Презентація на тему:
Ліна Костенко нар. 1930р.

Ліна Костенко нар. 1930р.

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині.

Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України. Роки її творчого зростання припали на лихоліття воєнних і повоєнних років, коли перші вірші доводилося писати у фронтовому окопі.

Після закінчення школи навчається в Київському педагогічному інституті, згодом - у Московському літературному інституті ім. М. Горького.

Поетеса була однією з найяскравіших постатей серед молодих поетів, що сміливо заявили про себе на рубежі 50-60-х рр. Збірки віршів: “Проміння землі” (1957); “Вітрила”(1958); “Мандрівники серця”(1961).

Творчий шлях Ліни Костенко не був простим: у часи застою вірші поетеси практично не друкувалися. Дві поетичні збірки: “Зоряний інтеграл” (1963) і “Княжа гора”(1972) – не пройшли цензури.

Саме в ті роки суцільних заборон, вона посилено працювала над романом у віршах “Маруся Чурай” (1979), за який згодом у 1987 році отримала Державну премію УРСР імені Т. Шевченка. Тепер Ліна Костенко живе і працює в Києві.

Також перу поетеси належать: “Над берегами вічної ріки”; “Неповторність”; Збірка “Сад нетанучих скульптур”; “Бузиновий цар”.

“Маруся Чурай” До художнього зображення нещасливого кохання дочки полтавського сотника Марусі Чурай до сина хорунжого полтавського полку Грицька Бобренка звертались впродовж XIX – XX ст. У віршах Ліни Костенко лягло протиставлення двох людських іпостасей: Марусина любов ”чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі”…

Гриць за задумом поетеси, є втіленням пересічності: не жорстокий, але й не дуже жалісливий; на війні особливих подвигів не чинив, проте не був боягузом…

Маруся ж – довершене втілення героїчного духу предків, достойна дочка мужньо загиблого батька, а її велика любов – зміст і сенс життя, віра в добро, правду, красу.