Презентація на тему:
Сучасні підходи до організації та планування виховної роботи навчального закладу у світлі концептуальних засад Основних орієнтирів виховання та педігогіки учнів 1-11 класів ЗНЗ України

Сучасні підходи до організації та планування виховної роботи навчального закладу у світлі концептуальних засад Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України Сіренко С.М., методист Центру громадянського виховання КВНЗ “ Харківська академія неперервної освіти”

“Виховання - це вплив на серце тих, кого ми виховуємо ” Л.Толстой

«Два людських винаходи можна вважати найтяжчими: мистецтво керування і мистецтво виховання» І.Кант

* Виховні проблеми сьогодення: корозія ціннісних орієнтирів; несформованість життєвих навичок; погіршення стану здоров’я учнів; соціальна апатія; агресія і насильство; збільшення проявів девіантної поведінки.

* Фактори загострення виховних проблем: Сімейний рівень: помилки сімейного виховання; перекладання виховних турбот на школу; низький рівень педагогічної культури батьків; переважання авторитарних методів виховання; загострення конфліктів “діти – батьки”.

* Шкільний рівень: прорахунки в організації виховного процесу; переважання моралізаторських технологій; формалізація шкільного життя; авторитарні методи виховання; відчуженість дитини від шкільного середовища. Фактори загострення виховних проблем:

Виховання – це: Дорога без кінця Дзеркало Джерело і рослина Батіг і пряник Чистий аркуш Лабіринт Факел

“ Найголовнішим у вихованні має бути особистість вихователя. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку неможливо замінити ні підручниками, ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень... ” К.Д.Ушинський

Педагог-вихователь висока загальна культура; професійна компетентність; педагогічна майстерність; діалогова педагогіка; мистецтво комунікабельності; організаційні вміння; творчість; неперервна освіта впродовж життя.

відсутність дієвих форм виховання недостатній рівень фахової підготовки педагога-вихователя неузгодженість міжсуб’єктної взаємодії необізнаність з новими виховними технологіями відчуженість учнів від творення шкільної політики відсутність системного підходу до організації ВД

Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (наказ МОНМС України від 31.10.11 р. № 1243) Ціннісне ставлення до себе Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей Ціннісне ставлення до праці Ціннісне ставлення до природи Ціннісне ставлення до культури і мистецтва Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Структура Основних орієнтирів Розділ І. Пояснювальна записка Розділ ІІ. Визначення проблеми Розділ ІІІ. Мета, чинники, проектно-технологічний підхід, структура моделі, принципи та зміст виховання Розділ ІV. Вікові особливості учнів Розділ V. Зміст виховної діяльності Проведення тематичних екологічних екскурсій, експедицій, маршрутів “вихідного дня”, виїзних форм навчання у школах та позашкільних закладах України

Основа сучасного виховного процесу - людина як найвища цінність. Провідна тенденція виховання -формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе.

Метою основних орієнтирів виховання є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей як орієнтовної для проектування моделей виховних систем у загальноосвітніх навчальних закладах України

Чинники сучасного виховання сім’я, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління; школа, яка покликана стати осередком виховання, в тому числі, самовизначення і самореалізації кожної особистості соціальні інститути (позашкільні заклади, психологічні служби, інститути підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо), які виступають суб’єктами виховання дітей і дають змогу покращувати та корегувати виховання школярів.

Шляхи реалізації: організація виховного процесу на засадах проектної педагогіки; створення програми виховання для окремого класу; змістове наповнення програми виховання з урахуванням вікових особливостей учнів; задоволення базових потреб особистості в умовах окремого загальноосвітнього навчального закладу; реалізація у процесі роботи особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу;

Шляхи реалізації: оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової; створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід; співпраця з органами учнівського самоврядування; інтеграція зусиль батьківської громади позашкільних закладів, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров'я.

Виховання учнів реалізується у процесі організації: навчально-виховної діяльності; позаурочної та позакласної діяльності; позашкільної освіти; роботи органів учнівського самоврядування; взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.

Зміст виховання: система цінностей та сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва і самої себе

« Кодекс цінностей» Абсолютні вічні цінності: добро, милосердя, правда, віра, чесність, доброта тощо. Основні національні цінності: патріотизм, готовність до захисту своєї Батьківщини, почуття національної гідності, історична пам'ять, пошана до державних символів тощо. Основні громадські цінності: прагнення до соціальної гармонії і справедливості, захист індивідуальних прав і свобод, повага до закону,право на життя тощо. Цінності сімейного життя: вірність, піклування про дітей та батьків, злагода між членами сім'ї тощо. Цінності особистого життя: задоволення духовних потреб, внутрішня свобода, реалізація власних нахилів, інтересів тощо.

Сучасні підходи до організації виховної діяльності Цілеспрямоване і професійне управління виховним процесом: вивчення учнів, психолого-педагогічне діагностування, підпорядковане меті планування і здійснення виховного впливу, об’єктивне оцінювання результатів виховної діяльності.

Сучасні підходи до організації виховної діяльності Системний підхід до планування та організації виховної діяльності дозволить зробити процес виховання – цілісною системою, а не окремими розрізненими «виховними заходами».

Сучасні підходи до виховної діяльності Комплексний підхід до виховання передбачає вплив одночасно на три боки особистості: пізнавальних світогляд (знання, погляди, переконання); емоційно-вольовий бік (почуття, бажання, емоції); дієво-практичний(вміння, навички, звички). Будь-яка справа повинна пройти через голову(знання), серце (емоції) та руки (вміння) дитини.

Сучасні підходи до виховної діяльності Особистісно-зорієнтований підхід – в центрі особистість дитини Діяльнісний підхід – в діяльності дитина розвивається як індивід, особистість. Аксіологічний (ціннісний) підхід - вплив на дитину таким чином, щоб її цінності відповідали загальнолюдським моральним цінностям.

Сучасні підходи до планування виховної діяльності План має враховувати : результати аналізу виховної діяльності за минулий навчальний рік; різноманітність змісту і форм виховної діяльності; вікові особливості учнів; реальні потреби дитячого колективу; зв'язок виховного процесу з практичною діяльністю дітей та діяльністю дитячих громадських організацій.

Орієнтовна структура плану виховної роботи школи: Аналіз виховної діяльності за минулий навчальний рік. Визначення цілей та завдань виховної діяльності Організація та планування виховної діяльності. Створення умов для діяльності дитячих організацій та учнівського самоврядування. Організаційно-методична робота з педагогами-вихователями. Контрольно-аналітична діяльність щодо організації виховного процесу

Аналіз виховної діяльності за минулий навчальний рік. досягнення виховної діяльності; ефективність обраного змісту та форм діяльності; проблеми виховної діяльності; невикористані можливості та резерви; зміни у виховному процесі та шляхи його розвитку.

Визначення цілей та завдань виховної діяльності Мета виховання: формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. (Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України) Конкретизовані цілі та завдання: формуються відповідно до загальної мети виховання, на основі проведеного аналізу роботи за минулий навчальний рік, конкретні, чітко і ясно сформульовані гнучкі, сприймалися такими, яких складно, але можливо досягти.

Організація та планування виховної діяльності. зміст та форми діяльності відповідно до Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України»; різноманітні, інтерактивні, діалогічні форми діяльності; залучення дітей до процесів творення і реалізації форм виховної діяльності.

Організація виховної діяльності № Тема виховної діяльності Форма виховної діяльності Дата проведення Відповідальні Примітка

Метод проектів Кейс-метод Тренінг Мозковий штурм Дебати Вікові особливості учнів Дискусія Форми виховної діяльності

Типи дитячих організацій Традиційні (піонерські) організації Моделі державного устрою Ігрові дитячі організації Ігрові дитячі організації Інші

Форми педагогічної підтримки та допомоги надання допомоги в розробці необхідних документів, пам’яток, рекомендацій; надання допомоги у плануванні та організації діяльності; організація навчання активу, створення шкіл лідерів; участь у засіданнях органів учнівського самоврядування;

Форми педагогічної підтримки та допомоги інформування педагогів про нові підходи і методи роботи органів УС; ініціювання розгляду питань УС на засіданнях педрад, методичних об’єднань, батьківських конференцій; налагодження партнерської взаємодії органів УС з педагогічним та батьківським самоврядуванням.

Напрямки діяльності учнівського самоврядування Навчальний Екологічний Профілактично- оздоровчий Інформаційно- соціологічний Профорієнтаційно- трудовий Дозвіллєвий

Типові помилки в організації УС надмірне захоплення масштабними моделями учнівського самоврядування ( наприклад, кожен клас – республіка) назва органу самоврядування не відповідає змісту діяльності (Парламент – законодавчий орган влади, а уряд – виконавчий). не дотримується принцип «розподілу гілок влади» (наприклад, Президент очолює шкільний Парламент, до складу якого входять Міністерства тощо). зсув акценту роботи тільки на дозвіллєву діяльність

Організаційно-методична робота з педагогами-вихователями підвищення професійної компетентності, опрацювання та впровадження у виховний процес нових нормативних документів, активізація роботи з молодими класними керівниками, вивчення, узагальнення та поширення ефективного педагогічного досвіду з організації громадянського виховання; залучення до розробки проектів власних систем виховання тощо.

Контрольно-аналітична діяльність щодо організації виховного процесу вивчення стану організації виховного процесу відповідно до нормативних документів; вивчення рівня вихованості учнів; наукова організація цілеспрямованої виховної роботи; впровадження у виховну роботу інноваційних виховних технологій; систематичний контроль за виховною діяльністю класних керівників.

Планування роботи класного керівника «Рекомендації до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» (лист МОНУ від 14.08.08 р. № 1/9-59).

Структура управлінської діяльності класного керівника:  Психолого – педагогічне діагностування. Прогнозування. Визначення мети та завдань діяльності. Визначення змісту, вибір засобів, методів та форм організації життєдіяльності. Планування. Реалізація плану Аналіз, оцінювання та облік результатів.

Структура плану виховної роботи Аналіз виховної роботи за минулий рік. Цілі та завдання виховної діяльності. Психолого-педагогічна характеристика класу. Основні напрями діяльності та справи класного колективу. Індивідуальна робота з учнями. Робота з батьками. Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.

Аналіз виховної роботи за минулий рік Аналіз набутого досвіду спільної діяльності та спілкування. Визначення досягнень та проблем у виховному процесі. Розуміння соціальних процесів, які відбуваються у класному колективі. Виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів.

Цілі та завдання виховної діяльності узгоджуватися із інтересами членів класної спільноти; відповідати особливостям колективу класу і умовам його життєдіяльності; забезпечуватися необхідними ресурсами для реалізації; бути конкретними, чітко і ясно сформульованими; бути гнучкими, тобто придатними до коригування; піддаватися діагностуванню.

Психолого-педагогічна характеристика класу Загальні відомості про клас Індивідуальні особливості учнів Рівень вихованості, свідомості, громадянської відповідальності учнів Розвиток самоврядування тощо.

Основні напрями діяльності та справи класного колективу Класний керівник під час планування має: опиратися на теоретичні розробки з питань виховання; передбачити участь вихованців у загальношкільних і класних справах; надавати перевагу тим справам, які вибрані учнями та батьками під час колективного планування; правильно визначити терміни виконання завдань і відповідальних за підготовку та проведення; оптимально розподіляти час і сили членів класної спільноти.

Алгоритм створення форм виховної діяльності: Тема виховної діяльності. Форма виховної діяльності. Мета діяльності Завдання діяльності. План підготовки виховної діяльності. План проведення виховної діяльності. Загальні висновки. Використана література.

Індивідуальна робота з учнями Вивчення індивідуальних особливостей учнів. Встановлення міжособистісних контактів із кожною дитиною. Створення умов для розвитку учнів. Вивчення та врахування стану здоров’я учнів. Розв’язання питання соціальної адаптації учнів. Профілактична робота з учнями «групи ризику». Діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня, облік їхніх особистих досягнень.

Робота з батьками вивчення сімей учнів; залучення батьків до життєдіяльності класного колективу; здійснення педагогічного керівництва діяльністю батьківської ради; індивідуальна робота з батьками; педагогічна просвіта батьків; інформування батьків про хід і результати навчання, виховання і розвитку учнів.

СПІВПРАЦЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З БАТЬКАМИ Участь батьків у виховній роботі класу Педагогічна освіта батьків АНКЕТУВАННЯ БАТЬКІВ І УЧНІВ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ І ВСЕОБУЧ СХЕМА СПІВПРАЦІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З БАТЬКАМИ

Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі розвиток особистості учнів; формування класного колективу; рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.

Основні поняття Діагностика (від греч. diagnostikos - здатний розпізнавати) - це оціночна процедура, спрямована на прояснення виховної ситуації, виявлення істинного рівня вихованості. Мета діагностики – отримання достовірної інформації для вдосконалення виховного процесу у класному колективі. Критерії вихованості - це теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей особи (колективу). Методи діагностики „Метод – інструмент дотику до особистості” – вважав А.С.Макаренко.

Методи діагностики виховного процесу: спостереження; анкетування; опитування; бесіда; тестування; зіткнення поглядів, позицій; соціометричний вибір; інтерв'ю; оцінювання (рейтинг); вивчення поведінки дітей в певній педагогічній ситуації; аналіз продуктів творчості учнів.

Виховна система цілісний організм, який виникає у процесі інтеграції основних компонентів виховання (мета, суб'єкти виховання, їх діяльність, спілкування, відносини, кадровий потенціал, матеріальна база), що сприяє духовному розвитку і саморозвитку особистості, створенню своєрідного, за визначенням К.Ушинського “ духу школи ”. (Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України)

Компоненти виховної системи: мета, заради якої створюється система; виховна діяльність та спілкування; суб’єкти виховної діяльності; середовище системи; управління, що забезпечує інтеграцію всіх компонентів у цілісну систему.

Завдання виховної системи: забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості; забезпечення взаємодії з усіма соціальними інститутами, розширення суб’єктів виховання; посилення ролі сім’ї у вихованні дітей; розвиток учнівського самоврядування в класі; оптимізація змісту і форм виховного процесу в класі; збереження та покращення здоров’я учнів; попередження негативних впливів факторів соціального середовища на особистість.

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ Розробка програми виховання Кроки: Аналіз-Планування-Дія: аналіз виховної ситуації свого навчального закладу; розробка плану щодо усунення зазначених проблем; дія – реалізація плану.

Виховна програма План (задум, проект) виховної діяльності конкретної спільноти (педагогів, батьків, учнів), що визначає цілі (мету, завдання) та виховні справи, що забезпечують виховання. Документ, який інформує про зміст, призначення та якість освітніх послуг навчального закладу. Засіб інтеграції виховної діяльності батьків, педагогів, учнів та громадськості, що забезпечує системність виховної роботи.

Структурні елементи програми Назва (ідея програми). Для яких учнів призначена (І,ІІ,ІІІ ступеня чи якого класу). ПІБ автора (колективу авторів). Пояснювальна записка. Вікові особливості учнів Тема, зміст та форма проведення виховних справ. Ключові поняття та терміни. Література.

Алгоритм створення виховної програми Створення творчої групи Аналіз виховної ситуації ЗНЗ, виявлення проблем Визначення концептуальних засад програми: нормативно-правові документи, принципи, форми та методи діяльності Визначення структурних елементів програми. Розробка творчою групою проекту виховної програми. Презентація розроблених проектів перед педагогічним, батьківським та учнівським колективом. Обговорення проектів виховних програм, вироблення пропозицій щодо вдосконалення. Затвердження виховної програми ЗНЗ на засіданні Ради школи. Планування виховної діяльності учнів ЗНЗ відповідно до розробленої виховної програми на навчальний рік. Створення виховних програм діяльності класу на весь період виховної роботи з учнями класу з огляду на їхні вікові, індивідуальні та психолого-педагогічні особливості (1-4 кл., 5-9 кл., 10- 11 кл.) Планування виховної роботи класу на навчальний рік.

Процес планування – це тісна творча співпраця педагогів, учнівського колективу, батьків, соціальних інститутів, яких об’єднує спільна мета – зробити життя дитячого колективу цікавим, насиченим та змістовним.

Турбуючись про те, ким дитина буде завтра, ми забуваємо, що кимось вона є уже сьогодні.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!