Презентація на тему:
Методологічні засади проведення моніторингових досліджень якості організації навчально-виховного процесу, ефективність їх використання

Методологічні засади проведення моніторингових досліджень якості організації навчально-виховного процесу, ефективність їх використання Семінар керівних кадрів

Моніторинг - це сучасний механізм управління освітніми системами. За його допомогою можна відстежувати та своєчасно корегувати будь - який процес в освіті. Об’єктом моніторингу є діяльність суб’єктів навчальної діяльності.

Скажіть мені, і я забуду. Покажіть, і я запам’ятаю. Дайте можливість обговорити, і я зрозумію. Дайте можливість навчити іншого, і я стану майстром. Конфуцій

І етап – формування цілей і завдань. інформаційний моніторинг пов'язаний з накопиченням і оприлюдненням актуальної інформації для діяльності закладу; базовий – (прогнозуючий, пропедевтичний, що здійснюється з метою комплексного аналізу існуючих проблем і прогнозує певні перемоги й ризики в діяльності освітнього закладу до того як вони будуть усвідомлені органами управління ; проблемний – що дозволяє досліджувати закономірності процесів, рівень небезпек, типологію проблем в освіті навчального закладу; управлінський – відстеження й оцінка ефективності наслідків і вторинних ефектів прийнятих управлінських рішень.

ІІ етап – самоаналіз діяльності дозволяє суб’єктам адміністрування моніторингового дослідження розробити його цілеспрямовану програму, спрямувати роботу на виявлення найбільш важливих напрямів освітньої діяльності школи.

ІІІ етап – розробка програми дослідження узагальнення результатів фінального дослідження та їх аналіз; узагальнення результатів попередньої та фінальної оцінок; коригування діяльності суб’єктів дослідження; оцінка наданих рекомендацій; виявлення нової проблеми; очікуванні результати; періодичність оцінювання отриманих даних (вхідне – коригувальне – вихідне).

Адміністративний моніторинг передбачає реалізацію Програми розвитку закладу освіти, Освітньої програми закладу освіти, Програми моніторингу якості освіти, Положення про управління в гімназії, Положення про внутрішньошкільний контроль гімназії.

Педагогічний моніторинг передбачає реалізацію моніторингової Програми діяльності класного керівника, кваліметричної моделі професійної майстерності вчителя.

Освітній (учнівський) моніторинг реалізується Положенням про внутрішній моніторинг рівня навчальних досягнень учнів, Програмою моніторингу стану здоров’я, Програмою моніторингу рівня вихованості учнів гімназії.

Якщо певному значенню однієї величини відповідає не одне, а ціла сукупність значень іншої величини, то вважають, що між цими двома величинами існує кореляційний зв'язок. Кореляційний зв'язок наявний тоді, коли явище, що вивчається, піддається впливові не одного, а багатьох різних факторів.

Нульове значення (r = 0) свідчить про відсутність зв'язку між ознаками. Максимальне значення (r = 1) коефіцієнта свідчить про повний зв'язок між ознаками. Проміжні значення інтерпретуються так: чим більшим є абсолютне значення показника, тим тісніший кореляційний зв'язок. Як правило, якщо абсолютне значення коефіцієнта перевищує 0,3, то можна вести мову про помірний зв'язок між ознаками, а якщо перевищує 0,8 — про дуже тісний зв'язок між ознаками.

Дисперсією (від лат. dispersio — розсіювання), в математичній статистиці визначають міру відхилення певної ознаки від її середнього значення.

Метод квадрант-аналізу виступає як метод дослідження і дає можливість створення квадрограми, за допомогою якої, власне, й проводиться педагогічний аналіз. Кожний загальноосвітній навчальний заклад отримує власне місце на квадрограмі (позначається точкою з координатами, які визначаються кількісними показниками на кожній зі шкал).

структури міжособистих стосунків: - рівня володіння засобами педагогічної взаємодії; - ставлення учнів до вчителя («Учитель очима учня»); професійних рис особистості вчителя: - готовності педагога до роботи на самоконтролі; - його креативних якостей (тест «Креативність»); - професійної спрямованості особистості вчителя; - його здатності до саморозвитку; - форм управлінської поведінки;

особливостей творчої діяльності: - самооцінки професійної діяльності вчителя (рівня володіння методичними вміннями); - рівня володіння практичною дидактикою; - рівня володіння технологією продуктивного навчання; - творчого потенціалу (тест «Ваш творчий потенціал»); - інформаційної культури педагога; - рівня психолого–педагогічних знань;

позитивних тенденцій у роботі педагогічного колективу: - діагностика готовності педагога до науково–експериментальної діяльності; - методика оцінювання ситуації в навчальному закладі; - ранжування методик викладання; - діагностика пріоритетів цілепокладання.

Вивчення думки вчителів щодо задоволеності життєдіяльністю в гімназійному співтоваристві

Вивчення думки батьків щодо задоволеності життєдіяльністю в гімназійному співтоваристві

Як позитив було відмічено, що в гімназії: чітко визначено цілі навчально–виховного процесу, тобто тенденції сприяння навчально–виховного процесу; розвиваються творчі здібності учнів; сформовано позитивний напрям у досягненні результативності навчальних досягнень учнів; забезпечено можливість для прояву та реалізації особистісних якостей як учня так і вчителя.

Слабкими визначено позиції: недостатнє здійснення дослідницької роботи; співпраця

Учитель живе доти, доки він вчиться, тільки-но він перестає вчитися, у ньому помирає вчитель.