Презентація на тему:
Загальна характеристика права користування рослинним світом України

Загальна характеристика права користування рослинним світом України

План: 1. Загальна характеристика права користування рослинним світом України 2. Право власності на ліси

Загальна характеристика права користування рослинним світом України Ліси є основною складовою навколишнього природного середовища і як будь-який природний об’єкт характеризуються відповідними ознаками: біологічними, екологічними, економічними та юридичними. За своїми біологічними ознаками ліси - це унікальне природне явище, яке являє собою сукупність дерев, чагарників, іншої лісової рослинності (трави, мохи, лишайники тощо), ґрунтового покриву, що взаємопов’язані і впливають одне на одного та на навколишнє природне середовище. У цьому значенні поняття лісів є складовою поняття рослинного світу. Важлива особливість лісів полягає в тому, що вони є відтворюваним природним ресурсом, а процес відтворення пов’язаний із значним строком вирощування (кілька десятиліть). Ліси - це також середовище проживання диких тварин у всьому їх видовому і популяційному різноманітті. Лісам належить вагома роль у підтри манні гідрологічного режиму рік, запобіганні ерозії та забрудненню грунтів, у боротьбі з суховіями, регулюванні кислотного балансу в атмосфері, а також у створенні необхідних умов життя на Землі.

У цьому значенні закон вживає й термін "корисні властивості лісів", які полягають у їх здатності зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати грунти від ерозії, регулювати стік води, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення та його естетичному вихованню. За таких умов ліси мають велике естетичне, виховне, науково-пізнавальне та інше значення і використовуються для цих суспільних потреб. Економічне значення лісів полягає у тому, що вони є основним джерелом лісових ресурсів, тобто деревини, технічної й лікарської сировини, кормових, харчових та інших лісових продуктів, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва. Зокрема, ліси - це основа кормової бази для тваринництва, ведення мисливського господарства, основа паперової, меблевої, фармацевтичної та інших видів промисловості.

Юридичне поняття лісів пов’язане з формуванням лісового фонду, який становлять усі ліси на території України. Особливістю лісового фонду України є віднесення до нього, крім лісів, земельних ділянок, не вкритих лісовою рослинністю, але наданих для потреб лісового господарства.

Право власності на ліси Уся сукупність дерев, чагарників, іншої лісової рослинності визначається об’єктом права власності. Отже, юридичною ознакою лісів є те, що це не лише самостійний і відособлений об’єкт природи, а й об’єкт права власності. Право власності на ліси - це центральний інститут лісового права котрий включає в себе сукупність правових норм, спрямованих на регулювання відносин власності на ліси з метою захисту, розвитку, охорони цих відносин та раціонального використання і відтворення лісів.

В об’єктивному значенні право власності на ліси - це така сукупність правових норм, яка закріплює володіння, користування і розпорядження лісами та забезпечує охорону і захист права власності від протиправних дій третіх осіб. Право власності на ліси в суб’єктивному значенні - це закріплені у відповідних нормах лісового права юридичні можливості конкретного власника володіти, користуватися і розпоряджатися належними йому лісами на свій розсуд у межах закону. Це суб’єктивне право має абсолютний характер: правомочному суб’єкту протистоїть необмежена кількість зобов’язаних осіб, які не повинні своїми діями порушувати це право. Відповідно до ст.6 Лісового кодексу України всі ліси в Україні є власністю держави. Право державної власності на ліси є юридичним вираженням націоналізації лісів. Державна власність на ліси є головною умовою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, посилення їх корисних властивостей, задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах на основі науково обґрунтованого раціонального використання. Держава як єдиний власник визначає порядок і умови користування лісами, систему органів управління у галузі використання лісових ресурсів, способи охорони та захисту лісових багатств.

З огляду на зазначене суб’єктом права власності на ліси є держава. Водночас ст.13 Конституції України, ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначають, що природні ресурси України, у тому числі ліси, є власністю Українського народу, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами держави.