Презентація на тему:
Розвиток гносеологічної активності учнів

Розвиток гносеологічної активності учнів на уроці української мови як засіб підвищення грамотності Із досвіду роботи вчителя української мови та літератури ЗЗОШ № 92 Шклярової Олени Олексіївни «Грамотний – видющий та на все тямущий» Народна мудрість

Гносеоло гия (от др.-греч. γνῶσις — «знание» и λόγος — «учение, наука»); Завдання шкільного курсу української мови широкі й багатогранні, бо учитель-словесник повинен формувати свідому мовну особистість, яка б відзначалася розвиненим мовленням, а отже, мисленням, інтелектом, емоційно-естетичним сприйняттям мови, мовним чуттям, мовним етикетом. З цією метою необхідно постійно поєднувати теоретичний аспект процесу вивчення мови в школі з повсякденним розв'язанням практичних питань. Учні повинні ознайомитись із мовою як об'єктивною реальністю, усвідомити її роль у суспільному житті, засвоїти лінгвістичні поняття, зрозуміти структуру мови на всіх рівнях її будови, багатство й різноманітність мовних засобів. Крім цього, вони повинні дотримуватись законів і норм літературної мови, збагачувати словниковий запас, розвивати мислення, виробляти необхідні навички грамотного письма та вміння правильно, виразно, образно висловлювати думки й почуття.

Одним із найважливіших засобів розв'язання цих освітніх завдань є розвиток пізнавальної активності учнів. Кожна тема лише тоді буде засвоєна школярами, коли зацікавить їх. З цією метою поєдную різні види завдань, не подаю готових істин, а спонукаю мислити, самостійно розв'язувати різні проблеми. Готуючись до уроків, добре продумую матеріал, добираю такі вправи, які б викликали бажання виконати їх, давали змогу осмислено засвоїти нову інформацію. Ретельно продумую запитання, формулюю їх так, щоб вони спонукали не лише відтворювати матеріал, а й зіставляти, порівнювати. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

Одним із провідних напрямів розвитку компетентності учнів є розвиток писемної грамотності на уроках української мови. Учень повинен не тільки грамотно і красиво висловлюватись, а й грамотно писати, застовуючи вивчені правила на письмі. Протягом ось уже 15 років я у своїй роботі керуюсь принципом: людина повинна бути грамотною – правильно писати, красиво говорити. Проводячи аналіз своєї роботи, я дійшла висновку, що близько 70% учнів не можуть застосовувати вивчені правила при написанні диктантів, переказів, творів. Я задумалась, а може треба урізноманітнити види робіт для підвищення писемної грамотності учнів? Адже різноманітність – добра ознака гарного викладання (за Буслаєвим). Проблема урізноманітнення форм роботи на уроці така ж вічна, як і сам урок. Цікаві форми роботи допомагають швидко та якісно перевірити знання дітей, розширити їхній кругозір, ефективно розпочати вивчення нової теми.

Оптимізація навчального процесу неможлива без піднесення ефективності уроку, вдосконалення і творчого використання методів, прийомів і форм навчання мови, серед яких важливе місце посідають диктанти. Диктант – це такий прийом організації навчальної діяльності на уроці, в процесі якої учні відтворюють письмово сприйнятий ними на слух текст ( за В.Т. Горбачуком). Терміном диктант позначається і продукт цієї діяльності – різновид письмової роботи, виконаний під диктовку.

Традиційні види диктантів Словниковий Розподільний Контрольний Зоровий Слуховий Зорово-слуховий

Диктанти, якщо вміло проводити і застосовувати їх види, є одним із засобів вдосконалення писемної мови учнів. У той же час сама передача на письмі (без змін чи з обумовленими завданням змінами) вимагає зосередження уваги. Отже, це один із засобів виховання у школярів уваги, організованості, дисциплінованості, точності і охайності в навчальній діяльності, вміння включатись у розумову роботу і виконувати поставлене завдання в даний момент.

Останнім часом найбільшої популярності набуває комунікативно-діяльнісний принцип, який поєднує в собі фронтальні, групові та індивідуальні форми організації навчального процесу. Навчальні диктанти треба використовувати невеликі за обсягом, але насичені великою кількістю орфограм. Останнім часом все більше використовуються нестандартні форми проведення диктантів

ВИДИ НЕТРАДИЦІЙНИХ ДИКТАНТІВ ТРАМПЛІН ШВИДКОПИС СИГНАЛ ПОШУК ВЕКТОР КОНСУЛЬТАЦІЯ КОМЕНТАР-ПОВТОР ВИБІР-ІКС Нові форми проведення нестандартних видів диктантів на уроках української мови

Використовуючи нетрадиційні форми роботи, можна підвищувати ефективність закріплення набутих знань, перевіряти домашнє завдання, навіть подавати новий матеріал; розвивати творчість учнів, створювати атмосферу зацікавленості і ситуацію успіху для кожного школяра.