Презентація на тему:
Просте ускладнене речення

Просте ускладнене речення

Які речення є ускладненими? Ускладненими вважаються такі речення, до складу яких належать однорідні члени речення, відокремлені члени речення, звертання, вставні й вставлені компоненти. Ці речення в структурному відношенні не однотипні.

Просте ускладнене речення . Міститьусобі Приклади 1.Звертання Мамо,схиляюсьпередіменемтвоїм. 2.Одноріднічлениречення Рішучей завзято почавписати. (В. Шевчук) 3.Відокремленічлениречення Степ,омитийдощем,яскравозазеленів 4.Вставніівставленіслова,словосполученняіречення Сьогодні,ймовірно,підесніг.Мешканцібудинку(переважнолюдипохилоговіку)зранкузібралисьудворі.

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ Однорідними називаються члени речення, які з'єднані сурядним зв'язком, стосуються одного й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).

Однорідні члени речення характеризуються такими ознаками: а) виконують однакову синтаксичну функцію; б) відносяться до одного й того ж члена речення; в) поєднуються між собою сурядним зв'язком; г) найчастіше виражаються однією й тією ж частиною мови; г) здебільшого семантично однотипні.

Відокремлені члени реченння Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі — відповідними розділовими знаками, називають відокремленими. Наприклад: На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле (О. Копиленко).

Відокремлені члени речення означення прикладки (як різновид означення) додатки обставини Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою(М.Коцюбинський) Бійці, здебільшого вусаті статечні чоловіки, зриваються на ноги, нагледівши офіцерів, і завмирають у готовності(О.Гончар) Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих(Я.Баш). Розплющивши очі, леонід побачив над собою каламутне небо(О.Гончар).

Звертання Звертання — це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, до якої звернена мова. Наприклад:Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко)

ЗАПАМ*ЯТАЙ Звертання, як правило, має форму кличного відмінка, рідше називного (форма називного відмінка в звертаннях не відповідає нормам української мови). Звертання не є членом речення. Звертання може виражатися як одним словом (непоширене), так і кількома словами (поширене): Не треба сліз, не хмур, кохана, брови й не схиляй лице своє сумне (В. Сосюра). Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости? (М. Рильський).

Вставлені компоненти Вставлені слова, словосполучення й речення вносять додаткову інформацію в речення, не будучи граматично пов'язані з ним (отже, як і вставні конструкції, вони не є членами речення). Вставлені конструкції беруться у дужки, рідше відокремлюють з обох боків за допомогою тире: Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині! (Т. Шевченко).

Вставні компоненти Вставними називаються такі слова або сполучення слів, за допомоги яких виражається ставлення мовця до висловленої ним думки. Вставні слова, словосполучення й речення виражають особисте ставлення мовця до свого висловлювання й не несуть нової інформації, лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. Вставні слова, словосполучення й речення не є членами речення.

Запитання

Речення вважається ускладненим, якщо у ньому є: А - декілька граматичних основ; Б - звертання; В - однорідні члени; Г - понід два слова; Ґ - вставні слова; Д - відокремлені члени.

Ускладнене речення у рядку: А - Микита зрозумів слова вчителя з першого разу, що було для нього неабияким досягненням. Б - До мене підійшли дівчата. В - Де це щастя заховалось? Г - Понад чверть століття ми бачимо лише обман, кривду і зради.

Розділимось на два варіанти

У якому рядку є речення з однорідними членами? Варіант 1 Варіант 2 а) Ще не вмерла Україна, і слава, і воля (П. Чубинський); б) Хочу бачити, знати, чути, і любити, й творити красу (Л. Первомайський); в) Тиша була переповнена всякими звуками (М. Коцюбинський); г) І чого тільки тепер нема на ярмарку? (М. Стельмах). а) Життя не кінчається смертю, якщо залишається сад (В. Терен); б) Співає осінь ніжно і журливо (Д. Павличко); в) Він не любив гурту (І. Нечуй-Левицький); г) Говорила моя бесідниця дрібно, швидко, дзвінким сопрано (Леся Українка).

Визначте, чим ускладнене подане речення: Варіант 1 Варіант 2 Здавна в народі шанують подорожник, любисток, ромашку, чебрець, черемху, звіробій . а) однорідними членами речення; б) вставними компонентами; в) відокремленими членами речення; г) звертаннями. Україно, ти моя молитва, ти моя розпука вікова. а) однорідними членами речення; б) вставними компонентами; в) відокремленими членами речення; г) звертаннями.

У якому з поданих речень є порівняльний зворот? Варіант 1 Варіант 2 а) Наді мною журно шуміли ясени, наче в їхні зелені душі увійшла людська печаль (М.Стельмах); б) Довга густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за вухо, як кінська грива (П.Куліш); в) Як горді лебеді, біліють пароплави на синій течії, що краю їй нема (В. Сосюра); г) Жду твоєї ласки хоч малої, як земля у спеку жде дощу (З журн.). а) Типовий гуцул, Федькович в літературній своїй діяльності відзначається всіма добрими й слабими прикметами гуцульської душі| (І. Франко); б) Я не знав, до якого міста виїхали мої рідні (Ю. Смолим); в) А хіба не святий ставав той день, коли ти сам проводив свою першу борозну? (М.Стельмах); г) Голубіє земля, оповита прозорим серпанком (В. Симоненко).

У якому рядку є просте ускладнене речення? Варіант 1 Варіант2 а) Всі наддніпрянські околиці були мобілізовані на боротьбу з повіддю (Я. Баш); б) Він гриз кулаки, бив чолом до стіни, аби вогонь з очей випав (В. Стефаник); в) Сідай на мій віз, я тебе провезу до мого двора (Г. Квітка-Основ'яненко); г) Рубайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинять вас! (І. Франко). а) Все, що гарне у природі, розцвітає в ці деньки (М. Рильський); б) Рідну, добру, у крові умиту, я тебе нікому не віддам (А. Малишко); в) Він такий, що в неозорім полі уночі обійде хуртовину (А. Малишко); г) Хто вона, та порушниця зачіплянського спокою, баламутка юнацьких ночей (О. Гончар).