Презентація на тему:
Мова – це на просто спосіб спілкування

Школа – наш рідний дім, Весело і гарно жити у нім!

Мова – це на просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислиннєва діяльність народу. О. Гончар

Пряма і непряма мова

~ що називається прямою мовою? ~ що таке непряма мова? ~ що таке діалог? ~ правила заміни прямої мови непрямою ~ що таке цитати?

~ розставляти розділові знаки в реченнях із прямою і непрямою мовою; ~ заміняти пряму мову непрямою; ~ дотримуючись вимог, записувати діалог; ~ підбирати і записувати цитати; ~ розбирати конструкції з непрямою мовою.

ЧУЖЕ МОВЛЕННЯ ПРЯМА МОВА НЕПРЯМА МОВА це чуже мовлення, передане дослівно, без змін це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання

супроводжується словами автора, що вказують кому належить пряма мова, за яких обставин вона висловлена… Наприклад: Богдан розсміявся: “Що ж я вам дам, коли маю тільки один пейзажний вірш, та ще й про дощ?” (М. Стельмах)

слів автора прямої мови об'єднуються за змістом та інтонаційно, без допомоги сполучників

“П”, - а. Наприклад: “А я знаю, як тебе звати”, - довірливо каже дівчина і двома пальцями перебирає скляне з краплинами сонця намистечко (М. Стельмах) А: “П”. А: “П!?” Наприклад: Одна (дівчина) сказала: “Гляньте, гарно як!” (М. Рильський) “П, - а, - п”. “П! – а. – П”. “П, - а: - П”. Наприклад: “То моя тітка Василина, - одразу прояснилось обличчя Люби. – Вона так гарно вміє співати й виводити”. (М. Стельмах)

На письмі непряма мова в лапки не береться. Речення з непрямою мовою є складнопідрядним із підрядним з'ясувальним, яке приєднується за допомогою сполучників що, щоб, чи і сполучних слів де, куди, коли, як… Наприклад: Василь Касіян розповідає, що в основу його малюнка покладено епізод із життя Тараса Шевченка. ( Із журналу)

це пряма мова, яка передає розмову двох або кількох осіб. Слова кожної особи, що бере участь у розмові, називаються РЕПЛІКАМИ

Кожна репліка діалогу здебільшого починається з нового рядка, на початку якого ставиться тире. Репліки в лапки не беруться. - Васильку! А ти знаєш, що я тебе на осінь записала в школу? - Звичайно, знаю! – відказав Василько і хотів бігти далі. - Та почекай, - зупинила його мама (В. Терен). Коли кілька реплік діалогу записуються в рядок і не вказується, кому вони належать, то кожна репліка береться в лапки і відділяється одна від одної тире: “А в тебе земля ще де є?” – “Ні, нема”. – “А хата є?” – “Є” (Панас Мирний). Якщо перед першою реплікою ставиться тире, тоді парна репліка береться в лапки: - А в тебе земля ще де є? – “Ні, нема”. – А хата є? – “Є”.

Під час заміни прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. Порівняйте: Ніна Саєнко, згадуючи про батька, сказала: “Багато років я була його слухом і мовою”. Ніна Саєнко, згадуючи про батька, сказала, що багато років вона була його слухом і мовою.

1.Якщо пряма мова є питальним реченням (пряме питання), то в непрямій мові буде непряме питання, тобто підрядне речення з питальними словами: Мама запитала: “Сину, ти вже виконав своє завдання?” Мама запитала сина, чи він виконав уже своє завдання. 2.Якщо присудок прямої мови виражено наказовою формою дієслова, то пряма мова замінюється підрядним реченням зі сполучником щоб або простим реченням із неозначеною формою дієслова. “Ану, Васильку, йди до дошки”, - сказав учитель. Учитель сказав, щоби Василько ішов до дошки. 3. Важко (або й неможливо) замінити пряму мову, насичену звертаннями, вигуками, вставними словами, словами і зворотами, характерними для усного мовлення. У такому випадку всі такі слова випускаються, а зміст прямої мови переказується приблизно: “Ох, ох, ох! Бідна моя головонько!” – голосила сусідка. Сусідка бідкалася й голосила.

- це дослівний уривок з чийогось тексту, або висловлювання для підтвердження якоїсь думки

1.Якщо цитата супроводжується словами автора, то використовуються ті самі розділові знаки, що й у прямій мові: Видатний український живописець висловлювався так: “Малюнок – кістяк живопису, на якому він тримається. Малюнок – життя твору, колір – його одяг” ( Із журналу). 2.Якщо цитата виступає частиною речення, то вона починається з малої літери: А. Монастирський підкреслював, що “реалізм – це не просто фотографія натури…, а серце художника”. 3.Якщо цитата наводиться лише частково, то на місті пропущених слів ставляться три крапки. 4.Поечичні рядки, записані віршем у лапки не беруться. Вказівка на автора не береться в дужки. Поставлю хату і кімнату, Садок-райочок насажу. Посиджу я і походжу В своїй маленькій благодаті. Т. Шевченко 5.Якщо вказівка на автора або на джерело цитати йде в одному рядку з цитатою, то вказівка береться в дужки, а крапка ставиться, як правило, після дужок: Розкажи, як за горою сонечко сідає ( Т. Шевченко).

Навести аналізовану конструкцію Вказати пряму мову і слова автора Визначити місце прямої мови щодо слів автора Схема речення Пояснити розділові знаки Проаналізувати окремо пряму мову і слова автора

ВИДИ ВПРАВ: І. “Мікрофон” 1. Що називається прямою мовою? 2.Чим пряма мова відрізняється від непрямої? 3.Які розділові знаки ставляться, якщо пряма мова стоїть перед словами автора? 4.Які розділові знаки ставляться, коли пряма мова стоїть після слів автора? 5.Які розділові знаки ставляться, коли слова автора переривають пряму мову? 6.Чим цитати відрізняються від прямої мови? 7.Як пряму мову перевести в непряму? ІІ. Творче завдання: скласти речення з прямою мовою за поданими схемами: 1. “П”, - а. 2. А: “П!”. 3. “П?” – а. 4. “П, - а, - п”. 5. “П? – а: - П”.

ІІІ. Поставте пропущені розділові знаки у реченнях з прямою мовою 1.Будьте люди це постійний заклик і пересторога Шевченка (Є.Маланюк). 2.Люди що створили цю живу красу мабуть у душі поети подумав я оглядаючи все навколо (І.Цюпа). 3.Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом писав Максим Рильський то найвідповідніше слово було б – боротьба (Л.Міщенко). ІV. Замініть конструкції з прямою мовою складнопідрядними реченнями. 1.”Право на побачення треба заробити”, - пояснив Борис Савович. 2.”Будеш старатись, будеш сумлінним – ніхто тебе в нас не покривдить”, - обіцяла тим часом Галина Остапівна. 3.”А є такий закон, щоб лелек убивати?” – зненацька запитує хлопець, дивлячись у вічі Тритузному. V. Допишіть до слів автора пряму мову. Запишіть речення. 1.Дівчина сказала… 2.Віктор здивовано вигукнув… 3.Батько порадив дочці… 4.Студенти вирішили… 5.Перехожий запитав у мене… 6.Викладач повідомив…

VI. Розіграйте діалог на тему “Шкільне життя” VII. Введіть у речення читати за допомогою слів автора; поставте відповідні розділові знаки. 1. І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі (Т.Шевченко). 2. Правду говорить не язик, а душа (Народна творчість). 3. Багато людей святкують празники і знають їхні назви, але не знають причин, чому вони установлені (Св. Іоанн Золотоуст). VIII. Робота у парах. Завдання: підібрати і записати речення із прямою мовою; замінити пряму мову непрямою. І учень “А що, коли я й справді лісова мавка?” – запитала дівчина грайливо (Цюпа). ІІ учень Дівчина грайливо запитала, а що, коли вона й справді лісова мавка. IX. Знайдіть пару 1.Тільки що почує, зараз уже й задзвонила по всьому селу: “Ой, кумасю ріднесенька, що я чула..” 2.”Треба, - каже, - одучити жінку від такої поганої звички”. 3.”Хвесько, жінко моя люба!” – каже Петро. а) “П, - а, - п”. б) “П!” – а. в) А: “П!”

Х. Тести 1.Чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації а) діалог б) пряма мова в) непряма мова 2.Чуже мовлення, передане не дослівно, без збереження форми та інтонації, а тільки із збереженням змісту а) непряма мова б) цитата в) монолог 3.У реченні з прямою мовою після слів автора ставимо а) тире б) кома в) двокрапка 4.Пряма мова, яка передає розмову двох або кількох осіб називається а) реплікою б) цитатою в) діалогом 5.Слова або цілі речення, які наводяться буквально з чийогось висловлювання, з якогось твору чи документа – це а) цитата б) непряма мова в) репліки 6.Підберіть схему до поданого речення: “У вигляді мови, - сказав Олесь Гончар, - дано людині великий дар”. а) “П”, - а. б) “П”, - а, - п. в) “П”, - а, - п”.

Використаний матеріал: - Залікові завдання з української мови 7-9 класи, Київ “Шкільний світ”, 2007. - Козачук Г. О. Українська мова – для абітурієнтів: Навч. посібник – 2 – ге вид., стер. – К.: Вища шк., 1994 – 272с. - О. Олійник. Світ українського слова. Інститут Українознавства Київського університету ім. Т. Шевченка. К., “Хрещатик”, 1994, 416 с. - Практичний довідник. Українська мова за всією шкільною програмою. “Весна”. Харків, 2010. - Українська мова за новою програмою, 9 кл., Київ “Шкільний світ”, 2009.

Відомості про автора: Вовкочин Олена Володимирівна, учитель української мови і літератури Новоукраїнський НВК с.Новоукраїнка, Чорнобаївський р-н, Черкаська обл. 2011рік