Презентація на тему:
Поняття про частину мови ДІЄСЛОВО

Виклад матеріалу за модульно – розвивальною системою навчання. Установчо – мотиваційний міні-модуль

Створила вчитель - методист Лукашівського НВК Ратушна Наталія Миколаївна

Вивчайте, любіть свою мову, Як рідну Вітчизну любіть. В.Сосюра

Більшість речень має дієслово-присудок. Якщо в реченні тільки називаються предмети або явища, то, це називне речення. Очевидно, стародавні греки теж знали про це, бо слідом за ними дієслово спершу називали реченіє. Назва ж дієслово з'явилася відносно недавно. І українські, й російські граматики називали дієслово речь (укр. річ). У 1591 р. у граматиці Адельфотес з'явилася назва глагол, яка й залишилася в російській мові. Назва ж дієслово молодша від назви глагол на 270 років. Живе вона в українській мові з 1862 року. Її і творцем був мовознавець П. Дячан.

З’ясуємо насамперед, що означає назва – дієслово. Пригадаємо уривок із вірша Д.Білоуса « Злитки золоті » …Ну а візьмімо назву – дієслово, само підказує, що діє слово! Отже, це слово, що називає дію. Дієслово - самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета, відповідає на питання що робити? що зробити? що робить? що зробить? Йому властиві такі граматичні категорії: спосіб, час, вид, стан, особа, рід.

Прочитайте і визначте дієслова як члени речення. Відновіть пропущені (у дужках )слова, які називають те, що вам відомо про дієслово. А там, де ви не знаєте, що вписувати, поставте знак питання ? Іменник означає предмет, а дієслово — динамічну ознаку (дію або стан) предмета. Ці частини слід вважати основними тому, що саме вони формують переважну більшість речень. Дієслово освітлює речення часовим значенням, наприклад: Учень пише диктант (........час), учень писав диктант (……час),учень писатиме диктант (..........час). Дієслова позначають дійсний, умовий і наказовий способи: діти збирають гриби, діти збирали гриби, діти збиратимуть гриби (………спосіб); діти збирали б гриби (……..спосіб), збирай гриби, збираймо гриби, збирайте гриби (…….спосіб). Вони виражають граматичне значення особи: співаю (……..особа однини), співаєш (……..ос. одн.),співає (……..ос. одн.) і співаємо (……..особа множини), співаєте (………ос. мн.) співають (…….ос. мн.). Дієслівні форми вказують також на граматичний вид (доконаний чи недоконаний), позначаючи незавершеність або завершеність дії. Порівняймо: письменник писав роман (………вид), письменник написав роман (........вид). Все це свідчить, яку велику роль відіграє дієслово в реченні. (За І.Вихованцем)

Морфологічні ознаки: Вид ( доконаний і недоконаний) ; Число, особа ( у теперішньому і майбутньому часі ) або рід ( у минулому часі). Час ( теперішній, минулий, майбутній) ; Спосіб ( дійсний , умовний, наказовий) ;

Синтаксична роль: У реченні дієслово найчастіше виступає присудком: Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян. Чистіша від сльози вона хай буде. Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. М.Рильський

дієприкметник який? яка? яке? прочитаний (-а,-е,-і) вказує на ознаку предмета за дією ( змінна форма) особові форми що роблю? що зроблю? читаю, прочитаю, прочитав ( змінна форма) інфінітив що робити? що зробити? читати має суфікс -ти, є почат.фор. дієслова, називає дію або стан без вказівки на особу, рід, число,час, спосіб дієприслівник що роблячи? що зробивши? читаючи, прочитавши озн. додаткову дію безособові форми на -но, -то що зроблено? прочитано, розбито безособові дієслова світає, щастить дощить, сутеніє

Минулий Дія відбувається до моменту розповіді про неї (що зробив? що робив?). Змінюється за Ч.,Р.( в одн.). Має доконаний і недоконаний вид (прочитав, читав) Теперішній Дія відбувається у момент розповіді про неї (що роблять?). Змінюється за числами й особами. Має недоконаний вид ( читаю) Майбутній Дія відбувається після розповіді про неї (що зроблю? що робитиму? що буду робити?) Змінюється за числами й особами. Має док. і недок. вид( проста і складена форми - ( прочитаю, читатиму, буду читати)

Доконаний Означає завершену, обмежену в часі дію (що зробити? що зробив? що зроблю?) Форми –мин.,майб.часу (прочитав, прочитаю) Недоконаний Означає незавершену, не обмежену в часі дію (що робить?що робив? що роблю?що робитиму? що буду робити?) Форми –мин., теп.,майб.часу (читав, читаю,буду читати, читатиму )

Перехідні Означають дію, спрямовану на певний об'єкт. Залежний іменник повинен стояти: • у З.в. без прийменника (зорати поле, посіяти квіти); • у Р.в., якщо: перед дієсловом є частка не (не виконати завдання, не полити квітів); дія переходить не на весь предмет, а лише на його частину ( привезти піску, випити води) Неперехідні Означають дію, яка не спрямована на певний об'єкт, не переходить на предмет. Способи творення: • перехідне дієслово + ся (вчити — вчитися); • перехідне дієслово вживається без прямого додатка (імен, у З.в. без прийменника): (дівчина читає, дитина п'є)

Дійсний Виражає дійсну, реальну дію. Питання: що робить? що зробить? що зробив? Змінюється за часами, числами та особами або родами ( у мин.часі). Працює, сміється, забуде, зробив . Умовний Виражає бажану, можливу за певних умов дію. Питання: що робив би? що зробив би? Змінюється за числами, в одн. — за родами. Твориться від мин. часу + частки б, би, які з дієсловами пишуться окремо. Повідомив би, прийшла б, хотіли б. Наказовий Виражає спонукання до дії (наказ, прохання, пораду, побажання). Питання: що роби? що зроби? Змінюється за числами і особами, в одн. — 2 особа, у мн. — 1 і 2 особи. Можуть творитися за допомогою часток хай, нехай. Говори, говорімо, говоріть, хай говорить, нехай говорять.

Не з дієсловами Частка не з дієсловом завжди пишеться окремо: не прочитав, не з'ясувала Коли слово без не не вживається: непокоїться, незчутися : У префіксі недо-: недочув, недобачає окремо разом Здебільшого пишеться Але є випадки, коли

Зауважте ! Десять дієслів, з якими не - пишемо тільки разом: неволити, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нехтувати (без - ся), незчутися, нетерпеливитися, нездужатися, нездоровитися, нетямитися (із -ся).

Зауважте ! Є чотири дієслова, з якими не може писатися то окремо, то разом залежно від їхнього значення: не здужати і нездужати (пор. недуга), не славити і неславити (від неслава), не стямитися і нестямитися (від нестяма), не покоїтися і непокоїтися (від непокій).

Щоб вирішити, як писати не - з дієсловом, треба вдуматися в зміст речення. Наприклад: нездужати — хворіти (пишеться разом), не здужати — не змогти (пишеться окремо); неславити — ганьбити (пишеться разом), не славити — не прославляти (пишеться окремо).

Порівняй значення дієслів ! не спав недоспав, не любить недолюблює, не їсти недоїдати дієслова з префіксом недо-, що називають неповну, половинчасту дію, з не - пишеться разом. Зробіть висновок !

Зауважте ! Префікс недо - не завжди є неділимим: до - може бути частиною дієслова, з яким вживається частка не -, тоді вона пишеться окремо: не додав, не дослідили, не доспівали.

Тести 1. Дієсловом називається самостійна частина мови, що означає... а) дію або стан предмета; в) предмет. 2. Дієслова відповідають на питання... а) хто?, що?; б) що робити?, що зробити?, що роблять?, що зроблять? ; в) який?, чий?, котрий?, скільки? 3. У реченні дієслова виконують роль... а) підмета; б) означення; в) присудка. 4. До граматичних категорій дієслова належать... а) час, спосіб, вид, стан, особа (рід); б) час, спосіб, розряд за значенням, вид; в) час, вид, стан, ступені порівняння, особа (рід).

5. Не з дієсловами пишеться разом... а) завжди; б) у префіксі недо-, якщо слово без не не вживається; в) в інфінітивних формах. 6. Неозначена форма дієслова називається початковою формою і виражає дію, яка... а) переходить на предмет; б) не вказує на особу, на час, число, спосіб, рід; в) уже завершилась. 7. Дієслова у формі інфінітива закінчуються на -ти, -ть і відповідають на питання... а) що зробив?, що зробить?; б) що робить?, що буде робити?; в) що робити? що зробити? 8. Неозначеній формі (інфінітиву) властиві такі морфологічні ознаки, як... а) вид, перехідність/неперехідність; б) спосіб, час, число; в) особа або рід, час.

9. Перехідні дієслова означають дію, що... а) не переходить на предмет; б) переходить на предмет, який зазнає або не зазнає певних змін внаслідок цієї дії; в) не завершилась, повторюється. 10. Перехідні дієслова вживаються в реченні з... а) іменником-додатком у формі давального або місцевого відмінка; б) іменником-додатком у формі орудного або знахідного відмінка з прийменником; в) іменником-додатком у формі знахідного відмінка й прийменника або в родовому із заперечною часткою не чи значенням переходу дії не на весь предмет лише на його частину. 11. Дієслова недоконаного виду означають дію... а) завершену; б) яка триває; в) яка обов'язково відбудеться в майбутньому. 12. Дієслова доконаного виду означають... а) дію, яка завершена в минулому або яка обов'язки) завершиться, і відповідають на питання що зробити?, що зробив?, що зроблю?; б) незавершену дію і відповідають на питання щ робити?, що роблю?, що робитиму?; в) дію, завершену в теперішньому часі, і відповідай на питання що роблю?, що зроблю?

Вставте замість крапок пропущені літери! Вирост…ш ти , сину, Вируш…ш в дорогу,.. В .Симоненко

Для того, щоб установити правильні особові закінчення, треба визначити дієвідміну дієслів.

Дієвідміни дієслів І дієвідміна ІІ дієвідміна І ос. живу живемо сиджу сидимо ІІ ос. живеш живете сидиш сидите ІІІ ос. живе живуть сидить сидять

І спосіб – за закінченнями 3 ос. множини: - уть, -ють – І дієвідміна ( писати – пишуть, знати – знають); е -ать, -ять - ІІ дієвідміни ( говорити – говорять, любити – люблять ) и ІІ спосіб – за основою інфінітива ( частина слова без – ти):

дієслова І дієвідміни в особових закінченнях а ІІ дієвідміни мають літеру е ( або є): хочеш, чаруєш, кличемо, малюєте Отже, – літери и ( ї ) шумиш, стоїть, боїмося,варите, возите

Дієвідмінювання дієслів дати, їсти, ...повісти, бути Дієслова дати, їсти, ...повісти (розповісти, доповісти тощо) та похідні від них (продати, доїсти тощо) не належать до дієвідмін, бо мають форми давньої системи дієвідмінювання. Однина Множина 1 ос. дам їм відповім дамо їмо відповімо 2 ос. даси їси відповіси дасте їсте відповісте 3 ос. дасть їсть відповість дадуть їдять відповідять Видові пари таких дієслів (давати, доїдати, заповідати тощо) дієвідмінюються за сучасним зразком: давати — даю, даєш, дає, даємо, даєте, дають тощо.

Зауваж ! Безособові форми на -но, -то — це незмінювані дієслівні форми, які утворені від пасивних дієприкметників минулого часу з суфіксами -н(ий), -т(ий) шляхом заміни закінчень на суфікс -о; збудований міст — збудовано міст, зораний степ — зорано степ, вирощений сад — вирощено сад, вкритий росою — вкрито росою, прожитий вік — прожито вік, вишита сорочка — сорочку вишито.

Ці форми виражають дію невідомої або неназваної особи й уживаються в значенні «хтось щось зробив» : Тепло, пишно і велично у козацькій хаті, А простором не зрівнятись і царській палаті. Вквітчано її гаями, вислано лугами І закрашено Дунаєм, його берегами. П. Куліш

На відміну від дієприкметників, безособові форми не вказують на ознаку за дією, а самі виражають дію, яка поширюється на якийсь предмет. При них обов'язково стоїть додаток у знахідному відмінку без прийменника (тобто прямий додаток).

Використана література Новий довідник: Українська мова та література. - К.: ТОВ « Казка» , 2005.- 864 с. Українська мова та література. Комплексний довідник: 2-ге вид., зі змінами./ укладачі Марченко А.С.,Марчен- ко О.Д. та ін.- Харків: ФОП Співак В.Л. 2010.- 704 с. Українська мова. Практичний довідник ./ укладач Попко О.Г. .- Харків: ФОП Співак В.Л. 2009.- 404 с. Шелехова Г.Т., Скуратівський Л.В., Рідна мова. Робочий зошит учня 6 клас.- К.: Абрикос.1998.- 111с.