Презентація на тему:
КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ В ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ В ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

Основні скарги хворих з патологією ШКТ Порушення апетиту Спотворення смаку Відрижка Метеоризм Печія Нудота Блювота Проноси Закрепи Біль Кровотечі

Основні клінічні синдроми

Синдром мальабсорбції Це клінічний симптомокомплекс, зумовлений порушенням всмоктування через слизову оболонку тонкої кишки однієї або декількох харчових речовин. Причини: 1) знижена активність ферментів розщеплення і транспортних переносників кінцевих продуктів травлення через кишкову стінку; 2) недостатнє поступлення в кишківник ферментів і травних соків (виникає при закупорці протоків залоз слизової оболонки тонкої кишки в’язким секретом); 3) недостатня кількість ферментів, що розщеплюють білки (виникає дефіцит амінокислот і білкове голодування організму); 4) інактивація ферментів розщеплення і транспортних переносників; 5) збільшення в їжі солей кальцію та магнію веде до порушення всмоктування жирів; 6) морфологічні зміни тонкої кишки і порушення перистальтики шлунково-кишкового тракту

Клініка Пронос. Акт дефекації відбувається 2-5 разів на добу з виділенням великої кількості кашоподібного калу без домішок крові; зменшення маси тіла, відставання в рості (діти, підлітки), здуття живота, виражена загальна слабкість, сухість шкіри, випадіння волосся, ламкість нігтів, спрагу. З’являються ознаки гіповітамінозу : зниження зору у вечірній час (гіповітаміноз А), кровотечі з ясен (гіповітаміноз К і С), поліневрит, депресія (гіповітаміноз В1), почервоніння очей (кон’юктивіт), глосит, стоматит, свербіння шкіри в ділянці відхідника, вульви (гіповітаміноз В2), лущення шкіри (гіповітаміноз РР). Можуть виникати судоми, біль в кістках (порушення всмоктування кальцію). Розвивається гіпофункція статевих залоз - зниження лібідо, вторинних статевих ознак, аменорея

Нозологічні форми

Гастрити Гастрит (gastritis) - запалення слизової оболонки і глибших шарів стінки шлунка. Гострий гастрит. Гострий гастрит (gastritis acuta) - поліетіологічна хвороба, зумовлена порушенням харчування, недоброякісною гострою їжею (холодна, гаряча, алкоголь тощо), хімічними, механічними, термічними, алергічними і бактеріальними чинниками. Характеризується дистрофічно-некробіотичним ушкодженням поверхневого епітелію і залоз слизової оболонки шлунка з розвитком у ній запальних змін. За морфологічними ознаками розрізняють такі форми гострого гастриту: катаральний (простий), некротичний (корозивний) і гнійний (флегмонозний). Хронічний гастрит. Хронічний гастрит (gastritis chronica) - хронічні запальні зміни слизової оболонки шлунка ендогенної чи екзогенної природи. За морфологічними критеріями розрізняють такі форми хронічного гастриту: поверхневий, атрофічний (початковий, помірно виражений і виражений), атрофічно-гіперпластичний і гіпертрофічний (гранулярний, проліферативний, гранулярно-проліферативний).

Останнім часом розрізняють гастрит типу А та В При гастриті типу А патологічний процес, як правило, локалізується в тілі чи фундальному відділі шлунка і супроводжується ранньою прогресуючою атрофією шлункових залоз аж до ахілії. Він є аутоімунним - виробляються специфічні аутоантитіла до парієтальних клітин слизової оболонки шлунка. Морфологічно розрізняють три ступеня атрофії залежно від дефіциту в слизовій оболонці парієтальних клітин : 1) легка (відсутні до 10% парієтальних клітин); 2) середньотяжка (відсутні 10-20% парієтальних клітин); 3) тяжка (відсутні понад 20% парієтальних клітин). Хронічний гастрит типу В буває антральним (частіше) і дифузним. На початку захворювання уражається слизова оболонка антрального відділу шлунка (переважно по малій кривизні). Хронічний гастрит типу В пов’язують з мікроорганізмом Campylobacter pylori (виділений із слизової оболонки шлунка), який часто приводить до виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки. Антитіла до парієтальних клітин відсутні. Трапляється одночасне ураження різних ділянок слизової оболонки шлунка (є ознаки гастриту типів А та В - пангастрит).

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки Виразкова хвороба - хронічна рецидивуюча хвороба, при якій внаслідок порушень нервових і гуморальних механізмів, що регулюють секреторно-трофічні процеси, виникає одна або декілька виразок у гастродуоденальній зоні. Характерна сезонність загострень (осінь, весна). Відкриття Helicobacter pylori (HP) стало приводом для перегляду існуючих уявлень про виразкову хворобу. На думку П. Я. Григор’єва (1991), з сучасних позицій найприйнятнішим може бути таке визначення: виразкова хвороба - хронічне рецидивуюче захворювання, яке має в своїй основі запалення шлунка (в більшості випадків інфекційного походження), що перебігає з погіршенням її кровопостачання і порушенням процесів фізіологічної регенерації епітелію, що спричиняє утворення виразок.

Хронічний ентерит Хронічний ентерит - запальне або запально-дистрофічне ураження тонкої кишки, яке веде до атрофії і склерозу її слизової оболонки. В патогенезі хронічного ентериту суттєву роль відіграють порушення функції травних залоз, рухові розлади кишки, порушення імунологічного гомеостазу, зміна кишкової мікрофлори, мікроциркуляторні розлади, генетичні фактори. Виникають патологічні зміни в кишці - дисбактеріоз, метаболічні та імунологічні розлади. Все це веде до запальних і дегенеративних змін слизової оболонки товстої кишки, а при прогресуванні процесу до її атрофії і склерозу.

Хронічний коліт Хронічний коліт - тривале запалення товстої кишки з рецидивуючим перебігом. Часто супроводжується запаленням тонкої кишки (ентероколіт) і шлунка (гастроентероколіт). В патогенезі хвороби суттєве значення має пошкодження слизової оболонки товстої кишки внаслідок тривалої дії механічних, токсичних і алергічних факторів. У патологічний процес втягується нервовий апарат кишки. Це веде до порушень рухової і секреторної функцій товстої кишки, що збільшує трофічні розлади в кишковій стінці. Розвивається дисбактеріоз, виникає вторинна ферментопатія. Все це приводить до розвитку бродильної чи гнильної кишкової диспепсії, імунних уражень з появою аутоантитіл до антигенів слизової оболонки товстої кишки.

Рак шлунка Рак шлунка (cancer ulceri) - займає перше місце в структурі загальної захворюваності серед злоякісних пухлин. Частіше хворіють чоловіки (співвідношення чоловіків і жінок - 2 : 1) середнього і похилого віку. Найчастіше вражається воротар, далі мала кривизна, кардіальний відділ і т. д. Під дією факторів ризику подразнюється поверхневий епітелій і розвивається хронічний гастрит. Далі з епітеліальних клітин формуються тяжі, які ростуть в стінку шлунка. Виникає підсилена регенерація клітин і утворення малодиференційованих (атопічних) клітин.

Засоби, що впливають на функцію органів ШКТ

Серед речовин, які впливають на функції органів ШКТ, виділяють такі групи лікарських препаратів: засоби, що впливають на апетит; блювотні і протиблювотні засоби; засоби, що застосовують при порушенні функцій залоз шлунка; проносні засоби; засоби, що впливають на моторну функцію кишечника

Засоби, що понижують секрецію шлунку : Засоби, що блокують холінорецептори: М-холіноблокатори (неселективні холінолітики): атропіну сульфат М1-холіноблокатори вибіркової дії (селективні холінолітики): Пірензепін (гастроцепін) Гангліоблокатори: пірилен, бензогексоній Засоби, що блокують гістамінові-Н2-рецептори: циметидин, ранітидин, фамотидин, нізатидин, рексатидин Інгібітори протонової помпи: омепразол, контролок Простагландини та їх синтетичні похідні: мізопростол Антацидні засоби: Системні: натрію гідрокарбонат Несистемні: алюмінію гідрооксид, магнію оксид, альмагель, маалокс, ренні Гастропротектори: Препарати, що створюють механічний захист слизової оболонки шлунку: сукральфат, де-нол Препарати, що підвищують захисну функцію слизового бар’єру і стійкість слизової оболонки до дії пошкоджуючого фактора: карбеноксолон, мізопростол

Схеми комбінованого лікування виразки шлунка Де-нол + амоксициллін Де-нол + метронідазол Омепразол + амоксициллін + кларитроміцин Де-нол + кларитроміцин + метронідазол Де-нол + контролок + амоксициллін + кларитроміцин

Порівняльна характеристика антацидних засобів Назва препарату Позитивні якості Негативні сторони дії Натрію гідрокарбонат Ефект розвивається швидко. Коротка тривалість дії. Утворення СО2. Поява повторного виділення шлункового соку з високим вмістом пепсину. Розвиток системного алкалозу. Затримка іонів натрію і води (набряки). Кальцію карбонат осаджений Ефект розвивається швидко. Нейтралізуюча дія триває недовго. Його продукт (СО2) може викликати хвилю гіперсекреції шлункових залоз. При тривалому прийомі виникає закреп. Магнію оксид Утворються СО2. Наявність послаблюючої дії. Значна тривалість ефекту. Дія розвивається повільно. Алюмінію гідроксид Не утворюєтья СО2. Тривалий ефект. Адсо-рбуюча та в’яжуча дія. Повільний розвиток ефекту. Закріплююча дія. При тривалому використанні настає виснаження запасів фосфору в організмі Маалокс Висока нейтралізуюча здатність. Гастропротек-торний ефект. Не викликає закрепів. При тривалому використанні можливе виснаження запасів фосфору в організмі.

Показання до застосування антацидних засобів в медичній практиці 1. Суб’єктивні скарги хворих на печію чи голодні болі. 2. Клінічно підтверджений рефлюкс-езофагіт і жовчна грижа справохідного отвору діафрагми. 3. Диспепсія шлункового походження. 4. Рефлюксний антральний гастрит. 5. Виразкова хвороба шлунка для лікування і профілактики рецидивів. 6. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (для лікування і профілактики). 7. Тривале лікування нестероїдними протизапальними засобами (для профілактики уражень слизової оболонки шлунка). 8. Стресорні виразки (для профілактики).

Комбіновані проносні засоби   Препарат Склад Добові Примітки Агіолакс В 5 г гранул семян подорожника — 2,6 г, кожуры семян подорожника — 0,11 г, плодов сенны — 0,62 г, сахароза По 1 чайной ложке натощак на ночь запить стаканом воды При длительном применении может развиться привычный запор, дефицит ионов натрия, калия, хлора, меланоз, аллергические реакции. Противопоказания: острые заболевания ЖКТ, кишечная непроходимость, заболевания почек, беременность, маточные и кишечные кровотечения, детский возраст Кафіол В 1 брикете листьев сенны — 0,7 г, плодов сенны — 0,3 г, мякоти плодов сливы — 2,2 г, плодов инжира — 4,4 г, вазелинового масла — 0,84 г По 0,5-1 брикету (разжевать), натощак, на ночь, запить 0,5-1 стаканом воды Коликообразные боли в животе, понос, анорексия. При длительном применении и противопоказания см. выше Регулакс В 1 кубике листьев сенны — 0,71 г, плодов сенны — 0,3 г, пюре из инжира и слив, сорбиновая кислота, вазелиновое масло, пропиленгликоль, ароматические добавки По 0,5-1 кубику (разжевать) натощак, на ночь См. ангиолакс и кафиол Каліфіг В 1 мл сиропа экстракта сенны — 0,0005 г, масла гвоздики, мяты, сенны, экстракт инжира, 0,52 г сахарозы По 15-30 мл натощак, на ночь Переносимость препарата обычно хорошая. Противопоказания см. выше. Ввиду малого содержания сеннозидов разрешен к применению у детей