Презентація на тему:
ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПЕРШОКЛАСНИКАМИ

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПЕРШОКЛАСНИКАМИ Буренко В.М., Завідувач кафедри методики мов та літератури Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент

Навчання учнів молодшого шкільного віку Навчання учнів молодшого шкільного віку – це особливий вид освітньої діяльності і завдання дорослих – виховати у дитини позитивне ставлення до майбутнього шкільного життя, розвинути їхні загальнопізнавальні, організаційні, мовленнєві та контрольно-оцінні вміння й навички, які гарантують здатність реалізувати можливості розвитку особистості, сформувати творчу індивідуальність.

Вчитель має пам’ятати, що: збереження психічного і фізичного здоров’я дітей та їх розвиток є основним у процесі навчання; мова вивчається через особисту діяльність дітей на заняттях;

Вчитель має пам’ятати, що: не можна зовсім абстрагуватися від рідної мови, але рідна мова повинна використовуватись у певних межах, коли це доцільно; характерною особливістю пам’яті дітей є здатність копіювати.

Вчитель має пам’ятати, що: запам’ятовування мовного та мовленнєвого матеріалу дітьми є ефективним, за умови супроводження його відпо відним зоровим унаочненням; ситуативне діалогічне мовлення вважається природнішим для дітей цього віку. Воно є емоційнішою формою спілкування, в якому значну роль відіграють жести, міміка та паралінгвістичні засоби.

Вчитель має пам’ятати, що: Без мотивів не може виникнути жоден вид діяльності, зокрема мовленнєва діяльність. Використання пасивних методів навчання призводить до формування пасивної особистості. Використання інтерактивних методів навчання сприяє формуванню особистості зі значно ширшими творчими можливостями!

Вчитель має пам’ятати, що: Одним із ефективних засобів самоствердження дитини є колективна діяльність, яка створює умови для розвитку мислення, виховує інтерес до навчання, задовольняє потреби дітей у спілкуван ні, допомагає дитині налагоджувати стосунки з однолітками, а також у процесі розв’язування певних проблем задовольняє і пізнавальну потребу дитини.

Фактори, які залежать саме від учителя та які впливають на стан здоров’я дитини. До них належать: невідповідність методик і технологій навчання віковим особливостям та функціональним можливостям дітей; надмірна інтенсифікація навчального процесу; нераціональні форми організації навчальної діяльності дітей; стресова педагогічна тактика; функціональна неграмотність учителя, тощо. Саме внутрішній світ учителя, його досвід, емоції, захопленість своєю справою, професійна майстерність відіграють велику роль у формуванні особистості дитини та впливають на його успіхи і невдачі.

Навчання дітей має базуватися на принципах: комунікативної спрямованості; орієнтації на учня; особистісної орієнтації; інтегрованого навчання видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письмо); послідовності; посильності і доступності; позитивного ставлення до помилок.

Вікові особливості дітей молодшого шкільного віку: образне сприймання та запам’ятовування; мимовільність уваги, її орієнтація на сильний подразник; підвищена емоційність сприйняття; імпульсивність, недовільность вольових зусиль; велика роль навчальної гри у процесі пізнавальної діяльності; схильність дітей до копіювання, наслідування у діях; конкретне або наочно-образне мислення; екстенсивний характер пізнання навколишнього світу, а також різні стилі навчання дітей.

kmvml.ippo@kmpu.edu.ua Науково-методичний журнал “Іноземні мови в сучасній школі”, передплатний індекс: 23761