Презентація на тему:
Хвилинки культури мови

Культура мови на щодень (мовні хвилинки на уроках української мови) Автор: Губська Ольга Володимирівна, учитель української мови та літератури Валківського ліцею імені О.Масельського Харківської області Мета: культивувати нормовану літературну мову, дотримуватися усталених літературних норм і тим самим пропагувати зразкову літературну мову як ознаку високої культури спілкування

ВАДА чи ПОРОК? У масовій свідомості побутує назва хвороби порок серця. Як свідчить медична література, порок серця — це не одна якась конкретна хвороба серця, а загальне означення вад серця. Лікують природжені і набуті вади. Серед них розрізняють клапанні, ревматичні, органічні, декомпенсовані. Термін порок серця вказує у спеціальній літературі на фізичну недугу внаслідок захворювання, а також природжену. Щодо терміна порок серця, то впадає у вічі небажана синонімія першого слова з розмовним порок, через що термін сприймається як калька з російської мови. Тому замість порок серця варто вживати вада серця, напр.: На початку нашого століття були безпорадні перед ревматичною клапанною вадою серця (з газ.).

ВАДА чи ПОРОК? слово вада однозначніше і конкретніше, напр.: Найбільша вада штучних, а головне синтетичних тканин — негігієнічність, некомфортність! (з журн.); Вада зору, при якій зображення віддалених предметів утворюється за сітківкою, називається далекозорістю (з підр.). Іменник порок, як правило, негативно характеризує осіб (риси поведінки, фізичні дані, умови і спосіб життя тощо): Його [Нерона] душа — ціла клоака всяких пороків, які могли трапитися серед роду людського (М. Слабошпицький); Бідність — не порок, а велике горе (прислів’я). У сучасній мовній практиці трапляються випадки ненормативного вживання слова порок у значенні «вада, недолік»: Контейнер [технологія товароруху з застосуванням тари обладнання] допоможе торгівлі викоренити пороки, котрі давно набридли, — обмірювання, обважування, обрахування (з газ.). У таких випадках треба дотримуватися літературної норми і відповідно послуговуватися словами вада, недолік.

ВАША ВЕЛИЧНОСТЕ — ВАША ВИСОКОСТЕ — ВАША СВІТЛОСТЕ — ВАША ДОСТОЙНОСТЕ мовні формули: до монархів (королів) та їхніх дружин звертаються Ваша величносте. Про них кажуть — Його (її) величність; до князів монаршого дому, а отже, до принців, принцес звертаються Ваша високосте. Про них кажуть — Його (її) високість; до князів, кровно не пов’язаних із монаршою родиною, до можновладних осіб, а також до осіб, що обіймають високі пости (голова уряду, держави) звертаються Світлий пане, Ваша світлосте. Про них кажуть — Його світлість; щодо керівників федеральних, центральних органів державної влади, послів уживаються вирази достойний, високодостойний пане. Звертаються Ваша достойносте. Відповідно мова йде про Його достойність (високодостойність). До речі, достойний (високодостойний) пане вживається до високоповажних осіб взагалі. Широку адресацію шанобливого звертання мають прикметники високоповажний, поважний, вельмидостойний, вельмишановний, вельмиповажний, високошановний (пане); до представників аристократичного роду традиційно звертаємося вельможний пане, хоча цей вираз може стосуватися й широкого кола осіб.

ВЖИВАТИ (УЖИВАТИ) — СПОЖИВАТИ Ці дієслова багатозначні. Але в значенні «їсти, пити щось» вони виступають синонімами; отож, можна сказати уживати (споживати) м’ясо; уживати (споживати) страви з риби; уживати (споживати) яблука. Уживають і споживають, наприклад, картоплю варену, печену, тушковану. Проте і в названому спільному значенні дієслова мають свої особливості. Словотвірна будова вживати ніби диктує сполучуваність його з формою знахідного відмінка та прийменником у: уживають у страву багато кропу, петрушки. А в дієслова споживати наявне виразне значення «використовувати, витрачати для задоволення будь-яких потреб». Звідси й похідні утворення споживач, споживацький, пор.: Усього так багато, що годі й спожити.

ВИРІШЕННЯ — РОЗВ’ЯЗАННЯ Ці слова є взаємозамінними, поєднуючись з іменниками питання, проблема, справа, напр.: Створення безпечних умов праці шахтарів зв’язане з вирішенням багатьох складних проблем (з газ.); При розв’язанні як великих і складних питань, так і звичайних буденних справ люди завжди звертаються до досвіду минулого (з журн.). В інших випадках надають перевагу синонімові розв’язання: Ще у XX столітті побутувала на Бойківщині старовинна форма розв’язання спору за межу — присяга землею (з журн.). Ще приклади: вдале архітектурне розв’язання, ґрунтовне науково-проектне розв’язання, символіко-алегоричне розв’язання конфлікту, сміливе інженерне розв’язання. Термін розв’язання вживається у спеціальній літературі (у завданнях із математики, фізики, хімії тощо) і означає послідовність відповідних дій, які дозволяють знайти відповідь на поставлену умову: Сіткові й варіаційні методи добре розроблені та успішно застосовуються тільки для розв’язання внутрішніх задач математичної фізики (з журн.). Проте коли йдеться про відповідь до задачі — послуговуються словом розв’язок.