Презентація на тему:
"Судова реформа 1864 р"

Судова реформа 1864 р. Степаненко Лiна 9Г

Мета: Дiзнатися про судову реформу в Українi, її причини, наслiдки.

План Вступ. Дореформений суд. Передумови і суть судової реформи. Учасники судового процесу. Висновки.

Причини: Суд вже не відповідав буржуазному розвитку Російської імперії. Окрім втручань державних органів, постійно поставала проблема корупції в судах. Це викликало невдоволення суспільства. Тому постала гостра необхідність проведення судової реформи 1864 р.

Тема судова реформа 1864 р., хоча і відбувалася 2,5 століття тому, але є дуже актуальною в наші часи, це можна обґрунтувати такими положеннями: 1) процес розбудови незалежної, суверенної, соціальної, демократичної, Української держави у сучасний період неможливий без створення цілісної системи надійного державного захисту прав і свобод громадян, загальногромадянських інтересів;

2) практика державного будівництва в Україні свідчить, що для створення основ правової держави і громадянського суспільства, формування реальної демократичної системи особливе значення має судова реформа;

3) Для належного правового забезпечення дійової судової системи, створення її наукових основ важливим і актуальним є узагальнення та вивчення історичного досвіду реформування судової системи другої половини ХІХ ст., коли в суспільстві також відбувалися кардинальні зміни;

4) Світове співтовариство визначило низку основних принципів незалежності судової влади, зокрема: рівноправні повноваження трьох гілок влади, довічне призначення суддів на посади, неприпустимість зниження їх заробітної плати, контроль за судовою діяльністю тільки з боку суддів та інші. Деякі з цих принципів сьогодні вже реалізовані, а окремі, хоча й проголошені та закріплені в Конституції і законах України, залишися поки що декларацією;

5) В період кінця ХІХ – початку ХХ умови були подібними до теперішніх соціально-економічних процесів.

Дореформений суд. В Україні на початку ХІХ ст. існували різні судові системи. Суди на українi будувалися за становим принципом.

Судами першої інстанції були станові суди: у повітах – земські (для дворян і селян), у містах - магістрати і ратуші (для купців та міщан). Земські суди у складі голови і 2-4 засідателів від дворян розглядали цивільні справи. До їх компетенції також належало виконання рішень та вироків.

Другою інстанцією вважалися створені в губерніях палати кримінального і палати цивільного суду.

Кожна палата складалася із призначених урядом голови й радника та чотирьох обраних засідателів (по два від дворян і купців). Палата кримінального суду розглядала справи про посадові злочини, палата цивільного суду – про нерухоме майно.

Також в деяких губерніях існували повітові й міські суди розглядали як цивільні так і кримінальні справи, які не передбачали смертної кари, позбавлення честі й тілесних покарань . Ці суди виконували також нотаріальні дії. Кріпосних селян судили поміщицькі суди.

В Одесі в 1808 р. виник комерційний суд, склад якого (голова, чотири члени і юрисконсульт)обирався купецтвом. Пізніше, відповідно до“Установлення комерційних судів” (1832 р.), такі суди з’явилися в більшості міст Причорномор’я.

Передумови та суть судової реформи. При підготовці судової реформи 1864 р. в Державній раді підкреслювалося, що “...при об’єднанні адміністрації і суду в одних руках немає впевненості в тому, що кожна із двох влад, адміністративна і судова, буде триматись в її природних межах. З цих причин рішення адміністративної влади по справах судових завжди викликає до себе недовіру, і яке б покарання потім не призначалось, воно сприймається як свавілля влади і збуджує до незадоволення”.

Також при підготовці судової реформи ставились такі завдання: 1. Розділити суди, адміністрацію і поліцію; 2. Визначити відповідальність всіх і кожного перед судом; 3. Ввести гласність кримінального і цивільного судочинства; 4. Запровадити суд присяжних і інститут адвокатури.

Судова реформа, проведена на підставі затверджених Олександром ІІ 20 листопада 1864 р., після розгляду в Державній раді цар затвердив для запровадження 4 акти, які юридично оформили проведення судової реформи:  1) “Заснування судових установлень”;  2) “Устав кримінального судочинства”;  3) “Устав цивільного судочинства”;  4) “Устав про покарання, що накладаються мировими суддями”.

Учасники судового процесу (суд присяжних, адвокатура, прокуратура). Окрім суду судовими уставами виданими 20 листопада 1864 року визначалися й інші учасники судового процесу. Такими учасниками були: суд присяжних, адвокатура, прокуратура, кожен з яких мав певні функції при веденні судового засідання і поза ним. Зокрема в судовому засіданні адвокат займався захистом підсудного, прокуратура підтримувала державне обвинувачення (ці функції збереглися і до наших часів), суд присяжних встановлював чи винний підсудний. Ці учасники мали власну структуру та організацію діяльності.

Суд присяжних

Адвокатура

Прокуратура

Висновки Причинами судової реформи 1864 року були такі фактори: 1. Безлад, який існував в судовій системі Російської імперії і України як її складової частини, викликав незадоволення широких мас, які додатково були підбурені поразкою у Кримській війні (1853-1856 рр.); 2. Невідповідність судових систем України та Росії; 3. Повна залежність судів від адміністрації, яка фактично втілювала в собі дві влади: виконавчу і судову; 4. Скасування кріпацтва в 1861 році, що неможливе без захисту особистості, прав, які можна захистити через суд.

Список використаних джерел і літератури: 1. Гончаренко В.Г. Історія держави і права. 2. Іванов В.М. Історія держави і права України. 3. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. 4. Музиченко П.П. Історія держави і права України. 5. Смолій В.А. Історія України. 6. Субтельний О.Р. Україна: історія. 7. Тація В.А., Рогожина А.Й. Історія держави і права України. 8. Тертишник В. Суд присяжних: суть, ідеї, історичний досвід та актуальні проблеми. 9. С. Чайковський А.С. Історія держави і права України. 10. Шевчук В.Г., Тараненко М.Г. Історія української державності. 11. Шевченко О.О. Історія українського права