Презентація на тему:
П'ятихвилинки з культури мови

Культура мови на щодень (мовні хвилинки на уроках української мови) Автор: Губська Ольга Володимирівна, учитель української мови та літератури Валківського ліцею імені О.Масельського Харківської області Мета: культивувати нормовану літературну мову, дотримуватися усталених літературних норм і тим самим пропагувати зразкову літературну мову як ознаку високої культури спілкування

ВИРУВАТИ — НУРТУВАТИ Коли йдеться про рух, неспокій, швидкість дії щодо явиш природи, стихійних сил, однаково можна сказати і вирувати, і нуртувати: вирує вода, потік, Дніпро, течія моря, повідь; нуртує також вода, море, хвилі, струмочок, старезна криниця. Можливо, в семантиці дієслова нуртувати ледь відчутно проступає значення «б’є джерело»

ВИРУВАТИ — НУРТУВАТИ вирувати насамперед указує на бурхливість, швидкість потоків води, повітря, вогню тощо: Вирували вітри з дощами, виложили недокошені хліба (К. Гордієнко); Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям (О. Ільченко).

Обидва дієслова вживаються в переносному значенні щодо характеристики психічного, внутрішнього стану людей або стану суспільства. Про людські пристрасті, боротьбу, неспокій кажуть, що вони вирують, нуртують, напр.: В моїй душі вирують бурі і поряд глухо спокій спить (М. Нагнибіда); Все в душі нуртує-клекоче гнівом, непідробним, лютим і непримиренним (В. Большак).

Від часто вживаного словосполучення вирує життя у публіцистиці усталилася метафора вир життя. Синонімічні до іменника вир такі слова: нурт, нурта, нуртина, нуртовиння, нуртовище. Нуртуватися, нуртування означають ще «хвилюватися», «хвилювання», тобто в їхній семантиці з’являється додатковий відтінок «неспокій», напр.: Вигнали б химеру в одежі цезарській геть з Капітоля, стовпи закону міцно встановили б. Утишились би й черні нуртування,.. запанував би римський мир усюди (Леся Українка). Крім семантичної близькості, обидва синонімічні дієслова мають подібну звукову будову, що спричиняється до їхньої стилістичної функції урізноманітнення художніх і публіцистичних текстів.

ВИТРАТИ — ВИДАТКИ — ВТРАТИ — ЗАТРАТИ — ЗБИТКИ Сполучуваність цих іменників свідчить, що вони відрізняються значеннєвими відтінками. Словники тлумачать витрати і затрати як синонімічні, коли йдеться про кошти, матеріальні цінності, витрачену енергію, робочу силу, працю тощо.

Витрати У термінологічному слововживанні усталився іменник витрати, наприклад: грошові витрати, витрати капіталу, витрати праці, матеріальні і фінансові витрати, питомі витрати. Зауважимо, що коли мають на увазі тільки гроші, кошти, виділені, витрачені на щось, послуговуються взаємозамінними словами витрати і видатки, напр.: адміністративно-господарські витрати (видатки), бюджетні витрати (видатки), комерційні витрати (видатки), накладні витрати (видатки), судові витрати (видатки), поточні витрати (видатки) тощо.

Втрати і збитки Втрати і збитки здебільшого вживають у контекстах, де повідомляється про заподіяну шкоду, марне витрачання чогось. Втрати (збитки), як правило, важко або й неможливо відновити, компенсувати. Цілком правомірна взаємозаміна іменників втрати і збитки у таких сполуках: матеріальні, господарські, фінансові, незначні, великі втрати (збитки). Іменники з виразним конкретним значенням сполучаються тільки зі словом втрати: втрати робочого часу, урожаю, зерна тощо. Втрати вживаємо також стосовно осіб, здоров’я і под.: людські втрати, втрата зору, крові, працездатності тощо. З названими іменниками в українській літературній мові усталилися такі вислови: відшкодовувати втрати (збитки); зазнати шкоди (втрат, збитків).