Презентація на тему:
електронний міні-підручник з української літератури для 7 класу

Електронний міні – підручник з української літератури для 7 класу Вчителя – методиста української мови та літератури ДЛ№48 Степанець І.М. ДОНЕЦЬК- 2009 ДОНЕЦЬК- 2010

Минувшина України у фольклорі

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

ЛІРО - ЕПІЧНІ ТВОРИ

Народні думи Це великі пісенно – розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події. Найчастіше в них розповідається про боротьбу нашого народу проти іноземних загарбників

ТЕМАТИКА НАРОДНИХ ДУМ Страждання невільників у турецькій неволі(”Невольницький плач”), їхню втечу в рідний край(“Маруся Богуславка”) Боротьба українців за визволення з-під гніту експлуататорів у XVIIст.(дума “Іван Богун”) Соціально-побутовий цикл, в якому порушувалися проблеми моралі(“Бідна вдова і три сини”)

Жанрові особливості думи головний герой – козак героїчний характер подій Будова: зачин; розповідь про події; кінцівка. Нерівноскладові рядки; дієслівне римування; відсутність поділу на строфи Поетична мова: постійні епітети; гіперболи; порівняння; тавтологія, повтори пісенно – розповідний твір речитатив Виконавці – співці; у супроводі кобзи, ліри, бандури

БАНДУРА, КОБЗА

Остап Вересай – видатний український кобзар

«Дума про Марусю Богуславку”

ТЕМА ДУМИ Відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка

Головна думка думи Уславлення образу Марусі Богуславки, її героїчного вчинку, засудження рабства, несправедливості та зла (Пам’ятник Марусі Богуславці у м. Богуславі)

ЖАНР Народна дума невільницького циклу

Художні особливості думи Епітети: “білий камінь”, “бідні невільники”, “святий день”, “тяжка неволя”, “розкіш турецька”, “лакомство нещасне”, “тихі води”. Метафора: “сльозами проливали”. Повтори: “…стояла темниця кам’яная”, “…козаки, ви, бідні невольники”, “словами промовляли, сльозами проливали”, “…дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка”. Риторичні оклики: “Козаки, ви, бідні невільники!”, “Як ти нам святий Великдень і сказала!”, “Пошли, Боже, на многая літа і до кінця віка!” Риторичне запитання: “Чи ви знаєте, що в нашій землі та й день затепера?”

Міжпредметні зв’язки Боротьба українського козацтва проти зовнішніх ворогів (історія України). Україна – морська держава (географія). М.Лисенко “Марш чорноморських козаків”, опера “Маруся Богуславка” (музичне мистецтво). О.Сластьон “Запорозькі судна” , І.Айвазовський “Чорне море”(образотворче мистецтво).

Сучасне кобзарське мистецтво України  Наприкінці 60-х – на початку 70-х років ХХ ст. в середовищі української інтелігенції відроджується бандурницьке виконавство, принципово зоорієнтоване на використання реконструйованого традиційного кобзарського інструментарію, освоєння репертуару, філософії і почасти способу життя мандрівних співців минувшини. Натхненником подвижників автентичного напрямку музикування став київський художник Георгій Ткаченко, який перейняв основи кобзарського мистецтва від харківських співців початку ХХ ст. П. Древченка, С. Пасюги, П. Гащенка та інших.

Сучасний "Кобзарський Цех" Георгій Ткаченко Микола Товкайло Корній Мазур

ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Це пісні про важливі суспільні події, зокрема про боротьбу українського народу проти зовнішніх ворогів і про видатних воїнів і полководців

ТЕМАТИКА ІСТОРИЧНИХ ПІСЕНЬ Боротьба українського народу проти турецьких і татарських загарбників Національно – визвольна боротьба проти польської шляхти Стихійні селянські повстання та їх герої(Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта) Історичні події ХХ століття

“Ой на горі да женці жнуть” Герої: – кошовий отаман Петро Конашевич – Сагайдачний, відомий успішними походами проти Туреччини й Кримського ханства 1605 і 1615 років _ один із найвідоміших в історії гетьманів Михайло Дорошенко, що загинув у битві під мурами Кафи

Петро Дорошенко

Петро Сагайдачний

Народна балада як жанр фольклору Балада (фр. ballade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліроепічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.

О. Дей про баладу Дослідник жанру О. Дей визначає баладу як «сукупність епічних пісенних творів розгорненої гостродраматичної і трагічної сюжетності, що реалістично художньо узагальнюють виняткові, незвичайні до екстремальності та сенсаційності за своєю внутрішньою конфліктністю життєві події, вчинки та фатальні збіги обставин в особистій, сімейній і громадській сферах, освітлюючи все це з позицій традиційної родинно-побутової моралі, переважно від протилежного стверджуючи та відстоюючи її принципи, чим обумовлені психологічна напруженість сприйняття балад і їх виховна та дидактична дійовість».

Історія виникнення цього жанру Балада — один з улюблених видів словесної творчості українського народу. Цей фольклорний жанр став широко вживатись в Україні з початку ХІХ ст. Цей жанр виник як пісня до танцю. Слово «балада» походить від грецького «рухатися», від якого утворене і латинське «танцюю». Поступово словесний текст разом з мелодією відділялися від танцю, і балада стала одним із видів народних пісень, в яких зображувались героїчні або незвичайні фантастичні події переважно героїчного характеру, через які відтворились гострі переживання дійових осіб.

Класифікація балад Народна балада — фольклорний жанр. Літературна балада — жанр ліроепічної поезії, який став невід’ємною частиною української літератури. Його широко використовува ли Т. Шевченко («Причинна», «Тополя»), Л. Боровиковський («Маруся»). На основі сюжету народних балад написані такі відомі п’єси, як Сава Чалий» І. Карпенка-Карого, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького, «Лимерівна» П. Мирного, «Украдене щастя» І. Франка. Балади героїчного змісту писав А. Малишко у роки Другої світової війни.

Тематичне розмаїття балад Тематичне розмаїття балад

Особливості народних балад Усне поширення і зберігання. Реальне часто поєднується з фантастичним. Невелика кількість персонажів. Підкреслена узагальненість. Відсутність деталізації. Стислість у викладі матеріалу. «Магічна музичність». Композиція (вступ, основна частина, висновок). Гостросюжетність.

Балада та історична пісня Народні балади близькі до історичних пісень. Але якщо в історичних піснях на першому місці — правдиве зображення конкретної події чи конкретного героя, то в баладі основним є висловлення глибоких переживань, що викликані цими подіями. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відображають фантастичні і трагічні події з життя.

Тести для перевірки матеріалу 1. Балада як фольклорний жанр став дуже поширюватися в Україні з початку: а) ХVІІІ ст.; б) ХІХ ст.; в) ХVІІ ст. 2. Слово «балада» походить з мови: а) англійської; б) німецької; в) грецької. 3. Балада — один із видів народних: а) дум; б) легенд; в) пісень. 4. Найдавнішими є балади, в яких: а) розкриваються поетичний світогляд нашого народу; б) змальовуються взаємини між батьками і дітьми; в) описуються видатні історичні особи та події. 5. Характер подій, що відтворений у баладах, переважно: а) трагічний; б) романтичний; в) гумористичний. 6. Козацьке життя описано у баладах: а) сімейних; б) історичних; в) про кохання. 7. У залежності від характеру трагічного конфлікту, не буває балад: а) соціальних; б) ідеальних; в) історичних. 8. Найпоширенішим мотивом для балад, в яких розкривається світ фантазії народу, його розуміння природи є: а) трагічний конфлікт через соціальну нерівність; б) перетворення людини на рослину, птаха; в) відтворення прагнення до захисту своєї гідності. 9. В українській літературі жанр балади використовував: а) Є. Гребінка; б) Т. Шевченко; в) І. Франко. 10. На основі сюжету народної балади написаний твір: а) Т. Шевченка «Тополя»; б) С. Руданського «Козак і король»; в) М. Вороного «Євшан-зілля». 11. Балади героїчного змісту писав: а) А. Малишко; б) О. Довженко; в) В. Симоненко. 12. У соціально-побутових баладах зображується: а) взаємостосунки між свекрухою і невісткою; б) події війни, її наслідки; в) трагічне становище українців у турецькому полоні.

«Ой був в січі старий козак...» Події, відтворені у баладі, відбуваються на Поділлі в 30–40-х роках ХVІІІ ст. під час гайдамацького повстання проти польської шляхти на Правобережній Україні. Герої твору — реальні.

Герої балади Чалий Сава (р. н. невід — 1741) — полковник надвірного війська магнатів Потоцьких. Народився у с. Комаргороді на Вінниччині (тепер Гомашпільського р-ну Вінницької обл.). Деякий час перебував на Запорізькій Січі, згодом служив сотником надвірного загону польських князів Четвертинських. У 1734 р. Чалий приєднався до гайдамацького загону під проводом сотника Верлана, який іменував його полковником. Після придушення повстання Чалий 1736 року знову склав присягу на вірність Польщі. З 1738 року — полковник надвірного війська магнатів Потоцьких у Немирові (тепер Вінницька обл.). У 1741 році викрадений зі свого маєтку і страчений за вироком гайдамацької ради у загоні повстанського ватажка Г. Голого. Гнат Голий (рр. н. і смерті невідомі) — запорізький козак, один із керівників гайдамацького руху на Правобережній Україні, зокрема в районі Чорного Лісу, 1730 — 40-х р. р. Організував у верхів’ї р. Інгул гайдамацький загін, який здійснював напади на маєтки польської шляхти. У 1741 р. стратив у с. Степашках на Вінниччині (тепер село Гайсинського р-ну Вінницької обл.) колишнього гайдамацького ватажка Чалого, який перейшов на службу до польської шляхти. Загін Г. Голого діяв на околицях Тульчина, Немирова, Звенигородки.

Тема Розповідь про Саву, сина запорожця Чалого, який став ляхам служити, «козаків-запорожців ловити».

Ідея Засудження зрадництва, підступності, лицемірства, жаги до ситого життя; тих, хто відцурався від своєї родини, рідного краю.

Основна думка Найстрашнішим гріхом є зрадництво своєму народу та його знищення заради слави і власного добробуту.

Жанр Народна історична балада, балада-трагедія. (Трагічною є доля головного героя Сави Чалого, що заради особистих вигод зрадив свій народ і був скараний як зрадник.) Народ уважав, що це пісня про Саву Чалого і Гната Голого.

Композиція Вступ: Не схотів же та той Сава Козакам служити, Відклонився до ляшенків В Польщу паном жити. Основна частина: Гнатко та Кравчина за наказом кошового вирушають на пошуки Сави: Як не схоче з Польщі іти, То й смерті предати. Закінчення: смерть Сави Чалого від рук Гнатка та Кравчини.

Тести для перевірки змісту балади 1. Старий козак Чалий жив: а) на Січі; б) біля Дніпра; в) у Молдові. 2. Чому Сава вирішив залишити Україну і «вклонився до ляшенків»? а) Цурався козацького походження; б) хотів отримати слави серед чужинців; в) виявив бажання одружитися на польській пані. 3. Якої шкоди завдав Сава козакам? а) Ловив їх; б) не дозволяв проводити військові навчання; в) ображав, тим самим принижуючи їх гідність. 4. Кого в дорозі зустріли Гнатко і Кравчина? а) Жебрака; б) коваля; в) литвина. 5. Якою справою займався Сава, коли до нього з’явилися гайдамаки? а) Писав листа; б) майстрував воза; в) годував худобу. 6. З якою промовою звернулися запорожці, прийшовши до Сави? а) «Вітаємо тебе, славний козак»; б) «Добрий вечір»; в) «Здоровий був». 7. Чим хотів пригостити Сава гостей з Січі? а) Медом; б) пивом; в) горілкою. 8. Як почував себе Сава при гостях? а) Схвильовано; б) нудно; в) сором’язливо. 9. Чим намагався захиститися зрадник від гайдамаків? а) Мечем; б) рушницею; в) палицею. 10. Зброя Сави у творі названа: а) хитрою; б) ясною; в) підступною. 11. Гнат з Кравчиною, стративши Саву, висловились про нього: а) «Козарлюга»; б) «Вражий син»; в) «Відступник». 12. Кому з героїв належать слова: Гнату! Як Саву не вловиш, То сам же ти за його Голову положиш! а) Пану кошовому; б) Кравчині; в) старому козаку Чалому.

ЗНАЧЕННЯ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ Усна народна творчість, яка є витвором колективного генія народу, мав велике пізнавальне, виховне та художнє значення. У народних піснях, думах, казках, легендах правдиво відображено все життя народу, багатство його духовного світy, найзаповітніші мрії і прагнення. “Цe народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу,”- писав М. Гоголь про нашу пісенну творчість. Фольклорні твори виховують у нас глибокі патріотичні почуття, вчать любити свій народ, бути мужніми, правдивими, чесними, поважати працю і людину праці. Народна творчість - це високе мистецтво слова, вона хвилює нас правдивістю, поетичнiстю, викликає у душi людини найглибші почуття і переживання. Усна народна творчість, що виникла задовго до художньої літератури, була і є невичерпним джерелом творчого натхнення для письменників усіх чаcів і народів. Так, саме на грунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Т. Г. Шевченка. Їх вплив відчувався у творчості М. Гоголя, І. Франка, Лесі Українки. А хіба можна уявити без народної пісні творчість М.Рильського, А. Малишка та й взагалі багатьох відомих письменників минулого і сучасного. Скарби усної народної творчості є складовою частиною духовного життя нapoду.