Презентація на тему:
Ліна Костенко. Поезія

Ліна Костенко Поезія

Портфоліо поетеси: Прізвище від народження: Ліна Василівна Костенко Дата народження: 19 березня 1930 (84 роки) Місце народження:Ржищів, Київська область, Україна Рід діяльності: письменниця, поетеса

Я вибрала долю собі сама. І   що зі мною не станеться — у мене жодних претензій нема до Долі — моєї обраниці. Ліна Костенко

Є люди, яких багато… Книжка за книжкою, роль за роллю, промова за промовою. Та чим більше такого, тим помітнішою є мізерія й неміч тусовочного персонажа. Ліни Костенко мало. Було так у віці минулому, коли її просто забороняли. І є так нині, коли вона сама себе забороняє. Її ідеали, її цінності ніяк не мон туються з тим, що торжествує в наших реаліях. Сергій Тримбач, кінокритик

Стосовно Ліни Костенко, я скажу без жодного перебільшення: вона унікальне явище в українській літературі, яка за будь-яких змін кон’юнктури моменту завжди була собою й вела лінію, аби Україна зайняла своє гідне місце у світовому співтоваристві. Б. Олійник

Цариця поезії в Україні. Джордж Луцький, американський літературознавець

Основні мотиви її творчості: *історія нашого народу; *єднання людини з природою; *філософічність буття; *тема поет і поезії; *тема кохання; *тема війни; *тема творчої праці; *тема моралі .  

«Страшні слова, коли вони мовчать…»   (1980) Страшні слова, коли вони мовчать,  коли вони зненацька причаїлись,  коли не знаєш, з чого їх почать,  бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів,  із них почав і ними ж і завершив.  Людей мільярди і мільярди слів,  а ти їх маєш вимовити вперше! Все повторялось: і краса, й потворність.  Усе було: асфальти й спориші.  Поезія - це завжди неповторність,  якийсь безсмертний дотик до душі.

Тема : роздуми про значення слова в житті людини, про сутність поетичного мистецтва. Ідея: возвеличення слова, яке через чутливу душу поета може ввібрати в себе всі радощі й болі мільярдів і стати неповторним і безсмертним дотиком до душі кожного. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Віршовий розмір: ямб. Римування: перехресне

Епітети: страшні слова; безсмертний дотик; Метафори: слова мовчать, причаїлись; хтось(словами) плакав, мучився, болів; Антитеза: краса й потворність; асфальти й спориші;

У поезії «Страшні слова, коли вони мовчать» напрочуд тонко передано психологічний стан митця, який не може собі дозволити писати будь-що, збиватися на штампи, повторювати кимось уже сказане. Так, і справді, багато що повторюється в цьому світі - краса і потворність, зрада і самопожертва, «асфальти й спориші», навіть слова втрачають свій первозданний смисл, запозичені нами один в одного. Однак справжньою поезією стає лише те, про що мовлено наче вперше за всю історію цивілізації, що читача вразить, здивує, приголомшить новизною думки чи художньої форми. Адже поезія є по-справжньому неповторним явищем духовного життя української нації. Торкаючись наших душ, вона пробуджує в них світлі й радісні почуття, робить їх благородні шими, чистішими.

У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать» поетеса написала про те, як важко інколи знайти слова, які б не «були уже чиїмись». Світ рятувало Слово. У Великобританії вже більше 50 років у шпиталях лікують поетичними текстами, поетичними записами. У стародавніх цивілізаціях поезія супроводжувала всі сакральні й взагалі значимі для історії народу процеси: народження і смерть, війна і мир, ритуальні свята й наукові відкриття. Це є розуміння мови як складової здоров’я людини, а відтак і здоров’я нації.

«УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО» (1989р.) Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, і стомлений лелека спускається на хлів. Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки. А потім довго-довго на призьбі ще сидять. Я знаю, дід та баба - це коли є онуки, а в них сусідські діти шовковицю їдять. Дорога і дорога лежить за гарбузами. І хтось до когось їде тим шляхом золотим. Остання в світі казка сидить під образами. Навшпиньки виглядають жоржини через тин…

Альфреско - техніка настінного живопису, яка полягає в нанесенні водяної фарби на вологу штукатурку, часто з ідилічним сюжетом.

Тема: зображення життя української родини, в якій втратився зв'язок між поколіннями, між містом і селом. Ідея: застерегти читачів від страшної трагедії, в яку потрапили герої поезії, уся наша нація, коли не шанується старість, забуваються родові корені , втрачаються моральні цінності українців. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Віршовий розмір: ямб Римування: перехресне

Епітети: старий граб; біла-біла хата; золоті яєчка; курочка ряба; стомлений лелека; вишні чорноокі; сусідські діти; золотий шлях; остання казка; Метафори: хата стоїть на самоті; вишні стоять до холодів; хитаються патлашки; лелека спускається на хлів; дорога лежить за гарбузинням; казка сидить під образами; Уособлення: Навшпиньки виглядають жоржини через тин.

Образи-архетипи — це образи, які вийшли за межі своєї епохи й набули загальнолюдського значення. Хата Дід Баба Лелека Вишні Дорога

На перший погляд, у поезії «Українське альфреско» перед нами постає ідилічна картина, ніби старовинний малюнок на вологій штукатурці: Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті... Золоті яєчка - казковий образ, що символізує благополуччя й достаток у родині.

У другій строфі автор змальовує картину, за допомогою якої не лише передано одвічне прагнення українців до краси: «повен двір любистку», «жоржини», «вишні чорноокі», а й показано діда та бабу як дбайливих господарів. Тривожним сигналом порушеної ідилії є образ лелеки. За народним повір'ям, лелека приносить до оселі немовлят. Тож епітет «стомлений лелека» наводить читача на сумні роздуми.

В останній строфі автор використовує символічний образ дороги. Дорога і дорога лежить за гарбузами. І хтось до когось їде тим шляхом золотим. Золотий шлях в уяві читача викликає цілий асоціативний ряд: це і шлях, освітлений, осяяний сонцем, і шлях, дуже дорогий, рідний комусь, як спогад дитинства, і шлях, укритий золотим пилом у сонячнім промінні. Однак неозначені займенники хтось і до когось ще більше загострюють увагу на самотності стареньких людей. Тому їм нічого не залишається, як бути один для одного, як «остання в світі казка», на яку, ставши навшпиньки, задивляються жоржини.

У діда й баби «сусідські діти шовковицю їдять», свої ж діти й онуки не приїжджають, гордують, цураються, або ж їх немає зовсім. Світ, у якому живуть старенькі, казково чарівний, світлий, затишний. Але немає кому розказувати казку про курочку рябу, «остання в світі казка сидить під образами» — з відходом господарів увесь цей дивосвіт, це осердя української душі зникне.

«Хай буде легко. Дотиком пера» Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ — березова кора, по чорних днях побілена десь звідтам. Сьогодні сніг іти вже поривавсь. Сьогодні осінь похлинулась димом. Хай буде гірко. Спогадом про Вас. Хай буде світло, спогадом предивним. Хай не розбудить смутку телефон. Нехай печаль не зрушиться листами. Хай буде легко. Це був тільки сон, що ледь торкнувся пам'яті вустами.

Тема: розповідь про прелюдію кохання, момент закоханості, народження почуттів, у які ще не зовсім віриться. Ідея: дати відчути людині,що їй потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поцінувати те добре, світле, що є. Літературний рід: лірика Жанр: етюд Вид лірики: інтимна, пейзажна Віршовий розмір: ямб

Епітети: спомин пресвітлий; білий світ, березова кора побілена; чорні дні; спогад предивний, пресвітлий; Метафори:осінь похлинулась димом; хай не розбудить смутку телефон; печаль не зрушиться листами; сон торкнувся пам’яті вустами; сніг іти поривався; Інверсія: спогадом предивним; не розбудить смутку телефон;

«Я вранці голос горлиці люблю» Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води? — Я вранці голос горлиці люблю! Я скучила за дивним зойком слова. Мого народу гілочка тернова. Гарячий лоб до шибки притулю. Я вранці голос горлиці люблю...

Тема: показ любові людини до природи у її найрізноманітніших проявах. Ідея: оспівування краси незайманої природи, яка має великі переваги перед красою міста; сприйняття образу України, освітленого ясними зорями та омитого тихими водами. Літературний рід: лірика Жанр:ліричний вірш Вид лірики: пейзажна Віршовий розмір: ямб

Анафора : Я вранці голос горлиці люблю Епітети: скрипуч гальма; несказанний камертон; ясні зорі; тихі води; гілочка тернова; дивний зойк; Метафора: зойк слова Символ: гілочка тернова Інверсія: гілочка тернова Рефрен: Я вранці голос горлиці люблю

«НЕДУМАНО, НЕГАДАНО» Недумано, негадано забігла в глухомань, Де трави пахнуть ладаном в кадильницях світань. Де вечір пахне м’ятою, аж холодно джмелю… А я тебе, а я тебе, а я тебе люблю. Ловлю твоє проміння крізь музику беріз, Люблю до оніміння, до стогону, до сліз. Без коньяку й шампану і вже без вороття Я п’яна, п’яна, п’яна на все своє життя!

Тема: зображення ліричної героїні в кульмінаційний момент любові, коли вона, сп’яніла від щастя, шукає прихистку у вечоровому лісі і дає вихід емоціям. Ідея: оспівування всепоглинаючого, всеохоплюючого почуття кохання; утвердження думки про те, що світ прекрасний, якщо в ньому панує любов. Літературний рід: лірика Жанр:ліричний вірш Вид лірики: інтимна Віршовий розмір: ямб Римування: суміжне

Метафори: кадильниці світань; музика беріз; вечір пахне м’ятою; Риторичні оклики: Я п’яна, п’яна, п’яна на все своє життя! Кохання — всепоглинаюче, всеохоплююче почуття. Вірш Ліни Костенко «Недумано, негадано...» — освідчення в коханні. Почуття ліричної героїні такі глибокі — «до стогону, до сліз», і хочеться ввібрати кожен промінець, що випромінює коханий: «Ловлю твоє проміння крізь музику беріз». Задушевність змальованої картини підтримується романтичним пейзажем на початку твору, який покладений на музику і став прекрасним романсом.

Автор музики і перший виконавець романсу «Недумано,негадано» О. Богомолець.

Тестові завдання: 1. Рік народження а) 1940; б) 1931; в) 1930; г) 1936; д) 1935 2. 1956 р. закінчила з відзнакою вищий навчальний заклад а) Московський літературний інститут імені М. Горького; б) Київський педагогічний інститут; в) Московський педагогічний інститут; г) Київський літературний інститут; д) Харківський національний університет. 3. Ліна Костенко належить до а) Київської школи поетів; б) Нью-Йоркської групи; в) Шістдесятників; г) «Празької школи» поетів; д) Неокласиків.

4.1968 р. написала листи на захист а) М. Косіва; б) О. Заливахи; в) І. Світличного; г) І. Драча; д) В. Чорновола. 5. Збірку «Поезії» в діаспорі видано а) 1968; б) 1969; в) 1970; г) 1979. 6. Збірка віршів «Над берегами вічної ріки» вийшла а) 1969 ; б) 1979; в) 1970;г) 1977.

7. Рік видання роману «Маруся Чурай» а) 1977; б) 1978; в) 1980; г) 1968. 8. Місце народження поетеси а) с. Обухів на Київщині; б) м. Лубни на Полтавщині; в) м. Охтирка на Сумщині:; г) м. Ржищів на Київщині; д) м. Сосниці на Чернігівщині. 9. Рік переїзду родини до Києва а) 1936; б) 1935; в) 1940; г) 1930; д) 1958.

10. Рік видання збірки «Наповторність» а) 1977; б) 1980; в) 1987; г) 1979;д) 1990 11. Книга «Сад нетанучих скульптур» з’явилася друком а) 1980; б) 1977; в) 1987; г) 1979;д) 1990. 12. Назва твору, від авторства якого відмовилася Ліна Костенко а) «Циганська Муза»; б) «Горохове плем’я»; в) «Чекаю дня, коли тобі скажу»; г) «Записки українського самашедшого»; д) «Перевірте свої годинники».

Літературний диктант 1 варіант 1. Перші вірші Ліни Костенко опубліковані у… 2. Перша збірка – …«Проміння землі» . 3.Цензура заборонила до друку збірку, яка стала початком вимушеного мовчання... 4. Стіна замовчування була пробита у 1977 р. виходом збірки «Над берегами вічної ріки»? 5. Державна премія України імені Тараса Шевченка була присуджена за… 6.Творче світосприймання поетеси перегукується з життєвим кредом відомої української письменниці…

7. Збірка «Інкрустації» видана не українською мовою, а… 8. Настінний живопис водяними фарбами по сирій, підготованій для цього штукатурці називається… 9.Гармонійним поєднанням інтимної та пейзажної лірики є поезія…. 10. Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі, – проголошує поетеса у творі... 11.У рядках «Ловлю твоє проміння // Крізь музику беріз» використано художній засіб –... 12. Композитор, який поклав вірші Ліни Костенко на музику – …

Літературний диктант 2 варіант 1.Представником якого угруповання є Ліна Костенко? 2.Ліричний жанр роздуму, самозаглиблення — це... 3.Укажіть троп, яскраво виражений у рядку з поезії: «Спливло життя, як листя за водою». 4.Назвіть перші збірки Ліни Костенко. 5.У якому творі Ліна Костенко утверджує думку про безсмертя народу та його пісні? 6.Укажіть жанр твору Ліни Костенко «Маруся Чурай».

7.Події якого історичного періоду описані Ліною Костенко в романі «Маруся Чурай»? 8.Чим було зумовлене шістнадцятирічне творче мовчання Ліни Костенко? 9.Виданням якої збірки було перерване шістнадцятирічне творче мовчання Ліни Костенко? 10.Невеликий мистецький твір з ідилічним зображенням сцен сільського життя на лоні природи, де умовні пастухи й пастушки співали, грали, кохалися, називається... 11.Укажіть художній прийом, яскраво виражений у наведених рядках: Моя любов чолом сягала неба, А Гриць ходив ногами по землі. 12.Укажіть стилістичний прийом, яскраво виражений у рядку з поезії: І просто осінь щоб була красива.

Відповіді 1 варіант. 1.1946 році. 2. 1957р. 3.«Зоряний інтеграл». 4. Так. 5. збірку «Неповторність» і роман у віршах «Маруся Чурай». 6. Лесі Українки. 7. італійською. 8. альфреско. 9. «Хай буде легко…». 10.«Страшні слова…». 11. метафора. 12. Ольга Богомолець.

Відповіді 2 варіант. 1.«Шістдесятники». 2. Медитація. 3. Порівняння. 4.«Проміння землі», «Вітрила», «Мандрівки серця». 5. «Маруся Чурай». 6. Історичний роман у віршах. 7. Хмельниччини. 8. Задушливою, позбавленою творчої свободи атмосферою. 9. «Над берегами вічної ріки». 10. Пастораль. 11. Антитеза. 12. Метафора .