X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Стан та перспективи створення національних  технологічних платформ в Україні як дієвого механізму державно-приватного партнерства в інноваційній сфері

Завантажити презентацію

Стан та перспективи створення національних  технологічних платформ в Україні як дієвого механізму державно-приватного партнерства в інноваційній сфері

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Стан та перспективи створення національних  технологічних платформ в Україні як дієвого механізму державно-приватного партнерства в інноваційній сфері Доповідач: к.е.н., доцент кафедри менеджменту організацій і адміністрування Житомирського державного технологічного університету Безшкура Анна Юльянівна Житомир — 17 грудня 2013 р.

Слайд 2

Законодавче та нормативно-правове забезпечення інноваційної діяльності 1991р. - Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність”; 1999р. - Закон України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”; 1999р. - „Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України”; 2002р. - Закон України „Про інноваційну діяльність” ; 2003р. - Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”; 2006р. - Закон України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” ; 2006р. - Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”; 2007р. - Закон України „Про науковий парк „Київська політехніка”; 2008р. - „Державна цільова економічна програма „Створення в Україні інноваційної інфраструктури” на 2009-2013 роки” 2009р. - Закон України „Про наукові парки”; 2009р. - Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції розвитку національної інноваційної системи”.

Слайд 3

основні складові інноваційної інфраструктури: - регіони науки; - технополіси; - міста високих технологій (HiTech City); - технопарки (дослідницькі, технологічні, промислові); - науково-технічні альянси; - інноваційні центри (технологічні, регіональні та галузеві); - бізнес-інкубатори (інноваційні та технологічні).

Слайд 4

Технопарки України

Слайд 5

Розподіл за технопарками проектів, що мають чинні свідоцтва станом на 01.01.2010 р.

Слайд 6

Консолідація науки, бізнесу, влади та громадянського суспільства у рамках ТП ТП - дієвий механізм ефективного державно-приватного партнерства, здатний залучити бізнес та громадянське суспільство до сутнісної та інструментальної співпраці у визначенні стратегічних науково-інноваційних пріоритетів держави та, що найважливіше, до процесу їх реалізації, фінансової співучасті у конкретних науково-інноваційних проектах та процедури подальшого моніторингу. Важливим суспільно-значимим аспектом запровадження ТП є реалізація інноваційних завдань через значне покращення щоденного життя кожного громадянина, що позитивно впливає на рівень довіри до науки та інновацій у суспільстві

Слайд 7

Європейською Комісією у липні 2013 року прийнято «Стратегією розвитку Європейських Технологічних Платформ: ETP 2020» - роль ТП у “Горизонт 2020” посилюватиметься, адже у даній програмі основний акцент робитиметься на фінансування інноваційного бізнесу, особливо МСП. Відповідно діяльність УНТП зосереджена на Інноваційних Проектах, що є доступним вже у поточних та майбутніх конкурсах Відповідність ЄС стратегії та національних програм розвитку

Слайд 8

«Стратегія розвитку Європейських Технологічних Платформ: ETP 2020»: 1. Розробка стратегії та проведення цілісного бізнес-орієнтованого аналізу у напрямку виявлення “вузьких місць” та можливостей у сфері досліджень та інновацій, котрі спрямовані на розв'язання соціальних проблем, а також із діяльністю по забезпеченню промислового лідерства. 2. Мобілізація промисловості та інших зацікавлених сторін в рамках ЄС задля реалізації погоджених пріоритетів у плідному партнерстві. 3. Забезпечення обміну інформацією та передачі знань з-посеред широкого кола зацікавлених сторін на всій території ЄС.

Слайд 9

Цілі створення технологічних платформ визначаються у двох площинах: 1. На рівні Європейської Спільноти передбачає: активну участь у структурах Європейських технологічних платформ; долучення до формування і реалізації європейських стратегічних дослідницьких програм; динамічне зростання участі у проектах Рамкових Програм ЄС.

Слайд 10

2. На рівні національної площини включає: підготовку амбітних національних науково-технічних програм, які були б пов’язані із стратегічно важливим секторами національної економіки, органічно включеними як елемент Національної дослідницької програми та інноваційної системи; інтеграцію ключових бізнес-структур (виробники, фінансові інституції, біржі і т.д.) з науково-дослідними інституціями та інфраструктурою (НДІ, університети, інноваційні МСП) з метою формування спільних стратегій розвитку; концентрацію значних ресурсів з державного і приватного сектору, в т.ч. на національному та міжнародному рівнях; оптимальне використання коштів на реформування економіки; промоцію і лобіювання дій з підтримки науково-технічної діяльності у тих секторах економіки, які репрезентують відповідні платформи.

Слайд 11

Сучасна мережа ЄТП

Слайд 12

Узагальнюючи консолідуючу роль ТП важливо підкреслити, що даний тип державно-приватного партнерства дозволяє: 1) сконцентрувати та мобілізувати зусилля всіх зацікавлених сторін інноваційного процесу - різних відомств, бізнесу, наукового співтовариства, інвесторів та громадськості для досягнення кінцевих цілей в конкретних стратегічних пріоритетних напрямках; 2) узгодити та скоординувати діяльність різних відомств, держкорпорацій, інфраструктурних інституцій, регіонів в рамках існуючих механізмів реалізації національної науково-технологічної політики – державних програм, інноваційних проектів, галузевих стратегій і програм, корпоративних програм розвитку і т.д.

Слайд 13

Етапи створення УНТП «Агропродовольча» 2006-2010 – Ідея створення Платформи (підготовча діяльність, широке консультування та обговорення ініціативи, етап формування пулу стейкхолдерів) 2011-2012- 1) Підготовка до офіційної реєстрації НТП “Їжа для життя” в Україні; 2) Підтримка інноваційного спроможності МСП шляхом покращення співпраці між дослідницькими організаціями та бізнесом (етап консенсусу); 3) Брокерські заходи для МСП «Інноваційні дослідження та розвиток в харчовому секторі та сфері охорони здоров`я» (етап консолідації) 2012-2013 – Реєстрація, відкриття, поточна та запланована діяльність: цільові проекти, структура і стратегічний план дій, представницька діяльність (етап імплементації)

Слайд 14

6 липня 2012 року у м. Києві відбулося установче засідання учасників Української національної технологічної платформи «Агропродовольча» в мережі ЄТП «Їжа для життя». УНТП «АП» створена за зразком діючих Європейських технологічних платформ, які за визначенням Європейської дослідницької консультативної ради є однією з найголовніших ініціатив, спрямованих на зміцнення інноваційного потенціалу Європи та забезпечення ефективності інвестицій в наукові дослідження

Слайд 15

Основна мета діяльності УНТП “Агропродовольча” є розробка економічно обґрунтованих програм наукових досліджень та швидке впровадження наукових результатів їх практику у тісній співпраці з мережею ЄТП “Їжа для життя”. ЄТП Їжа для Життя було створено у 2005 році під егідою Конфедерації Харчової Промисловості ЄС (CIAA), відповідно до принципів Ліссабонської Стратегії http://etp.ciaa.eu

Слайд 16

Структура – орієнтована на поточні проблеми та основана на унікальному досвіді УНТП

Слайд 17

Українська НТП “Агропродовольча”: Структура МСП

Слайд 18

Основні завдання Кластерів: Моніторинг стану/ національного та глобального характеру: для визначення та реалізації потреб: споживачів та ринків харчових продуктів; Реакція на “важливі питання”– оцінка або визначення питання/проблеми з метою здійснення термінових дій у харчовому ланцюгу Підрахувати/знайти або ж класифікувати ключових промислових та дослідних суб'єктів по принципу: регіон/досвід; Встановити контакти з регіональними органами державної влади та з місцевими бізнес-інкубаторами або інноваційними парками на регулярній основі;

Слайд 19

Результати на сьогодні: досягнення / дії / ініціативи Зовнішні мережі: Food Cluster Initiative THE FOOD & HEALTH NETWORK (FHN) 3. EuroFIR ((European Food Information Resource) Подані та підтримані проекти: SECUREАFOOD BACFOODNET (COST) ODIN PICTURE EECA-2-HORIZON

Слайд 20

Наступні кроки – зміни в структурі і оновлення інструментів Створення і реєстрація асоціації – багато нових членів, необхідність розширення Головування кластерів як окремих програмних ініціатив для координації дій Меморандуми спільних дій з усіма відповідними Міністерствами і відомствами Оновлення інструментів (принципів) зв'язку, контактів і адміністрування шляхом широкого впровадження ІТ технологій

Слайд 21

Висновки Посилення впливу бізнесу та громадськості на формування і вибір стратегічних напрямків досліджень та пріоритетів інноваційного розвитку потребує консолідованої позиції усіх прошарків суспільства в рамках ініційованих бізнесом та підтриманих державою ТП за конкретними соціально-орієнтованими технологічними та секторальними напрямками. З метою формування такого відкритого суспільного діалогу необхідно створити на локальному рівні регіонів, корпоративних мереж, осередків підприємницького руху, форумах громадянського суспільства - дискусійно-комунікаційний майданчик з визначення суспільно-значимих викликів та соціально-економічних потреб громадян й бізнесу.

Слайд 22

Дякую за увагу! Житомир, 17 грудня 2013

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Економіка