Презентація на тему:
Контроль знань в системі Віктора Шаталова

Презентація підготувала: Вчитель фізики Ліцею-інтернату № 23 «Кадетський корпус» Хоменко Надія Вікторівна Контроль знань в системі Віктора Шаталова

Опорні сигнали і опорні конспекти Відкриттям В. Шаталова в педагогіці стали опорні сигнали (експериментував у межах державних навчальних програм). Це короткий конспект до кожного уроку із символами, знаками, ключовими словами, цифрами, що дає змогу вивчати тему цілісно, до того ж із значним випередженням. В опорних сигналах і в опорних конспектах багато спільного, але є й відмінності. В опорних конспектах містяться певні одиниці інформації, зв´язки між ними, а в опорних сигналах це зроблено за допомогою графіки і кольору. 

Приклади опорних конспектів

Система В. Шаталова включає такі способи контролю засвоєння знань учнями: «десантний метод» (вправа, доручення, бесіда); «метод ланцюжка» (вправа, доручення, бесіда, змагання); «релейні контрольні роботи» (вправи); «робота за аркушами взаємоконтролю» (бесіда, вправа, робота з наочністю).

«Десантний» метод перевірки Полягає в тому, що, перевіривши перший зошит, учитель відразу ж направляє учня, який розв´язав задачу, до столика одного з тих, у кого виникли труднощі під час розв´язання. Як зазначає педагог-новатор, такої методичної допомоги на кінець першого півріччя потребують лише окремі учні.

«Метод ланцюжка»: Перший учень розв´язував задачу і віддавав її на перевірку вчителеві. Зошит повертався учневі, той перевіряв наступного (перший другого, другий третього і т.д.). Перший ішов додому (такий урок мав бути останнім); у класі поступово на одного учня зменшувалося. У тому випадку, якщо кілька учнів одночасно виконали роботу, тоді перший перевіряв не лише другого, а й інших; до нього приєднувалися ті, у кого теж перевірили роботу, і допомагали в перевірці. В. Шаталов рекомендував також створювати і кілька ланцюжків (скільки рядів у класі, стільки й ланцюжків). Цей спосіб перевірки використовувався найчастіше. Після виконання вправ кожен учень замальовував голубим кольором клітинки в аркуші обліку розв´язаних задач, що відповідали номерам виконаних ним вправ. Якщо учень був відсутній на уроці, тоді вчитель звертався до будь-якого школяра за допомогою у роз´ясненні розв´язання.

«Релейні» контрольні роботи. Вони проводилися не рідше як один раз на півріччя. Готуватися до таких робіт пропонувалося так: скласти каталог розв´язаних задач; пронумерувати аркуші всіх зошитів з розв´язанням задач; записати в кожну клітинку порядковий номер зошита і сторінку, на якій міститься розв´язання задачі; прочитати умову задачі тощо. Така методика виключає сам термін «домашнє завдання», учням лише пропонувалося розв´язувати задачі вдома за власним бажанням. Зошити з виконаними таким чином завданнями школярі розмішували на поличках відкритої стінної шафи (яка висіла біля вчителя). Виконані вправи перевіряли консультанти. В. Шаталов проводив уроки відкритих задач, на яких учні мали змогу звернутися до вчителя за допомогою у розв´язанні будь-якої задачі.

Аркуші взаємоконтролю Підготовлені для аркушів взаємоконтролю питання відображали навчальний матеріал перших п´яти аркушів з опорними сигналами. Учням, які відповіли на всі питання в першій групі, вчитель дозволяв виконувати вправи, тому робота з другою групою проводилася значно тихіше. Учням, які не підготувалися до відповідей на запитання «аркуша взаємоконтролю», відразу ж після уроків прикріплювався учень із другої групи. Він пояснював незрозумілі питання і проводив контрольне опитування. Консультанти звільнялися від відповідей на питання другого циклу. Уся методика вчителів-експериментаторів в перші тижні роботи спрямовувалася на розв´язання проблеми зростання активності школярів, досягнення високого рівня їхньої самосвідомості. Аркушами взаємоконтролю охоплювалися всі питання, що вивчалися, тому підготовка до відповідей за аркушами з опорними сигналами перетворювалася майже на формальність. «Перша заповідь під час роботи за аркушами взаємоконтролю полягає в тому, що жоден учень не повинен іти зі школи, не відповівши на питання аркуша першого циклу».

На кожному уроці В. Шаталов використовував такі види опитування: 1.Наслідування, вправа (на чистих аркушах зошита весь клас письмово відтворює по пам´яті опорні сигнали минулого уроку (11-12 хв.). Це обов´язковий елемент кожного уроку після викладу теоретичного матеріалу). 2. Магнітофонне опитування (одночасно два учні йдуть до дошки. Один наговорює на магнітофонну плівку частину навчального матеріалу, користуючись готовим аркушем з опорними сигналами, покладеним учителем біля магнітофона ще до початку уроку). 3. Тихе опитування (один з учнів розповідає вчителеві частину матеріалу за аркушем з опорними сигналами. Вчитель коригує відповідь і відразу ж виставляє оцінку). 4. Закінчивши відповідь за опорними сигналами першого блоку, учень повертається на місце, виконує в зошиті малюнки трьох останніх блоків (якщо їх усього чотири) і разом з рештою учнів класу через 12 хв. здає зошит учителеві на перевірку. За цей час чотири учні запишуть свою відповідь на магнітофонну плівку, 4 - відповідатимуть учителеві (тихе опитування). 5. Польотне опитування (промовляння розв´язування задач або вправ).

Дякую за увагу!