X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Основні вимоги до умов проживання та навчання дітей та підлітків

Завантажити презентацію

Основні вимоги до умов проживання та навчання дітей та підлітків

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Основні вимоги до умов проживання та навчання дітей та підлітків

Слайд 2

До дитячих закладів належать: дитячі дошкільні (ясла, дитячі садки), дитячі освітні (загальноосвітні і спеціалізовані школи — ліцеї, гімназії — різного типу) та позашкільні (палаци, будинки дітей та юнацтва, літні табори) заклади.

Слайд 3

Для дошкільних закладів радіус обслуговування повинен складати 0,3—0,5км, для школярів молодших класів — до 0,5 км, для школярів середніх класів — до 1 км; для школярів старших класів —-до 1,5 км, у сільській місцевості (за умови організованого підвезення дітей спеціально виділеним і придатним транспортом) - до 3 км.

Слайд 4

Земельні ділянки мають відповідати гігієнічним нормативам,їх слід: розміщувати в екологічно найпридатніших місцях, на певному віддаленні від джерел забруднення атмосферного повітря, шуму та великих транспортних магістралей.

Слайд 5

Основними гігієнічними принципами проектування дитячих дошкільних закладів є: дотримання групової ізоляції; створення сприятливого повітряно-теплового режиму; забезпечення оптимального освітлення й інсоляції; забезпечення умов для рухової активності дітей; створення умов для організації раціонального харчування; об'єднання приміщень за функціональним призначенням.

Слайд 6

На території земельної ділянки дитячого дошкільного закладу слід передбачити: наявність групових майданчиків для дітей різного віку, загального фізкультурного майданчика, городу-ягідника, господарчої зони та пішохідних доріжок.

Слайд 7

Слайд 8

Основними гігієнічними принципами проектування загальноосвітніх шкіл є: забезпечення сприятливих умов для навчально-виховного процесу; забезпечення оптимального світлового режиму; створення умов для фізичного виховання; створення умов для роботи груп продовженого дня; забезпечення умов для організації раціонального харчування учнів; створення умов для відпочинку дітей та підлітків; створення умов для організації культурно-масової роботи.

Слайд 9

До сучасних типів загальноосвітніх шкіл належать такі: початкові, основні та середні школи, гімназії та ліцеї.

Слайд 10

На ділянках навчального закладу мають бути розташовані такі функціональні зони: навчальна, навчально-дослідна (навчально-виробнича), фізкультурно-спортивна, господарча, житлова (за наявності гуртожитків, спальних корпусів тощо) зона відпочинку.

Слайд 11

Висота будівель загальноосвітніх шкіл не повинна перевищувати трьох-чотирьох поверхів висота поверхів (від підлоги до підлоги вищерозташованого поверху) має бути не меншою ніж 3,6 м. висота лекційних приміщень (на 50 місць і більше), актових залів, фізкультурно-спортивних споруд — не меншою ніж 4,2 м.

Слайд 12

Забудова навчально-виховних закладів здійснюється за трьома основними системами: компактній (централізованій), блочній (секційній) , павільйонній (децентралізованій).

Слайд 13

У складі шкільних будівель мають бути передбачені 3 групи приміщень : основні (навчальні кабінети, класні кімнати, лабораторії, навчальні майстерні, спортивний зал), допоміжні (бібліотека, рек реаційні приміщення, їдальня, буфет, актовий зал, комори, складські приміщення, туалети та ін.) службові (кабінети для адміністрації, вчительські, медичний кабінет та ін.) приміщення.

Слайд 14

Слайд 15

Найкраща форма класної кімнати — прямокутна (глибина 6—6,3 м, довжина — 8—8,4 м) із співвідношенням глибини до ширини 3:4. Відстань від першого ряду парт до дошки має складати 1,6— 2 м, висота стелі — З—3,5 м. Розміщення вікон — лівобічне, кут розгляду (кут між лінією погляду і площиною класної дошки в горизонтальній площині) має бути не меншим як ЗО—35°.

Слайд 16

Слайд 17

Слайд 18

Серед основних груп приміщень позашкільних закладів слід виділити гурткові приміщення, спортивний блок, приміщення для масово-методичної роботи, адміністративно-господарчі приміщення, блок обслуговування. Головне правило розміщення гуртків: одна навчальна група — одне приміщення.

Слайд 19

Слайд 20

Слайд 21

Дистанція сидіння (відстань від заднього краю столу до переднього краю сидіння в горизонтальній площині) має бути від'ємною, тобто сидіння стільця має заходити за край столу на 3—4 см (для групи А), 5—б см (для груп Б і В) та 7—8 см (для груп ГІД).

Слайд 22

Дистанція спинки (відстань від заднього краю столу до спин ки стільця в горизонтальній площині) має перевищувати передньозадній діаметр грудної клітки в межах 3—5 см.

Слайд 23

Диференція (відстань від заднього краю столу до сидіння у вертикальній площині) має перевищувати на 5—6 см відстань від площини сидіння до ліктя вільно опущеної руки школяра, який сидить.

Слайд 24

Правильна (а) і неправильна посадка (б—сидіння за низьким столом; в, г- сидіння за високим столом).

Слайд 25

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНО — ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ШКОЛІ Гігієнічна оцінка режиму дня, розкладу занять та уроку. З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв'ювання та хронометражних спостережень. В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх -завдань, виконання домашніх обов'язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаэморозташування, відповідність стану здоров'я, віково—статевим, анатомо— фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.

Слайд 26

Контроль за навчальним розпорядком пов'язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.

Слайд 27

Основними елементами санітарно—гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров'я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявність здвоєних уроків з одного предмету, розміщення поряд уроків з предметів, подібних за змістом або за видом діяльності, наприклад, рідна мова та іноземна мова, алгебра та геометрія і т.д.).

Слайд 28

Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група — хімія, фізика; 3 група — рідна мова, історія, географія; 4 група — природознавство, література; 5 група — фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика — 11 балів; іноземна мова — 10; фізика, хімія — 9: історія — 8; рідна мова, література — 7; природознавство, географія — 6; фізична культура — 5; праця — 4: креслення — 3; малювання — 2; музика — 1).

Слайд 29

Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частіша закріплення нового матеріалу, заключна частина).

Слайд 30

До особливостей гігієнічної оцінки урока фізичної культури слід віднести проведення хронометражних спостережень (вводна. підготовча, основна (формування рухових навичок та рухлива гра) і заключна частини), визначення загальної та моторної щільності уроку, а також ступеня фізичної підготовленості дітей, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне—Кушелевського, проба з дозованим м'язовим навантаженням, модифікована проба Летунова тощо), контроль за повітряно— тепловим режимом шкільного середовища.

Слайд 31

Санітарно—гігієнічна оцінка уроку трудового навчання школярів передбачає проведення хронометражних спостережень, здійснення контролю за характером, режимом та умовами навчання, визначення відповідності обладнання майстерень росту учнів, оцінку функціонального стану дітей та підлітків у ході трудової діяльності.