Презентація на тему:
Алфавіт. Азбука. Абетка

Автор: Некрасова Валерія, учениця 4 – А класу ЗОШ №9 м. Свердловська

Мої припущення: Слова «алфавіт», «азбука», «абетка» означають одне й те саме. Алфавіт був створений давно. І у нього є свої творці. Алфавіт можна швидко вивчити за допомогою спеціальних прийомів. Знання алфавіту напам'ять необов'язкове.

Задачі: З'ясувати: Що таке «алфавіт», «абетка», «азбука»? Як виник алфавіт, і хто його створив? Чому алфавіт так назвали? Відмінність російського та українського алфавітів. Яку роль відіграє алфавіт у житті людини?

Історія створення алфавіту

Слова “алфавіт”, “азбука”, “абетка” позначають сукупність літер, розміщених у певному порядку.

ВСІ ТРИ НАЗВИ ПОБУДОВАНО ЗА ОДНИМ ПРИНЦИПОМ - З НАЗВ ПЕРШИХ В СПИСКУ БУКВ Абетка — власне українська назва азбуки, утворена за назвами двох перших літер алфавіту а і б (бе). Азбука – назва походить від старослов'янських назв перших двох букв алфавіту — аз і буки. Алфавіт – у старогрецькій мові перші дві букви вимовлялися як “альфа” і “бета”.

Відмінність українського та російського алфавітів Український алфавіт Сполучення йо, ьо Буква «и» Знак апостроф (´) Буква «Ґ» Російський алфавіт Буква «ё» Буква «ы» Буква «ъ», разделительный «ь» - На позначення приголосних звуків використовують 22 букви 21 букву

Навіщо потрібний алфавіт?

Як найбільше подобається вчити алфавіт?

Висновки: Сучасний український алфавіт уходить своїм корінням у сиву давнину – старослов’янську кирилицю. Його склали Кирило і Мефодій у 9 столітті. Слова “алфавіт”, “азбука” і “абетка” означають одне і те ж. Якщо ми не будемо знати алфавіт, то не зможемо читати й писати, користуватися словником, енциклопедією, каталогом. Щоб швидше вивчити алфавіт потрібно вивчати вірші на потрібну букву, прописувати букви, співати алфавіт на різні мелодії, грати в слова.

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «і», а також, витягнувшись на пальчиках, оберігати місячний серпик букви «є», що зрізаний з неба разом із ниточкою. Бо, кажуть, дитино, що мова наша — солов'їна. Правильно кажуть. Але затям собі, що колись можуть настати і такі часи, коли нашої мови не буде пам'ятати навіть найменший соловейко. Тому не можна покладатися тільки на солов'їв, дитино. І. Малкович