Презентація на тему:
Сила слова Бориса Олійника

Творча група: учні 11-Б класу Зеленодольської ЗШ №1 Богданова Антоніна та Богданова Валерія Учитель: Ковтун Юлія Михайлівна

Слово про майстриню витинанки. Ідея виникнення циклу “Пісня про матір”. Авторські роботи Савченко Любові Михайлівни, проілюстровані цитатами з твору Б. Олійника “Пісня про матір”. Аналіз поезії “Пісня про матір”.

У нашому маленькому містечку багато талановитих людей. Савченко Любов Михайлівна – майстриня, що створює сучасні витинанки. Раніше 25 років працювала вчителем молодших класів і вихователькою у дитячому садку «Ластівка». Була нагороджена званням «Відмінник народної освіти». Виховала багато поколінь молоді і своїх троє дітей. Любов Михайлівна – високоосвічена інтелігентна жінка. Вона багато читає, знає англійську мову, уміє чудово шити, вишиває, плете. Зараз вона займається одним із давніх видів українського мистецтва. Майстриня робить витинанки. Це мистецтво дуже витончене, потребує багато терпіння.

Любов Михайлівна розповіла, що тема материнства їй дуже близька, адже вона народила та виховала трьох дітей. Зараз у майстрині підростає в родині четверо онуків. І їм вона віддає свою душевну ласку і мудрість, набуту протягом життя. Перша робота, присвячена темі материнства, названа нею “Мої дітки”. З творчістю Бориса Олійника була знайома давно, але “Пісню про матір” по-новому відкрила для себе в трагічні дні власного життя – втратила любу матусю. Слова поета настільки виявилися близькими, що одразу народилося бажання по-своєму передати почуття вдячності мамі, уже після її смерті, щоб залишилась у родині вічна пам’ять про турботливу, ніжну маму і бабусю. Любов Михайлівна вважає, що на бумазі створила свою “Пісню про матір”. Ось вам і приклад сили слова поета.

Посіяла  людям  літа                              свої,  літечка  житом, Прибрала  планету,                              послала  стежкам  споришу, Навчила  дітей,                    як  на  світі  по  совісті  жити. Зітхнула  полегко  –                        і  тихо  пішла  за  межу.

-  Куди  ж  це  ви  мамо?!  -                          сполохано  кинулись  діти. -  Куди  ж  ви,  бабусю?  -                            онуки  біжать  до  воріт. -  Та  я  недалечко...                        де  сонце  лягає  спочити. Пора  мені,  діти...                    А  ви  вже  без  мене  ростіть.

-  Та  як  же  без  вас  ми?..                      Та  що  ви  намимислили,  мамо? -  А  хто  нас  бабусю,                      у  сон  поведе  по  казках? -  А  я  вам  лишаю                  всі  райдуги  із  журавлями, І  срібло  на  травах,                і  золото  на  колосках.

Вона  усміхнулась,                  красива  і  сива,  як  доля. Махнула  рукою  -                    злетіли  увись  рушники. "Лишайтесь  щасливі",  -                          і  стала  замисленим  полем На  цілу  планету,                  на  всі  покоління  й  віки. .

"Пісня про матір" розповідає про відхід матері з життя, "за межу". Діти і внуки боляче переживають розставання з матір'ю і бабусею, вони ладні все зробити, щоб вона їх не покидала, щоб завжди чекала на них край воріт. Але час і доля невблаганні. Мати відходить від них спокійно, із почуттям виконаного обов'язку. Вона віддала дітям і онукам все, що могла віддати. Вона віддавала себе з усією можливою повнотою: працею, любов'ю, казками, піснями. Дарувала дітям і онукам прибрану нею рідну землю з її райдугами й журавлями, із сріблом на травах, із золотом на колосках. Мати своєю невтомною щоденною працею прикрашала не тільки свій дім, а й усю землю, працювала для людей: "Посіяла людям літа свої, літечка житом. Прибрала планету..." Але найголовніше, що зробила мати на цій планеті, в цьому житті, - вона виконала свій материнський обов'язок: народила дітей, виростила їх і навчила, "як на світі по совісті жити". Віддавши себе наступному поколінню, вона продовжила своє життя в ньому навіть після того, як вже стала "замисленим полем".

1. Авторські роботи Савченко Л.М. ( “Пава на калині”, “Мої дітки” та цикл витинанок “Пісня про матір”) 2. Ілюстрації з колекції Intel. 3. Відлуння десятиліть. Українська література другої половини ХХ ст.: Навчальний посібник (серія “Шкільна бібліотека”) / Упорядник М.О. Сорока. - К.: Грамота, 2001.- С. 307-309 4. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. Кн. ІІІ / Упорядник В. Яременко - К.: Видавництво “Аконіт”, 2003. -С. 472-473