Презентація на тему:
Шляхи реалізації концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку в освітній практиці

Шляхи реалізації концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку в освітній практиці

Головні аспекти соціального розвитку ХХІ століття: Динамічність; Технологічність та інформаційність; Інтегративність; Нестабільність, висока ступінь соціальних, економічних та екологічних ризиків.

Освітні зміни цінностей вимагають: Нових знань та вмінь, сприятливих для вирішення проблем майбутнього; Суттєвої зміни моделей поведінки у бік формування орієнтованої на порозуміння культури взаємовідносин, відповідної споживчої культури, екологічного світогляду; Розуміння педагогічною спільнотою характеру суспільних потреб та змін соціального розвитку.

Метою випереджаючої освіти для сталого розвитку є створення умов для виконання освітою функцій випереджаючого чинника соціальних змін, інтеграція принципів, цінностей та практик сталого розвитку у всі аспекти навчання та виховання.

Основні цінності та принципи, на яких ґрунтується концепція випереджаючої освіти: Освіта має відповідати суспільним потребам та змінам соціального розвитку; Основною цінністю освіти є особистість, її індивідуальні потреби; Взаємодія в освітньому середовищі здійснюється за принципами партнерства, взаємності та толерантності; Дії особистості будуються на принципах відповідальності, демократичності, громадянської активності.

Шляхи реалізації концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку: переорієнтація наявних навчальних програм у напрямку соціальних, економічних, екологічних знань і перспектив; формування досвіду і цінностей, необхідних для сталого розвитку; участь у навчанні не тільки дітей, а й їхніх батьків з метою сприяння переходу суспільства до сталих моделей виробництва і споживання; сприяння підготовці кадрів в інтересах переходу до сталого розвитку.

Особливості стратегії збалансованого розвитку освітнього закладу: використання принципів стратегічного управління закладом освіти, технологій освітнього менеджменту та маркетингу; впровадження в освітню практику проективних технологій, стратегій життєтворчості, компетентісного підходу; залучення в освітній процес інтерактивних технологій, проблемних форм навчання та виховання. будування освітнього процесу на засадах педагогіки співробітництва.

Напрямки освітньої діяльності: впровадження інтегративних курсів та уроків, що сприяють розвитку системного мислення; впровадження курсів з розвитку критичного мислення та аргументативного дискурсу, відповідної інформаційної культури. курси з розвитку екологічної культури з врахуванням сучасних соціокультурних потреб (формування відповідної споживчої культури, здоров’язберігаючих вмінь та навичок). курси гуманоцентричного спрямування (розвиток моральної культури особистості із залученням ідеї відповідального ставлення до життя). курси соціостратегічного спрямування (розкриття основних тенденцій та загроз соціального розвитку). курси, спрямовані на розвиток інтеграційної культури особистості – етики толерантності, гендерної рівності, полікультурності. курси, спрямовані на розвиток громадянської та правової культури особистості.

В основі теоретичних методів випереджаючої освіти для сталого розвитку: міждисциплінарний та системний підхід до вивчення основних проблем взаємодії людини та довкілля з точки зору принципів сталого розвитку. діяльнісний підхід до навчання як орієнтація на практичну реалізацію отриманих знань та вмінь, вироблення активної життєвої позиції особистості; гуманоцентричний, особистісно-орієнтований підхід; принципи та цінності педагогіки співробітництва, ненасильства та толерантності; принципи холізму та коеволюції суспільства і природи; норми і принципи етики відповідальності та екологічної етики.

І ЕТАП. Організація науково-експериментальної діяльності 1.Визначення основних напрямків експериментальної роботи навчального закладу. 2. Вивчення рівня знань педагогічних кадрів з проблем сталого розвитку, їхнього творчого потенціалу. 3. Комплексна діагностика обізнаності дітей та молоді навчального закладу у питаннях сталого розвитку. 4. Створення «банку інформації» з проблем сталого розвитку. 5. Створення творчої групи, визначення мети та головних аспектів її діяльності, розподіл функціональних обов'язків. 6. Планування роботи над проблемою, визначення етапів діяльності педагогічного колективу. 7. Визначення основних педагогічних умов і шляхів формування у дітей ціннісних орієнтацій, що відповідають потребам сталого розвитку у системі неперервної освіти. 8. Розробка моделі нового типу навчального закладу випереджаючої освіти для сталого розвитку, а також адаптація існуючих моделей функціонування освітнього закладу згідно стратегії сталого розвитку. 9. Створення програм, що сприяють розвитку креативної особистості для свідомого життєтворчого ставлення до себе, довкілля, збереження свого здоров'я, гармонійних стосунків між людьми.

II ЕТАП. Формування та апробація організаційно-функціональних структур навчального закладу випереджаючої освіти для сталого розвитку 1.Корекція навчальних планів і програм з врахуванням переходу навчального закладу до моделі випереджаючої освіти для сталого розвитку. 2. Здійснення інтеграції змісту освіти для сталого розвитку у зміст навчальних предметів, розробка необхідних для цього методичних матеріалів. 3. Запровадження інтегративного факультативного курсу «Суспільство сталого розвитку» у навчальну діяльність учбового закладу. 3. Використання інтерактивних методів навчання активне залучення дітей та молоді до практичної реалізації принципів сталого розвитку в умовах освітнього закладу. 4. Моніторинг, анкетування, тестування дітей та молоді, робота з батьками з питань випереджаючої освіти.

ІІІ ЕТАП. Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи 1. Підготовка членами творчої групи рекомендацій з проблем випереджаючої освіти для сталого розвитку. 2. Активний обмін досвідом шкіл випереджаючої освіти на науково-практичних конференціях, проблемних семінарах, творчих звітах вчителів. 3. Робота із залучення вчителів та учнів до науково-дослідної роботи (створення учнівських проектів, проведення конкурсів, семінарів, «круглих столів»). 4. Аналіз змін, що сталися в системі навчання та виховання, ціннісних орієнтацій, форм поведінки, характеру співробітництва педагогів та учнів із запровадженням експерименту. 5. Визначення провідних ідей накопиченого досвіду, його характеру та можливостей широкого впровадження. 6. Подальше поглиблення знань з проблем сталого розвитку із залученням широкого кола громадськості (громадських організацій, позашкільних навчальних закладів, преси) до поширення досвіду роботи.