Презентація на тему:
Роль класного керівника у виховній роботі

Усе життя ми виховуємо дітей, а вони – нас. Точніше, ми самі себе виховуємо під впливом дітей. Виховання і навчання є нескінченний процес; виховання й освіта – невіддільний, бо не можна виховувати, не передаючи знань, адже тільки знання формують людину. Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Від класного керівника залежить ступінь сформованості дитячого колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей – великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ – неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

Чільне місце в системі виховної роботи школи належить класним керівникам. Головними напрямками виховної роботи класного керівника стали: індивідуальна (за результатами комплексної психолого-педагогічної діагностики), що включає засвоєння учнями рівня соціальних ролей; робота з дитячим колективом, що включає систему творчих справ, коли дитина оптимально залучається до процесу спільної діяльності; взаємодія з батьками, вчителями-предметниками, практичним психологом, педагогом-організатором, соціальним педагогом з метою забезпечення умов для самореалізації особистості, відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів.

Принцип виховання – гуманний; Суть виховання – у спілкуванні; Віра в людей; Принцип вірності; Створення ідеалу і його співвіднесення із життям; Відчуття того, що ти потрібен; Рухи душі дитини – суто індивідуальний процес; Чутливість, допомога, відвертість, довіра у стосунках; Підвищення голосу – педагогічне зло; Усвідомлення того, що виховання – це довготривалий процес, інколи прихований.

Я вірю в успіх нашої справи і всім серцем бажаю, щоб наші діти зростали в любові, мирі, злагоді.     «В. Шекспір казав (і був правий),що життя – театр,а люди в нім актори. Ми з Вами – вчителі, і найцінніші почуття ми втілюємо в ролі. Вважаю, що потрібно ці ролі виконувати з радістю, чесністю, любов′ю. Жити ними і бути в гармонії з самим собою, з природою, з друзями, людством. Цінувати кожну миттєвість цього складного і водночас прекрасного життя, яке нас чарує, радує, манить. Брати активну участь у змінних сюжетах свого життя, бути щасливим і дарувати теплоту серця тим, кому це потрібно, а особливо дітям..»