Презентація на тему:
Євген Плужник - Життя та творчий шлях кантемирянина

Євген плужник ПСЕВДОНІМ – «КАНТЕМИРЯНИН» Та це ж розмова лиш! — Але розмова довга: почнеш у Києві, кінчиш на Соловках! Є.Плужник

«Убієнний син» народу суворої долі. Євген Сверстюк Дата народження: 14 (26) грудня 1898 Місце народження: Кантемирівка, Воронезька губернія, Російська імперія Дата смерті: 31 січня 1936 (37 років) Мова творів: українська Рід діяльності: прозаїк, поет, драматург, перекладач

Ви справжній поет! Україна була б багата, якби мала десять таких поетів! М.Рильський

Юрій Меженко , вражений поетичним талантом Є.Плужника, сказав його дружині Галині Коваленко: «Знаєте, що ви принесли? Ви принесли вірші такого поета, якого ми в житті будем довго чекати. І дай нам Бог, щоб ми дочекалися».

Риси творчої манери Є.Плужника (за Миколою Бажаном): *філігранна витонченість образів; *досконалість побудови поезій; *інтелектуальна гра нюансами емоційної та звукової сфери. М.Бажан

Відбулось. Мета моя далека, Я такої смерті не боюсь! – Зійде кров, немов всесвітня Мекка Для твоїх майбутніх синіх блюз! Євген Плужник «О коротенька, наче смерть, дорого…» Микола Жулинський

Творчість Є.Плужника: ПОЕЗІЇ: 160 віршів, 2 поеми ДРАМИ; РОМАН “НЕДУГА”; ПЕРЕКЛАДИ; МОВОЗНАВЧІ ПРАЦІ.

«Для вас, історики майбутні» (1926) Для вас, історики майбутні, Наш біль - рядки холодних слів! О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив!

Тема: роздуми ліричного героя про те, що людське життя для історії — це тільки мить, для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання ,і про них навряд чи напишуть майбутні історики Ідея: засудження тих істориків, які забувають уроки життя, кому на відстані все здається простим, зрозумілим, і тому їм легко писати «рядки холодних слів» про часи громадянської війни; возвеличення подвигу тих, хто скроплював землю своєю кров’ю, віддавав душу боротьбі за волю і справедливість. Жанр: громадянська лірика Римування: перехресне Віршований розмір: ямб Основна думка: людське життя - це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. Мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.

Метафори : росила землю кров, мовчи, душе; Епітети : рядки холодних слів, золоті далекі будні, серед родючих вільних нив, душе підтята, дідок нудний; Риторичні окличні речення: Наш біль — рядки холодних слів! О, золоті далекі будні серед родючих вільних нив! О, тихше! Біль не вщух! Риторичні звертання : мовчи, мовчи, душе підтята; Інверсія : душе підтята, дідок нудний, історики майбутні; Повтори: мовчи,мовчи…

«Вчись у природи творчого спокою» (1927) Вчись у природи творчого спокою В дні вересневі. Мудро на землі. Як від озер, порослих осокою, Кудись на південь линуть журавлі.

Тема: взірець для творчої людини - природа, у якій все гармонійно поєднане, включене в життєвий коловорот. Ідея: захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії, заклик шанувати природу, тому що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом. Жанр:медитація Вид лірики:пейзажна Римування: перехресне Віршований розмір:ямб

Епітети:визнаних взірців,творчого спокою,дні вересневі; Порівняння : як від озер, порослих осокою; Інверсія : дні вересневі; Риторичні запитання :хто ж твоїй науці допоможе на певний шлях ступити з манівців? Символ: осінь – стан духовної зрілості.

« Річний пісок - слідок ноги твоєї…»(1927) Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще — для мене! — не заніс. Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс...

Тема: зображення особистих почуттів ліричного героя, спогадів про кохання, які не стираються з пам'яті, філософських роздумів про сенс життя, про велике мале в ньому Ідея: возвеличення великого почуття кохання, яке робить людину щасливою Основна думка: кохання — це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти. Жанр: елегія Вид лірики : інтимна лірика Римування: перехресне Віршований розмір: ямб

Метафори : тремтить ріка, хилиться ріденький ліс, не заблукають з хуторів лелеки, спокій стереже мене Епітети : друже мій єдиний, а далекий, мертвий лист, ласкаві вересневі феї, на осінній лагідній землі, Порівняння : немов ласкаві вересневі феї спинили час, Риторичне звертання : о друже мій єдиний, а далекий. Риторичні оклики: Який тут спокій стереже мене! Що я тобі й сказати б не зумів!

«Ніч.., а човен — як срібний птах!.. » Нiч... а човен - як срiбний птах! (Що слова, коли серце повне!) Не спiши, не лети по сяйних свiтах, Мiй малий ненадiйний човне! I над нами, й пiд нами горять свiти... I внизу, i вгорi глибини... О, який же прекрасний ти, Свiте єдиний.

Тема: відтворення врівноваженості душевного стану ліричного героя, мотиву туги за минущістю краси, щирих особистих почуттів людини, пов’язаних із роздумами про те, що людське життя сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності й смутку. Ідея: возвеличення любові до всього, що пов’язано з людським життям, вибором людиною життєвого шляху, глибокого зачарування красою свiту. Основна думка: світ такий глибокий і незбагненний, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити: О, який же прекрасний ти, Свiте єдиний. Жанр: філософська лірика Римування: перехресне Композиційно поезія складається з двох строф, але саме в другій строфі експресивна гама почуттів ліричного героя досягає своєрідного піку.

Символ: човен - символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту: Метафори: горять свiти, не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! Полісиндетон : (нагромадження у фразі великої кількості сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу) I над нами, й пiд нами горять свiти... I внизу, i вгорi глибини... Епітети : по сяйних свiтах, малий ненадiйний човне, Порівняння : човен - як срiбний птах Інверсія: свiте єдиний Риторичне звертання : Не спiши, не лети по сяйних свiтах, Мiй малий ненадiйний човне! О, який же прекрасний ти, Свiте єдиний.

Останній лист до дружини Галча моє! Це не дрібничка, що пишу я тобі чорнилом, але разом з тим - це величезну має вагу: я хочу, щоб надовго, на все своє й моє життя, зберегла цей лист - найрадісніший, вір мені, з усіх листів, що я коли-небудь писав тобі. Галю, ти ж знаєш, як рідко я радів і як багато треба для того, і от тепер, коли я пишу тобі, що сповнює мені груди почуття радости - так це значить, що сталося в моїм житті те, чому й ти разом зо мною - я знаю - радітимеш. У мене мало зараз потрібних слів - мені б тільки хотілося пригорнути тебе так міцно, щоб відчула ти всім єством твоїм, що пригортає тебе чоловік, у якого буяє життєва сила і в м'язах, і в серці, і в думках. Я пишу тобі, а надворі, за вікном, сонце - і мені, їй-богу, так важко стримати себе, щоб не скрикнути: яке хороше життя, яке прекрасне майбутнє в людини, що на це майбутнє має право! Я цілую тебе, рідна моя, і прошу: запам'ятай дату цього листа, як дату найкращого з моїх днів. 28.03.35 Твій Євген.

Стоїцизм - стійкість, твердість у життєвих негодах.

Меморіальна дошка на будинку в Києві на Прорізній вулиці Ув'язнений на Соловках, де помер від туберкульозу. Його останніми словами були «Я вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру». Похований на табірному кладовищі. Могила не збереглася. Реабілітований у серпні 1956 року. Умовна могила — на Байковому кладовищі в Києві, 9 дільниця.

Тестове опитування: 1. Роздуми ліричного героя про те, що людське життя для історії — це тільки мить, для людини —це радощі й страждання ,і про них навряд чи напишуть майбутні історики звучать у поезії Плужника А) «Для вас, історики майбутні»; Б) «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»; В) «Ніч... а човен — як срібний птах!..»; Г)«Вчись у природи творчого спокою...» 2. Хто є адресатами болючих рядків Для вас, … Наш біль — рядки холодних слів! О золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! А) історикі майбутні; Б) сучасний авторові читач; В) митці; Г )майстри художнього слова

3. Установіть вид римування у строфі Якийсь дідок нудний напише, — Війна і робітничий рух... О, тихше! - Біль не вщух! А) перехресне; Б) суміжне; В) кільцеве; Г) білий вірш 4. Філософська думка про те, що взірцем для творчої людини має бути природа, утверджується у поезії А) «Для вас, історики майбутні»; Б) «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»;В) «Ніч... а човен — як срібний птах!..»; Г)«Вчись у природи творчого спокою...» 5 Поезія «Річний пісок, слідок ноги твоєї…» - взірець А )пейзажної лірики; Б) громадянської лірики; В) інтимної лірики; Г) філософської

6. Прочитайте уривок поезії Є. Плужника Не заблукають з хуторів лелеки, - Хіба що вітер хмари нажене... О друже мій єдиний, а далекий. Який тут спокій стереже мене! Твір написано А) хореєм; Б) ямбом ; В) дактилем ; Г) анапестом 7. Визначте художньо-виражальний засіб, використаний Плужником у фрагменті Мудро на землі. Як від озер, порослих осокою. Кудись на південь линуть журавлі. А) метафора; Б) епітет; В) порівняння; Г )риторичне запитання

8. Ознаки душевного стоїцизму А) усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості ; Б) усвідомлення краси природи; В) усвідомлення національної свободи; Г) усвідомлення свободи слова 9. Ліричний герой поезії «Річний пісок, слідок ноги твоєї…», споглядаючи осінній пейзаж, пригадує А ) хвилини, проведені з коханою; Б) відпочинок на березі ріки; В) літній вечір; Г) на березі ріденький ліс... 10. Яку думку передає Плужник у строфі Вір і наслідуй. Учневі негоже Не шанувати визнаних взірців, Бо хто ж твоїй науці допоможе На певний шлях ступити з манівців? А)світ такий глибокий і й незбагненний, але в цьому його краса й привабливість; Б ) кохання — це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти; В ) людське життя - це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами; Г )потрібно і вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи, щоб не схибити, не піти манівцями.

11. Установіть відповідність між наведеними рядками і назвою твору Євгена Плужника 1. Вір і наслідуй. Учневі негоже Не шанувати визнаних взірців, Бо хто ж твоїй науці допоможе На певний шлях ступити з манівців? 2. Немов ласкаві вересневі феї Спинили час, — і всесвіт не тече... І навіть цей слідок ноги твоєї Вже не хвилює серця і очей... 3. I над нами, й пiд нами горять свiти... I внизу, i вгорi глибини... О, який же прекрасний ти, Свiте єдиний. 4. Забудь про ті натхненні свята. Що в них росила землю кров! Мовчи, мовчи, душе підтята, — Агов! А )«Для вас, історики майбутні»; Б )«Річний пісок, слідок ноги твоєї…»; В) «Ніч... а човен — як срібний птах!..»; Г ) «Вчись у природи творчого спокою...»

12. Установіть відповідність між наведеними рядками і художньо-виражальним засобом, використаним Є. Плужником у фрагменті 1. І твій слідок малий — такий великий, Що я тобі й сказати б не зумів! 2 Не заблукають з хуторів лелеки, - Хіба що вітер хмари нажене... 3. Нiч... а човен - як срiбний птах (Що слова, коли серце повне!) 4. О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! А )метафора; Б) оксиморон; В) порівняння; Г) епітет