Презентація на тему:
Стилістика простих речень

Стилістика простих речень Види простих речень і їх відтінки значень.

Просте речення —це самостійна синтаксична одиниця ,що має один граматичний центр вживана в усіх стилях мовлення.

За метою висловлення виділяють: 1.Розповідне речення Розповідним називається речення, у якому міститься повідомлення про якісь факти, події чи явища дійсності. 2.Питальне речення Питальним називається речення, яке містить запитання, що спонукає співрозмовника до відповіді, до роздуму над відповіддю. 3.Спонукальне речення Спонукальним називається речення, що виражає спонукання до дії у формі прохання, поради, наказу, заборони, вимоги, заклику, перестороги тощо.

Види речень за наявністю/відсутністю у них другорядних речень : Поширене : Речення ,в якому Крім ГО ,є ще другорядні члени речення. Сонце запрошувало мене до саду,доторкаючись лагідним промінням . Непоширене: Речення ,в якому є лише ГО. Море хвилюється.

Види речень за наявністю потрібних членів речення: Повне: Є всі члени речення. . Неповне : Бракує одного або кілька членів речення . Посміхається матуся дітям, а сонце —квітам.

Види речень за наявністю ускладнень : Ускладнюють: • однорідні члени речення; • звертання; • вставні слова та словосполучення; • відокремлені члени речення. Мій друже вбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава, А слава - заповідь моя (Т. Шевченко).

Види речень за характером граматичних основ: Двоскладне речення — речення у якому обов'язково повинні бути обидва головні члени — підмет і присудок. Я так люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти (І. Жиленко). Односкладні — це такі речення, граматична основа яких має у своєму складі лише один головний член (підмет або присудок). Присудок: Вечоріє. Пахне м'ятою. Підмет: Літо. Погода. Краса.

Означено-особові речення, в яких головний член вказує на те, що дія виконується або виконуватиметься певним предметом чи особою, і який виражений дієсловом у формі 1-ої або 2-ої особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часів дійсного способу і дієсловом наказового способу. Приклад: Відмикаю світанок скрипічним ключем.

Неозначено-особові — це такі речення, в яких дійова особа мислиться неозначено, більша увага зосереджена на дії, на події. Присудок у неозначено-особових реченнях виражається дієсловом у 3-ій особі множини теперішнього чи майбутнього часів або у формі множини минулого часу. Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони (Т.Г.Шевченко).

Узагальнено-особові речення, в яких присудок виражається формою 2-ої особи однини теперішнього чи майбутнього часів (рідше — 3-ої особи множини та наказового способу), але виконувач дії не називається, бо дію може виконувати кожен. Узагальнено-особові речення вживаються переважно у приказках та прислів'ях, а також у художньому стилі мовлення. Приклад: Шилом моря не нагрієш.

Безособові речення, в яких дійова особа граматично не виражається. Головний член у безособових реченнях буває виражений: безособовим або особовим, що має безособове значення, дієсловом. 1)Ніколи не забути шкільних років. 2)Вибрати не можна тільки Батьківщину (Симоненко).

Односкладні речення з головним членом-підметом — це називні речення, в яких стверджується наявність предметів чи явищ. Головний член виражається іменником у називному відмінку. Приклад: Хвилини. Дні. Роки.

Дякую за увагу =)

Виконала: Учениця 11-а класу КЗО”СЗШ№98”ДМР Карпінська Юлія