Презентація на тему:
Павлоградщина - поетичний край

80-річчя з дня утворення Дніпропетровщини Як річка Вовча тече в Самару, а та – в Дніпро, так і живі струмки творчості Павлоградщини вливаються в творчість Придніпров’я, а та – в животворну артерію загальнонаціональної всепланетної творчості українства.

Микола Шуть Мій народ – як весна, молодий – не впаде, Буде вічно в борні виростать. Хай учора нас трохи пом’яли, зате Завтра зможем сильнішими стати. Поет, страчений війною

Ганна Світлична Я так люблю – мов до болючого Щодня пекельний біль тулю. Я так живу – немовби свічечку Супроти сонечка палю. Вночі над осіянним аркушем Хилю замислене лице. Я знаю: десь на світі є вона – Душа, якій потрібно це... “Павлоградська Леся Українка”

Микола Пономаренко Нам треба жити мудро, до пуття, Розкуто, сміло, вільно – неуклінно, Від нас давно чекає Україна Достойного, великого життя. “патріарх красного письменства”

Андрій Федорович Коцюбинський член спілки письменників України

Георгій Люлько О диво моє волошкове!.. З дитячих, найперших років Я чую божественну мову, Небесний, божественний спів. Не стане руїною й старість. Землі павлоградської син Я знаю: людиною став я Для світу ясної краси. головний редактор Павлоградського Дому “Дивоцвіт”

Олександра Скора Пташині душі над морями линуть, Лягає далеч під дзвінке крило... І снять птахи садами України, Гніздечка рідного святим теплом

Лариса Власенко Той, хто зберіг тепло Вітчизни щиро І їй налаштував поезій ліру Напрочуд міцно в серце пророста. І зацвіта новому поколінню. керівник Павлоградської літературної студії ім. М.Шутя

Ольга Донченко Пульсує Всесвіт. До глибин безмірних Вогонь нуртує міріади літ... Життя не терпить тихих і покірних – Вогненнодухі переходять в міт.

Віталій Синьогін 2.03.1937 – 31.07.1977 Під тихий шепіт яворів, Як сон несповнених надій, Крізь плач берізок у гаю Ніким не співану, мою, Несу я пісню ...

Віталій Синьогін 2.03.1937 – 31.07.1977 75-річчю від дня народження присвячується