Модель формування естетичного середовища
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Щербань Ліна Григорівна учитель образотворчого мистецтва спеціаліст II категорії, Сумської спеціалізованої школи I-III ступенів №9
Одним із найважливіших засобів формування естетичної культури особистості є мистецтво, яке відображає дійсність в художніх образах і перетворює зовнішні культурні цінності в морально-естетичні надбання людини.
Предмет дослідження – теоретико-методологічне забезпечення самореалізації творчих якостей учнів у процесі формування естетичного середовища.
Мета дослідження – розробити, випробувати ефективність і практично впровадити модель теоретико-методологічного забезпечення самореалізації творчих якостей учнів у процесі формування естетичного середовища. Створити модель формування естетичного середовища в естетичному вихованні підлітків.
«Кожен навчальний предмет так чи інакше містить естетичний елемент, передачу якого учням повинен мати на увазі вчитель". К. Д. Ушинський
Основні завдання естетичного виховання такі: 1) виховання в особистості почуття прекрасного; 2) формування умінь і навичок творити красу в повсякденному житті; 3) формування уміння відрізняти прекрасне від потворного; 4) формування уміння жити за законами духовної краси,
Кінцева мета естетичного виховання — формування готовності людини до естетичної діяльності як важливого компонента естетичної культури. Існують різні види такої діяльності: • організація естетичного середовища, в якому живе, працює, вчиться, відпочиває людина;
Завдання вчителя: - з допомогою різних форм роботи (бесіди, літературні години, вернісажі, літературні вітальні, виставки) знайомити дітей з шедеврами світового мистецтва; - навчити дітей сприймати прекрасне, уважно бачити і чути його; - показати (або представити) національну своєрідність та величезне значення світової та української культури (традиційні обряди як важливий фактор естетичного виховання); - закласти і розвивати поняття морально-естетичного порядку; - розвивати здібності до творчого мислення.
Принцип діяльності програми: - гуманізм, проблемність, історизм; - диференційність; - краєзнавчий принцип (опанування культури та мистецтва рідного краю з максимальним використанням виховного потенціалу художньо-естетичного середовища). Основні напрямки діяльності: - інформаційний; - освітній; - культурно-просвітницький; - організація творчої та практичної діяльності; - інтелектуально-дозвільний; - рекламний.
Реалізація методики має відбуватися за такими етапами: на першому – розвиватися потреби підлітків в естетичному сприйнятті навколишнього середовища; на другому – формуватися навички цілісного емоційно-естетичного світосприйняття; на третьому – має набуватися досвід естетичного оцінювання; на четвертому – активізуватися творчо-естетична діяльність підлітків.
ФОРМИ РОБОТИ: виховні бесіди; виховні години; місячник художньо-естетичного виховання; виставки художніх робіт учнів; концертні програми; загальношкільні свята; відвідування учнями музеїв, театрів, виставок; робота гуртків художньо-естетичного спрямування; організація роботи гуртків за інтересами; залучення дітей до участі у шкільних, районних, міських конкурсах, фестивалях, виставках; сприяння поширенню учнівських робіт у засобах масової інформації; персональні виставки-презентації творчих робіт учнів; зустрічі з творчими людьми; залучення творчо обдарованих дітей до участі у шкільних заходах; ярмарок талантів; галерея дитячих робіт; заохочення обдарованих дітей (нагородження грамотами, подяками, дипломами, дошка відзнаки
Таким чином, естетичне виховання підлітків в процесі навчальної діяльності можна розглядати як позитивно спрямований процес, що більш інтенсивно протікає в колективах і об'єднаннях, що займаються естетичною діяльністю.
Схожі презентації
Категорії