Презентація на тему:
ДЖЕРЕЛА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

2. Види джерел адміністративного права У теорії держави і права до джерел (форм) права належать: - судовий прецедент; - нормативно-правовий акт; - релігійні норми; - правові звичаї; - нормативний договір; - правова доктрина; - принципи права. Щодо питання видів джерел адміністративного права необхідно зазначити, що їх кількість, співвідношення між собою залежать від типу правової системи і конкретних історичних передумов розвитку держави і суспільства. Правові системи держав розрізняються насамперед тим, яке із джерел права переважає в національній правовій системі даної держави, тобто якими специфічними способами й у яких особливих формах норми права набувають свого загальнообов'язкового характеру, ким і як вони об'єктивуються.

3. Систематизація адміністративно-правових актів адміністративного права Систематизація нормативно-правових актів - це упорядкування чинних нормативно-правових актів, приведення юридичних норм до єдиної, узгодженої системи. У сучасних державах існує чимало нормативно-правових актів, прийнятих різними правотворчими органами. Якщо вчасно не займатися упорядкуванням цієї бази, у майбутньому можуть виникнути труднощі з використанням чинних норм права. Крім того, систематизація проводиться з метою усунення суперечностей між нормативними актами, скасування тих, що припинили свою дію, забезпечення доступності законодавства для всіх громадян.

Таким чином, джерело адміністративного права - це акт правотворчості органів державної влади, що складається з адміністративно-правових норм або навіть одного правила поведінки і регулює виконавчо-розпорядчу діяльність. Специфіка джерел адміністративного права виявляється в такому: всі вони ґрунтуються на нормах Конституції України і її законів; джерела - нормативні акти вищих органів виконавчої влади усіх ланок слугують юридичною базою для джерел - нормативних актів, які приймаються нижчими органами виконавчої влади; джерела - нормативні акти вищих органів виконавчої влади характеризуються більшим масштабом дії, ніж аналогічні акти нижчих органів; джерела - нормативні акти галузевого (відомчого) характеру ґрунтуються на джерелах загального характеру. На відміну від конституційного права, джерелом якого виступає конституція держави і деякі конституційні закони, адміністративне право має достатньо розгалужену систему правових джерел. Джерелами адміністративного права можуть бути і спільні акти, що приймаються державними органами та органами громадських об' єднань. До джерел адміністративного права належать: - нормативні акти законодавчого органу, що містять адміністративно-правові приписи; - нормативні акти органів виконавчої влади; - нормативні акти органів місцевого самоврядування.

З огляду на різноманітність джерел адміністративного права їх доцільно розділити на такі види: - Конституція України. - Законодавчі акти України: - закони України; - кодекси, положення, статути й інші кодифіковані акти управлінського спрямування. - Постанови Верховної Ради України, які містять адміністративно-правові норми організаційно-правового характеру. -Укази та розпорядження Президента України. - Нормативні акти органів виконавчої влади України: нормативні постанови та розпорядження Каб.МінУ; - положення, статути, правила, інструкції, інші акти, затверджені Кабінетом Міністрів України; - нормативні накази, інструкції керівників міністерств, державних комітетів і відомств України. - Нормативні накази керівників державних підприємств, об'єднань, установ і організацій. Нормативні акти місцевих рад, їх виконавчих органів. - Розпорядження місцевих державних адміністрацій (їх голів). Міжнародні угоди України з іншими державами та міжнародно-правові акти, ратифіковані й визнані нашою державою. - Акти Конституційного Суду України. Вищезазначене повною мірою стосується і джерел адміністративного права України. У нашій державі історично склалася своя система джерел, які співвідносяться з предметом і методами правового регулювання та залежать від особливостей і етапів державного розвитку. З радянського адміністративного права українським законодавством був успадкований вплив держави на формування та розвиток джерел цієї галузі, але ця обставина не перешкоджає впливу джерел адміністративного права іноземних держав, особливо європейських, на українське законодавство.

Для класифікації джерел адміністративного права важливе значення мають такі чинники: - адміністративно-територіальний поділ держави; - відповідність і співвідношення з актом, на підставі якого вони приймаються; - форми державного правління, державного устрою, державного режиму; - підпорядкованість органів влади та управління між собою, їх відношення до вищого органу влади. Так, за масштабом своєї дії джерела адміністративного права можна класифікувати на такі, що мають загальний, галузевий, місцевий або внутрішньо-суб'єктивний характер.

Облік адміністративно-правових актів необхідний для кваліфікованого застосування цих норм у повсякденній практичній діяльності державних органів. Облік необхідний і для правотворчої діяльності . Види обліку: - журнальний (фіксація реквізитів нормативних актів у спеціальних журналах); картотечний або комп'ютерний облік; ведення контрольних текстів чинних адміністративно-правових актів (тобто внесення в тексти офіційних видань законів, указів, постанов відміток про скасування, зміну і доповнення актів або окремих їх частин. Адміністративне законодавство являє собою систему тісно взаємопов'язаних законодавчих актів, які регламентують відносини в галузі організації і функціонування державного управління, виконавчої влади, правового статусу суб'єктів управлінської діяльності, визначення адміністративно-правових режимів, реалізації адміністративного примусу. Систематизація адміністративного права в цілому не відрізняється від систематизації загального права і складається з таких форм (способів): - облік нормативних актів; - інкорпорація законодавства; - консолідація законодавства; - кодифікація законодавства. Облік нормативних актів - це збір державними органами та недержавними органами, підприємствами, установами організаціями чинних адміністративно-правових актів, їх обробка та розташування за певною системою, збереження, а також видача довідок.

Види інкорпорацій: - за юридичним значенням: офіційна, неофіційна; - за обсягом: загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна; за критерієм об'єднання: предметна, хронологічна, суб'єктивна. Консолідація адміністративно-правових актів - це вид систематизації, який передбачає об'єднання двох або більше актів, виданих з одного питання, в один єдиний новий нормативний акт, що приймається відповідним органом. Такий акт затверджується правотворчим органом як нове, самостійне джерело права, а колишні нормативні акти визнаються такими, що втратили юридичну силу. Інкорпорація - це така форма систематизації, коли нормативні акти певного рівня поєднуються в різного роду збірники у певному порядку (хронологічному, алфавітному, системно-предметному). Особливість інкорпорації полягає в тому, що зміни у зміст актів, що уміщуються в збірники, не вносяться. Однак інкорпорація не зводиться лише до простого відтворення актів у їх первісній редакції. У процесі інкорпорації з тексту актів, що уміщуються у збірник, вилучаються глави, статті (пункти), окремі абзаци визнані такими, що втратили чинність.

Найбільш відомий кодифікований акт - кодекс - єдиний законодавчий акт, що забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин. Наявність кодексів - характерна риса більшості галузей права. Статут, положення - традиційна форма кодифікованих актів, у яких визначається статус певного виду державних організацій і органів. Види кодифікацій: - загальна кодифікація (під якою розуміється прийняття цілої серії кодифікованих актів по всіх основних галузях законодавства і створення на цій основі об' єднаної, внутрішньо узгодженої системи таких актів типу "кодексу кодексів"); - галузева кодифікація (охоплює законодавство певної галузі права (Цивільний, Кримінальний кодекси); - спеціальна кодифікація (видання актів, що регулюють той чи інший правовий інститут (Податковий, Бюджетний, Лісовий, Митний кодекси). У процесі підготовки консолідованого акта здійснюється певне редакційне виправлення, зовнішня обробка розпоряджень з тим розрахунком, щоб усі вони викладалися єдиним стилем, щоб використовувалась уніфікована термінологія. Кодифікація - це спосіб систематизації адміністративно-правових актів, заснований на змістовній переробці й узгодженні певної групи юридичних норм, пов'язаних загальним предметом регулювання, й об'єднанні їх в єдиному новому акті. Кодифікація спрямована на те, щоб змістовно усунути суперечність між правовими нормами. Це форма удосконалення законодавства, і її результатом є новий за формою і змістом законодавчий акт (кодекс, положення, статут).

Види інкорпорацій:Види інкорпорацій:- за юридичним значенням: офіційна, неофіційна;- за обсягом: загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна;за критерієм об'єднання: предметна, хронологічна, суб'єктивна. Консолідація адміністративно-правових актів - це вид систематизації,який передбачає об'єднання двох або більше актів, виданих з одного питання, в один єдиний новий нормативний акт, що приймається відповідним органом. Такий акт затверджується правотворчим органом як нове, самостійне джерело права, а колишні нормативні акти визнаються такими, що втратили юридичну силу.

Найбільш відомий кодифікований акт - кодекс - єдиний законодавчий акт, що забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин. Наявність кодексів - характерна риса більшості галузей права.Найбільш відомий кодифікований акт - кодекс - єдиний законодавчий акт, що забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин. Наявність кодексів - характерна риса більшості галузей права.Статут, положення - традиційна форма кодифікованих актів, у яких визначається статус певного виду державних організацій і органів. Види кодифікацій:- загальна кодифікація (під якою розуміється прийняття цілої серії кодифікованих актів по всіх основних галузях законодавства і створення на цій основі об' єднаної, внутрішньо узгодженої системи таких актів типу "кодексу кодексів");- галузева кодифікація (охоплює законодавство певної галузі права (Цивільний, Кримінальний кодекси);- спеціальна кодифікація (видання актів, що регулюють той чи інший правовий інститут (Податковий, Бюджетний, Лісовий, Митний кодекси).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ПОСИЛАНЬ1. Авер'янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні / В.Б. Авер'янов ; НАН Укр. : Ін-т держави ім.Корецького.- К. : ІнЮре, 1997.- 48с.2. Административное право Украины : учебное пособие / под ред. Ю.П. Битяк, В.В. Зуй.-Х., 1999.- 224с.3. Адміністративне право України : підручник для юридичних вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін . ; за ред. Ю.П. Битяка.- X., 2000.- 520с.4. Административное право зарубежных стран : учебное пособие.- М. : Спарк, 1996.- 226с.5. Андрійко О.Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади / О.Ф. Андрійко.- К., 1999.- 45с.6. Бандурка О.М. Адміністративний процес : підручник для вищих навч. закл. / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко.- К., 2002.- 288с.7. Битяк Ю.П. Адміністративне право України : конспект лекцій / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй.- X., 1996.- 160с.