X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Просте двоскладне речення

Завантажити презентацію

Просте двоскладне речення

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Лекція 8. Просте двоскладне речення. Головні члени речення. Підмет (простий і складений). Присудок (простий дієслівний, простий ускладнений дієслівний, складений дієслівний, складений іменний).

Слайд 2

Головні члени речення Головні члени речення – повнозначні лексичні компоненти речення (підмет і присудок), що становлять його предикативний центр.

Слайд 3

Група присудка і група підмета Підмет із залежними від нього компонентами становить групу підмета, а присудок – групу присудка: І стали тихо плакати | дві хмароньки ясні (О. Олесь). М’яким силуетом проступає із неба | собор (О. Гончар). Вона | останньою летіла з вітчизни милої у світ (А. Малишко). Стара Половчиха | не зводила з них очей (Ю. Яновський).

Слайд 4

Група присудка і група підмета Групи підмета і присудка не завжди розмежовуються: Шумить, шумить | розгойдане вітрило дощу рясного | на роздоллі нив (А. Малишко). Натягне |дощ | свої осінні струни (Л. Костенко). Збирав | я | нишком колосочки В поділ дитячої сорочки (Д. Павличко).

Слайд 5

Підмет Підмет – головний член двоскладного речення, який, указуючи на носія ознаки, перебуває в предикативному зв’язку з іншим головним членом (присудком). (Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Вид. центр „Академія”, 2004. – с.69.). Підмет – це граматично незалежний головний член речення, що означає предмет, ознака якого виражається присудком. (Сучасна українська літературна мова: Підручник/ М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін. – К.: Вища школа, 2000. – с. 332.)

Слайд 6

Семантика підмета 1) суб’єкт дії: Я на вбогім, сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки (Л. Українка); 2) об’єкт дії: Згадавсь мені рядок одного вірша (Д. Павличко); 3) носій стану: І синя тінь лежить від будяка сухого (П. Мовчан); 4) носій ознаки: Вранці на палубі я був першим (М. Ірчан); 5) дія-процес: І плакати – це також щастя (О. Гончар).

Слайд 7

Простий підмет 1) іменники: Мій Києве, щаслива нота в твоєму голосі бринить (Д. Павличко). І сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс (Л. Костенко). 2) займенники: Ми знов пройдем дальні далі, сади посадим молоді (А. Малишко). 3) числівники: Четвертий теж вдало пробив пенальті (газ.).

Слайд 8

Простий підмет 4) субстантивовані слова: а) п р и к м е т н и к и: До того ж якась вперта, майже підступна думка додавала надії, що сліпий таки прийде, неодмінно прийде (Т. Мельник). I сліпий мій плаче Невидющими очима, Мов сонце побачив (Т. Шевченко). б) з а й м е н н и к и: Свій своєму лиха не мисле: як побачить на одному, то в болото тисне (прислів’я). в) дієприкметники: Визволені не можуть забути своїх визволителів (О. Гончар). г) числівники: Один у полі не воїн. Один підійшов зовсім близько до ліжка, другий спинився оддалік (Н. Рибак). ґ) п р и с л і в н и к и: Це "добре" прозвучало тепер м'яко (І. Вільде). д) с л у ж б о в і с л о в а: Слава! Слава! Докотилось і лягло до ніг (П. Тичина). Гучне „ура” підхопило Орлюка, підживило його сили (О. Довженко). На – це простий прийменник.

Слайд 9

Простий підмет 5) інфінітиви: Після зими, після холодів білити хати – найкраще свято у селі (Є. Гуцало). 6) лексичні сполучення: Вабить знов мене Чумацький Шлях, що осінні перетнув сузір'я (П. Воронько). 7) назва твору, цитата чи уривок: „На крилах пісень” не єсть моє останнє слово, а коли я думаю йти далі, то вже ж вперед, а не назад, інакше не варто було й виходи ти (Л.Українка). 8) фразеологічні сполучення: Що ж говорить нині старий лис [Коль], якому практично доведено приховування грошей від фінансових органів? (газ.).

Слайд 10

Складений підмет. Засоби вираження 1) кількісний числівник та іменник у Н.в. Однини та множини та Р.в. множини (без та з прийменником з): Один син – не син, два сини – півсина, три сини – один син (народ. творч.). Дві хмароньки пливли кудись в убранні золотім (Б. Олійник). Для когось ці п’ять хвилин є всім життям (газ.). ... Обізвавсь один з чоловіків, дуже простий, трошки ніби пришелепуватий (І. Нечуй-Левицький).

Слайд 11

Складений підмет. Засоби вираження 2) іменник (займенник) у Р.в. однини або множини та слово з кількісним значенням типу багато, мало, чимало, трохи, скільки, стільки, кілька тощо: У сад уже набралося чимало людей (П. Мирний). Багато літ перевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко). Стільки днів пролетіло над нами (В. Сосюра). Справді, кілька машин під’їхало до хати (О. Довженко). Низка вечорів пішла на товариські бесіди, на родинні справи (Я. Качура).

Слайд 12

Складений підмет. Засоби вираження 3) іменник у Н.в., що у реченні має значення обмеження, та іменник у Р.в.: Край неба жеврів рожевим вогнем... (П. Мирний).

Слайд 13

Складений підмет. Засоби вираження 4) іменник або займенник у Н.в. та іменник в О.в. з прийменником з: Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю... (Д. Павличко). Мати з дочкою сіли в ридван, а Черевань не покидав таки козаковання — поїхав на прощу верхи (М. Куліш). * Ридван - велика карета для далеких подорожей, запряжена 6 - 12-ма кiньми. Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від смерті (Л. Дмитренко).

Слайд 14

Складений підмет. Засоби вираження 5) дієслово-зв’язка бути з іменником (прикметником) у О.в.: Бути дуже щасливим – шкідливо і навіть небезпечно. Бути онуком такої людини – нелегко.

Слайд 15

Присудок Присудок – головний член двоскладного речення, що виражає ознаку підмета. Присудок є носієм головної властивості речення – предикативності, він надає підмету модально-часової характеристики.

Слайд 16

Семантика присудка Присудок може означати: дію: Батько вишні садив на межі (Г. Чубач). стан: І марно далеч блакитніє і сяють луки і поля (Є. Маланюк). якість: Поезія повинна бути чиста (Ю. Збанацький). ознаку: Все вужчає і вужчає на болоті ланцюжок слідів (О. Гончар). кількість: Сто років – це ж дуже багато (О. Іваненко). приналежність: Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє (Т. Шевченко).

Слайд 17

Простий дієслівний присудок. Засоби вираження 1) дієслова будь-якого способу — дійсного (в минулому, теперішньому або майбутньому часі), умовного або наказового: У травах коник, як зелений гном, На скрипку грає (М. Рильський). В душі давно згубились Людське добро і зло (М. Рильський). Я б землю покинув і в небо злітав. (М. Петренко). Збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грінченка й Даля (М. Рильський).

Слайд 18

Простий дієслівний присудок. Засоби вираження Примітка Простим вважається і присудок, виражений двома словами, якщо вони є однією формою дієслова. Крім форми умовного способу (див. наведений приклад), це форми наказового способу з частками хай, нехай, а також складена форма майбутнього часу недоконаного виду: Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої (А. Малишко).

Слайд 19

Простий дієслівний присудок. Засоби вираження 2) неозначена форма дієслова: Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти (Марко Вовчок). – інфінітив є еквівалентом особового дієслова Люди орати, а він спати (народ. творч.) Вовка боятися – в ліс не ходити (народ. творч.).

Слайд 20

Простий дієслівний присудок. Засоби вираження 3) дієслівно-вигукові форми, що мають значення минулого часу: Рибалка – хлюп, за ним шубовсть вона, і більше вже ніде не бачили рибалки (Є. Гребінка). Заридала Катерина та бух йому в ноги (Т. Шевченко). 4) фразеологізми: Я печу раків і стою на одному місці (М. Стельмах). Звідси й бере початок наш Славутич (Ю. Збанацький).

Слайд 21

Простий ускладнений дієслівний присудок. Засоби вираження 1) дієслово із часткою було, бувало, давай, ну: От, сидячи за столом, як вже поприймали страву, давай тоді Василь дівчат розглядати (Г. Квітка-Основ’яненко). 2) повтор дієслівної форми та слів-синонімів: Співала, співала пташечка, та й затихла (О. Стороженко). Одна дала нитки, друга полотенця, Третя шила, шила-вишивала, Для козака-серця".

Слайд 22

Складений дієслівний присудок Виражається сполученням інфінітива з особовими формами з особовими формами дієслів з фазовим або модальним значенням.

Слайд 23

Фазові дієслова Фазові дієслова – це дієслова, що означають початок, продовження або кінець дії – починати, братися, стати, заходитися, продовжувати(ся), переставати, кінчатися і под. Зоря на небі рожева уже починала займатись (Л. Українка). Вона скінчила писати свою повість (О. Кобилянська).

Слайд 24

Модальні слова Модальні слова виконують роль зв’язки і є показниками часу і способу дієслова, а також виражають відтінки можливості, необхідності, обов’язковості. 1) дієслова, як мати, мусити, могти, намагатися, сміти, хотіти, бажати і под.; 2) предикативні прикметники – повинен, ладен, рад, здатний, спроможний, зобов’язаний, змушений і под.; 3) присудкові прислівники треба, можна, необхідно, слід, соромно,шкода, жаль, пора: Але серце спинитись не хоче, все у грудях моїх стугонить (В. Сосюра). І рад би вовк в якісь ворота вскочить (Л. Глібов). Треба твердо нам в бою стояти (І. Франко). Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). Нам пора для України жить (І. Франко).

Слайд 25

Складений іменний присудок. Засоби вираження Складається з дієслова зв’язки та іменної частини. Іменна частина може виражатися: іменником; прикметником; числівником; займенником; дієприкметником; прислівником; фразеологічним сполученням

Слайд 26

Складений іменний присудок. Засоби вираження 1) іменники: Дід Захарко був Коваль (О. Довженко). Левко був  хліборобський син (М. Рильський). Мить чекання здається вічністю (Т. Коломієць). Мені, малому, палиця ліскова служила за хорошого коня (Д. Павличко). 2) прикметники: І під хмарами похмурими піна стала сива (Є. Маланюк). Хай рука в тебе буде тверда й молода (А. Малишко). Розмову продовжувати стало зайвим (Н. Рибак).

Слайд 27

Складений іменний присудок. Засоби вираження 3) числівники: Першим був простий чоловік (Симоненко). Двадцятою і останньою була Анничка (М. Коцюбинський). 4) займенники: Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє (Т. Шевченко) Ця земля була, є і буде наша (газ.).

Слайд 28

Складений іменний присудок. Засоби вираження 5) дієприкметники: Він розповів, яким т