Презентація на тему:
Права жінок та дітей в Україні

Права жінок та дітей в Україні

Права жінок та дітей в Україні Емма Вендор emmavandore@gmail.com 15 років роботи в Брюсселі, Парижі та Лондоні Шість років роботи на “Bloomberg News” Три роки роботи на “The Associated Press”

Марк Дютруа

Марк Дютру (Marc Dutroux) Об’єднання громадських організацій, що ведуть боротьбу за дотримання основних прав людини в Європі http://reseaux-belges.droitfondamental.eu/wordpress/?p=223 Марк Дютру закидає провину у своєму винятково збоченному поводженні своїм батькам за дитинство.  Його батько б’є дітей через дрібниці, примушує їх полоти город, саме коли йде їхня улюблена телепередача, але що було, певно, найгірше – це недоброзичливість його матері. Марк Дютру торгує порнографією у шкільному дворі. Він краде і часто змінює школи. У віці 16 років він починає займатися проституцією. У червні 1973 одержує сертифікат про середню технічну освіту з механіки. Його звільнено від обов’язкової військової служби.

Марк Дютру Він зустрічає свою другу дружину у 1983 р., так само, на ковзанці - це Мішель Мартен, що, як і його батько, працює вчителькою. Він починає свою кар’єру злочинця-педофіла у червні 1985, за співучасті дружини та Жана Ван Петегема. Подружжя Дютру та Жан Ван Петегем були ув’язнені у лютому 1986, за серію з п’яти викрадень неповнолітніх, скоєних протягом 7 місяців, починаючи від червня 1985. Вони викрадали дівчат, ґвалтували їх протягом двох днів для виробництва порнофільмів. Суд над ними відбувся лише у квітні 1989. Дютру засудили до 13 років і 6 місяців ув’язнення, та 6.000 бельгійських франків(150 € !) штрафу. Його дружину засудили до 5 років ув’язнення. Жана Ван Петегема до 6 років і 6 місяців ув’язення. Подружжя Дютру були зразковими ув’язненими. Мішель Дютру було звільнено 1991 року. Її чоловіка – наступного року.

Марк Дютру У липні 1994 р.,подружжя Дютру запрошують вісімнадцятирічну дівчину зі Словаччини провести канікули у Сар ля Бюсьєр. Дютру підсипає їй своє снодійне у їжу. Вона засинає. Він фільмує її зґвалтування. Дружина є його спільницею.    Він розпочинає партнерство з Мішелем Лельєвром та Мішелем Діакоставріаносом задля торгівлі вживаними шинами у Словаччині та Туреччині, паралельно з цим він провадить імпорт дівчат до Бельгії, для “кінозйомок”, що тривають протягом 3 місяців, після яких дівчат повертають на батьківщину. Ці дівчата за свідченнями Лельєвра,також призначалися для Мішеля Ніуля, відомого шахрая та сутенера, яких хвалився тим, що « організовував стильні оргії » для « ділових людей, адвокатів, політиків, міністрів, тощо». Розслідування, проведене у Словаччині, дозволило встановити особу десятка дівчат, яких Дютру одурманював наркотиками та ввозив до Бельгії.   4 червня 1995, Дютру перебуває у Тресені, на Заході Словаччини. Він знайомиться з п’ятнадцятирічною дівчиною, яка потрапляє до його оселі після вечора, проведеного на дискотеці. Він її душить, одурманює наркотиками і замикає у своїй вантажівці, де фільмує її зґвалтування. 

Марк Дютру Червень 1995, Дютру пропонує Олів’є П., наркоману з Марсінеля, викрадати дівчат молодших 16 років, за 20.000 бельгійських франків (500-€). Він збирається привозити їх до себе, а потім продавати. Про факти повідомлялося у поліцію Шарлеруа, але марно. 22 серпня 1995 у Остенде, Дютру викрадає Анну Маршал, 17 років, та Ееф’є Ламбрехтс, 19 років. Він їх приковує до ліжка одурманює наркотиками, потім, через кілька тижнів вбиває, закопавши живцем. 26 січня 1996, вивчення відеокасет Дютру завершено. Всі вони були переглянуті від початку до кінця, згідно з процедурою, після якої має відбутися розслідування парламентської комісії. В одному з цих записів детально видно, як Дютру ґвалтує дівчину, яку попередньо одурманив наркотиками і показує схованку свого підвалу, де він тримав Жюлі та Меліссу.   20 березня 1996, судді вирішують звільнити Дютру попри відеозаписи, що підтверджували ґвалтування скоєні Дютру. 28 травня 1996, Дютру разом з Лельєвром викрадає Сабіну Дарден, дванадцятирічну дівчинку, яку він замикає у своєму підвалі.

Обговорення Насильники над дітьми часто самі ставали жертвами насильства в минулому Журналісти звітують лише про сенсації, коли відбуваються жахливі випадки насильства Значно важливішою історією є масштаби насильства проти дітей Журналістські кампанії

Паранджа

Ніколя Саркозі про носіння паранджі: « Ми не бажаємо, щоб на території республіки жінки були закриті у в'язниці, хай навіть якщо вона тільки з тканини».

Закон про паранджу У травні, Державна Рада (вища інстанція адміністративної юстиції) зазначила можливість ризиків неконституційності законопроекту. Законопроект торкається надзвичайно складних юридичних та філософських смислів. Заборона носити у громадських місцях «одяг, призначенням якого є приховувати обличчя» базується не на принципі світськості (який стосувався заборони носіння покивала у школі), а на принципі дотримання базових вимог спільного життя у громаді. Закон, таким чином, піднімає складне питання рівноваги між захистом громадського порядку та індивідуальними свободами.

За кермом у паранджі?

Паранджа та Полігамія Після арешту жінки, що вела машину у паранджі, і при з’ясуванні діяльності її чоловіка – багатоженця, жінки якого у сумнівний спосіб одержували виплати, уряд сподівається позбавити цього чоловіка французького громадянства...

Відповідь чоловіків « На скільки я знаю, коханки не заборонені ані у Франції, ані в ісламі. Можливо, у християнстві, але не у Франції».

Паранджа Дебати у Франції загалом точаться між чоловіками (12.3 відсотків членів Парламенту Франції – це жінки) про те, що слід носити жінкам

Обговорення Дебати про паранджу з української точки зору

Перерва на каву

Що таке права жінок та дітей? На варті прав людини http://www.hrw.org/en/category/topic/women “Мільйони жінок по всьому світу живуть в жалюгідних умовах та терплять агресію, а також порушення своїх основних прав лише тому, що вони – жінки”.

Права жінок “Повстанці та їх прибічники в таких країнах, як Сієра Леоне, Косово, Демократична Республіка Конго, Афганістан та Руанда ґвалтували жінок практично безкарно. Чоловіки в Пакистані, ПАР, Перу, Росії та Узбекистані б’ють жінок в дома з жахливою регулярністю, в той час як уряди таких країн практично відмовляються втручатися та захищати жінок і карати насильників або ж роблять це настільки необережно, що жінки самі відчувають себе винними в проявах жорстокості. В результаті традиційної нерівності в своїх країнах жінки України, Молдови, Нігерії, Домініканської Республіки, Бірми та Таїланду купуються та продаються з метою подальшого використання в секс-індустрії, причому уряди цих країн не приділяють достатньо уваги їх захисту та покаранню торгівців людьми.

Права жінок В Гватемалі, ПАР та Мексиці можливості жінок отримати гідну роботу та залишитися на ній обмежуються приватними роботодавцями, які використовують їх вагітність, як причину для звільнення, а також шляхом дискримінаційних законів про працю чи дисциплінарну відповідальність за порушення закону. У США учні дискримінують та атакують дівчат у школах лише за те, що вони – лесбіянки, бісексуалки чи трансвестити або ж просто не відповідають стандартам жіночої поведінки. Жінки Марокко, Йорданії, Кувейту та Саудівської Аравії стикаються з дискримінацією під егідою уряду, яка робить їх нерівними перед законом – включаючи дискримінаційний сімейний кодекс, який фактично позбавляє їх всіх законних прав, віддаючи в руки чоловіків у сім’ї, обмежуючи їх участь в громадському житті”.

Права дітей http://www.hrw.org/en/category/topic/children%E2%80%99s-rights Дитяча праця Діти-солдати Правосуддя у справах неповнолітніх Сироти та покинуті діти Діти вулиць

В Україні 30-40% дзвінків до міліції в Україні стосуються насильства в сім’ї 4 хвилини на день проводить середньостатистичний батько в Україні з дитиною 35-50% жінок привозяться до лікарень з тілесними травмами і є жертвами домашнього насильства. 5-10% економічних ресурсів контролюється жінками.

Ваша думка Групове обговорення ситуації з матеріалами про права жінок та дітей в Україні. Хто дає голос жінкам та дітям? Які репортажі та матеріали вважаються найпопулярнішими?

Премія Лоренцо Наталі Започаткована Європейською Комісією у 1992 році, премія Лоренцо Наталі дається журналістам, які працюють у сфері прав людини, демократії та розвитку. “Через таку премію Європейська Комісія відзначає журналістів, які роблять власний внесок до сфери розвитку, демократії та прав людини. Багато з них часто працюють в складних умовах, але світло, яке вони проливають на реалії – це ключовий елемент у підвищенні рівня інформованості населення про важливість політики розвитку. Саме тому ми прагнемо їм допомогти у їх намаганнях доносити інформацію у сфері боротьби з бідністю”. Андріс Пібалґс Європейський Комісар з питань розвитку

Лауреати премії Лоренцо Наталі 2010:  

Премія Лоренцо Наталі Перший приз: 5000 Євро Друге місце: 2500 Євро Третє місце: 1500 Євро

Практична вправа Теми для переможця премії Лоренцо Наталі 2011 – чому не Україна? Робота в групах (визначення тем, обговорення в групах щодо того, як подати той чи інший матеріал)

Обід

Представлення групової роботи Обговорення

Жіночі погляди http://www.womensviewsonnews.org/ WVON – це група жінок-журналісток з різним досвідом роботи в різних частинах світу, включаючи США, Канаду, Великобританію, Ірландію та Індію. За результатами останніх досліджень “Global Media Monitoring Project” (Березень 2010), жінки є героїнями лише п’ятої частини заголовків в світових новинах та лише десяти відсотків всіх матеріалів. “Буквально, тисячі історій про жінок та для жінок, написані жінками, не друкуються, що дає нам чіткий сигнал про те, що їх роль менш важлива, ніж роль чоловіків. Ми ставимо під сумнів такий підхід та працюємо на подолання нерівності на користь жінок”. “Наша місія – дати голос жінкам, історії та досвід яких по всьому світу дуже часто ігнорують”.

Як опублікувати ваш матеріал у ЗМІ Обговорення Чи є такі матеріали, які б мали піти в тираж, але так і не пішли? Чи є у вас приклади матеріалів, які було донесено погано? Чи були у вас випадки, коли історії про жінок та дітей трактували невірно чи взагалі ігнорували?

Тактика Матеріали про права жінок та дітей не відрізняються від інших Подолання забобонів щодо журналістів, які називають такі історії “слабкими” Зробіть їм пропозицію, від якої не можна відмовитися

Пропозиція, від якої не можна відмовитися

Девід Лей Відповідальний редактор з журналістських розслідувань у газеті “Guardian”, який стоїть за ув’язненням Джонатана Ейткена та викриттям таємних рахунків компанії з торгівлі зброєю, “BAE” Як він переконав свою газету віддати безліч ресурсів на власне розслідування, що починалося, як нудний репортаж про діловий світ?

Він знайшов потрібну пропозицію

І вона все ще працює http://news.scotsman.com/latestnews/39Bribes39---BAe-.4750216.jp Хабарі, BAЕ – та мільярдер, який любить шампанське та жінок Органи влади в ПАР провели серію рейдів в рамках розслідування причетності гіганта оборонної та аерокосмічної промисловості Великобританії, “BAЕ Systems”, до хабарів посадовцям у Преторії заради отримання замовлення на 30 мільярдів рандів (1.95 мільярдів фунтів стерлінгів). Вищезгадані хабарі, за свідченнями чотирьох газет у ПАР, також платилися BAЕ Фані Хлонгвейн, раднику останнього міністра оборони, Джо Модісе, а також іншим неназваним урядовим посадовцям.

Я звинуватила свого чоловіка у зґвалтуванні. Мене закрили, а його випустили на волю “The Guardian” 26 листопада 2010 Ексклюзив: Сара сказала, що роками страждала від жорстокості свого брутального партнера. Проте коли вона повідомила про це в поліцію, ситуація повернулася проти неї, вона втратила свободу та дітей.

Джуліан Ассанж

Арешт засновника “Wikileaks” Основні ЗМІ з акцентом на свободі преси/тиску уряду Але є і інше пояснення Це він чи не він? Мутна політика сексу та згоди http://www.smh.com.au/national/did-he-or-didnt-he-the-murky-politics-of-sex-and-consent-20101211-18tie.html

Гачок http://www.guardian.co.uk/media/2010/dec/07/julian-assange-denied-bail На відміну від Великобританії, шведський закон про зґвалтування базується не на згоді, а на вищезгаданій концепції статевої свободи. Існує кілька можливих порушень права на таку свободу. Вони включають в себе безпосередньо проникнення, а також фізичну силу чи погрозу зробити щось незаконне, і саме такий тип насильства вважається зґвалтуванням. Як і примус людей, які в певний час можуть беззахисними в результаті інтоксикації чи серйозного психічного порушення. Рівень застосованої фізичної сили може бути надзвичайно малим. Достатньо просто розсунути ноги жертві, за даними Гунілли Берглунд з Міністерства Юстиції Швеції. Зґвалтування тягне за собою покарання у вигляді ув’язнення строком від двох до шести років; зґвалтування при обтяжуючих обставинах – від чотирьох до 10 років.

Ассанж – це можливість Для вас обговорити питання про те, що таке “зґвалтування” Порівняти шведське законодавство з американським та українським Чи знаєте ви про певні відомі випадки? Чи є жінки, які хотіли б виступити?

Наприклад Зґвалтування – це не суто жіноче питання Більше не можна вважати чи закривати очі на те, що зґвалтування та сексуальне насильство чиниться виключно чоловіками проти жінок  http://www.guardian.co.uk/commentisfree/2010/mar/17/stern-review-male-rape

Відома особистість

Ріанна За свідченнями поліції хлопець Ріанни, репер Кріс Браун, фактично напав на неї в ніч нагородження премії “Греммі” ABC: http://abcnews.go.com/Entertainment/WinterConcert/story?id=6922697&page=1 “Фото Ріанни, що потрапили в мережу, можуть зашкодити жертвам домашнього насильства” “Адвокати сперечаються про те, чи зможуть фото Ріанни змінити ситуацію з жертвами домашнього насильства” Чи може Ріанна заохотити жертв сказати своє слово?

Обговорення Ексклюзив/ Ассанж. Ріанна Інша тактика/ причини

Перерва на каву

Чого робити не слід

Вбивці дітей

Нападки ЗМІ В Британії всі ще пам’ятають випадки з відомими вбивцями дітей Джон Венейблс, який вбив дворічного Джеймса Балгера в 1993, був повернутий до в’язниці через порушення термінів дострокового звільнення. На вебсайті BBC в Інтернеті точаться дебати щодо того, чи “Має громадськість знати, чому Джона Венейблса повернули до в’язниці?” Безліч коментарів просто не пропускається, але зміст дебатів більш поблажливий, ніж зображується в ЗМІ Коли емоції зашкалюють, складно виступати проти зграї Але іноді корисно задавати питання

Мері Белл “Вбивця дітей” Ендрю Марр Остерігайтесь преси Не можна навіть сперечатися про те, що Мері Белл, яка вбила двох хлопчиків 11 років, не повинна була отримати платні за свою історію від Гітти Серені, яка написала книгу про її гучну справу. Однак, зосередившись на грошах, Белл отримала можливість затьмарити певні глибші питання, особливо стосовно того, як цю справу висвітлювали ЗМІ. Журналістам, які тепер цькують Белл, її родину та родини жертв, слід кинути виклик і звернути увагу на те, як страждання людей використовуються для того, щоб просто продавати газети.

Нагороди та премії http://www.timesonline.co.uk/tol/news/world/us_and_americas/article6719151.ece Дитяча праця в косметичній індустрії Ніколас Сміт

“The Sunday Times” Глибоко в джунглях штату Джаркханд, що у східній Індії, в кінці вузької й розбитої дороги, проїхати по якій можна лише мотоциклом, під палючим полуденним сонцем у відкритій шахті сиділа шестирічна дівчинка на ім’я Соня, щоб заробити грошей хоча б на їжу. Соня відробила лише півдня, але вона вже була виснажена та брудна. Її волосся сплуталося, а квітчаста сукня була вже в грязюці. Їй ледве вистачало сил, щоб кинути оком на восьмирічну кузину Гурі, яка старанно працює поруч, перебираючи камінці в пошуках слюди, блискучого матеріалу, який використовується для додачі блиску до елементів макіяжу. Якщо дівчатка знайдуть достатньо слюди, вони зможуть заробити 63 пенси кожна за 12-годинний робочий день. Якщо не знайдуть, швидше за все, голодуватимуть.

“The Sunday Times” Контраст між цією потворною сценою експлуатації, що схована від сторонніх поглядів в лісі, який просто кишить партизанами-маоїстами,і куди навряд чи наважаться заглядати вихідці з заходу, та блиском косметичної індустрії, яка вже просто сліпить. Експортна слюда з Індії використовується для виготовлення фарби та електронних товарів, а також блискучої помади і тіней для очей. Активісти боротьби проти дитячої праці гадають, що виробники косметики, якщо вони цінують свою клієнтуру, мають зробити все, щоб проштовхнути реформу галузі. “Найбільш тривожним фактом є те, що шестирічні дівчатка працюють в шахтах, щоб зробити жінок всього світу красивими”. - сказав Бхуван Рібху, з групи захисту прав дітей “Бахпан Бахао Андолан (BBA). - “Косметичні компанії, споживачі та уряди країн мають робити значно більше в даному напрямі”. Саме ця організація у супроводі “The Sunday Times” знайшла Соню з принаймні 15 іншими дітьми, які перебирали бруд в одному з забутих куточків Індії, в 700 милях на схід від столиці, Нью-Делі. Саме вони тяжко працювали в шахті, в той час як їх більш везучі однолітки займалися англійською та математикою в кількох місцевих школах.

Нагороди та премії В минулому році я заїжджала до Ніккі в Нью-Делі від імені “The Sunday Times” Я запитала в неї, яку історію вона вважає найкориснішою з тих, що написали, поки вона там була “Це була історія дитячої праці. Не зважаючи наскільки короткою була історія, вона зробила зміни”.

Обговорення

Дякую! Щасливого вам Різдва