Презентація на тему:
Життєва основа твору «Мина Мазайло» М. Куліш. «Міщанство й українізація»

Життєва основа твору. «Міщанство й українізація»

Причини і маштаби українізації: Розмах національно - визвольної боротьби в національних районах підказував радянському керівництву, що без задоволення мінімальних національних вимог пригноблених народів доля більшовизму в республіках завжди буде під загрозою.

Відродження літератури, театру, кіно, музики: Українізація — політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвій національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. У середині 20-х років в Україні нараховувалось 45 професійних театрів. Серед них - театр "Березіль" Леся Курбаса. Українську культуру збагатила творчість композиторів М. Леонтовича, К. Стеценка, Г. Верьовки, П. Козицького, Л. Ревуцького.

Отже, у 20-х роках українська література та мистецтво переживали бурхливе піднесення. Пройнята національною духовністю, всупереч ідеологічним обмеженням, українська культура досягла світового рівня.

Наслідки українізації та її згортання За цей відносно короткий історичний термін часу (1920 - 1930 рр.) українська освіта, культура і мистецтво пережили як відродження так і занепад водночас. Ті паростки, що швидко зійшли на українській землі в радянські часи 20-х р., були так само швидко обірвані і знищені у 30-х .

Свою комедію «Мина Мазайло» М. Куліш писав на живому соціальному й мовному матеріалі, що було пов’язано із активним процесом українізації.

Його герой не літературний привид, а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста. Мина, тьотя Мотя, Баронова-Козино мали й інших прототипів , які належали до найвищих московських та харківських елітних верств

Дружина М. Куліша зазначає, що, працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Поміж інших було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу.