Презентація на тему:
Моя Батьківщина – це рідне село

Презентація уроку української мови у 7 класі з використанням ІКТ “ Моя Батьківщина – це рідне село…” Прислівник. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: поглибити й активізувати знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови; допомогти семикласникам самостійно дослідити лексичне значення, морфологічні ознаки і синтаксичну роль прислівника, навчити знаходити прислівники в реченнях, ставити до них питання; сприяти розвитку аналітичного мислення, вдосконалювати навички самостійної роботи, зокрема роботи з текстом; виховувати любов до рідної землі, інтерес до історії рідного села.   Тип уроку: урок вивчення нової теми   Форма: урок-дослідження  

Представлення структурно-часової моделі Ми розпочинаємо роботу над темою «Прислівник як частина мови». На її вивчення відводиться 14 годин. Детальна робота над цією темою допоможе вам поглибити знання про прислівник як самостійну частину мови, його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль. Завдяки знанням, отриманим на уроках, ви зможете знаходити прислівники у реченнях, текстах, відрізняти їх від омонімічних і паронімічних частин мови, правильно наголошувати, помічати і виправляти помилки у правописі прислівників, використовувати прислівники для зв’язку речень у текстах, створювати усні й письмові висловлювання на певну соціокультурну тему.

Актуалізація чуттєвого досвіду учнів Поетична хвилинка Моя Батьківщина – це рідне село Красиве і тихе у цвіті воно. І навіть як дощик нудний накрапа, Милішого краю для мене нема! Лідія Альошина, випускниця Баратівської ЗОШ

Є в Україні маленьке село, Я дуже люблю його. Це край, де я народилась, Перші кроки робити навчилась. Тут люди хороші живуть, У мріях за обрій пливуть. І. Проценко

За що я люблю Батьківщину? За теплу весняну пору, За пісню її солов’їну, За квіти в зеленім гаю. За сонце, що сходить й заходить, За річку, що швидко біжить, За сміх, голосистий дитячий, Що по світі луною дзвенить! А. Киян

Тихоплинна річка під горою, На високих пагорбах село. Осокори й верби над водою, Серед плес латаття зацвіло! Т. Кречко

Люблю поля з дитячих літ, безмежні та широкі, Тут колоситься й пахне хліб, блищить на сонці жито. Тут серед поля стежка є І пахнуть гарно квіти. Десь поряд пташечка кує. Мабуть, вже прийшло літо! Т. Стібліченко

Оголошення теми і завдань уроку Отже, тема уроку «Прислівник. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль». Сьогодні на уроці ви не лише поглибите знання про прислівник як частину мови, а й більше дізнаєтесь про рідне село, його історію, чудові краєвиди. То чи випадковим був вибір теми поетичної хвилинки?

Ознайомлення з планом роботи на уроці План 1.Актуалізація опорних знань: мовленнєва розминка, ігри «Злови прислівник», «Мовознай». 2. Вивчення нової теми: робота в групах, звіт керівників груп, усне зв’язне повідомлення за результатами звітів. 3. Перегляд учнівської презентації «Прислівник:відоме і нове». 4. Виконання тренувальних вправ. 5. Етап контролю знань. 6. Рефлексія. Підведення підсумків уроку. 7. Ознайомлення з домашнім завданням.

Актуалізація опорних знань 1. Мовленнєва розминка. - Скільки частин в українській мові? - Як називається розділ науки про мову, в якому слова вивчаються як частини мови? - На які групи поділяються всі частини мови? - Чим самостійні частини мови відрізняються від службових? - А прислівник – це самостійна чи службова частина мови? - Що ви знаєте про цю частину мови з попередніх уроків? Наведіть приклади прислівників.

2. Гра «Злови прислівник» Дивлюся на рідну землю і дивуюся її незбагненній красі! Скільки навкруги чарівних, незабутніх куточків! Але я найбільше люблю річку, ту, яка тече повз мою Баратівку. Інгулець! Річка мого дитинства! Привітно і лагідно несе вона свої води у синій Дніпро. Небо купається у теплій прозорій воді, а пухнасті хмари висять над річкою, ніжно заглядаючи у її прозору глибочінь. Іноді здається, що вони п’ють з неї воду, щоб потім повернути рясним дощем… ( Т. Сокол)

Вивчення нової теми Робота в групах Прочитайте текст. Осінь Кожна пора року гарна і неповторна. Природа милує око своєю чарівністю і влітку, і взимку, і навесні. Але саме восени моє село перетворюється на чарівну казку. Спочатку вітерець повіває делікатно, стримано, а потім дме сильно й сердито. Нас накриває хмара пахощів, принесених з берегів Інгульця. Десь далеко співають птахи, різко чорніє щедра рілля. У повітрі кружляє останнє осіннє листя… ( А. Заліпська)

Виконайте завдання своєї групи Група 1 Випишіть четверте речення, надпишіть над кожним словом , до якої частини мови належить. Прислівники підкресліть. Дайте усну відповідь на запитання: яку ознаку виражають прислівники? Група 2 Із поданого тексту випишіть слова, які відповідають на питання де? коли? як? Спробуйте змінити ці слова за родами, числами, відмінками. Дайте усну відповідь на запитання: на які питання відповідають прислівники, чи змінна це частина мови?

Група 3 Випишіть з тексту друге речення. Зробіть його синтаксичний розбір. Знайдіть у тексті й інші прислівники, усно проаналізуйте, яку синтаксичну роль виконують вони. Дайте усну відповідь на питання: яку синтаксичну роль у реченні виконують прислівники.

Звіт керівників груп про результати роботи: Прислівники найчастіше виражають ознаку дії, рідше - ознаку предмета або ознаку іншої ознаки. Прислівники відповідають на питання як? куди? коли? навіщо? Це – незмінна частина мови. Прислівники найчастіше у реченні виконують синтаксичну роль обставини.

Узагальнення результатів досліджень Усне зв’язне висловлювання на лінгвістичну тему за поданим планом. 1. Прислівник – це змінна чи незмінна частина мови? 2. Які ознаки виражають прислівники? 3. На які питання відповідають? 4. Яку синтаксичну роль виконують? Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки і відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? скільки? навіщо? У реченні виконує найчастіше синтаксичну роль обставини: Природа милує око своєю чарівністю і влітку, і взимку, і навесні.

Закріплення набутих знань Коментований диктант Степовий рідний край. Квітнуть тут червоні маки, сині волошки, білі ромашки. Над ковиловим степом, над древніми курганами високо в небі ширяє орел. Тихо шепоче лагідний південний вітерець, сонно шелестить листям у заповідних урочищах. Крони дерев впевнено стережуть лісові таємниці, по-братськи ховають лякливих зайців, пташині гнізда.

Вибірковий диктант Ранок. Ледь-ледь виходить з-за обрію щасливе сонечко. Перші його промені непомітно падають на прозору гладь річки, все швидко заливається золотавим блиском. Десь у вербах чути ніжну солов’їну пісню. Назустріч сонцю поглядає степ. Незабаром оживуть вузенькі вулички, весело загомонять голосами цікавих сусідок, навмисне задзвенять дитячим сміхом, по-літньому защебечуть пташиними голосами. Народився ще один новий день!

Індивідуальні завдання Збірка “ Прикметі вір, але перевір “

Яскраві зірки взимку – на мороз. Поверх криги виступає вода – незабаром буде дощ. Якщо вночі буде іній – вдень сніг не йтиме. Багато інею на деревах – буде багато меду. Туманне коло навколо сонця – на хуртовину. Граки в’ються високо зграями – буде снігопад. Пізно ввечері голосно співає хатній цвіркун – завтра буде теплий день. Синиці починають зранку пищати – вночі буде мороз. Дзвінко кричать галки – на відлигу. Сніг сильно рипить під ногами – на мороз. Якщо снігопад припиняється після полудня або ввечері без прояснення неба – назавтра знову чекай снігопаду.

Уявне інтерв’ю з письменником-земляком В. О. Карпенком 1. Де і коли ви народилися? 2. Куди вас закинула доля після закінчення Баратівської середньої школи? 3. Як ви опинилися у Києві? 4. Чи скрізь ви відчуваєте себе “ як удома ”? 5. Доки ще збираєтесь працювати редактором газети “ Вечірній Київ ”? 6. Чи й досі згадуєте рідну школу, вчителів, своїх однокласників? 7. Коли знову збираєтесь відвідати Баратівку? 8. Як у вас виник задум написати книгу “Люди і кораблі”? 9. Тоді ви уже думали про створення книги нарисів “Скарби південного степу”? 10. Які книги про чудові краєвиди півдня плануєте ще написати?

Твір – розповідь “Пам’ятні місця Баратівки”

Рідне моє село! Воно пам’ятає і роки громадянської війни, коли в ньому побували махновці й денікінці, і героїчні події Великої Вітчизняної, коли фашисти спустошували нашу землю! Давно відгриміли жахливі бої, відшуміли, розвіялись, як ранковий туманець. Але назавжди залишили глибокий слід у серцях і душах багатьох людей. До цього часу баратівці шанують і пам’ятають усіх, хто віддав своє життя за мир, блакитне небо і дружбу народів. Ось і височить у центрі села обеліск Слави, як пам’ять про далеке минуле. Влітку його огортає свіжа зелень, червоні троянди, різнобарвні ліхтарики жоржин, айстр та чорнобривців. Восени ж обеліск стоїть одинокий між сумними деревами, які кожного ранку плачуть, гублячи у різнокольоровому килимі з листя свої останні краплини - сльози. Кого ж вони оплакують? Мабуть, усіх, хто не повернувся додому з фронтових доріг. Нагадує про часи війни й братська могила поза військовим кладовищем, що розташована на східній околиці села. Нехай співає славу земля тим, хто поліг у боях за рідну землю, а ми, вдячні діти і внуки, нестимемо їм букети яскравих квітів , нашу вдячність і любов!