Історія розвитку сучасної освіти
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Спартанська та афінська системи виховання АФІНСЬКА СПАРТАНСЬКА Виховання хлопців та дівчат аристократії до 7р. відбувалося вдома 7- 20р. військово- фізичне виховання юнаків в інтернатах. Вчилися Писати, читати та співати фіз. виховання дівчат у сім‘ї . 18- 20р. навчання в ефебії. Підготовка до військової та громадянської служби Дівчата: домашне виховання, після одруження втрачали всі права. Хлопці: До 7р. виховання в сім‘ї. 7- 16р. навчання в школі 3 рівнів: -граматична (читання, писання, рахування) -кифариста (музика) -педотрібна (фіз.розвиток) 16- 18р.заможні навчаються в гімназії. (фіз., літер., філос., політ. освіта).
Освіта нового часу Ян Амос Коменський виділяє: розумове, етичне та релігійне виховання. Принцип “природосообразности” виховання. Створив систему виховання для народних мас. 4 вікових періода: Дитинство – до 6р. (материнська школа); Отроцтво – 6- 12р. (школа рідної мови); Юність – 12- 18р. (латинська школа “7 вільних мистецтв”); Зрілість – 18- 24р. (богословський, юридичний та медичний ф-ти академії). Саме в цей час з‘являєтся мережа університетів. Ввів класно- урочну систему. Ввів ігровий елемент в навчання. Розкрив принцип наочності. Системність навчання: від простого до складного. Вчитель повинен любити свою справу, відноситись по батьківськи до учнів, прищеплювати інтерес учнів до знань. Труди: “Великая дидактика”, “Мир чувственных вещей в картинках”, “Материнская школа” и др.
Освіта на українських землях к. XVI – XVII ст. Братські школи на Україні. Львівська 1586 Київська 1615 Вчились діти всіх прошарків населення. Діти бідних сімей навчались бескоштовно. Головна мета: дати освіту і виховувати відданість давнім традиціям й вірі батьків. Застосовувалась класно- урочна система навчання, а також різні дидактичні методи. Братські школи були слов‘яно- греко- латинськими з оволодіванням “7В. М.” Велике значення для розвитку освіти мала поява друкарень на Україні. Вищу освіту здобували переважно в Києво- Могилянський академії, а також в Острожській академії.
Реформа освіти у Рос.імп.1864р. Устав гимназий и прогимназий 19.11.1864г. Виділяють: класичну гімназію (вивч.стародавніх мов – грецька, латинська); достатній обсяг наук + 1 нова мова. Реальна – без вивчення цих мов. В реальних гімназія у великому обсязі викладались точні науки + 2 нові мови. Учбовий план реальних гімназій був більш життєвий, але потрапити до універсітета мав право тільки той, хто закінчив класичну гімназію. Після реальної гімназії можна було потрапити тільки до технічного або с/г універсітета. 19.07.1864г. – “Положение о начальных народных училищах”. Мета: “Утверждать в народе религиозные и нравственные понятия и распространять первоначальные полезные знания”. Початкові народні училища В містах В селах Утримання за рахунок казни та приватних осіб Навчались діти всіх прошарків, хлопці та дівчата, коштовно та безкоштовно Вивчали закон божий, читання, письмо, арифметику, співи. Навчання велось на рідній мові, 3 або 2р. Вчителі світського і духовного походження Підпорядковані міністерству народної освіти. Гімназії – для всіх прошарків населення; заборона тілесних покарань; повинні мати бібліотеку; тривалість урока 1.15хв.; термін навчання – 7р. Прогімназії були неповними середніми школами, з 4р.терміном навчання; Перевага віддавалась класичним гімназіям.
Радянська система освіти. 9.11.1917р. – створена комісія з освіти на чолі з Луначарським. Задачі: загальне обов'язкове початкове навчання, доступність школи для всіх, світськість школи, врахування місцевих і національних особливостей. 11. 12.1917р. постанова «Про передачу діла виховання і освіти з духовного відомства у ведення Наркомпроса». I Всеросійський з‘їзд з освіти 25.08- 4.09.1918р. – 9р.загальноосвітня школа. Виникли 3р. вчительські курси – 1917р.; Виникли дитячі садки та яслі; 26.12.1919р. декрет “О ликвидации безграмотности среди населения”. I Всеросійська партійна рада з питань народної освіти 31.12.1920р.- 4.01.1921р. Була прийнята постанова про 7р. загальноосвітню школу. Технікум – основна форма професійної освіти. Вирішено про необхідність створення фабрично- заводських школ – 1925р. 1929р. – 10р. термін навчання в школі. II Всеросійська конференція РКСМ (ревком союза молодежи) – травень 1922р. – створення піонерської організації, комсомола.
Сучасна європейська освіта. Сучасна Українська освіта визначена ЗУ “Про освіту” – 1991р., та державною національною програмою “Освіта” (“Україна 21ст.”) – 1993р. Освіта складається: Дошкільне виховання; Загальну серед. освіту; Проф. освіту; Вищу освіту; Післядипломна підготовка; 1992р. – кваліфікаційна ступінь: бакалавр, аспірант, магістр, доктор; Перепідготовка кадрів; Позашкільна освіта та самоосвіта; Отримання кваліфікації. Починаючи з 2001р. Школи України перейшли на 12р. Освіту. БОЛОНЬЯ 18-19 червня 1999 року ЗОНА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ. “Декларація про європейський простір для вищої освіти”. Основна мета: – “створення загальноєвропейського простору вищої освіти з метою підвищення мобільності громадян на ринку праці і посилення конкурентноспоможності європейської вищої освіти”. Студенти доступеневого циклу повинні мати доступ до диверсифікованих програм, що включають можливість міждисциплінарних занять, розвитку знання іноземних мов і використовування нових інформаційних технологій. В післяступеневом циклі повинен бути вибір між більш короткою за тривалістю програмою здобуття ступеня магістра і більш тривалою програмою здобуття докторського ступеня з можливістю переходу від однієї програми до іншої. І в тій і в іншій програмах відповідний акцент повинен бути зроблений на дослідницькій і самостійній роботі. Студенти як обох циклів повинні заохочуватися до того, щоб вони проводили принаймні один семестр в університетах поза своєї власної країни. Бакалавр – 4р.; Магістр – 5- 6р.
Схожі презентації
Категорії