Презентація на тему:
Моє рідне село- Зіболки

По стежині рідного села Виконав вчитель історії Зіболківської ЗОШ Скрипка М.С

БЕЗ ВЕРБИ І КАЛИНИ НЕМА УКРАЇНИ

МАНДРІВКА У ЗІБОЛКІВСЬКИЙ ЛІС

Краса природи

“ Село моє - найкраще в світі У волошковому і маковому цвіті. І скільки б я не бачила земель, Я не забуду наших звичаїв, обрядів і пісень ... ”

Я не забуду свою хату, свій садок, Свою стежину, по якій ходила у лісок, Оту дорогу, що водила в гай мене, Я не забуду, хоч сто літ мине. Садок Сільська вулиця

Зіболківська сільська рада Пожежна частина с.Артасів

Зіболківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Школа! Школа! Це будні і свято. Це уроки цікаві й весь світ! Рідна школа — це друзів багато. Це дитинства і юності цвіт!

Дитячий садочок “ Сонечко ” Наш Іванко в дитсадку Як барвінок у вінку, А навколо нього друзі Як весною квіти в лузі. Завели швидкий танок, Звеселили дитсадок.

ФЕЛЬДШЕРСЬКО – АКУШЕРСЬКИЙ ПУНКТ С. ЗІБОЛКИ Той здоровий, хто сміється, Бо нічого не болить. Все йому в житті вдається І чудова кожна мить. Будьте всі здорові, діти, З усмішкою в світ ідіть. Хай вам щиро сонце світить, Всі здоровими ростіть!

Православна церква св.Кузьми і Дем’яна 1901р. Боже Слово я маю в ньому щодня зростаю, Вся моя люба сім’я славить Господнє ім’я. Рідних дуже люблю, ніжно їх голублю, Буду їм співати, Бога прославляти!

Він стоїть... Кам'яне мовчання Поглядає на нас з висоти... Зникла в мами надія остання: Не повернеться син із війни. І тепер уже мама не випере Для синка кам'яну сорочку, Її вітер гарячий висушить, І дощі у росі прополощуть. Він зостався — гранітний велетень Між будинків цементних і сірих. Та для мами він — білий лебідь, Що ніяк не повернеться з вирію. Вічна пам’ять воїнам-односельчанам

Пам’ятник Т.Г. Шевченку в Зіболках 1964 р. Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Т.ШЕВЧЕНКО

Стадіон с.Зіболки Сільський будинок культури Центральна вулиця села

ДИТЯЧИЙ ТАБІР “РОСИНКА”

І куди б мене не закинуло життя, Буду пам’ятати завжди я Про свою багату, сильну Батьківщину, Про свою квітучу й вільну Україну.

ДЯКУЮ УСІМ ЗА УВАГУ АВТОР ПРЕЗЕНТАЦІЇ СКРИПКА МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ ФОТОГРАФ УЧЕНЬ 9 КЛАСУ ВЕРЕЩАК ЮРІЙ