Презентація на тему:
Борис Євгенович Патон

Борис Євгенович Патон

Борис Євгенович Патон — видатний український вчений у галузі зварювання, металургії і технології матеріалів, матеріалознавства, визначний громадський діяч і талановитий організатор науки, академік Національної академії наук України, Академії наук СРСР, Російської академії наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Ленінської премії та Державних премій СРСР та України, двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України, учасник Великої Вітчизняної війни, ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції

Борис Євгенович Патон народився 27 листопада 1918 р. у Києві в родині професора Київського політехнічного інституту Євгена Оскаровича Патона.

У 1941 р. Б.Є. Патон закінчив Київський політехнічний інститут і його направили у м. Горький на завод "Червоне Сормово", а наступного року його перевели на роботу в Інститут електрозварювання, який знаходився тоді на Уралвагонзаводі у Нижньому Тагілі. На цьому славнозвісному заводі в 1942 р. почалась виробнича й наукова діяльність Б.Є. Патона.

З того часу протягом одинадцяти років Борис Євгенович працював разом з батьком. Це були роки його становлення як науковця і дослідника, а згодом і керівника великого наукового колективу. Борис Євгенович виявився одним з найобдарованіших учнів, гідним послідовником свого батька. Він продовжив і блискуче розвинув справу, розпочату Є.О. Патоном.

Усі сили інституту у роки війни були зосереджені на наданні допомоги найбільшому уральському вагонобудівному заводу, а пізніше й іншим заводам, які освоювали масове виробництво танків. Водночас з великою і напруженою працею на оборонних заводах колектив інституту продовжував наукові дослідження.

Танк Т-34, що вироблявся на Уралвагонзаводі та інших заводах країни у величезних масштабах, був визнаний спеціалістами кращим середнім танком Другої світової війни і значною мірою визначивнашу Перемогу над фашизмом. Завдяки надійній зварній броні були врятовані життя багатьох тисяч танкістів. За досягнення в механізації й автоматизації зварювальних робіт під час виготовлення бойової техніки Б.Є. Патон у 1943 р. був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

У роки війни Борис Євгенович, незважаючи на величезну практичну роботу в цехах заводу, виконав важливі дослідження статичних властивостей автоматів для зварювання під флюсом. Розвитку й поглибленню цих досліджень була присвячена кандидатська дисертація Б.Є. Патона, яку він захистив у 1945 р.

За створення напівавтоматів для зварювання під флюсом Б.Є. Патону та його співробітникам, а також працівникам ленінградського заводу "Електрик" у 1950 р. була присуджена Сталінська премія в галузі науки і техніки. Згодом цей принцип керування був покладений в основу створення напівавтоматів для зварювання у захисних газах.

Б.Є. Патон плідно працював над завершенням досліджень, пов'язаних з умовами сталого горіння дуги та її регулювання. Він успішно захистив докторську дисертацію і в 1951 р. був обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР. Під керівництвом Б.Є. Патона були здійснені дослідження в галузі зварювальних джерел живлення, насамперед зварювальних трансформаторів.

За короткий час були створені основи теорії металургії зварювання і наплавлення під флюсом, розроблена гама флюсів різного призначення. Створені нові технології та потужне виробництво плавлених флюсів. На основі цих розробок на Харцизькому трубному заводі було створено перше в країні виробництво високоякісних труб великого діаметра. І Б.Є. Патон - один з його творців. Ця робота була основоположною в організації і розвитку масового виробництва труб великого діаметра на Харцизькому, Челябінському, Волзькому, Виксунському й інших заводах для потужних газотранспортних систем СРСР. Вона стала справою усього його життя.

У 1950 р. Борис Євгенович був призначений на посаду заступника директора інституту з наукової роботи, а в 1953 р. після смерті Євгена Оскаровича Патона — директором Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Академії наук УРСР. Подальший прогрес зварювальної науки, техніки, виробництва потребував системного, планового підходу в масштабах усієї країни. Борис Євгенович розвинув планові основи в організації наукових досліджень інституту.

У 1957 р. Б.Є. Патон і Г.З. Волошкевич разом з працівниками Новокраматорського машинобудівного заводу й заводу "Червоний котельник" (Таганрог) були удостоєні Ленінської премії за створення процесу електрошлакового зварювання і виробництва на його основі великогабаритних відповідальних виробів. Ця робота отримала також у 1958 р. великий приз на Всесвітній виставці у Брюсселі. Ряд фірм розвинених країн світу придбали ліцензії на використання цього високопродуктивного способу зварювання

У листопаді 1958 р. Б.Є. Патон був обраний дійсним членом Академії наук Української РСР. У 1958 р. Б.Є. Патон виступив з ініціативою створення нових способів механізованого зварювання конструкцій у польових умовах, на монтажі, стапелях, під водою і запропонував для цього порошковий дріт. Великий внесок зробив Б.Є. Патон у розвиток контактного стикового зварювання.

У кінці 80-х років в Інституті електрозварювання під керівництвом Б.Є. Патона розпочались дослідження гібридних (лазерно-дугових і лазерно-плазмових) процесів зварювання й обробки матеріалів. Запропоновані конструкції лазерно-дугових плазмотронів прямої і непрямої дії, створені плазмотрони різного технологічного призначення.

У 1979 р. успішно перевірена ідея нанесення різних металевих покриттів на поверхні окремих елементів космічної станції і приладів. Розроблений спеціальний апарат "Випаровувач", створений універсальний ручний інструмент (УРІ), призначений для зварювання, паяння і нанесення покриттів. У 1984 р. космонавти С.Є. Савицька і В.О. Джанібеков здійснили випробування УРІ у відкритому космосі.

Цей експеримент започаткував цикл систематичних багатоцільових досліджень та експериментів з відпрацювання конструкційних елементів і технології спорудження великогабаритних орбітальних конструкцій та об'єктів. У 1986 р. у космосі побудована конструкція у вигляді розбірної ферми (експеримент "Маяк"). У 1991 р. вперше проведено паяння вузлів фермових конструкцій, створений агрегат для розкриття і розгортання сонячних батарей багаторазового використання орбітальної станції "Мир"

Результати багаторічних досліджень у галузі космічних технологій відображені в монографії Б.Є. Патона та В.Ф. Лапчинського "Welding in Space and Related Technologies", виданій у 1997 р. у Великобританії, а також узагальнені у збірнику "Космос: технології, матеріалознавство, конструкції", виданому в 2000 р. за редакцією Б.Є. Патона.

Оцінюючи внесок Б.Є. Патона у розвиток космічної програми СРСР, генеральний конструктор ракетно-космічних комплексів НВО "Енергія" академік РАН Ю.П. Семенов, який багато років працював з С.П. Корольовим, пише: "Б.Є. Патон входить у велику плеяду радянських учених і конструкторів, завдяки яким СРСР у роки свого існування був могутньою і великою державою … Він зробив неоціненний внесок у науку і практику зварювання. Завдяки йому ми вперше у світі вийшлина космічні технології, здійснили перший експеримент зварювання у космосі … Б.Є. Патон — видатний учений ХХ століття.

Принципову позицію Б.Є. Патон зайняв і у питанні будівництва атомної електростанції у районі Чорнобиля. На жаль, відомі всьому світу події 1986 р. на ЧАЕС повністю підтвердили його застереження. Видатні здібності Бориса Євгеновича Патона як лідера, ученого й організатора розкрилися у пам'ятні дні Чорнобильської трагедії. Колективи багатьох інститутів Академії наук УРСР, її Президія вже з перших днів включилися у роботу з ліквідації наслідків катастрофи. До виконання цієї роботи були залучені сотні вчених, спеціалістів Академії наук, міністерств, відомств, підприємств України.

Б.Є. Патон керував підготовкою пропозицій для директивних органів України і Урядової комісії СРСР. Пізніше, у вересні 1997 р., він очолив новостворену при Президенті України Консультативну раду незалежних експертів з комплексного вирішення проблем Чорнобильської атомної електростанції.

У 2004–2005 рр. Видавничим домом "Академперіодика" НАН України був виданий двотомник "Чорнобиль 1986–1987" (том І — "Документи і спогади"; том ІІ — "Участь установ НАН України у подоланні наслідків катастрофи"). Наведені у цій капітальній праці документи об'єктивно і досить повно відображають роль Академії наук УРСР і самовіддану працю колективів інститутів під керівництвом її президента.

Після розвалення Радянського Союзу і створення незалежної України в умовах довготривалої економічної та фінансової кризи, яка не обминула й Академію, президент НАН України зумів зберегти Академію, її основні наукові школи. Визначені нові пріоритети в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Створено ряд нових інститутів і центрів соціогуманітарного профілю.

Б.Є. Патон — один з ініціаторів створення і збереження спільного наукового простору в рамках Співдружності Незалежних Держав. У 1993 р. була створена Міжнародна асоціація академій наук (МААН), яка об'єднала національні академії 15 країн Європи й Азії. Борис Євгенович — беззмінний президент цієї асоціації. Під його керівництвом працює Наукова рада МААН з нових матеріалів

Академік Б.Є. Патон — почесний президент Міжнародної інженерної академії, член Академії Європи, почесний член Римського клубу, Міжнародної академії технологічних наук, почесний член Міжнародної академії наук, освіти та мистецтв, Міжнародної астронавтичної академії, іноземний член академій та науково-технічних товариств багатьох країн.

Десятки вітчизняних і зарубіжних університетів обрали академіка Б.Є. Патон почесним доктором, у тому числі Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Санкт-Петербурзький державний технічний університет, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Московський державний фізико-технічний університет та ін.

Б.Є. Патон провадив і продовжує провадити велику громадську роботу. Його багато разів обирали депутатом Верховної Ради СРСР і УРСР, заступником Голови Ради Союзу Верховної Ради СРСР, членом Президії Верховної Ради УРСР, членом Центрального комітету КПРС і Комуністичної партії України, він був керівником і членом різних високих комітетів і комісій. Перелік його посад вражає. Він успішно працює на цих посадах завдяки глибокому почуттю особистої відповідальності перед державою, народом, власною совістю.

Б.Є. Патон — лауреат Ленінської та Державних премій СРСР і України в галузі науки і техніки. Він нагороджений золотими медалями ім. М.В. Ломоносова, С.І. Вавілова, С.П. Корольова, Срібною медаллю ім. А. Ейнштейна ЮНЕСКО та багатьма іншими нагородами й відзнаками. Борис Євгенович відданий Науці, Інституту, Академії, Вітчизні.

Сьогодні не можна уявити Інститут електрозварювання і Національну академію наук без Б.Є. Патона. Його житейська мудрість, багатющий досвід, міжнародний авторитет у науці й суспільстві дали змогу зберегти науковий потенціал України.

Борис Євгенович Патон — лідер, боєць, творча особистість, глибоко порядна й добра людина, йому притаманна фантастична енергія і працездатність, він має величезний досвід, глибокі знання в багатьох галузях, здатний постійно вчитися. У нього широка натура, гострий аналітичний розум, він демократичний, доброзичливий, відкритий для спілкування, доступний, завжди готовий підтримати людину в біді, допомогти їй.

У 1998 р. на святкуванні 80-річчя Академії та її президента величезний зал палацу "Україна" овацією зустрів повідомлення про присвоєння Б.Є. Патону, першому в державі, звання Героя України.