Презентація на тему:
Борис Олійник - Нарис творчості поета. «Вибір»

Олійник Борис Ілліч Підготувала Учениця 11 класу Трофимишина Вікторія

Олійник Борис Ілліч Народився 22 жовтня 1935, в селі Зачепилівка, Новосанжарського району на Полтавщині.

Олійник Борис Ілліч Український поет, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури. Почесний академік Академії мистецтв України. Відомий державний діяч: обирався депутатом Верховних Рад СРСР (з 1989 по 1991 рік — віце-голова Палати Національностей Верховної Ради СРСР) та України. З 5 липня 2010 року Указом Президента України В. Ф. Януковича Бориса Ілліча Олійника призначено головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Творча діяльність Друкуватися почав ще в школі. Після закінчення десятирічки у 1953 році вступив на факультет журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив у 1958 році. Одинадцять років він очолював парторганізацію СП України і пишається тим, що за ці роки ніхто з його колег-письменників не був виключений з її лав і тим паче посаджений за ґрати. Побував майже в усіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу, про що розповів в есе «Два роки в Кремлі» («Князь тьмы»).

Творча діяльність У травні-червні 1986 року одним з перших побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того ж року виступив зі статтею в «Литературной газете» (Москва), «Випробування Чорнобилем», в якій викрив злочинну діяльність тимчасовців. На початку липня 1988 року на XIX конференції КПРС в Москві Борис Олійник зупинившись на сталінському терорі 1937 року, цілком неочікувано для присутніх завершив цю тему так: «А оскільки в нашій республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з'ясувати ще й причини голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія». Після неодноразового перебування на фронтах Боснії-Герцеговини написав есе «Хто і з якою метою сатанізує сербів?», яке вийшло в Югославії окремою книгою українською і сербською мовами. Коли розпочались бомбардування, прибув до Югославії. Написав есе «Хто наступний?».

Творча спадщина Борис Олійник — автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Лауреат всеюгославської премії «Лицарське перо».Перша збірка його лірики — «Б'ють у крицю ковалі» (1962) — книга про повоєнні часи, про пережите особисто та про пережите народом. Творчий доробок поета нині — понад сорок книг. Найвідомішими вважаються «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотній круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема «Сім» (1988).

Збірки 1959 — збірка нарисів «За Північним Дінцем» 1962 — збірка поезій «Б'ють у крицю ковалі» 1962 — збірка поезій «Двадцятий вал» 1964 — збірка поезій «Вибір» 1965 — збірка поезій «Гонг» 1965 — збірка «Поезії» 1968 — збірка поезій «Коло» 1970 — збірка поезій «Відлуння» 1972 — збірка поезій «На лінії тиші» 1973 — збірка поезій «Рух» 1973 — поетична збірка російською мовою «Стою на землі» 1974 — збірка поезій «Ми знаємо для чого жить» 1975 — збірка поезій «Гора» 1976 — збірка поезій «Істина» 1976 — збірка поезій «Кредо» 1978 — збірка поезій «Заклинання вогню» 1979 — збірка поезій «Сива ластівка» 1981 — збірка поезій «У дзеркалі слова»

Збірки 1981 — збірка поезій «Доля» 1982 — поеми в окремих книгах «Дума про місто», «Крило» 1983 — публіцистична книга «Планета поезія» 1983 — збірка «Поеми» 1984 — поетична збірка «Міра» 1986 — збірка «Поезії» 1987 — поема «Трубить Трубіж» 1989 — збірка поезій «Поворотний круг» 1990 — публіцистична книга «Криниці моралі та духовна посуха» 1993 — книга «Відступник, або Два роки в Кремлі» 1995 — поетична збірка «Шлях» 1995 — публіцистична книга «Сатанізація сербів, кому вона потрібна?» 1999 — поетична збірка «Біла мелодія» 1999 — історичний нарис «Жорстока правда» 1999 — есе «Хто наступний?» 2000 — поетична збірка «Таємна вечеря» 2001 — поетична збірка «Знак»

Відзнаки і нагороди У 1957 став переможцем Всеукраїнського поетичного конкурсу. Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії України ім. Т. Шевченка, міжнародних премій імені Сковороди та «Дружба», Герой України (до 70-річчя з дня народження). За вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України Президент України Віктор Ющенко 16 січня 2009 нагородив Бориса Олійника орденом Свободи. Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (1999), V ст. (1995). 15 жовтня 2009 удостоєний звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка». 30 січня 2012 Національною Академією наук України висунений кандидатом на здобуття Нобелівської премії».