) За будовою числівники поділяють на: А прості, складні й складені; Б якісні, відносні й присвійні; В тверді, м'які й мішані; Г кількісні, збірні, дробові. Зміст

3) Позначте рядок, у якому всі слова — збірні числівники: А шестеро, двадцятеро, семеро, три десятих; Б двоє, дванадцятеро, тридцять троє, восьмеро; В тринадцятеро, восьмеро, вісімнадцятеро, трьох; Г двоє, шостий, чотирнадцятеро, десятеро Зміст

4) Визначте речення, у якому вжито дробовий числівник: А Шістнадцятого квітня Юрій Новиков очолив танкову роту прориву (І. Цюпа). Б За фольклорними джерелами, Маруся Богуславка жила в шістнадцятому столітті. В У тисяча дев'ятсот п'ятдесятому році населення земної кулі досягало двох цілих п'ять десятих мільярда людей (3 енц.). Г Народився Микола Лазорський двадцять сьомого жовтня тисяча вісімсот дев'яностого року в Полтаві (О. Мишанич). Зміст

5)Позначте речення, яке потребує редагування: А Тисяча вісімсот першого року Україна вже лежала під московським чоботом. Б У шістдесятих роках минулого століття утворився потужний культурний рух. В У тисяча дев'ятсот двадцять дев'ятому році розпочалися репресії проти українських культурних діячів. Г На початку тридцятих українці зазнали тотального винищення. Д У дев'ятдесятих роках Україна повернула собі незалежність Зміст

6) Позначте рядок, у якому всі слова - дробові числівники: А шість десятих, чотири двадцятих, вісім тридцятих, дві десятих; Б три шістнадцятих, п'ять восьмих, двадцяти трьох, чотирьох шостих; В дванадцятьох тридцятих, вісім десятих, вісімнадцятьом, восьми тринадцятим; Г три п'ятих, двадцяти п'яти, три цілих три сотих, два з половиною; Д шість цілих тринадцять сотих, одна восьма, ста двадцяти, три десятих. Зміст

7) Визначте речення, у якому вжито збірний числівник: А Плету хлівець на четверо овець, а п'яту кізку. Б Що то за птах, що на вісьмох ногах? В Сімсот соколят на одній подушці сплять. Г Хто вранці на чотирьох ногах, удень — на двох, а ввечері - на трьох? Д Один баранець пасе тисячі овець (Народна творчість). Зміст

8) Позначте рядок, у якому всі числівники слід писати окремо: А трьох/сотень, тридцять/три, двадцять/ один, шіст/десят; Б дві/п'ятих, дев'яносто/два, сто/три, двісті/дванадцять; В чотириста/тридцять, шіст/надцятеро, тисяча/двісті, сорок/два; Г двадцяти/п'яти/тисячний, двадцять/п'ятий, сто/третій,триста/восьмий; Д триста/тисяч, сорок/вісім, мільйон/вісім/тисяч, дев'ят/сот. Зміст

Завдання 9-10 мають КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ відповідей. 9) Позначте речення, у яких ужито порядкові числівник: А Шістдесят синів підперезано, а мати — ні. Б Двадцять п'ять на одній лавці сидять. В Мати однією рукою б'є, а другою гладить. Г Чотири брати - усі Кіндрати, один до одного не ходять гуляти. Д Усяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім. Е Шість ніг, дві голови, один хвіст, чотири ока, два носи. Є У двох матерів по п'ятеро синів (Народна творчість). Зміст

10) Укажіть речення, у яких числівники пишемо без м'якого знака: А 1901 року криголам «Єрмак» не зміг дійти навіть до північного краю Нової Землі. Б 1935 року криголам «Садко» пройшов по чистій воді 600 км. В У період з 1916 до 1930 року середня річна температура в Архангельську зросла на 0,8°С. Г У 1925 році малі некриголамні судна вперше обійшли острів Шпіцберген. Д Підвищення середньої річної температури лише на 1°С рівнозначне переміщенню цієї місцевості на південь на 600 - 700 км. Е У 1895 - 1915 рр. середня річна температура в Архангельську становила 0,2°С Зміст

11) Установіть відповідність: 1. один, сто, мільйон; 2. восьмеро, двоє, шестеро ; 3. перший, другий, третій; 4. одна друга, три десятих А неозначено-кількісні числівники Б дробові числівники В порядкові числівники Г збірні числівники Д власне кількісні числівники Зміст

12. Запишіть словом назву стилю мовлення, у якому написаний поданий текст: Карпати майже повністю вкриті природною рослинністю. Ліси займають близько сорока відсотків території. Луки, що займають тридцять п'ять відсотків площі, розташовані в горах, вище від лісового поясу. Відомі води чотирьох мінеральних джерел Карпат: «Нафтуся», «Лужанська», «Свалява», «Поляна Квасова» (3 підр.) Зміст

Займенник — це частина мови, яка вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Зміст

ЗАЙМЕННИК може вживатися замість Іменника я, ти, ми, він, себе, хтось, дехто, ніхто, хто-небудь Прикметника мій, той, ваш, кожний, сам, чийсь, інший, чий-небудь Числівника стільки, ніскільки, котрий Змінюються За відмінками За родами, числами, відмінками За відмінками Зміст

Розряди займенників ОСОБОВІ Я,ТИ, МИ, ВИ, ВІН, ВОНА … 3. ПРИСВІЙНІ МІЙ, ТВІЙ, ВАШ, СВІЙ, ЇХНІЙ 4. ЗВОРОТНИЙ СЕБЕ 2. ОЗНАЧАЛЬНІ ВЕСЬ, ВСЯКИЙ, КОЖЕН,ІНШИЙ, ЖОДЕН, САМ 9. ВКАЗІВНІ ЦЕЙ, ТОЙ, ТАКИЙ, СТІЛЬКИ 5. ПИТАЛЬНІ ХТО? ЩО? ЯКИЙ? ЧИЙ? КОТРИЙ? 6. ВІДНОСНІ = ПИТАЛЬНІ (ПОЄДНУЮТЬ ЧАСТИНИ ССКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ 7. НЕОЗНАЧЕНІ + АБИХТО, ЯКИЙ-НЕБУДЬ ВІДНОСНІ БУДЬ-, НЕБУДЬ-,КАЗНА-, ХТОЗНА-, ДЕ-, АБИ-, -СЬ 8. ЗАПЕРЕЧНІ (а)ні + відносні НІЩО, НІЧИЙ, АНІЯКИЙ Зміст

ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ

ОСОБОВІ, ЗВОРОТНИЙ Зміст Н. Я ТИ ------ МИ ВИ Р. МЕНЕ ТЕБЕ СЕБЕ НАС ВАС Д. МЕНІ ТОБІ СОБІ НАМ ВАМ З. МЕНЕ ТЕБЕ СЕБЕ НАС ВАС Ор. МНОЮ ТОБОЮ СОБОЮ НАМИ ВАМИ М. на МЕНІ на ТОБІ НА СОБІ НА НАС НА ВАС

ПРИСВІЙНІ Зміст Н. МІЙ, ЧИЙ, МОЄ, ЧИЄ МОЯ=ЧИЯ МОЇ=ЧИЇ Р. МОГО, ЧИЙОГО МОЄЇ МОЇХ Д. МОЄМУ, ЧИЄМУ МОЇЙ МОЇМ З. як Н. або Р. МОЮ Н. або Р. Ор. МОЇМ, ЧИЇМ МОЄЮ МОЇМИ М. На моєму (моїм) На чиєму (чиїм) НА МОЇЙ На МОЇХ

ОЗНАЧАЛЬНІ, ВКАЗІВНІ Зміст О д н и н а множина Чол. рід Сер. рід Жін. рід Всі РОДИ Н. ТОЙ, ВЕСЬ ТЕ, ВСЕ ЦЯ, ВСЯ ТІ, ВСІ Р. ТОГО, ВСЬОГО ЦІЄЇ, ВСІЄЇ ТИХ, ВСІХ Д. ТОМУ, ВСЬОМУ ЦІЙ, ВСІЙ ТИМ,ВСІМ З. Н. / Р. ТЕ, ВСЕ ЦЮ, ВСЮ Н. / Р. Ор. ТИМ, ВСИМ ЦІЄЮ,ВСІЄЮ ТИМИ, ВСІМА М. На ТОМУ, на ВСЬОМУ На ЦІЙ, ВСІЙ НА ТИХ, ВСІХ

ПРАВОПИС ЗАЙМЕННИКІВ РАЗОМ ОКРЕМО ЧЕРЕЗ ДЕФІС Зміст

Р А З О М НІ-, АБИ-, ДЕ-, -СЬ НІХТО, НІЩО, НІЯКИЙ… АБИХТО, АБИЩО, АБИЯКИЙ… ДЕХТО, ДЕЩО, ДЕЯКИЙ… ХТОСЬ, ЯКИЙСЬ, ЩОСЬ… Зміст

БУДЬ-, -НЕБУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА- БУДЬ-ЩО, БУДЬ-ЯКИЙ… ХТО-НЕБУДЬ, ЯКИЙ-НЕБУДЬ… КАЗНА-ЩО, КАЗНА-ЯКИЙ… ХТОЗНА-ХТО, ХТОЗНА-ЯКИЙ… ЧЕРЕЗ ДЕФІС Зміст

НІ З КИМ, АБИ ДО КОГО, ХТОЗНА В ЧІМ, КАЗНА З ЯКИМ, ДЕ ПРО ЩО, НІ ДО ЧОГО, БУДЬ ЗА КИМ, ХТОЗНА З ЧОГО О К Р Е М О НІ-, АБИ-, ДЕ-, -СЬ БУДЬ-, -НЕБУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА- ВІДНОСНИЙ ЗАЙМЕННИК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Зміст

НАВЧАЛЬНЕ Т Е С Т У В А Н Н Я Зміст

Завдання 1 — 5 мають декілька варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА 1) Укажіть рядок, у якому всі слова – займенники: А вона, все, вже, він, ніхто; Б декого, скільки, хтось, що; В свого, себе, куди, отой; Г ніякий, будь-де, який-небудь, абихто. Зміст

2. Укажіть рядок, у якому всі слова - питально-відносні займенники: А інший, який, котрий, хто; Б кого, деякий, чому, чим; В у чім, ким, якого, скількох; Г якому, наскільки, кому, чиїм. Зміст

3) Позначте рядок, у якому всі слова - вказівні займенники: А такий, стільки, сей, той; Б цей, інший, кожен, цієї; В такого, жодним, цього, се; Г тим, сам, цим, таким Зміст

4) Укажіть речення, у якому вжито питальний займенник: А Так, це співають, але де й хто? (М. Коцюбинський). Б Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було? (Т. Шевченко). В А яка в мене таємниця, я нікому не скажу (М. Пригара). Г Давно ніхто стільки вовків не бачив (М. Трублаїні). Д Чи сказати хоч слівце, щоб ніхто не знав про це? (М. Пригара). Зміст

5) Позначте речення, у якому вжито неозначений займенник: А Ніхто з ним не сперечався (О. Іванен.). Б Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Л. Перв.). В Спішу назустріч, двері відчиняю і - наче жду, і наче жду когось (Г. Чубач). Г Ота польова стежка, яку щороку приорюють плугом (В. Близн.). Д Ой співав би на весь голос - нікому співати (П. Куліш). Зміст

Завдання 6-7 мають КІЛЬКА правильних відповідей. 6) Позначте речення, у яких ужито означальний займенник: А У такому, власне, стані блукав я одної весняної днини понад річкою Прутом. Б По тім боці Дунаю сиділо двоє людей. В Усе ховалося, відлітало, прищулювалося. Г Вона огортатиме кожне стебло. Д Все спить ще: і небо, і зорі безсилі... Е Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була. Є Малювання це було неначе розмова з самим собою. Зміст

7) Виділіть рядок, у якому всі неозначені займенники пишемо через дефіс: А хтозна/кого, казна/з/ким, якого/небудь, будь/котрий; Б хто/небудь, аби/який, бозна/якому, казна/що; В де/чим, казна/чийого, бозна/скількох, будь/скільки; Г бозна/які, будь/котрими, хтозна/яких, що/небудь; Д де/котрі, будь/що, скільки/небудь, бозна/хто Е будь/скільки, скільки/небудь, хтозна/що, казна/чого; Є аби/кого, будь/який, скільки/завгодно, казна/кому. Зміст

8) Установіть відповідність: 1. мого, своєї, їхній, наш; 2. йому, нас, на вас; 3. кого, якому, чий, що; 4. ніякий, нікому, ніскільки, ні з чим А відносні займенники Б заперечні займенники; В неозначені займенники; Г присвійні займенники; Д особові займенники. Зміст

Відповіді до навчальних тестів Морфологія. 1 - А; 2 - В; 3 - Б; 4 - В; 5 - Б; 8 - А, Д, Е. Іменник. 1 - В; 2 - Б; 3 - В; 4 - В; 5 - Б; 7 - Г; 8 - В, Г, Є; 9 - Б, Д, Е; 10 - 1/А, 2/В, 3/Г, 4/Б; Прикметник. 1 - Б; 2 - Б; 3 - В; 4 - Г; 5 - Б; 6 - Г; 7 - В; 8 - Г; 9 -А, Е; 10 - Б, Д, Е; 11 - 1/Г, 2/Д, З/А, 4/Б; найвужчий Числівник. 1 - Г; 2 - А; 3 - Б; 4 - В; 5 - Б; 6 - А; 7 - А; 8 - Б; 9 - В, Д; 10 - А, Г, Д, Є; 11 - 1/Д, 2/Г, З/В, 4/Б; 12 - науковий. Займенник. 1 - Б; 2 - В; 3 - А; 4 - А; 5 - В; 6 - В, Г, Д, Є; 7 - Г, Е; 8 - 1/Г, 2/Д, З/А, 4/Б.