Презентація на тему:
ГРИП та інші ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ (J10)

ГРИП та інші ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ (J10) Grippe (influenza)

Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) – велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, яка характеризується гарячкою, інтоксикацією і катаральними явищами

ОСНОВНІ НОЗОЛОГІЧНІ ФОРМИ Грип Парагрип Респіраторно-синцитіальна інфекція Риновірусна інфекція Аденовірусна інфекція

ЗБУДНИК ГРИПУ Антигенні варіанти вірусу грипу А 1918 р. – H1N1; 1957 р. – H2N2; 1968 р. – H3N2; 1977 р. – H1N1 і H3N2. Антигенний «дрейф» (у межах одного підтипу) Антигенний «шифт» (виникнення нового підтипу) Пташиний грип – H5N1 Збудник грипу – РНК-вмісний вірус (ортоміксовірус), 80-100 нм

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ГРВІ Джерело збудника хворий - з перших годин і впродовж усього захворювання (5-7 діб) реконвалесцент (в окремих випадках вірус може зберігатися до 14-15 діб) Механізм передачі – повітряно-крапельний (при аденовірусній інфекції також фекально-оральний) Епідемічне і пандемічне розповсюдження Сприйнятливість – загальна

ПАТОГЕНЕЗ ГРИПУ Тропність вірусу до епітелію дихальних шляхів Проникнення всередину клітини (нейрамінідаза) Синтез вірусу в клітинах (полімераза), наступне їх руйнування Вірусемія Капіляротоксикоз, циркуляторні розлади Пригнічення імунітету, анергія Активізація умовно-патогенної флори, загострення хронічних захворювань Ускладнення

Схема захисних реакцій організму при грипі а – неспецифічні реакції (інтерферон, тканинні інгібітори, рибонуклеаза, запалення), б – специфічні реакції (антитіла) Тривалість імунітету: грип А – 2 роки, В – 3-4 роки, С – все життя

КЛІНІКА ГРИПУ Інкубаційний період – кілька годин – 1-2 дні Початок раптовий Токсикоз - озноб, жар, загальна слабкість, розбитість, біль голови, ломота в усьому тілі, світлобоязнь, болі при рухах очних яблук, пітливість, порушення сну, шум у вухах ; можливі нудота, блювота, порушення свідомості, судоми) Зовнішній вигляд – гіперемія обличчя і кон’юнктив, блиск очей, герпетичні висипання, помірний ціаноз губ Катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів - гіперемія слизової ротоглотки, зерниста енантема на м’якому піднебінні (симптом Морозкіна) , закладеність носа, чхання, нежить, ларингіт Напади трахеїту Гарячка – 3-5 діб Постгрипозна астенія Особливості пневмонії – змішаної вірусно-бактерійної етіології, токсикоз, задишка, кашель з пінистим харкотинням, часто з домішками крові, фізикальні дані мізерні

Класифікація грипу (Ф.Г. Эпштейн, 1972, з уточненнями) Серологічний тип віруса: А (H1N1), (H2N2), (H3N2), В, С. Клінічні форми: типова, атипова (афебрильна, акатаральна, блискавична). Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий, дуже тяжкий (гіпертоксичний). Ускладнення: пневмонія, гайморит, отит, синусити, тонзиліт, енцефаліт, менингоенцефаліт, пієлонефрит, пієлоцистит, холангіт тощо

Клінічні відмінності грипу та інших гострих респіраторних захворювань Аденовірусна інфекція – початок поступовий, інтоксикація помірна, гарячка тривала фебрильна, ураження глотки, кон’юнктив, лімфаденопатія, гепатоспленомегалія Парагрип - початок поступовий, інтоксикація незначна, температура субфебрильна, ларингіт (зміни голосу, “гавкаючий” кашель, несправжній круп) Респіраторно-синцитіальна інфекція - початок поступовий і гострий, інтоксикація помірна, температура субфебрильна, бронхіоліт Риновірусна інфекція - початок гострий, інтоксикації нема, температура субфебрильна чи нормальна, риніт

Аденовірусна інфекція Фарингокон’юнктивальна гарячка Кон’юнктивіт при аденовірусній інфекції

Диференційна діагностика черевний тиф; паратифи А і В висипний тиф, рикетсіози лептоспіроз малярія менінгококовий назофарингіт, менінгококцемія туберкульоз ангіна орнітоз кір ентеровірусна інфекція вірусний гепатит пневмонія запалення додаткових пазух носа.

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГРВІ Виявлення збудника в змивах із рото- і носоглотки (при аденовірусній інфекції – також з кон’юнктив і калу) (культивування на курячих ембріонах або культурі тканин з наступною ідентифікацією; виявлення вірусних антигенів методом імунофлюоресценції) Експрес-діагностика (ІФ) Серологічні дослідження крові (РГГА, РЗК в динаміці) Загальний аналіз крові – лейкопенія, лімфомоноцитоз, прискорена ШОЕ

ЛІКУВАННЯ ГРИПУ ТА ГРВІ Режим ліжковий Дієта молочно-рослинна, збагачена вітамінами, надмірне (підкислене) пиття Противірусні чинники (ремантадин, арбідол, рибавірин, інтерферони та їх індуктори, афлубін), протигрипозний імуноглобулін Жарознижуючі (аспірин, парацетамол, німесулід) - обережно! Вітаміни, симптоматичні засоби (при кашлі – кодеїн, тусупрекс, інгаляції (лужні), амброксол, відхаркувальні мікстури; гарячі ножні ванни, гірчичники) Показання для призначення антибіотиків наявність ускладнень; вік – діти перших двох років життя, літні люди; наявність вогнищ хронічної інфекції; тяжкий перебіг хвороби

ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ Раннє виявлення хворого, його ізоляція Дезінфекційні заходи (УФО, хлорвмісні препарати) Відміна масових заходів на період підвищеної захворюваності Екстрена профілактика (ремантадин, лейкоцитарний інтерферон, протигрипозний імуноглобулін) Специфічна профілактика (живі та інактивовані вакцини – «Ваксигрип», «Флюорикс», «Инфлувак» із епідемічно актуальних штамів вірусів грипу) Планова неспецифічна профілактика – імунокорекція (загартовування, УФ і лазерне опромінення рефлексогенних зон, екстракти ехінацеї, елеутерококу)

ГЕРПЕТИЧНІ ІНФЕКЦІЇ Група захворювань з різними шляхами передачі, які спричинюються збудниками із родини Herpesviridae -герпесвіруси: ВПГ 1-го і 2-го типів, вірус вітряної віспи – оперізувального герпесу (varicella/herpes zoster – VZV) спричинюють відповідно герпеси – простий, генітальний, оперізувальний і вітряну віспу. -герпесвіруси: цитомегаловірус (ЦМВ, ВГЛ-5). ВГЛ-6 (виникнення раптової екзантеми у дітей), ВГЛ-7 (синдром хронічної втомлюваності у дорослих). -герпесвіруси: вірус Епштейна-Барр (EBV, ВГЛ-4) спричинює інфекційний мононуклеоз, а також лімфому Беркіта, лімфоми, лейкемії, назофарингеальну карциному. ВГЛ-8 – виникнення саркоми Капоші, асоційованої зі СНІДом, у ВИЧ-серонегативних осіб. .

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ Джерело – людина: хвора чи вірусоносій. Шляхи передачі: ► контактно-побутовий (основний); ► статевий; ► трансфузійний; ► повітряно-крапельний. Можлива передача від матері плоду: ► під час пологів (ймовірність інтранатальної передачі у хворих 40 %); ► висхідним шляхом (через цервікальний канал); ► трансплацентарно.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ За етіологією: герпес, спричинений ВПГ-1 чи ВПГ-2. За часом виникнення: вроджений герпес; набутий герпес. Первинний герпес і рецидивний герпес. За розповсюдженням: локалізовані форми; розповсюджені, генералізовані форми. Найбільш часті клінічні варіанти: герпетичні ураження шкіри, слизових оболонок, гострі респіраторні захворювання, генітальний герпес, офтальмогерпес, герпетичний енцефаліт, енцефаломенінгіт, вісцеральні форми (пневмонія, гепатит), генералізований герпес.

ТИПОВІ ГЕРПЕТИЧНІ ВИСИПАННЯ

КЛАСИФІКАЦІЯ ОПЕРІЗУВАЛЬНОГО ГЕРПЕСУ Типові форми і атипові (абортивна, геморагічна, гангренозна, без висипки тощо). За розповсюдженістю процесу: локалізовані та генералізовані форми. Первинний і вторинний. За локалізацією патологічного процесу: а) спінальні форми – шийна (у т. ч. синдром Стейнброкера), грудна, попереково-крижова; б) черепно-мозкові – очна (процес у вузлі трійчастого нерва), вушна (синдром Ханта) (процес у колінчатому вузлі). За тяжкістю перебігу: легка, середньотяжка, тяжка.

Грудна форма оперізувального герпесу

Спінальна (попереково-крижова) форма Очна форма ОПЕРІЗУВАЛЬНИЙ ГЕРПЕС

ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ широко розповсюджена вірусна хвороба, спричинена ВГЛ-5, яка звичайно перебігає як гостре респіраторне захворювання або інфекційний мононуклеоз, при імунодефицитних станах – зі значним поліморфізмом клінічних проявів; у вагітних часто викликає інфікування плода чи новонародженого.

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГЕРПЕТИЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ Культивування вірусу на клітинах курячих ембріонів і лабораторних тваринах при їх зараженні інфікованим матеріалом хворого Експрес-діагностика - реакція імунофлюоресценції (PІФ) – виявлення вірусних антигенів у мазках-відбитках Виявлення специфічних антитіл IgM, IgG у крові хворого (ІФА ) Виявлення геному HSV чи ЦМВ у крові чи в спинномозковій рідині (методом ПЛР) Цитоскопічне дослідження осаду сечі, слини – виявлення великих клітин, які нагадують “совине око” (при ЦМВІ ) Реакції гетерогемаглютинації баранячих еритроцитів (Пауля-Буннеля) (діагностичний титр 1:32 і вище, у дітей – 1:16 і вище). Більш специфічна реакція Пауля-Буннеля в модифікації Давидсона, конячих еритроцитів (Гоффа-Бауера). Результати її можна отримати вже через 2-3 хв.

ЛІКУВАННЯ ГЕРПЕТИЧНИХ ІНФЕКЦІЙ Противірусні препарати Ацикловір, відарабін, рибавірин, вальтрекс, ганцикловір, фоскарнет ДНК-аза Інтерферони – реаферон, лаферон Специфічний Ig в/м Місцево – мазі герпевір, теброфенова, реаферонова Індуктори ендогенного інтерфероногенезу Циклоферон, амізон, аміксин, імунофан Герпетична полівакцина Антибіотики Дезінтоксикація, ентеросорбенти Глюкокортикоїди Антигістамінні препарати Вітаміни