X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
«Аспекти організації міжнародної діяльності в органах місцевого самоврядування та виконавчої влади. Фандрейзинг: основні поняття та принципи (зовнішні джерела фінансування української громади)»

Завантажити презентацію

«Аспекти організації міжнародної діяльності в органах місцевого самоврядування та виконавчої влади. Фандрейзинг: основні поняття та принципи (зовнішні джерела фінансування української громади)»

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

«Аспекти організації міжнародної діяльності в органах місцевого самоврядування та виконавчої влади. Фандрейзинг: основні поняття та принципи (зовнішні джерела фінансування української громади)» Організатори Рада Міністрів Автономної Республіки Крим Інститут Розвитку Глобального Суспільства у співробітництві з Київським Бюро Німецького Товариства технічного співробітництва (GTZ) 2009 р. Сімферополь, Україна

Слайд 2

ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА СУСІДСТВА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ СУСІДСТВА ТА ПАРТНЕРСТВА Стратегія ЄС щодо України на період 2007 – 2013 рр.

Слайд 3

Повідомлення «Ширша Європа — Сусідство: новий вимір відносин з нашими східними та південними сусідами» 11 березня 2003 року Цілі: не допустити проведення в Європі нових розмежувальних ліній сприяти стабільності та процвітанню як у межах Союзу, так і за його новими межами впровадити новий Інструмент регулювання відносин із країнами-сусідами

Слайд 4

Повідомлення «Ширша Європа — Сусідство: новий вимір відносин з нашими східними та південними сусідами» 16 країн-партнерів ЄПС: Алжир, Азербайджан, Бєларусь, Вірменія, Єгипет, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Молдова, Марокко, Палестинська Територія, Сирія, Туніс, Україна

Слайд 5

Повідомлення «Прокладаючи шлях для запровадження нового Інструменту відносин з країнами-сусідами» 1 липня 2003 року перший етап (2004-2006 рр.): впровадження програм сусідства другий етап (після 2006 р.): впровадження нового інструменту відносин з країнами-сусідами

Слайд 6

Повідомлення щодо Стратегії Європейської політики сусідства 12 травня 2004 року - укладання планів дій з країнами–сусідами План дій Україна – Європейський Союз 21 лютого 2005 року - період чинності 2005 - 2007 роки

Слайд 7

Повідомлення щодо зміцнення Європейської політики сусідства 4 грудня 2006 року Загальна оцінка виконання планів дій Оцінка виконання планів дій у секторальному розрізі Доповідь щодо стану виконання ПД з конкретною країною-партнером

Слайд 8

Повідомлення щодо зміцнення Європейської політики сусідства 4 грудня 2006 року ЄПС залишається відокремленою від процесу розширення ЄС ЄПС є "незамінною" стратегією для подальшого розвитку відносин між ЄС та країнами-сусідами у середньостроковій перспективі Основні інструменти взаємодії у рамках ЄПС є подібними для всіх сусідів ЄС, як європейських, так і неєвропейських

Слайд 9

Повідомлення щодо зміцнення Європейської політики сусідства 4 грудня 2006 року Перспективи вдосконалення торговельно - економічного аспекту ЄПС не містять принципової для України доданої вартості ЄС має намір запровадити розширений багатосторонній діалог з країнами ЄПС з питань, що становлять першочерговий інтерес для самого ЄС

Слайд 10

Повідомлення щодо зміцнення Європейської політики сусідства 4 грудня 2006 року Активізація участі Європейського Союзу в регіональному співробітництві Важливим елементом політики сусідства є впровадження нового механізму фінансування допомоги ЄС – Європейського інструменту сусідства і партнерства

Слайд 11

Позиція України щодо Європейської політики сусідства Офіційна позиція української сторони не мінялася від лютого 2005 року, коли президент Віктор Ющенко у своєму виступі у Європарламенті заявив, що “Україна не може розглядати достатньою базою для двосторонніх стосунків Європейську політику сусідства, оскільки вона протирічить нашим стратегічним цілям. Україна може виходити у своїх стосунках з Євросоюзом тільки з того, що Україна є невід’ємною, невіддільною частиною Європи”.

Слайд 12

EU regional policy Important Community policy (35% of the EU budget) that seeks to reduce regional disparities and support less favoured people. The objective of EU regional policy is to promote the reduction of regional disparities, even development of European regions, fight against unemployment, improving work force qualifications and stimulating the spirit of enterprise. * Source: Subsidy contract Handbook, INTERACT Point Tool Box, 2005

Слайд 13

Інструменти зовнішньої допомоги Європейського Союзу Передумова “… надання збільшеної фінансової підтримки Європейського Союзу для виконання заходів, визначених Планом дій.” Європейською Комісією здійснена розробка нового Європейського інструменту сусідства та партнерства (ЄІСП), який надаватиме допомогу Україні, у т.ч. у сфері транскордонного та міжрегіонального співробітництва між Україною та державами-членами ЄС.

Слайд 14

Європейський інструмент сусідства та партнерства 30.11.2006 вступив у дію Регламент Європейського Парламенту та Ради ЄС від 24.10.2006 № 1638/2006, який встановлює основні засади та принципи щодо застосування Європейського інструменту сусідства та партнерства – European Neighborhood and Partnership Instrument

Слайд 15

Європейський інструмент сусідства та партнерства ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЄІСП Фінансові асигнування 11 млрд.181 млн. євро Бюджетні роки впровадження з 2007 по 2013 (включно) Країни-партнери Азербайджан, Алжир, Білорусь, Вірменія, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йордан, Ліван, Молдова, Марокко, Палестинська Автономія, Сирія, Туніс, Україна

Слайд 16

Європейський інструмент сусідства та партнерства МЕТА поширення співпраці і прогресивної економічної інтеграції між Європейським Союзом і країнами-партнерами надання сприяння у впровадженні в дію договорів про партнерство та співробітництво, угод про співпрацю, а також інших існуючих і майбутніх договорів підтримка зусиль країн-партнерів, спрямованих на впровадження розумного управління та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку

Слайд 17

Європейський інструмент сусідства та партнерства ВИДИ ДОПОМОГИ Цільові адміністративні заходи Інвестиції Підтримка в отриманні пільгових кредитів ЄІБ та інших фінансових установ Євросоюзу Секторальна та загальнобюджетна допомога Забезпечення відсоткових субсидій, зокрема для позик, спрямованих на захист навколишнього середовища Технічна допомога

Слайд 18

Європейський інструмент сусідства та партнерства Компоненти ЄІСП Національна програма Східна регіональна програма Міжрегіональна програма Програми прикордонного співробітництва

Слайд 19

Європейський інструмент сусідства та партнерства Національна програма Підтримка демократичного розвитку та належного урядування Підтримка регуляторних реформ та розвитку адміністративного потенціалу Підтримка розвитку інфраструктури Бюджет 492 млн. євро (2007-2010)

Слайд 20

Європейський інструмент сусідства та партнерства Східна трансрегіональна програма Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан Транспортні та енергетичні мережі Охорона навколишнього природного середовища та лісокористування Міграційний та прикордонний менеджмент, протидія проявам транскордонної злочинності, співробітництво в митній сфері Співпраця в сфері малого та середнього бізнесу Міжлюдські контакти, інформаційна підтримка Ліквідація протипіхотних мін, надлишків вибухових речовин, тактичних озброєнь Бюджет 223,5 млн. євро (2007-2010)

Слайд 21

Європейський інструмент сусідства та партнерства Міжрегіональна програма Сприяння реформам через надання порад та експертиз з боку інституцій ЄС Сприяння вищій освіті та студентському обміну Сприяння співробітництву між “регіональними акторами” країн – партнерів та країн – членів ЄС Сприяння впровадженню ЄПС та стратегічному співробітництву з ЄС Бюджет 260,6 млн. євро (2007-2010)

Слайд 22

Перед тим як розглянути питання щодо програм прикордонного співробітництва, діючих в рамках Європейського інструмента сусідства та партнерства декілька зауважень щодо правового регулювання транскордонного співробітнитцва в Україні

Слайд 23

Слайд 24

Транскордонне співробітництво в Україні виступає як: Інструмент розвитку прикордонних територій Фактор реалізації євроінтеграційних процесів

Слайд 25

ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО - спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами, відповідними органами влади інших держав у межах компетенції, визначеної їх національним законодавством Закон України “Про транскордонне співробітництво”

Слайд 26

Мета транскордонного співробітництва - розвиток соціально-економічних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших зв'язків між суб'єктами та учасниками транскордонного співробітництва Закон України “Про транскордонне співробітництво”

Слайд 27

Транскордонне співробітництво здійснюється: в межах створеного єврорегіону; шляхом укладення угод про транскордонне співробітництво в окремих сферах; шляхом встановлення та розвитку взаємовигідних контактів між суб'єктами транскордонного співробітництва

Слайд 28

Суб'єкти транскордонного співробітництва – територіальні громади, їх представницькі органи, місцеві органи виконавчої влади України, що взаємодіють з територіальними громадами та відповідними органами влади інших держав у межах своєї компетенції, встановленої чинним законодавством та угодами про транскордонне співробітництво Учасники транскордонного співробітництва - юридичні та фізичні особи, громадські організації, що беруть участь у транскордонному співробітництві

Слайд 29

Суб'єкти транскордонного співробітництва України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства України: укладають угоди про транскордонне співробітництво і забезпечують їх виконання; забезпечують виконання зобов'язань України за міжнародними договорами України про транскордонне співробітництво; беруть участь у розробленні та реалізації спільних проектів (програм); приймають рішення про вступ до відповідних міжнародних асоціацій, інших об'єднань; вносять пропозиції щодо запровадження спеціального порядку пропуску через державний кордон; вносять у разі потреби у встановленому порядку пропозиції щодо внесення змін до актів законодавства з питань транскордонного співробітництва. Повноваження суб’єктів (Закон України “Про транскордонне співробітництво”)

Слайд 30

Угоди про транскордонне співробітництво можуть передбачати утворення органів транскордонного співробітництва. Статус, функції, повноваження та джерела фінансування органів транскордонного співробітництва визначаються міжнародними договорами України про транскордонне співробітництво, угодами про транскордонне співробітництво, законодавством держав, на території яких вони розміщені, статутами цих органів. Органи транскордонного співробітництва (Закон України “Про транскордонне співробітництво”)

Слайд 31

Спільні проекти (програми) – комплекс заходів суб'єктів та учасників транскордонного співробітництва, спрямованих на розв'язання конкретних спільних завдань та задоволення інтересів територіальних громад; Проекти (програми) транскордонного співробітництва – комплекс заходів суб'єктів та учасників транскордонного співробітництва України, спрямованих на розвиток транскордонного співробітництва

Слайд 32

ЄВРОРЕГІОН - організаційна форма співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво Закон України “Про транскордонне співробітництво”

Слайд 33

також декілька слів щодо єврорегіонів

Слайд 34

Euroregions in Western Europe

Слайд 35

Euroregions in Central Europe

Слайд 36

Слайд 37

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 21 липня 2006 р. № 1001 Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року Необхідно переорієнтувати економіку регіонів на інноваційну модель розвитку. 3. Розвиток міжрегіонального співробітництва Розвиток міжрегіональних економічних зв'язків та транскордонного співробітництва забезпечить підвищення ролі регіонів у зовнішньоекономічному співробітництві, їх активну участь у діяльності міжнародних організацій. Нова міжрегіональна інтеграція повинна здійснюватися з урахуванням критеріїв ринкової ефективності геополітичних інтересів України та результатів виконання завдань соціальної політики. Пріоритетний напрям - розвиток транскордонного, у тому числі єврорегіонального співробітництва. Найвищого рівня розвитку прикордонне співробітництво набуло у формі єврорегіонів. В Україні створені та функціонують шість єврорегіонів (на західному кордоні - "Буг", "Карпатський", "Нижній Дунай" і "Верхній Прут", на північно-східному - "Дніпро" та "Слобожанщина"). ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ розвитку регіонів на період до 2015 року Найменування регіону Найменування напряму Автономна Республіка Крим Розвиток курортно-рекреаційної сфери Розбудова та модернізація транспортної інфраструктури Впровадження енергозберігаючих та екологічних технологій на підприємствах видобувної та хімічної промисловості Розвиток зрошуваного землеробства Водозабезпечення. Захист територій від підтоплення Видобування енергетичних ресурсів на шельфі Чорного і Азовського морів Розвиток виноградарства та виноробства

Слайд 38

Додаток 2 до Стратегії ПОКАЗНИКИ оцінки реалізації Стратегії 3. Стратегічні завдання : Розвиток міжрегіонального співробітництва Пріоритетні напрями (заходи) Розширення міжрегіонального співробітництва Найменування показників: кількість міжрегіональних конференцій, виставок, ярмарків, семінарів, проведених у регіонах (із зазначенням чисельності учасників) Пріоритетні напрями (заходи) Розвиток транскордонного, у тому числі, єврорегіонального співробітництва Найменування показників: Кількість єврорегіонів, Кількість пунктів пропуску через державний кордон, їх пропускна спроможність, Кількість дипломатичних установ, торговельно- економічних місій та іноземних представництв, що розпочали свою діяльність, Кількість міжнародних конференцій, виставок, ярмарків, семінарів, культурних заходів, проведених в окремих регіонах (із зазначенням чисельності |учасників) Участь держави у фінансуванні прикордонного та транскордонного співробітництва Обсяг зовнішньої торгівлі, у тому числі з країнами - членами ЄС, СНД Обсяг зовнішньої торгівлі з країнами -сусідами Обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли від країн - сусідів

Слайд 39

Єврорегіони України Буг Верхній Прут Нижній Дунай Карпатський Дніпро Слобожанщина Ярославна Донбас (у розробці)

Слайд 40

Слайд 41

Слайд 42

Європейський інструмент сусідства та партнерства Програми прикордонного співробітництва Україна – Польща - Білорусь Україна – Румунія – Молдова (бюджет 126 млн. Євро 2007-2013) – Чернівці + Одеса Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія Чорне море (у т.ч. Донецький регіон)

Слайд 43

Європейський інструмент сусідства та партнерства Програми прикордонного співробітництва ЦІЛІ: 1) сприяння економічному та соціальному розвитку на прикордонних територіях; 2) співпраця у вирішенні спільних проблем у таких сферах, як довкілля, охорона здоров’я, запобігання та боротьба з організованою злочинністю; 3) забезпечення ефективних та безпечних кордонів; 4) підтримка міжлюдських контактів на місцевому рівні.

Слайд 44

Європейський інструмент сусідства та партнерства Інструмент сприяння демократії та правам людини (Європейська ініціатива в сфері укріплення демократії та прав людини, EIDHR II) Тематичні програми: „Міграція і притулок” (колишня програма “Еней”) „Людський та соціальний розвиток – Інвестиції в людей” “Навколишнє середовище та екологічно раціональне управління природними ресурсами, включаючи енергетику”

Слайд 45

Європейський інструмент сусідства та партнерства Інструмент Ядерної Безпеки ПІДТРИМКА - покращення безпеки атомних станцій, - Органу ядерного регулювання, - покращення управління ядерними відходами - реалізації проектів по відновленню проммайданчика Чорнобильської АЕС.

Слайд 46

Європейський інструмент сусідства та партнерства Інструмент Стабільності МЕТА: надати ефективну, своєчасну, гнучку та інтегровану відповідь на кризові ситуації, виявленню кризових ситуацій або тривалу політичну нестабільність.

Слайд 47

Відповідно до затверджених Європейською Комісією Стратегії прикордонного співробітництва 2007-2013 та Індикативної програми 2007-2010 з прикордонного співробітництва ЄІСП Україна братиме участь у наступних програмах : “Україна – Польща – Білорусь”; індикативний бюджет Програми – 186,201 млн. євро “Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія”; індикативний бюджет Програми – 68,638 млн. євро “Україна – Румунія – Молдова”; індикативний бюджет Програми – 126,718 млн. євро “Чорне море”; індикативний бюджет Програми – 17,306 млн. євро

Слайд 48

Програма прикордонного співробітництва „ЧОРНЕ МОРЕ” Основні характеристики програми 10 країн-учасниць: 3 країни-члени ЄС, 1 країна-кандидат, 6 країн – не членів ЄС Термін дії – 7 років Спільний Бюджет: ERDF (SM) + ENPI (SNM) Програма, спрямована на співробітництво на регіональному рівні; Спільний моніторинговий комітет (Joint Monitoring Committee) – усі країни-учасники програми. Спільний орган управління (Joint Managing Authority) – Румунія, Міністерство з питань регіонального розвитку. Спільний технічний секретаріат (Joint Technical Secretariat) – розташований у м. Бухарест (Румунія).

Слайд 49

Територія ППС „Чорне море” Румунія: Пд.Схід Болгарія: Severoiztochen, Yugoiztochen Греція: Kentriki Makedonia, Anatoliki Makedonia Thraki Туреччина: Istanbul, Tekirdag, Kocaeli, Zonguldak, Kastamonu, Samsun, Trabzon Російська Федерація: Ростовська обл., Краснодарський Край, Адигейська республіка Україна: Одеська, Миколаївська, Запорізька, Херсонська та Донецька області, АР Крим та Севастополь. Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан: уся територія країн.

Слайд 50

Програма прикордонного співробітництва “Чорне море” Проекти Програми будуть реалізовуватись за наступними пріоритетами: Сприяння соціальному та економічному розвитку в прикордонних регіонах; Спільна співпраця з метою вирішення спільних проблем; Підтримка культурних та освітніх мереж з метою створення загального культурного середовища в басейні Чорного моря. Партнерами за Програмою є Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Греція, Грузія, Румунія, Молдова, Росія, Туреччина, Україна. Програма розповсюджуватиметься на наступні регіони України: АРК Крим, м. Севастополь, Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька та Донецька області. Спільний орган управління програмою буде знаходитись в Румунії, функції якого виконуватиме Міністерство розвитку, будівництва та комунального господарства Румунії.

Слайд 51

Слайд 52

Организация черноморского экономического сотрудничества — межправительственная организация, объединяющая 12 государств Причерноморья и Южных Балкан. ОЧЭС основана 1 мая 1999 на базе Договора о черноморском экономическом сотрудничестве от 25 июня 1992. Штаб-квартира организации расположена в Стамбуле. Участники Албания, Армения, Азербайджан, Болгария, Греция, Грузия, Молдавия, Россия, Румыния, Сербия, Турция, Украина Наблюдатели Австрия, Белоруссия, Германия, Египет, Израиль, Италия, Польша, Словакия, США, Тунис, Франция, Хорватия, Чехия

Слайд 53

В соответствии с Уставом страны-участницы ЧЭС осуществляют сотрудничество между собой в следующих областях: торговля и экономическое развитие; банковское дело и финансы; » связь; энергетика; транспорт, сельское хозяйство и агропромышленность; здравоохранение и фармацевтика; охрана окружающей среды; туризм; наука и техника; обмен статистическими данными и экономическая информация; сотрудничество между таможенными и другими пограничными органами; контакты между людьми; борьба с организованной преступностью, незаконным оборотом наркотиков, оружия и радиоактивных материалов, всеми актами терроризма и незаконной миграцией.

Слайд 54

В работе Черноморского Экономического Сотрудничества принимают участие представители международных организаций: 1. Европейская Экономическая Комиссия ООН (ЕЭК ООН) 2. Экономическая и Социальная Комиссия для Азии и Тихого океана (ЭСКАТО ООН) 3. Европейская Конференция Министров транспорта (ЕКМТ) 4. Европейская Комиссия (ЕК) 5. Парламентская Ассамблея Черноморского Экономического Сотрудничества (ПАЧЭС). Парламентская Ассамблея представляет национальные Парламенты государств-членов ЧЭС и обеспечивает постоянную поддержку процесса Черноморского Экономического Сотрудничества на консультативной основе. 6. Деловой Совет Черноморского Экономического Сотрудничества (ДСЧЭС) 7. Черноморский Банк Торговли и Развития (ЧБТР). А также представители неправительственных организаций: 1. Черноморская Региональная Ассоциация Судостроителей и судоремонтников (БРАСС) 2. Международная Ассоциация Судовладельцев Черноморского Бассейна (БИНСА) 3. Ассоциация портов Черного и Азовского морей (БАСПЛ)

Слайд 55

По согласованию между странами-участницами проводятся саммиты, которые являются высшим органом ЧЭС и рассматривают принципиальные вопросы многостороннего взаимодействия, проводимые по мере необходимости по согласованию между странами-участницами. В ЧЭС функционируют более 10 рабочих групп, в том числе по торговле и промышленному сотрудничеству, банковскому делу и финансам, статистике, транспорту, связи, энергетике, науке и технике, экологии, сельскому хозяйству, туризму и другим вопросам. Их деятельность фокусируется на конкретных вопросах сотрудничества и многосторонних проектах.

Слайд 56

В июне 1993 г. с целью оказания парламентского содействия развитию многостороннего экономического сотрудничества черноморских государств и укрепления политической стабильности в регионе создана Парламентская Ассамблея ЧЭС (ПАЧЭС), образованная в феврале 1993 года по инициативе Президента Турции, членами которой являются все страны-участницы ЧЭС. Парламентская Ассамблея ЧЭС представляет национальные парламенты государств-членов и обеспечивает постоянную поддержку процесса черноморского сотрудничества на консультативной основе. Цели ПАЧЭС - обеспечение правовой основы для всестороннего сотрудничества в зоне ЧЭС, содействие национальным парламентам в деле укрепления парламентской демократии и уважения прав человека, развитие двусторонних контактов стран-участниц, их взаимодействие в рамках других международных организаций. Ассамблея состоит из 70 членов, назначаемых национальными парламентами на срок не менее одного года.

Слайд 57

Высшим органом ПАЧЭС является Совет представителей парламентов стран-участниц. Рабочими органами является Секретариат, Бюро (Президент, четыре вице-президента и казначей) и три специализированных комитета: 1.по экономическим, коммерческим, технологическим и экологическим вопросам; 2.по политическим и законодательным вопросам; З по вопросам культуры, образования и общественных проблем. Общественных заседания комитетов проводятся дважды в год, примерно за 1,5 - 2 месяца до пленарной сессии, в соответствии с утверждаемым ежегодно планом работы Комитетов. Рабочими органами ПАЧЭС являются специализированные комитеты по экономическим, торговым, техническим и экологическим вопросам; по правовым и политическим вопросам; по вопросам культуры, образования и социальных отношений. Организационное обеспечение работы межправительственных органов возложено на постоянный международный Секретариат ЧЭС (ПМС ЧЭС) с местонахождением в Стамбуле.

Слайд 58

В ЧЭС сегодня функционирует около двадцати рабочих и специальных экспертных групп, которые работают на постоянной основе и занимаются вопросами из разных отраслей деятельности: организационными банковской и финансовой деятельностью транспорт связь торговля и промышленное развитие сельское хозяйство обмен экономической информацией и статистическими данными экология наука и технология туризм борьба с организованной преступностью. Кроме постоянных групп образовываются временные группы экспертов по конкретным вопросам. За Украиной закреплена роль координатора деятельности рабочих групп по вопросам торговли и экономического развития, защиты окружающей среды, банковской и финансовой деятельности.

Слайд 59

Системний підхід міської влади ПУБЛІЧНІ ЗАХОДИ З АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС, ОЧЕС ЗА УЧАСТЮ ГРОМАДСЬКОСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ СПІВПРАЦІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ТА ПАРТНЕРАМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЧЕС ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА РОЗБУДОВА НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА АДАПТАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ДО УМОВ СОТ ПОГЛИБЛЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА З ЄС ПИТАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АВТОНОМНОЇ РЕМПУБЛІКИ КРИМ ЗАЛУЧЕННЯ АРК ДО ТРАНС’ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТРАНСПОРТНИХ МЕРЕЖ УЧАСТЬ У СПІЛЬНИХ ПРОЕКТАХ ПРОГРАМ СУСІДСТВА, ЗАЛУЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ДОПОМОГИ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ОБ’ЄДНАННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ЗУСИЛЬ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ ФОРМУВАННЯ У ЄВРОПАРЛАМЕНТІ т.з. «КРИМСЬКОГО ЛОББІ».

Слайд 60

Дякую за увагу!

Слайд 61

Перерва на каву – брейк! Велике прохання – не забувайте заповняти анкети!!!

Завантажити презентацію

Схожі презентації

Презентації по предмету Різне