Презентація на тему:
Мовний етикет

Мовний етикет Автор презентації – учитель Червонозаводської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Титенко О.М.

Що таке мовний етикет? Мовний етикет - правила ввічливого спілкування і мовної поведінки. Уміння володіти мовним етикетом допомагає досягненню авторитету, довіри і поваги до себе.

Привітання При зустрічі слід вітатися не тільки з тим, кого знаєш, але і з тим, кого не знаєш, якщо необхідно звернутися до цієї людини з якимось проханням або питанням. Певні правила спілкування і норми етикету існують не тільки по відношенню до форм привітань, а й також до умов, при яких доцільніше використовувати саме ту чи іншу форму.

Чоловік - жінку; Молодші - старших; Більш молодша жінка - старшу, а так само і старшого чоловіка; Службовці молодшого рангу - службовців старшого; Той, що спізнився – того, що очікував; Той, хто входить до приміщення - вже присутніх; Той, хто проходить – того, що що стоїть; Той, що проходить мимо – того, що обганяє. При однакових умовах першою вітаєся більш ввічлива людина. Зазвичай вітають першими:

Ведення бесіди Тон розмови слід задавати абсолютно природним, безперервним, плавним, але, у жодному разі, не допитливим і грайливим, це означає, що потрібно бути знаючим, але не педантичним, веселим, але не слід шуміти, необхідно бути ввічливим, але не можна перебільшувати ввічливість

Необхідною умовою для вихованої та ввічливої людини є вміння слухати. Якщо ви вмієте уважно слухати розповідь, не перебиваючи оповідача, вмієте показувати свою зацікавленість доречними питаннями, на кшталт: «І що ж сталося далі?», «Це неймовірно! Як таке могло статися?», «І як же ви з цим впоралися?», будь-якій людині буде приємно розмовляти з вами. Не намагайтеся «придушувати» свого співрозмовника ерудицією. Ніхто не хоче відчувати себе дурнішим, ніж інші. Але якщо ви про що-небудь не знаєте, не треба соромитися говорити про це. Більшість людей любить розповісти про щось, чого не знають їхні співрозмовники. В товаристві не можна починати говорити про себе, поки про це спеціально не попросили. Але й у такому випадку необхідно бути скромним, не переоцінювати себе і свої можливості. Не слід розмовляти на великій відстані, цим ви привертаєте увагу оточуючих людей, але й не варто спілкуватися «впритул».

знайомство В етикеті немає дрібниць, тому завжди треба прагнути виявляти максимальну ввічливість. Для того, щоб познайомитися з ким-небудь чи познайомити когось, необхідно відрекомендуватися (відрекомендувати), тобто назвати своє прізвище, ім’я, по батькові. Отже, перший крок до встановлення знайомств — це відрекомендування.

Правила етикету при знайомствах Чоловік, незалежно від віку і становища, завжди відрекомендовується жінці першим. Молодших за віком чи нижчих за службовим становищем чоловіків і жінок варто представляти старшим, а не навпаки. При рівному становищі (ранзі) молодший відрекомендовується старшому, підлеглий — начальнику, одна людина – парі, групі, товариству, навіть жінка – подружній парі першою.

Коли в товаристві (гостях) представляють одну людину відразу декільком, звичайно голосно називають її прізвище, ім’я. Той, кого називають, робить легкий уклін усьому товариству. Кланятися кожному окремо не прийнято. Якщо треба познайомити жінку з чоловіком, варто сказати, звертаючись до жінки, наприклад: “Ніно Іванівно, дозвольте відрекомендувати вам Пилипа Костянтиновича” чи “Дозволите вас познайомити: це Пилип Костянтинович”. У гостях, на вечірках, вечерях та інших подібних заходах для відрекомендування краще вдаватися до допомоги посередника з числа знайомих гостей або членів родини господаря. Нові знайомі обмінюються вітаннями й у більшості випадків потиском рук. Першим руку подає той, кому відрекомендовується новий знайомий. Подавати руку слід в останній момент, йти з простягнутою рукою чи обмінюватися рукостисканням через стіл не прийнято. Простягати замість руки кілька пальців чи кінчики пальців нетактовно. Як правило, варто простягати для потиску праву руку.

Слова, з якими люди при зустрічі звертаються один до одного на знак вітання, завжди повинні бути дружніми і доброзичливими. Але в наш час не тільки вітання, але і форма звертання людей один до одного залишає бажати кращого. І останнє: при звертанні до незнайомої людини завжди треба говорити “ви”. На “ти” можна звертатися лише до близьких людей, рідних, родичів (якщо вони молодші чи ваші ровесники), дітей і друзів.

«Ти» чи «Ви»? Дуже часто доводиться стикатися з ситуацією, коли деякі люди старшого віку вважають, що можуть собі дозволити звертатися до всіх молодших на «ти». Не враховують при цьому багатьох факторів. Мало того, останнім часом серед молоді поширюється переконання в тому, що "Ви" - це пережиток позаминулого століття, архаїзм, анахронізм і свідчення «послужності та ієрархічності».

Звернення на «ти» зближує, стирає кордони у спілкуванні між людьми - зазначають деякі противники звернення на «Ви». Однак межі між людьми завжди були і будуть. Складно уявити людину, яка однаково вільно пускає всіх зустрічних у свій будинок. То невже пустити будь-якого і кожного своє життя - простіше?

1. Незалежно від віку та соціального походження - в офіційній обстановці і при зверненні до малознайомого або ж незнайомого. При цьому, звернення на «Ви» до людини, що досягла 25 років, доповнюється ім'ям і по батькові; до тих же, кому від 15 до 25 - найчастіше тільки повною формою імені. 2. При спілкуванні з людиною, яку зустріли вперше. 3. У спілкуванні між товаришами по службі, у разі присутності при цьому сторонніх осіб. 4. Під час ділового спілкування в разі відсутності неформальних відносин між людьми. 5. До колегам під час конференції, симпозіуму, тощо, незалежно від форм спілкування з ними у неформальній обстановці. 6. При спілкуванні лікаря з пацієнтом, незалежно від обставин. 7. Журналістами під час інтерв'ю навіть з добре знайомими людьми. 8. При зверненні до учнів старшої та середньої школи, що підкреслює шанобливе ставлення і відзначає зрілість особистості. 9. По відношенню до людей старшого віку - разом з ім'ям і по батькові. 10. В офіційній обстановці навіть по відношенню до доб ре знайомої людини. звернення "Ви" є обов'язковим у випадках:

Звернення «ти» допустимо: 1. У сім'ї, що є свідченням близьких відносин. Хоча і сьогодні де-не-де зберігається традиція звернення до батьків на «Ви». 2. У неофіційній обстановці при зверненні до хорошого знайомого, колеги, друга, до дітей. 3. У школі при зверненні до дитини до 9 років. Твердих правил, що регулюють перехід з «Ви» на «ти», немає, але практика спілкування виробила певні орієнтири. Так: 1. Не можна приймати одностороннє рішення про перехід на «ти», особливо стосовно залежного людини (наприклад, підлеглого), так як це може бути сприйнято як фамільярність. 2. Старший може запропонувати молодшому перейти на «ти», однак це жодною мірою не зобов'язує молодшого погодитися на такий перехід, незважаючи на вікову різницю. 3. Перехід на «ти» з людиною, з якою існує велика різниця у віці та соціальний стан, неприпустимий. 4. У відносинах між чоловіком і жінкою пропозиція про перехід на «ти» має виходити виключно від жінки. Це правило не так суворо дотримується при ділових відносинах.

Як би там не було, кожен робить вибір для себе, орієнтується в спілкуванні самостійно, тим більше, що життєві ситуації бувають різноманітними, а на всі питання правила етикету відповідей не дають. І разом з тим слід пам'ятати, що етикет як елемент зовнішньої культури допомагає вирішувати в повсякденних ситуаціях безліч проблем, часто навіть припиняти їх до виникнення.