Презентація на тему:
Соціологія права

Соціологія права

У даній презентації висвітлюються історія, предмет та методологія соціології права, відображаються взаємні функціональні залежності між правом і неправовими суспільними явищами (економічними, політичними та ін.), соціальні передумови виникнення відповідних правових норм, об’єктивні вимоги до них і зворотний вплив цих норм на суспільне життя. Презентація призначається для студентів, слухачів, курсантів, аспірантів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, а також наукових та практичних працівників.

Тема 1.

Предмет соціології права можна визначити як знання про :

Структура соціології права.

Тема 2.

Тема 3.

Сьогодні перед вітчизняною соціологією права стоять конкретні теоретико-практичні завдання, найголовнішими з-поміж яких виділяються:

Тема 4.

Соціологію законотворчості можна визначити як комплекс теоретичних і емпіричних досліджень у межах соціології права, спрямованих на соціологічне забезпечення законотворчості. Прийнято виділяти :

Тема 5.

Вивчення функцій правової системи є одним з напрямків аналізу їх соціальної дії. Такий підхід ґрунтується на тому, що:

Механізм переконання і примусу При реалізації права використовуються не лише «природні» фактори поведінки – інтереси, потреби людей, але й додаткові, зовнішні – засоби впливу, покликані стимулювати соціальнокорисну поведінку і запобігати суспільно-шкідливим вчинкам. Соціально-правові дослідження ще здавна були спрямовані на те, щоб визначити ефективність виховних, стимулюючих, попереджувальних і примусових заходів впливу в інтересах дотримання вимог права (див. дані дослідження).

Дані про причини, що утримували опитаних осіб від здійснення злочинного поводження. Пояснення опитаних

Тема 6.

В соціології виділяють такі провідні феномени соціалізації:

Правова соціалізація – це процес накопичення знань про нормативну систему права, формування системи цінностей, у якій сама нормативна система права сприйматиметься як цінність (інтерналізація системи права), формування навичок поведінки, що відповідають приписам нормативної системи права.

Тема 7.

Правосвідомість – це сукупність знань, уявлень, оцінок індивідів і груп з приводу права, його застосування та форм вираження. З соціологічної точки зору правосвідомість складається під впливом ряду соціальних факторів: історичного досвіду суспільства, соціального оточення індивідів, власного соціального досвіду окремих індивідів і груп. Вона співвідноситься з соціальною структурою суспільства і набуває різного наповнення й форми в залежності від соціального суб’єкту: суспільства в цілому, соціальних утворень, груп, верств, окремих індивідів.

Тема 8.

Термін девiацiя має латинське походження (deviatio – відхилення) Якщо бути точним, це поняття має охоплювати будь-яку поведiнку, що відхиляється від загальноприйнятих соцiальних норм .

Тема 9.

Соціологія злочинності галузь соціології права, яка вивчає злочинність як соціальну аномалію в суспільстві, соціальних групах і серед окремих індивідів.

Тема 10.

Суспільствознавці виділяють такі основні форми суспільних відносин:

Тема 11.

Тема 12.

Найважливішими соціальними і юридичними чинниками, які справляють інтенсивний вплив на правозастосовчу діяльність, у сучасній літературі визначають:

В залежності від завдань, які вирішуються, правозастосовчі дії поділяються на три види:

Тема 13.

Характеристика методів вивчення суспільної думки Методи вивчення відображення об’єктивних фактів свідомості такі: спостереження – масове, стихійне, організоване, відкрите, однократне, багаторазове; вивчення документів – особистих, суспільних; всенародні обговорення – регіональні, колективні, професійно-демографічні; теоретичні конференції – науково-теоретичні, теоретико-практичні, пропагандистські. Методи вивчення відображення безпосередніх фактів свідомості: спостереження, інтерв’ю – вільне, напіввільне, стандартне, по телефону; анкетування – пряме, непряме. За своїм характером і сутністю спостереження – складний об’єктивний психологічний процес відображення дійсності. Його складність обумовлюється тим, що процеси і явища спостерігаються в безпосередній і природній обстановці. Крім того, місце і роль дослідника, як спостерігача, впливає на те, що спостерігається, на підбор і узагальнення інформації. Але в більшості випадків роль дослідника пасивна, оскільки він лише фіксує думку, що проявилася, чи ставлення людей до процесів, фактів і явищ. Використання спостереження як методу дає можливість у найширшому плані вивчити суспільні процеси і явища.

Підготовка і проведення емпіричних соціологічних досліджень, у тому числі й з метою вивчення суспільної думки, реалізуються в трьох взаємозалежних етапах: