система-роботи-з-молодими-вчителями1
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу. Другий етап пов'язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя. Третій етап — це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності. Адаптація
Дослідження свідчать, що процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий учитель отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі. Адаптація
Довірлива бесіда; вивчаємо теоретичний потенціал випускника вузу; складаємо індивідуальний план роботи; відвідування уроків наставниками та колегами; спостереження та аналіз уроків учителів-початківців; тематичні пам’ятки, поради. НАСТАВНИЦТВО – ВАЖЛИВА ФОРМА НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ www.themegallery.com
Адміністрація школи налагоджує систематичну роботу з наставниками, періодично проводить для них семінари-практикуми, в ході яких розглядаються питання: www.themegallery.com
Останнім часом набуває поширення інша форма керівництва роботою молодих педагогів — участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу. Для майстер-класу розробляємо тематику занять, на яких використовуємо такі методи, як: відкриті уроки вчителя-майстра, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами тощо. Майстер-клас www.themegallery.com
Останнім часом для навчання педагогів набуває популярності використання відеозаписів навчально-виховних заходів. За допомогою відеозаписів навчаємо молодих учителів майстерності, педагогічної техніки, педагогічного спілкування тощо Відеозапис уроків www.themegallery.com
Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта. Слід підкреслити: саме самоосвіта, бо, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути освітянин. Самоосвіта вчителя-стажиста має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності. Самоосвіта www.themegallery.com
Роль адміністрації школи в підготовці молодих учителів збільшення вільного часу молодого педагога; наявність у розпорядженні вчителів шкільної (власної) бібліотек; функціонування методичного кабінету, який є організуючим центром науково-методичної роботи з педагогічними працівниками. www.themegallery.com
ПЕРЕЛІК НЕОДНОРАЗОВО АПРОБОВАНИХ НАМИ НА ПРАКТИЦІ ЗАВДАНЬ, ЯКІ ОБОВ'ЯЗКОВО ВИКОНУЄ МОЛОДИЙ СПЕЦІАЛІСТ ПРОТЯГОМ ПЕРШОГО РОКУ РОБОТИ В ШКОЛІ: розробка календарно- тематичного планування з урахуванням особливостей класу і навчальних програм розробка циклу тестових завдань для проміжного й тематичного контролю; розробка технологічної картини навчальних заходів за однією з тем навчального курсу з урахуванням результатів вхідного контролю; розробка циклу різнорівневих контрольних робіт для проміжного й тематичного контролю; розробка програми ліквідації прогалин у знаннях учнів з урахуванням вхідного контролю; розробка планів уроків різних типів; www.themegallery.com
Педагогічна майстерність – це високе мистецтво навчання й виховання, доступне кожному педагогові, що постійно удосконалюється. Це: єдність знань; методичних умінь; мовної культури; педагогічної техніки; такту; стилю спілкування; оптимізму. Школа молодого вчителя www.themegallery.com
У практику роботи школи увійшли так звані декади молодого вчителя (в лютому-березні кожного року) «Ініціатива і творчість молодих». Вони включають такі заходи: відвідування відкритих уроків, позакласних заходів молодих спеціалістів, проведення ділових та інтелектуальних ігор, «круглих столів», проведення диспутів, конференцій, конкурсів, які обов'язково завершуються підбиттям підсумків стажування та святом для молодих педагогів. «Ініціатива і творчість молодих» www.themegallery.com
Найвищою формою самоосвіти педагога є проблемний семінар, тобто організаційна форма наукової роботи з кадрами. Саме проблемний семінар — найбільш вдала форма навчання педагогів, яка поєднує перспективний педагогічний досвід, набутий багатьма педагогами, з результатами наукових досліджень, спонукає педагога шукати шляхи вирішення реальних педагогічних завдань та розв'язання ситуацій. Проблемний семінар
Підсумки стажування підбиваємо, як правило, на нараді при директорові щороку в червні. Враховуючи їх, керівництво школи разом з наставником планує навчально-методичну роботу стажиста на другий та третій роки. Програма підвищення загальнопедагогічного і методичного рівнів стажистів у цей період диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Підсумки стажування www.themegallery.com
Діагностування проводимо в квітні-травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Починаючи з кінця першого й початку другого року роботи, активно залучаємо молодих учителів до методичної роботи, плануємо їм конкретні завдання, за можливості залучаємо їх до роботи творчих груп. Вивченню запитів, інтересів, можливостей молодих учителів сприяє цілеспрямоване їх анкетування. Діагностування, анкетування www.themegallery.com
Важливим у роботі з молодими вчителями є заохочення, використання моральних стимулів — колективних і особистих. Це: подяки, грамоти, подарунки, матеріальні винагороди, надання додаткових днів відпочинку під час канікул, врахування успіхів у роботі під час атестації тощо. Всі ці заходи сприяють кращій адаптації молодого спеціаліста в педагогічному колективі. Заохочення www.themegallery.com
Оглядовий контроль необхідний для загального ознайомлення з професійним рівнем роботи молодого вчителя, його проводимо після 2—3 тижнів його роботи в школі шляхом відвідування 3—4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу. Запобіжний контроль проводимо у жовтні, визначаємо можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагаємось запобігти їм. Внутрішньошкільний контроль (І рік) www.themegallery.com
У квітні перевіряємо, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю. Внутрішньошкільний контроль (І рік) www.themegallery.com
На другий рік роботи молодого спеціаліста плануємо персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя. На третій рік здійснюється: фронтальний, тематичний класно-узагальнюючий контроль. Внутрішньошкільний контроль (ІІ, ІІІ рік) www.themegallery.com
терміни ліквідації недоліків і, якщо необхідно, терміни повторного контролю за виконанням рекомендацій. рекомендації, пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу та ліквідації недоліків, прорахунків; об'єктивну оцінку цього стану; констатацію фактичного стану справ; ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ВИЗНАЧАЄМО ЙОГО МЕТУ, РОЗРОБЛЯЄМО ПЛАН ПЕРЕВІРКИ, ОБИРАЄМО ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОНТРОЛЮ ВКЛЮЧАЮТЬ: www.themegallery.com
Схожі презентації
Категорії