Презентація на тему:
Поетичний синтаксис. Інтонаційні фігури

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ПОЕТИЧНИЙ СИНТАКСИС ІНТОНАЦІЙНІ ФІГУРИ Схеми, завдання

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ - СТАЛІ МОВНІ ЗВОРОТИ ПРИСЛІВ’Я ПРИКАЗКИ КРИЛАТІ ВИРАЗИ/ВИСЛОВИ Найбільша сила в світі – терпіння. Пропав ні за цапову душу. Одним миром мазані Розум – скарб людини. Своє серце зверни до навчання, а вуха свої – до розумних речей. (з «Книги приповістей Соломонових») І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Т.Шевченко)

Фразеологізмами є всі словосполучення рядка І. А гречана каша, пасти корів, пити воду Б березові дрова, умитися водою, прозора вода В березовий ліс, склянка води, чисте повітря Г березова каша, пасти задніх, замутити воду ІІ. А зелена вулиця, точити баляси, облизня піймати Б півня впіймати, грати на гітарі, виточити деталь В наш будинок, сусідня вулиця, уполювати вовка Г наслідувати батька, перша книжка, материн брат ІІІ. А вовком дивитися, співати пісню, п’ятами накивати Б спалити мости, сміх скрізь сльози, чужими руками жар загрібати В гризти граніт науки, гранітний пам'ятник, наука виживати Г тертий калач, пшеничний калач, горшки побити Завдання.

І. Правильним тлумаченням фразеологізму піймати на слизькому є А бити кого-небудь різкою, прутом Б викрити когось, підстерігши на місці злочину В робити кому-небудь неприємність, підлість, перешкоджати в чомусь Г старанно оберігати декого ІІ. Правильним тлумаченням фразеологізму наріжний камінь є А основа, найсуттєвіша ознака чого-небудь Б велика перешкода, перепона В незвичайна подія Г крайній засіб для здійснення чого-небудь ІІІ.Правильним тлумаченням фразеологізму дерти носа є А неприємно вражати, дратувати своїм виглядом Б з великим напруженням кричати, галасувати В неприязно, сердито поглядати на кого-небудь Г поводити себе пихато, гоноровито

Установіть відповідність між фразеологізмом та його значенням. І. А впіймати облизня 1 жалкувати Б кусати лікті 2 перешкоджати В п'ятами накивати 3 зазнати невдачі Г дивитися крізь пальці 4 не помічати 5 утекти ІІ. А носити маску 1 приховувати недобрі наміри Б нога за ногою 2 приховувати справжню сутність В честь мундира 3 наздоганяти Г вискочити на сухе 4 гідність особи як представника певної організації 5 уникнути кари ІІІ. А зачепити за живе 1 втратити правильний напрям діяльності Б як кіт наплакав 2 засоромитися В збитися на манівці 3 дошкулити Г пекти раків 4 спотикатися 5 дуже мало

Фразеологічний зворот ужито в реченні І. А Часу було обмаль, а він усе одно бив байдики. Б Побачивши великий натовп людей, перехожі дивувалися. В Величезна сила криється в людському розумі. Г Пісня народжує радість. ІІ. А Вір до кінця у власні сподівання. Б Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі. В Його постійною мрією було швидше вийти в люди. Г Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим. ІІІ. А Митцю не треба нагород, його судьба нагородила. Б Сказано по струні ходити - і ходи. В Мені потрібне слово, а не слава. Г Дніпро манив нас маревом води. ІV. А. Золотаві листочки були схожі на метелики. Б. У лісі тихо й затишно зранку. В. Вона опинилися між двох вогнів. Г. Над степом яскравим вогнем палав захід сонця.

РИТОРИЧНІ ФІГУРИ від грец. rhetorike – теорія красномовства РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ Слово, чому ти не твердая криця. Нащо ти прийшла до мене Що серед бою так ясно іскриться? й застукала в вікно? (Леся Українка ) (Богдан-Ігор Антонич) РИТОРИЧНИЙ ОКЛИК Ось-ось Слов’янськ! Моя родина! Село! І серце одпочине (М.Петренко) (Т.Шевченко) От був народ! Що римляни, що греки. (Ліна Костенко) РИТОРИЧНЕ ЗВЕРТАННЯ Повій, вітре, на Вкраїну, Розкажи, розкажи мені поле: Де покинув я дівчину, Чого рідко ростуть колосочки? Де покинув чорні очі… (Павло Тичина) Повій, вітре, з полуночі!.. (Степан Руданський)

ІНВЕРСІЯ від лат. inversio – перестановка – змінений порядок слів у реченні Зміна порядку слів зумовлена потребою звернути увагу на окремі слова, наголосити на них, прагненням надати вислову більшої напруги, емоційності а також вимогами віршового розміру. У книги люди, наче бджоли в соти, Ой із моря із глибокого Знесли духовний, чародійний мед. Крута скеля піднімається Сліпцеві очі ним потри, і вмент Проміж хвилями одним одна Побачить сонце й голубі висоти, Та й у бурю не хитається. Відчує мислі найстрімкіший лет… (А.Метлинський) (Дмитро Павличко) Плаче, сльозами заливається, вмивається… Ой, два кінних, третій піший-пішаниця… («Втеча трьох братів з Азова») Глянеш по своїй хаті і по своїм полі (Іван Франко) ТАВТОЛОГІЯ – від грец. tauto – те саме і logos – слово – повторення того самого слова чи тієї самої думки в іншій формі

Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, мов в раю. (Леся Українка) І не виходь на прю зі мною, Фашизму чорний лиховод. Я вічний правдою одною, Ти - кат людський, а я – народ. (Андрій Малишко) Любіть Україну у сні й наяву (Володимир Сосюра) З журбою радість обнялась (Олександр Олесь) АНТИТЕЗА від грец. antithesis – протиріччя, протиставлення прямо протилежних понять, рис характеру чи певних думок Визначіть приклади антитези Стоїть пшениця потолочена, серпа просить, а вони кров'ю поливають… (Г.Косинка) Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! (Л.Українка) Пора, діти, добра поглядіти Для власної хати, Щоб газдою, не слугою, Перед світом стати! (Іван Франко) З журбою радість обнялась… В сльозах, як жемчуг, мій сміх… В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… (Олександр Олесь) Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні! (Леся Українка)

АНАФОРА (єдинопочаток) - від грец. аnaphora – винесення вгору – повторення окремих звуків, слів, словосполучень на початку віршових рядків/строф ЕПІФОРА – явище протилежне анафорі, повторюються однакові вирази, слова, звукові сполучення в кінці віршових рядків/строф з метою посилення виразності поетичної мови Не вернуться сподівані, Тисяча питаннів падає на наші уста, Не вернеться воля, Тисяча шляхів навхрест лягає нам під ноги, Не вернуться запорожці, тисяча зірок свої нам вказує дороги, Не встануть гетьмани, тисяча вогнів палає, й далі темінь пуста. Не покриють Україну (Б.Ігор-Антонич) Червоні жупани. (Т.Шевченко) Гей, до зброї! Бийте в дзвони! В німім захопленні підношу вгору руки, Будьте смілі, як дракони! Німим захопленням блищать примерклі очі. Всіх гукайте, Палким захопленням горять приземні очі, Всіх скликайте - В палкім захопленні підводжу вгору руки. Хай гудуть, як громи , дзвони… Моїм устам натхнення Божого дай силу. (О.Олесь) (Б.Ігор-Антонич)

Не прийнялися три ясени Зіткнулися, зійшлися, Тополя всихала, Завелись. Повсихали три явори, (М.Бажан) Калина зов'яла. (Т.Шевченко) АСИНДЕТОН (безсполучниковість) – від грец. asindeton – пропуск сполучників, що витворити швидкий рух подій, раптову зміну явищ ПОЛІСИНДЕТОН (багатосполучниковість) – повторення однакових сполучників,навмисне збільшення сполучників у реченні, щоб досягти уповільнення розповіді, допомагає виділити важливі слова Усе відбувається в пісні, як в морі, І сонце, і гудки, і запахи ялини, Рожева зоря й червоная кров, І шелести берез, і птичі голоси, І темна ненависть, і темна любов. І паротягу крик, що у простори лине, І промінь пожару, і місяць, і зорі, І неба синій зір у сяєві краси… Та пісня, як море і стогне, й рида, (Володимир Сосюра) І барвами грає, і скелі зриває, Як чиста прозора вода. (Леся Українка)

ЗАВДАННЯ Скласти твір-акварель, використавши приклади асиндетона, посидендетона.

Скласти міні - опис, використавши сталі мовні звороти, інверсію, тавтологію

Скласти словосполучення/речення за малюнками у формі антитези

Скласти твір- роздум, використавши риторичні фігури

І. Осінь така мила, А антитеза Осінь славна, Б риторичні фрази Осінь матусі їсти несе, В асиндетон Борщик у горщику, Г епіфора Кашка у жменьці… ІІ. Ще є назва, а річки вже немає, А анафора Усохли верби, вижовкли рови… Б полісиндетон В антитеза Г інверсія ІІІ. Хтось ,може, винен перед нами А антитеза Хтось, може, щось колись забув, Б інверсія Хтось, може, зорями сумними В анафора У снах юнацьких не побув. Г крилатий вираз IV. Чи не гоже було б нам, браття, А тавтологія Розпочати давніми словами Б інверсія Скорбну повість про Ігорів похід, В риторичне запитання Ігоря Святославовича? Г епіфора Укажіть на засоби поетичного синтаксису, використані у наведених рядках

Укладено Писарюк В.А. НВК №1 м. Єнакієве Донецька область Фото автора