Презентація на тему:
Фразеологія української мови

Фразеологія української мови 10 клас

Фразеологізми – це неподільні за змістом, стійкі за будовою та структурою словосполучення,які за значенням часто дорівнюють одному слову. Наприклад: ні пари з уст(мовчати); гави ловить (неуважний); дати волю рукам ( бити); жити на широку ногу ( розкішно)

Джерела української фразеології: 1.Народна мова: хоч крізь землю провались;чужим добром не забагатієш. 2.Вирази виробничо-професійного походження: по всіх швах( з мови кравців); грати першу скрипку( з мови музикантів); не святі горшки ліплять ( з мови гончарів).

3.Античні вислови: дамоклів меч; сізіфова праця; ахіллесова п’ята; розрубати гордіїв вузол. 4.Вислови з Біблії: берегти, як зіницю ока; випити чашу до дна; блудний син. 5.Крилаті вислови видатних письменників світової літератури: бути чи не бути (В.Шекспір); а судді хто?(О. Грибоєдов).

6.Крилаті вислови українських письменників: Всякому місту звичай і права (Г. Сковорода); І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко). 7.Фразеологізми з мов інших народів:бути не в своїй тарілці (з французької); де собака зарита( з німецької).

Фразеологічні синоніми: Не мати своєї голови на плечах; співати з чужого голосу; танцювати під чужу дудку; жити чужим розумом; немає кебети.

Фразеологічні антоніми: кури не клюють – як кіт наплакав; забити памороки – відкрити очі; камінь за пазухою - з відкритим серцем.

Фразеологізми у реченні виступають одним членом речення: Я собі думала, як ото наші хлопці грають у мовчанку (Леся Українка).

Вітер Валитися від вітру – бути дуже слабким. Вітер у голові – несерйозний, легковажний. Вітер у кишені свистить – бути бідним. Піти за вітром – пропасти, зникнути. Кидати слова на вітер – даремно, марно говорити що-небудь. Іти проти вітру - ???

Кіт, кішка Купувати кота в мішку – придбати що-небудь, не знаючи його якостей. Чорна кішка пробігла – між кимось з’явилася недовіра. Ганяють як кота – суворо ставляться. Внадився як кіт до сала – вчащає до кого-небудь. Як кіт наплакав - ???

Небо Просто неба – надворі, на лоно природи. Прихилити небо –зробити для когось все, навіть неможливе. З неба упасти – несподівано десь з’явитися. Бути на сьомому небі -???

Вухо Розвісити вуха – заслухавшись, втратити пильність. Аж вуха пухнуть – дуже, нестерпно. І вухом не вести – не слухати чиїх-небудь порад. Краєм вуха – не повністю чути. Аж у вухах лящить - ???

Око Впасти в око – запам’ятати. Оком не моргнути – ніяк не реагувати на щось. Око за око – віддячити за вчинене зло. Очі розбігаються – великий вибір чого-небудь. Хоч око виколи - ???

Увага! Переклад! Голодной куме хлеб на уме (російська мова) Українська мова: Голодній кумі хліб на умі. Голодній курці все просо на думці. Голодному пироги сняться. Голодній Гапці хліб на гадці. Кому що, а курці просо. Рудій лисиці курчатко сниться.

Увага! Переклад! Без труда не вытащишь рыбки из пруда (російська мова) Українська мова: Без труда нема плода. Не терши, не м’явши, не їсти калача. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти. Печені голуби не летять до губи.

Лексичні словосполучення: Фразеологічні словосполучення: *Іти вулицею *Читати книгу *Тепла осінь *Співав голосно *Намилити шию (вилаяти) *Збирати вершки ( брати найкраще) *Чухати потилицю ( задумуватись) *Витріщити очі (дивуватися)

Фразеологізми поділяються: Ідіоми – стійкі звороти, що виражають єдине поняття, яке можна замінити одним словом: прикусити язика (замовкнути); стояти як стовп (непорушно); товкти воду в ступі (зволікати).

Фразеологічні зрощення – неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне, узагальнене значення не випливає із значень їх компонентів : на руку ковінька ( вигідно); збити з пантелику (заплутати); байдики бити (нічого не робити).

Фразеологічні єдності – неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких можна вмотивувати значенням компонентів: тримати камінь за пазухою ( ховати образу на когось); вивести на чисту воду ( викрити); не нюхати пороху (бути недосвідченим).

Фразеологічні сполучення – фразеологізми, які складаються як зі слів з вільними, так і з фразеологічно пов’язаними значеннями: намилити шию (вилаяти); збирати вершки ( брати найкраще); чухати потилицю (задумуватись).

Лексико- фразеологічний розбір слова: 1.Записати слово. 2.Визначити: однозначне чи багатозначне. 3. Якщо багатозначне: пряме значення чи переносне; якщо переносне – вид перенесення (метафора, метонімія, синекдоха).

4. Дібрати словосполучення із даним словом. 5.Дібрати синоніми до слова. 6.Чи можливі лексичні чи контекстуальні антоніми до даного слова. 7.Змінити слово за всіма можливими ознаками( рід, число, особа, вид тощо); відшукати омонімічні йому слова, визначити вид омонімів. Назвати пароніми ( якщо є).

8. Походження слова: власне українське чи запозичене ( з якої мови). 9. Яким є слово за вживанням: загальновживане чи незагальновживане ( діалектне, професійне, жаргонізм тощо); за стилістичними властивостями: стилістично нейтральне чи стилістично забарвлене. 10.Належність до активного чи до пасивного словника ( до застарілих слів: архаїзмів, історизмів чи неологізмів). 11. Якщо слово входить до фразеологізму, то вказати тип фразеологізму.

Тестові завдання для тематичного контролю. ФРАЗЕОЛОГІЯ  1. З’ясуйте, у якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами: а) читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому; б) кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, чужа праця; в) засипати вугілля, брати воду, говорити правду, гнути гілку; г) читати по очах, пекти раків, з відкритим серцем, западати в душу.  

  2. Визначте, у якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд: а) без вогню пекти, байки правити, багато брати на себе, зронити сльозу; б) теревені правити, оповідати сон рябої кобили, боби розводити, плести сухого дуба; в) зробити хибний крок, зривати завісу, зорі знімати з неба, обіцяти золоті гори; г) міряти лозиною, наклеювати ярлики, на ногах не стояти, передбачати події.

  3. Виберіть фразеологізм, який має значення «кого-небудь щось постійно хвилює, турбує, мучить, завдає душевного болю»: а) кішці смішки, а мишці слізки; б) черв’ячок точить; в) зав’яз пазурець, і пташці кінець; г) пробігла чорна кішка.

  4. Назвіть рядок, у якому подано синоніми до фразеологічного звороту «стявши голову, за волоссям не плачуть»: а) головою лягти; на голову вищий; б) чуб дарма, як голови нема; пропав кінь, і вузду кинь; в) покласти голову; проторохтіти головою; г) головою важити; голова як решето.

  5. З’ясуйте, у якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення: а) носа не показувати, нема живої душі, за тридев’ять земель; б) зганяти з світу, вішати собак, з легкої руки; в) живіт присох до спини, крихти в роті не було, ріски в рот не брати; г) ворожити на бобах, вити вовком, дати звістку про себе.  

6. Назвіть фразеологізм, який є антонімом до вислову «ревма ревіти»: а) рвати і метати; б) рвати на шматки; в) ревно любити; г) регати справляти. 7. Пригадайте, що означає запозичений фразеологізм «се ля ві»: а) таке життя; б) з самого початку; в) невідома земля; г) чиста дошка.

8.Укажіть рядок, у якому фразеологізми становлять синонімічний ряд: а) нестися високо вгору, ні в тин ні в ворота, сісти на мілину, терпець урвався; б) теревені правити, збити з пантелику, ні за холодну воду не братися, облизня піймати; в) нуль без палички, пальці гризти, підставляти ногу, пороги оббивати; г) брехні справляти, замилювати очі, напускати туману.

9. Знайдіть рядок фразеологізмів власне українського походження: а) альфа і омега, голос волаючого в пустелі, жити манною небесною; б) закопувати талант у землю, вовк в овечій шкурі, побиття немовлят; в) гарбуза дістати, світ макітриться, не до жартів; г) Геркулесові стовпи, дамоклів меч, драконівські закони.

10. Знайдіть рядок фразеологізмів з античної міфології, що стали інтернаціональними: а) вхопити шилом патоки, тягар на душі, кермо влади, аж за вухами лящить; б) відрізана скиба, журба сушить, завертати голоблі, сідати в калошу; в) Авгієві стайні, ахіллесова п’ята, бездонна бочка, гордіїв вузол; г) вмивати руки, за царя Панька, горобина ніч, в очах зеленіє.

11. Стійкі сполучення слів, значення яких характеризується абсолютною нерозкладністю, невмоти вованістю семантики окремих компонентів, називаються: а) фразеологічними зрощеннями; б) фразеологічними єдностями; в) фразеологічними сполученнями; г) прислів’ями.

12.Позначте правильне значення фразеологізму «мокрим рядном накрити»: а) улесливо звеличувати; б) приховувати злі наміри; в) настирливо домагатися; г) зненацька накинутися з докорами, лайкою.