Презентація на тему:
Лексика іншомовного походження в стилістичному плані

ЛЕКЦІЯ 6. СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В СТИЛІСТИЧНОМУ АСПЕКТІ. СТАРОСЛОВ’ЯНІЗМИ, ЕКЗОТИЗМИ, ВАРВАРИЗМИ.

ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ 1. Власне українські слова 2. Інтернаціоналізми 3. Запозичення 4. Власне іншомовні слова (Пономарів 2000: 71 – 78).

ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ. ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ СЛОВА віхола, достеменний, линути, людина, мрія, нісенітниця, хист; похідні слова, які виникають на основі запозиченого слова: 1) жінка (спільноіндоєвропейський корінь) – збірний іменник жіноцтво; 2) грамота (з грец.) − грамотій; 3) вистрибом, нишком, наздогад, удосвіта – від слов’янських коренів.

ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ. ПИТОМІ УКРАЇНСЬКІ СЛОВА спільні для всіх індоєвропейських мов (германських, романських, кельтських, індійських, балтійських та ін.): мати, брат, сестра; око, ніс; бик, вовк; брати, їсти, жити, спати; влада, слава; один, два, три тощо; слова, наявні в усіх слов’янських мовах: голова, рука, нога, липа, мак; ворона, соловей; квас, сир; зима, літо; великий, німий; молот, відро, лопата, граблі; слива, ягода, сад, часник, озимина, жито, пшениця спільносхіднослов’янські слова: сизий, темний; бродити, кип’ятити; дядько, племінник, падчерка; гадюка, кішка; сьогодні, після; власне укр. слова, які з’явилися в період самостійного існування мови: кисень, водень, матінка, добриво, козацтво, бандура, гривня, деруни, вареники, корж, галушка.

СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ УКР. МОВА ХОРВАТСЬКА МОВА 1. Інтернаціоналізми– слова, що вживаються в багатьох неблизькоспоріднених мовах і водночас зберігають спільність семантики та фонетико- морфологічної будови і, як правило, не мають відповідників у мові поширення. 2. Запозичення – це слова, що підпорядковуються графічній, звуковій та граматичній системі мови. 3. Власне іншомовні слова – це слова, що зберігають чужорідність звучання і форми . Internacionalizmi su riječi koje u više jezika imaju isto značenje i u osnovi isti izraz (stil, demokracija, politika itd.). 2. Strane riječi nijednom svojom značajkom ne uklapaju u standardni jezik, navode se izvorno, te se ističu drugim izborom slova ili naglascima (npr. boss, flash). 3. Tuđice se nekom svojom značajkom ne uklapaju u hrvatski jezik (naglasak, deklinacija) (npr. bistro, šou). 4. Prilagođenice su potpuno prilagođene jeziku primaocu na svim razinama tako da ih govornici ne osjećaju tuđim riječima. 5. Prevedenice su "domaće" rijeci nastale na temelju stranih (npr. brzojav = telegram). 6. Egzotizmi su posuđenice koje označavaju posebnosti pojedinih naroda. 7. Eponimi su nazivi nekih otkrića, izumi od osobnih imena.

ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ Інтернаціоналізми − це слова, що вживаються в багатьох неспоріднених мовах і водночас зберігають спільність семантики та фонетико-морфологічної будови.

ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ наука і техніка: ультразвук, отоларинголог, косинус, трансформатор, ком’ютер; економіка і фінанси: імпорт, експорт, акція, дивіденди, маркетинг, кредит; політика: президент, імпічмент, міністр, інавгурація; мистецтво: комедія, трагедія, муза, бароко, ренесанс.

ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ. ЗАПОЗИЧЕННЯ Запозичення – це слова, які давно і глибоко ввійшли в нашу мову, підпорядкувалися всім її законам і нічим не виказують свого походження, а також власне іншомовні слова. Мовці вже, власне, й не відчувають іншомовного походження цих слів. Відчуття запозичень у мові залежить від мовної компетенції мовця: чим більше мов знає мовець, тим більша вірогідність, що він визначить З.

ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ. ЗАПОЗИЧЕННЯ 1. Із слов’янських мов: з польської мови: перешкода, хлопець, міщанин, міць, шлюб, принаймні; з чеської: брама, влада, паркан, огида; із білоруської: розкішний, нащадок, обридати; із болгарської: глава, владика, сотворити; 2. З давньогрецької (грецизми): ангел, ідол, ікона, єпископ, Євангеліє, монах, монастир; філософія, історія, етнографія, педагогіка, фонетика, граматика; демократія, партія; поема, ода, епос, проза; Панас, Афанасій (безсмертний), Василь (царський), Євген (благородний), Зоя (життя), Лідія (народжена в Лідії); 3. З латинської мови: адміністрація, агітація, агресія, конгрес, конституція; юрист, адвокат, нотаріус; ангіна, аспірин, рецепт; антена, колектор, турбіна; асиміляція, афікс; абітурієнт, аудиторія, декан, університет, екзамен, конспект, лекція, ректор, факультет, студент;

ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ. ЗАПОЗИЧЕННЯ з німецької: штаб, князь, командир, офіцер; галстук, рюкзак; графин, верстат, кран; лейтмотив, танець; абзац, шрифт; шахта; бухгалтер, вексель, касир; фартух; з французької: імперіалізм, націоналізм, бюрократ, комюніке, шантаж; ансамбль, балет, бюст, акомпанемент, амплуа, рояль; авангард, арсенал, бригада, парашут; вуаль, блуза, велюр, пальто, трикотаж, одеколон; режим, прем’єр; з англійської: комбайн; сейф, трактор, трамвай, тролейбус; бізнес, банкнот, бюджет; бокс, волейбол, матч, гол, рекорд, нокаут, теніс, гольф; джаз, гумор, памфлет, клоун; з італійської мови: піцца, макарони; газета; акорд, алегро, арія, бас, віолончель, кантата, концерт, піаніно, соло; з голландської: бак, каюта, шкіпер, яхта тощо; з тюркських мов: капкан, торба, килим; кинджал, кайдани, орда, отаман, козак; базар, кабан, судак; ковбаса, балик, лапша, кумис, халва, халат, чалма; з фінської мови: камбала, морж, норка, нерпа, пельмені, салака, сьомга.

ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ. СТАРОСЛОВ’ЯНІЗМИ Старослов’янізми − це слова, староболгарської мови. Вони не є застарілою лексикою. Це особливі запозичення. С. мають кілька типових стиліст. забарвлень: архаїчність, урочистість, церковна тематика, нейтральне використання (учитель, юний, глава (книги)). Голова − глава; золото – злато; дерево − древо; град, раб, приязнь, братство, гординя, святиня, небеса, чудеса, грядущий (майбутній), премудрий, возвістити, благодать.

ЕКЗОТИЗМИ Екзотизми − це слова, запозичені укр. мовою з інших мов для позначення реалій життя іншого народу чи країни. Е. поділяються на загальномовні і оказіональні.

ЕКЗОТИЗМИ Загальномовні Е. 1. Назви установ: меджліс (татарський парламент), хурал (монгольський парламент), дума, сабор. 2. Назви професій: тореадор, рикша, джигіт, поліцейський. 3. Назви грошових одиниць: куна, долар, юань, єна. 4. Населені пункти і будівлі: аул (село в середній Азії), кишлак (село на Кавказі), іглу (ескімоський будинок з льоду), чайхана. 5. Одяг: кімоно, сарафан, мокасини, тюрбан. 6. Їжа, напої: сусі, ракія, чевапи (кебаб), різото, лазанья, тортилья. 7. Явища культури: байрам, сиртакі (грецький танець), харакірі. 8. Звертання до людей: мадам, містер, -сан (японський суфікс), лорд. 9. Побутові речі: абажур, бра. 10. Імена: Рудольф, Клотильда, Мухамед, Фатима.

ЕКЗОТИЗМИ Оказіональні Е. не належать до лексичного складу укр. мови, а вибираються і вмонтовуються автором в текст, залежно від його конкретних потреб: сюннет – мусульманський обряд обрізання хлопчиків; диван - дорадчий орган чи урядові установи в адміністративних та судових справах; теллям (глашатай)

ВАРВАРИЗМИ Варваризми − це іншомовні слова та вирази, що вживаються в укр. мовленні, але не ввійшли в укр. мову. Як правило, В. оформлюються засобами іншомовного алфавіту, хоч можуть відтворюватися й літерами українського алфавіту: têt-à-têt (віч-на- віч), амур (любов), лав (любов), хепі енд (щасливий кінець), кафегауз (будинок кави, кав’ярня).