Презентація на тему:
Синоніми. Антоніми. Омоніми

Синоніми. Антоніми. Омоніми

Синоніми Синоніми (від грецького συνόνυμος /synonymos/ — одноіменний), — це слова, які мають близьке, або тотожне значення, але відрізняються звучанням. Стилістичні

Морфологічні синоніми Це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє — гуля, співає — співа, літає — літа, питає — пита, стрибає — стриба, лунає — луна. Різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки. Напр.: Замість того, щоб критикувати інших, візьми та й зроби сам. — Замість критикувати інших, візьми та й зроби сам. Синтаксичні синоніми

Словотвірна синонімія Наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико — стилістичними відтінками: писав, написав, понаписував, пописав; темніти — темнішати, біліти — білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні, спатунечки. Варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття «бути байдужим до чогось»: тримати нейтралітет, моя хата скраю, про мене — хай вовк траву їсть, наше діло півняче: проспівали, а там хоч не розвидняйся. Фразеологічні синоніми

Фонетичні синоніми Фонетичні синоніми, точніше, дублети — різні форми того самого слова, що з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних (приставних) приголосних або голосних: імення — ймення, іти — йти, учитель — вчитель, уже — вже, узяти — взяти, імла — мла, іржа — ржа. Відрізняються відтінками значення: дивувати, вражати, приголомшувати, потрясати. Ці синоніми забезпечують можливість передавати відтінки того самого поняття, оскільки на його позначення існує кілька слів: дивувати — «викликати подив незвичайністю», вражати — «викликати подив або захоплення надмірним виявом чогось», приголомшувати — «справляти надзвичайно сильне враження», потрясати — «глибоко зворушувати, хвилювати до глибини душі». Ідеографічні синоніми

Стилістичні синоніми Характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням. З-поміж синонімів: ознака і симптом — перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, науковості (це не просто ознака, а сукупність ознак, характерний вияв якогось явища). У синонімічному ряді: осягати, розуміти, метикувати — перше слово книжне, друге — нейтральне, третє — розмовне. Вони з'являються в мові в таких випадках: а) внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів (стрічка — бинда, чорногуз — бусол — лелека); б) внаслідок словотворчих процесів (офіційний — офіціальний, учбовий — навчальний, роковини — річниця); в) як результат співіснування запозичених і питомих слів (індустрія — промисловість, експлуатація — визиск, бібліотека — книгозбірня, біографія — життєпис, красоля — настурція).

Перифрази і евфемізми Перифраза – описовий зворот мови; у поезії – стилістичний прийом, який полягає в заміні власного імені, назви предмета чи явища описом їхніх найхарактерніших ознак Весна життя – молодість, Пташка миру - голуб Евфемізм – слово чи вираз, ужитий для заміни грубого, непристойного, з неприємним емоційним забарвленням слова Скористатися носовичком -висякатися

Табу Табу – тип контекстуальних синонімів, поява яких спричинена позамовними чинниками: заборона або небажання використовувати певні слова та словосполучення через релігійні вірування, забобони, прагнення уникнути грубих неетичних слів.

Синонімами не є слова в рядку 1. А – ледар, ледащо, тюхтій, валяка Б – байдужість, лінощі, ледарство, лінування В – Великий, чималий, неабиякий, гігантський Г – боязкий, боягузливий, лякливий, полохливий Д – помчати, кинутися, чкурнути, дременути 2. А – вступ, преамбула, передмова, передслово Б – угору, ввись, догори, наверх В – удосталь, досхочу, уволю, досита Г – лаяти, сварити, картати, підносити Д – ввічливий, чемний, гречний, шанобливий

Антоніми Анто німи (грец. αντι —проти, ονομα — ім'я) — парні різнокореневі слова з протилежним значенням. У ролі антонімів можуть виступати повнозначні частини мови, що показують якість: іменники (хоробрість — боягузтво), прикметники (коханий — остогидлий), дієслова (дружити — ворогувати), прислівники (мирно — войовничо). У поетичній та ораторській мові антоніми вживаються як засіб антитези, наприклад: «Той мурує, той руйнує…» (Т. Шевченко).

Антоніми виражаються тією самою частиною мови й позначають однорідні явища, тобто явища одного плану. У мовленні обидва антоніми поєднуються з тими самими словами: і початок, і кінець — дня, тижня, століття, роботи, твору, дороги, подорожі, поневірянь, нитки тощо; і сонячний, і хмарний — день, ранок, вечір, літо, осінь, весна, погода.

За характером відношень антоніми бувають двох видів: з проміжними ступенями вияву якостей, коли між двома антонімічними поняттями розташовуються одне чи більше понять із менш вираженою інтенсивністю: гарячий — гаряченький — теплий — тепленький — теплуватий — прохолодний — холоднуватий — холодний — крижаний, світло — сутінки — темрява; без проміжних ступенів вияву якостей: життя — смерть, перемога — поразка, присутній — відсутній, лівий — правий, однаковий —різний, множити — ділити, наступи ти — відступати, нападати — захищатися, купувати — продавати, говорити — мовчати, всередині — зовні, вгору — вниз.

За структурою антоніми бувають: різнокореневі (власне лексичні): великий — малий, легкий — важкий, спека — мороз, мужність — боягузтво,любити — ненавидіти; однокореневі (словотвірні): надія — безнадія, спокій —неспокій, орієнтація — дезорієнтація, логічний — алогічний, раціональний — ірраціональний; особливо багато їх серед дієслів: відчинити — зачинити, увійти — вийти, навантажити — розвантажити, недосолити — пересолити.

Антоніми використовуються в прислів'ях, приказках, дотепах: «На чорній землі білий хліб родить», «Порожня бочка гучить, а повна — мовчить», «Чужого доброго не гудь, а свого поганого не хвали». На контекстуальних антонімах побудовані деякі іронічні вислови: «Розжалобився, як вовк над поросям — від 'їв ніжки та й плаче», «Добрий баранчик, та по-вовчому виє», «Такий добрий, що в ложці води втопив би», «Така гарна, що як вигляне у вікно, потім собаки на те вікно три дні гавкають». Антоніми входять до складу багатьох фразеологізмів: ні живий ні мертвий; ні холодно ні жарко; ні туди ні сюди; ні в сих ні в тих; і сміх і гріх; рано чи пізно; наліво і направо; пройти крізь вогонь і воду; змінити гнів на милість; ні богові свічка, ні чортові кочерга.

Антоніми вжито в реченні А – Будеш трудитись – будеш кормитись Б – Солодким будеш – злижуть, гірким будеш – розплюють В – Як дбаєш, так і маєш Антонімічні пари подано в рядку А – Аргументувати – доводити, безпощадність – бездушність Б – Абстрагування – конкретизація, багатир – бідняк В – байдужий – холодний, спати - бігти

Омоніми Омо німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. Омоніми Повні Часткові

Групи часткових омонімів

Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах: *Балка (дерев'яний чи металевий брус), балка (яр): обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми. *Точити (робити гострим), точити (цідити): обидва дієслова змінюються абсолютно однаково. Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм

У мові омоніми найчастіше з'являються внаслідок запозичень. Є два випадки звукових збігів таких слів. Запозичене слово з українським Збіг різних запозичених слів

Повними омонімами є слова в рядку: А – Лютий (звір) – лютий (місяць), люлька (для тютюну) – люлька (колиска) Б – Вал (насип) – вал (деталь), сип (дієсл.) – сип (птах) В – Долі (іменник) – долі (прислівник), мука – мука Г – Двір (госп.) – двір (оточ. монарха), за дачу - задачу Дякую за увагу!