Презентація на тему:
Стратегічне планування інвестиційного процесу в сучасних умовах Досвід створення стратегії розвиткуОдеської агломерації.

Стратегічне планування інвестиційного процесу в сучасних умовах Досвід створення стратегії розвитку Одеської агломерації. Ігор Парасюк, головний радник

Здається всі розуміють, що інвестиції потрібні Які тенденції світової економіки? Чи можемо ми говорити лише про внутрішні інвестиції? Як виконати сказане Президентом України: “У найближчому десятилітті Україна буде серед 20-ти найрозвинутіших країн світу!”? Як робити стратегію залучення інвестицій? До чого тут стратегія розвитку Одеської агломерації?

Одразу вибачаюсь, якщо дещо із сказаного нижче буде здаватись очевидним, але… Спробую про дуже серйозні речі говорити з гумором І… дуже швидко….

Трохи статистики Увесь світовий інвестиційний ресурс становив (USD): у 2007 році -1,3 трлн., у 2008 – 1 трлн., у 2009 – 1,1 трлн. У 2010 – 1,26 трлн. (прогноз станом на липень) Вільних кредитних ресурсів у світі – лише біля 140 млрд.USD !

Україна в 2008 році отримала 6,2 млрд. USD І радості було, як у цієї дитини .

Україна. Іноземні інвестиції За перше півріччя 2010 року – лише 496 млн. USD (у т.ч. 323 млн. дол. (65,2%) – з Росії) Але, є добра новина: загальна сума ПІІ (за накопичувальним) на 01.07.10 склала 40,5 млрд.USD – це річний бюджет України

Один відомий політик і економіст сказав, що є 4 способи різко збільшити ВВП країни: завоювати іншу країну (прикладів багато) ввести жорсткий авторитарний режим (Піночет та ін.) 3) “завести” на свою територію якнайбільше грошей з “чужої економіки”, тобто іноземних інвестицій (Сінгапур, Гонконг) 4) різко підвищити рівень інноваційності економіки (Японія, Південна Корея), звичайно разом з (3)

І, ось…ВВП на 1 мешканця і на 1 км кв. Це агломерації!

ВВП (в USD) у розрахунку на душу населення, місце України – 129, Гондураса - 131

Арифметична задача Скільки років потрібно країні, щоб за рахунок лише власних ресурсів (116 млрд., ВВП (6400 – на душу), де у т.ч. бюджет близько 40 млрд. USD), маючи ріст біля 4-5% щоб у найближчі роки досягти показника 725 млрд. (або 40 000 на душу), щоб посісти місце у 20-ці? І це при умові, що всі інші перестануть розвиватись!

Хто буде чемпіоном у динаміці зростання в найближчі 15 років* *дані: PricewaterhouseCoopers (справа – ріст (разів)

“Нові інвестиційні центри” виростуть у 6-7 разів, але все ж “старих”, що виростуть лише в 1,2-1,4 рази – не зможуть! Чи можемо ми так зрости?

А як будуть зміни росту у найближчі 15 років? Справа – ВРП у млрд. USD

Висновок Отже варіантів як крім: залучення великих обсягів іноземних інвестицій перехід до моделі надшвидкого інноваційного росту У нас, здається, більше не має…

Сьогодні, як не дивно, Індія і В’єтнам має гірші показники. А що буде через 15-ть років? І до чого тут агломерація?

*Економічна енциклопедія у 3-х томах / під ред. С.В. Мочерного, т.1, с.17 АГЛОМЕРАЦІЯ — (від лат. agglomerare — приєднувати, накопичувати) — компактне розташування міських поселень, об'єднаних у певну цілісність розвинутими виробничими (в т.ч. трудовими), культурно-побутовими, рекреаційними зв'язками, форма територіальної концентрації промислового виробництва та різноманітних ресурсів (трудових, наукових, інвестиційних, інформаційних )*

В законодавстві України: Термін згадується в: Закон (1), Указ Президента (1), Постанова (4) і розпорядження Кабміну (1). Офіційне визначення: міська агломерація - компактне територіальне розміщення міських населених пунктів, об'єднаних інтенсивними господарськими, трудовими і культурно-побутовими зв'язками* *Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. N 521 «Про Основні напрями забезпечення комплексного розвитку малих монофункціональних міст»)

Ще один витяг із українського законодавства “…в першу чергу підтримуватиметься робота з розбудови та модернізації інфраструктури національного та загальноєвропейського значення, а також інфраструктури регіонів, міст та міських агломерацій, які можуть відігравати роль полюсів зростання…” (Там же)

Трішки статистики Станом на 2008 рік на планеті налічувалось 459 агломераций (з населенням понад 1 млн. осіб) в в яких загалом проживає близько 40% міського населення світу і 20% всього населення Землі. На 100 найбільших агломерацій припадає понад 30% глобального ВВП Нью-Йоркська агломерація, яка займає всього 0,2% території США і дає 11% її ВВП країни 85% ВВП США створюється в агломераціях

Тут створюється 2/3 національного продукту країни У Сеульській агломерації (Республіка Корея) населення - перевищує 22 млн., це близько 48% населення всієї країни.

Найбільші за чисельністю (2008) … 1 Tokyo 37 730 064 Japan 2 México 23 610 441 Mexico 3 New York 23 313 036 USA 4 Seoul 22 692 652 Korea 5 Mumbai 21 900 967 India 6 San Paulo 20 831 058 Brazil 7 Manila 20 654 307 Philippines 8 Jakarta 19 231 919 Indonesia 9 Dehli 18 916 890 India 10 Shanghai 18 572 816 China 11 Los Angeles 18 013 728 USA 12 Osaka-Kobe-Kyoto 17 409 585 Japan

Бути великим за населенням – це не завжди означає “економічно потужним” …

Ще трішки статистики… Перші 10 дають понад 10% (!) світового ВВП. Вони ж володіють 10% всіх міжнародних туристичних потоків та 10 % об'ємів міжнародних вантажо-пасажирських авіаційних транспортних перевезень світу. В Токіо, Нью-Йорку, Лондоні та Парижі знаходяться понад 25% штаб-квартир з числа перших 500 найбільших компаній і ПФГ світу

Якщо цей список продовжити, то українські міста/ агломерації за населенням займають такі місця: Київ – 144 Донецьк – 302 Харків – 317 Дніпропетровськ – 353 Одеса – 442 Запоріжжя – 608 Львів – 639

Деякі тези Концентрація економіки функціонально пов'язана з рівнем конкурентоспроможності (Перру, Крісталлер, Портер та ін.) Економіка (і кластери) не визнають адміністративних меж Міста в Україні не мають просторової можливості для розвитку хоч активно взаємодіють з прилеглими територіями, що впливають на їх розвиток Субрегіональні особливості існують. Регіони (як правило) є досить великі, щоб врахувати субрегіональні особливості

Важливо Економіки міст, особливо-ядер агломерацій, активно використовують робочу силу з прилеглих територій на принципах маятникової міграції. Нормалізація маятникової міграції через створення належної дорожньо – транспортної інфраструктури може позитивно вплинути на депопуляцію сіл і селищ субрегіону і тим самим мінімізувати неконтрольовані процеси зростання мегаполісів і, у свою чергу, мінімізувати навантаження на їх комунальну інфраструктуру.

Одна з проблем Відсутність юридично встановлених меж міст призводить до небажання інвесторів мати справу з такими громадами (щоб уникнути можливих проблем юридичного характеру у майбутньому: юрисдикція, неналежність сторони тощо). «Механізм» агломерації може мінімізувати цю проблему.

Чому не досить Стратегії міста і регіону? Комунальне господарство міст (особливо, мегаполісів) як правило виходить за їх межі. З’являються підстави говорити про появу «комунальних кластерів». Основний тренд залучення інвестицій у реальний сектор економіки в країнах Центральної та Східної Європи - об’єкти типу «грінфілд». Міста України не мають земельних ресурсів такого типу для розташування технопарків (промзон) в своїх межах. Це очевидно, негативно впливає на динаміку залучення прямих іноземних інвестицій в державі в цілому.

Важливо Створення Стратегії для агломерації (субрегіону) не є простим сумуванням всіх стратегій АТО, що входять до агломерації. Важливим є формування спільних проектів для цих громад, що можуть потенційно вплинути не тільки на їх економічний розвиток, а й на розвиток регіону, і можливо – країни.

В Україні практики створення Стратегії для агломерації, де ядром є обласний центр чи мегаполіс – сьогодні не має. Стратегії, що створюються за методикою «для громади силами громади» мають значно вищий потенціал для реалізації, ніж розроблені виключно за адміністративним принципом чи в виключно в експертному середовищі Існує реальна можливість досягти синергетичного ефекту

Важливо, що стратегія розвитку агломерації повинна бути складовою стратегії розвитку відповідного регіону (регіонів) та АТО, що її формують Стратегія розвитку Одеської області затверджена рішенням обласної ради від 9.11.2007р. №347-У “Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року”

54 найбільші агломерації світу випереджають Україну за ВВП ! ВВП України станом на кінець 2008 року становив 116 млрд. USD

Досить про сумне Як виправити ситуацію….

Важливо При розробці стратегії субрегіону (і інвестиційної стратегії також) слід врахувати напрями визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року № 1001 “Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року”.

Для Одеської області це: Розбудова та модернізація транспортної інфраструктури, розвиток логістики Розвиток морського господарства (транспортного, судноремонтного, рибопромислового тощо) та машинобудування Стимулювання прикордонного співробітництва Розвиток курортно-рекреаційної сфери Розвиток високопродуктивного агропромислового виробництва Реформування житлово-комунального господарства. Водозабезпечення. Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій 

Важливо Метою створення Стратегії для агломерації (субрегіону) не є просте сумування всіх стратегій АТО, що входять до цієї агломерації, а формування таких спільних проектів для цих громад, що можуть потенційно вплинути не тільки на їх економічний розвиток, а й на розвиток регіону, і можливо країни Потрібно враховувати світові тренди

Територія субрегіону. Насел. (1, 3 млн. осіб). Це - адміністративна агломерація

Згідно з ДБН 360-92**. “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”, для міст з населенням понад 1 млн. мешканців територія агломераційного розселення визначається за принципом: 90 хв. досяжності ядра агломерації (громадським транспортом) або 15 км (7 зона містобудівної цінності). Отже, територія агломерації практично збігається з адміністративною агломерацією

Більше того! Основою проектування, планування і забудови міських і сільських поселень повинна бути попередньо розроблювана концепція їх соціально-економічного розвитку, яка забезпечить реалізацію прав і свобод населення відповідно до Конституції України * * ДБН 360-92**. “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” (п.1.3)

Методологічна база планування МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ від 29 липня 2002 року N 224 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку Відповідно до Указу Президента України від 25 травня 2001 року N 341/2001 "Про Концепцію державної регіональної політики" та з метою встановлення основних методичних засад розроблення регіональних стратегій розвитку наказую: 1. Затвердити Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку, що додаються. 2. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям при розробленні регіональних стратегій розвитку керуватися цими Методичними рекомендаціями.    В. о. Міністра  В. Першин 

Що зроблено?

Стратегічна Місія та Бачення майбутнього, сформовані Комітетом стратегічного розвитку Одеської агломерації: Одеська агломерація – відкритий для інвестицій центр Півдня України, ключовий елемент транспортної інфраструктури Чорноморського басейну. Регіон динамічного, інноваційного, агропромислового розвитку, пріоритетом якого є ефективна взаємодія, партнерство громад задля спільного процвітання. Територія з високим рівнем якості людських ресурсів та потенціалом для розвитку туризму.

Два критичні питання (стратегічних напрями) та три пріоритетні галузі економічної діяльності: 1) Залучення інвестицій 2) Розвиток людського та інноваційного потенціалу 1) Агропромисловий комплекс 2) Транспорт і логістика 3) Туризм і рекреація

Разом

ПРОВЕДЕНО: Сканування і аналіз середовища SWOT – аналіз агломерації (відповідно до Методики Мінекономіки) SW – аналіз окремо для критичних питань та пріоритетних галузей (з “ваговими коефіцієнтами”) Визначені стратегічні і оперативні цілі

Одеса. Результати опитувань. Зміна пріоритетів по галузях

Які спільні проекти?

Ми “малюємо” 5 дерев Грунт – це бачення; Стовбури – Критичні питання; Магістральні гілки – Стратегічні цілі; Гілки – Оперативні цілі; Листочки – Завдання (Проектні листки)

Кожен управлінський процес буде успішним, якщо відповідатиме принципу Юліуса Гюліка Planning Organization Staffing Coordination & Controling Budgeting

А. Залучення інвестицій

24 листопада кожен “квадратик” (операційна ціль) перетвориться у набір конкретних кроків (план заходів)

B. Розвиток людського та інноваційного потенціалу

С. Агропромисловий комплекс

D. Транспорт і логістика

E. Туризм і рекреація

Особливості Тільки спільні і взаємовигідні проекти Орієнтація на стрімкий ріст ВВП Модель розвитку за 4-им економічним укладом Орієнтація на ріст (в просторі – доволі обмежений) Більше уваги кластерам Очевидно, більша кількість опитаних ніж тільки в містах Непропорційна “вага ядра” Роль ОДА інша ніж для міст Потужні і вибагливі медіа Домінанта Генплану ядра, інша ціна землі Сильні політичні впливи, багато груп впливу Якщо є опір зі сторони бізнесу – він потужний

Щоб стратегія залучень інвестицій була доброю Кілька маленьких порад…

Щоб прийшли інвестиції потрібно: Відповідне правове поле і бізнес-клімат, зрозумілі правила “гри” і алгоритми процедур Інформація про місце інвестування (правдива і повна) “Гудвіл” – добре ім’я (репутація влади і території) Маркетинг і промоція території. ЇЇ ясна стратегія Місце локалізації (земля, об'єкти нерухомості, копалини), бажано – готове та/або проекти (портфельні) Інфраструктура (м'яка і тверда) Трудові ресурси (з навичками, вільні і придатні до навчання) Орган супроводу (бажано – “за ручку”) Навички аналітика, юриста і “переговорщика” Велике бажання, багато праці та – трохи щастя…

Не забути про планування території…. Інвестиції не бувають у повітрі

Потрібно готувати ділянки

Якщо не думати про реальність фінансування проекту в перспективі…

Пам'ятати про інфраструктуру в комплексі (не тільки про електрику)

Це не дешево! Залучення іноземних інвестицій також потребує певних витрат. За розрахунками WB, за залучення 1 млн. дол. США необхідно витрачати близько 30 тис. дол. США (для країн з “підвищеним ризиком” – більше).

І тоді буде “грінфілд інвестиція”

Звичайно, якщо все що стосується правового поля і бізнес-клімату зробить Уряд!

Дякую за увагу!