Презентація на тему:
Розвиток фемінізму

Тема: Розвиток фемінізму

Фемінізм - це теорія рівності двох статей, яка творить ідейну основу організованого руху жінок. Суттю феміністичних переконань є думка, що жінка зазнає суспільної дискримінації, насамперед через приналежність до своєї статі.

Фемінізм виник у кінці 18 ст. у Північній Америці. Для першого етапу розвитку фемінізму (19 -перша на питаннях половина 20 ст.) було характерним зосередження рівноправності жінок і чоловіків. Другий етап(з середини 20 ст.) основним завданням якого є досягнення фактичної рівноправності двох статей. У сучасних феміністичних доктринах поняття "чоловічий" і "жіночий" мають характер не так біолого-анатомічний, а швидше культурно-психологічний

Український жіночий рух Під впливом феміністичної теорії сформувався український жіночий рух. Його особливістю є тісний зв'язок з національно-визвольною боротьбою.

В свій час вони досягли певних результатів: ♦ У1878 засновано Вищі жіночі курси у Києві ♦ У 1880 - засновано Вищі жіночі курси у Харкові. ♦ В 1884 у Києві засновано український жіночий гурток, який очолила О.Доброграєва. ♦ Згодом були засновані Київська жіноча громада, Товариство захисту працюючих жінок у Києві та Харкові. ♦ Була створенна Товариства руських женщин, згодом виникли Клуб русинок, Жіноча громада, Кружок українських дівчат та ін. У Наддніпрянській Україні основні зусилля емансипаційного руху були зосереджені на боротьбі за право жінки на освіту, зокрема, вищу.

О.Доброграєва Олена Пчілка Х.Алчевськата Н.Кобринська Маруся Соколовська Л.Старицька-Черняхівська З.Мірна С.Русова О.Басараб Засновували та очолювали ці організації справжні жінки- активісти:

Існували також релігійно доброчинні жіночі організації Марійське товариство пань у Львові (1904), Товариство православних русинок у Чернівцях (1908). 1890 роках - три випуски літературно-публіцистичного збірника "Наша доля" Періодичні видання "Жіноча доля" (1932-39), "Жіноча воля" (1932-39), "Жіночий голос" (1931-39), "Нова хвиля" (1925-39) Після встановлення у Західній Україні радянської влади у 1939 діяльність всіх жіночих організацій було заборонено.

Деякий час існували створені за ініціативою Компартії так званих жінвідділи. У 1930 роках "жіноче питання" в СРСР і, зокрема, в УРСР було проголошене повністю вирішеним. У порівнянні з розвиненими країнами жінки України мають дуже малочисельне представництво у вищих органах державної влади, порівняно небагато їх у виробничо-бізнесовій еліті. Незважаючи на відхід від традиційного фемінізму, розв'язання проблеми суспільної рівноправності жінок у радянський період характеризувалося ростом їх освітнього та професійного рівня, активною участю у науковому, літературно-мистецькому житті країни.

1948 на Світовому конгресі українського жіноцтва у Філадельфії з метою згуртування українського жіночого руху в еміграції і для координації діяльності українських жіночих організацій створено Світову федерацію українських жіночих організацій

У незалежній Україні активно йде процес повернення до цінностей ліберального фемінізму, відроджуються жіночі організації: Союз українок; Союз українок Америки; Український Золотий Хрест у США; Організація українок Канади ім.О.Басараб; Ліга українських католицьких жінок Канади; Об'єднання українських жінок Німеччини; Союз українок Франції; Організація українських жінок Великої Британії; Союз українок Австралії та багато ін.

На правовому - через набуття рівних прав і можливостей з чоловіками; На соціальному – через диференціацію жінок як окремої соціальної групи від інших соціальних груп і набуття досвіду відстоювання власних прав; На індивідуальному – через усвідомлення цінності жіночої особистості, рефлексії власного соціального і тілесного досвіду, набуття навиків і досвіду поведінки у публічному просторі. Рівнем емансипації жінок

Основні теоретичні напрями сучасного фемінізму Викриття дискримінаційних форм щодо жінки з подальшим розв'язанням цієї проблеми за допомогою державних реформ; Ліберальний Основна причина жіночого пригноблення є виключення жінки з громадського сектору життя, неможливість трудової зайнятості поза домом, а боротьба за емансипацію є складовою частиною боротьби пролетаріату; Марксиський Радикальний Причина проблемної ситуації в існуванні патріархату, тобто чоловічого домінування і контролю над жінками, і закликає боротися за звільнення від цього контролю; Соціалістичний Жіноча пригніченість це подукт як капіталістичних , так і патріархальних відносин,звільненням від цього стану може бути як із завершенням капіталістичної фази, а в однаковій мірі зі звільненням від чоловічого контролю;

Чоловікові властиво помилятися, жінці — боятися сучасний фемінізм і зайнятий обговоренням величини, точніше — територіальної обмеженості, цього вразливого місця; представники «сильної статі» вийшли зі становища, організувавши Чоловічий феміністський рух; феміністки сіють ворожнечу між статями і пропагують ідеї чоловічої неповноцінності.

Роль фемінізму Політичні перетворення, які приніс із собою фемінізм за останні 40 років, змінили суспільство набагато більше, ніж за всі минулі сторіччя, особливо це стосується прав людини. За винятком дуже коротких проміжків часу фемінізм не був масовим рухом. У даний час фемінізм залишається вагомим соціальним рухом, що досяг найбільших успіхів у області культури. Не дивлячись на передбачення ери постфемінізма, зберігається гендерна нерівність жінок, що залишається в центрі уваги фемінізму у всіх його формах. У Рівність чоловіків і жінок — це питання рівностілюдського існування. Недопустима дискримінація як чоловіків, так і жінок. Історичний досвід вимагає дотримуватися прав людини безвідносно статі.

Місце фемінізму в суспільстві Існують в Україні певні доволі нечисленні об’єднання інтелектуалок, які змогли реалізувати себе і в цьому “суспільстві не для жінок”, є й певна кількість жінок-політиків; фемінізм підкреслює роль в суспільстві соціальних конструкцій та стереотипів. Він вважає суспільні ролі нав’язаними, а функції науки полягають саме в деконструкції таких міфів; першочерговим завданням є перетворити науку з „чоловічої” справи на справу загальнолюдську, що не залежить від статевих відмінностей; багато патріархальних стереотипів як серед чоловіків, так і серед жінок.