Презентація на тему:
ТЕМА МАТЕРИНСТВА У ТВОРЧОСТІ БОРИСА ОЛІЙНИКА

Урок української літератури в 11 класі (профільний рівень): «ТЕМА МАТЕРИНСТВА У ТВОРЧОСТІ БОРИСА ОЛІЙНИКА” Підготувала і провела: учитель української мови та літератури Зеленодольської ЗШ №1 І-ІІІ ступенів Апостолівського району Дніпропетровської області КОВТУН ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА

План уроку: Біографічні відомості про Бориса Олійника. Особливості літературної діяльності митця. Тема материнства у творах Б.Олійника: А) «Сива ластівка»; Б) «Пісня про матір». Зустріч за “круглим столом” із майстринею виготовлення витинанок. Презентація учнями проекту.

Олійник Борис Ілліч Знакова постать України кінця XX — початку XXI століть, поет, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1990), лауреат Державної премії СРСР (1975) і Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1983), Герой України (2005).

«Шлях мій почався 22 жовтня 1935-го у селі Зачепилівці, що на Полтавщині. Майже за сім літ по народженню, у вересні 1941-го, разом із матір’ю, у якійсь напіввійськовій, заблукалій автоколоні куди вона впросилася, втікаючи од німців, я потрапив у полон. Це було десь біля Чутово, знов-таки на Полтавщині, де востаннє бачили мого батька восени 41-го. Похоронка на нього прийшла теж через ... сім років,» - згадує сьогодні Б. Олійник на сторінках свого сайту.

Закінчивши після війни середню школу, він вступає до Київського університету, де навчається на факультеті журналістики. «Університет подарував мені щастя, хоч зоддалеки, запізнатися з класиками нашої і світової літератури. З деким, із цього ряду незабутніх, доля дарувала мені високу честь бути особисто знайомим: з Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою, Олесем Гончарем, Андрієм Малишком, Миколою Бажаном, Олексою Коломійцем. Я вже не кажу по світлої пам’яті Олеся Терентійовича Гончара, котрий як духовний батько оберігав нас, молодших від протягів з Банкової, виводив у люди і літературу цілі покоління. То – мої Вчителі. Вони вчили мене бути вірним сином свого роду і народу. Стояти твердо в обороні честі і гідності України.»

Чому навчило мене життя? «Дякувати Богові, я …не переступив друзів і недругів, не ухилився од громадянського обов’язку, не витер чоботи об знамена, під якими наші прадіди, діди та батьки захистили нас від коричневої смерті. Що ж до поезії і, взагалі, моєї творчості, то про її вартість судити читачам. Єдине, об чім би хотів сказати: можливо, деякі вірші нині я написав би по-іншому. Але від жодного з них не відмовлюся і переписувати не збираюсь.» «Все, сказане вище, хай не сприйметься як хизування чимось особливим. Просто так “по совісті жити” навчила мене мати, мій батьківський родовід. Мене не цікавить, що і хто з опонентів говорить і ще скаже про мене. Для мене найважливіше – не погрішити супроти своєї совісті, сумління і честі.»

Звернення Бориса Олійника до сучасних учнів, які читатимуть його твори: «Не збираюся когось учити. Хочу лише молодшим нагадати древнє як світ: хто зрадив чи відступився один раз, той зрадить і вдруге, і втретє... і далі, за текстом Святого Писання. Але то вже – особиста справа кожного. І – право вибору. Оскільки – “ у всякого своя доля і свій шлях широкий”.» З повагою Борис Олійник

У яких творах поет розкриває тему материнства? Однією із провідних тем творчості Б. Олійника є тема жінки-матері, як символу всього доброго і чесного на землі. Такими є вірші та поеми "Мати сіяла сон", "Мати", "Пісня про матір", "Заклинання вогню". Поезії про матір склали окрему книгу "Сива ластівка" (1979). Тема любові до матері, непоправного болю утрати, вірності її світлої пам'яті звучить у циклі віршів "Сиве сонце моє" (1978). У дев'яти невеликих віршах постає ліричний образ трудівниці, відданої чесній хліборобській праці, людини, для якої віками утверджені принципи народної моралі були непорушним законом. Від неї і син успадкував її важкий життєвий урок, який тепер має "учити довіку". Глибокі асоціації народжує афористичний вислів: "Умирають матері, та не вмре ніколи Мати".

Цикл "Сиве сонце моє" Борис Олійник присвятив пам'яті своєї матері З рядків поезії, які складають цикл, поволі постає образ простої селянської жінки. У роки війни вона була ще молодою: "Вже - солдатка. Іще - не вдова". Закінчилася війна, відсвяткували День Перемоги. Повернулися з фронтів ті, кому судилося повернутися. А до неї замість чоловіка прийшла похоронка. А далі - доля вдови-солдатки. Жила вона, "як усі", жила життям усього народу, розділяючи з усіма всі радощі і труднощі. Жити, "як усі", - це, за Борисом Олійником, жити за законами народної моралі, в якій завжди на першому місці стоять поняття Совість, Доброта, Робота. Сина мати ніколи не повчала, а виховувала власним прикладом. Мати для ліричного героя - носій простих й одночасно вічних моральних істин. "Трудний урок" життя матері йому, сину, "учити безсонно довіку". Чи була мати щасливою, замислюється син? І приходить до висновку: мабуть-таки, була. Бо поруч із нею завжди були люди, була робота, завдяки якій все довкола цвіло, чепурилось село, колосилися ниви й молоділа земля. Та найголовніший урок, який син засвоїв від матері, - це повага до свого народу, розуміння його, бо вона сама "була від коріння до крони - народом".

Вірші Б. Олійника, покладені на музику. Деякі поезії Б. Олійника, покладені на музику, стали популярними піснями: "Мелодія", "Мати сіяла сон", "Пісня про матір".

Група акторів Завдання: виразно прочитайте поезії Бориса Олійника перед однокласниками. Сива ластівка Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти від лютої зими Затуляла нас крильми, Прихилялася Теплим леготом. Задивлялася білим лебедем, Дивом- казкою За віконечком,— Сива ластівко, Сиве сонечко. Сад вишневий на порі, Повернулись журавлі. А мені, як до зорі, Долітати на крилі Все до тебе, як до вічної зорі. Там, де ти колись ішла, Тиха стежка зацвіла Вечоровою матіолою, Житом-долею світанковою, Дивом-казкою, Юним соняхом,— Сива ластівко, Сиве сонечко.

ПІСНЯ ПРО МАТІР Посіяла  людям  літа                              свої,  літечка  житом, Прибрала  планету,                              послала  стежкам  споришу, Навчила  дітей,                    як  на  світі  по  совісті  жити. Зітхнула  полегко  –                        і  тихо  пішла  за  межу. -  Куди  ж  це  ви  мамо?!  -                          сполохано  кинулись  діти. -  Куди  ж  ви,  бабусю?  -                            онуки  біжать  до  воріт. -  Та  я  недалечко...                        де  сонце  лягає  спочити. Пора  мені,  діти...                    А  ви  вже  без  мене  ростіть. -  Та  як  же  без  вас  ми?..                      Та  що  ви  намимислили,  мамо? -  А  хто  нас  бабусю,                      у  сон  поведе  по  казках? -  А  я  вам  лишаю                  всі  райдуги  із  журавлями, І  срібло  на  травах,                і  золото  на  колосках. -  Не  треба  нам  райдуг,                        не  треба  нам  срібла  і  злота, Аби  тільки  ви              нас  чекали  завжди                            край  воріт. Та  ми  ж  переробим                        усю  вашу  вічну  роботу,  - Лишайтесь,  матусю,                      навіки  лишайтесь.  Не  йдіть. Вона  усміхнулась,                  красива  і  сива,  як  доля. Махнула  рукою  -                    злетіли  увись  рушники. "Лишайтесь  щасливі",  -                          і  стала  замисленим  полем На  цілу  планету,                  на  всі  покоління  й  віки. Група акторів Завдання: виразно прочитайте поезії Бориса Олійника перед однокласниками.

Завдання: складіть діалог із шести реплік, в якому розіграйте ситуацію: діджей веде музичну радіопередачу, на яку запрошено Бориса Олійника, поета попросили розказати про його вірші, покладені на музику. Передача присвячена Дню матері. У кінці інтерв’ю звучить «Пісня про матір» у виконанні Таісії Повалій. http://www.youtube.com/watch?v=HyglVUGhNQo&feature=related Ситуативна гра «На радіо»

Маленький Борис з мамою, Марфою Никонівною

“МОЗКОВА АТАКА” Які думки та почуття викликав у вас вірш «Пісня про матір»? "Пісня про матір" розповідає про відхід матері з життя, "за межу". Діти і внуки боляче переживають розставання з матір'ю і бабусею, вони ладні все зробити, щоб вона їх не покидала, щоб завжди чекала на них край воріт. Але час і доля невблаганні. Мати відходить від них спокійно, із почуттям виконаного обов'язку. Вона віддала дітям і онукам все, що могла віддати. Вона віддавала себе з усією можливою повнотою: працею, любов'ю, казками, піснями. Дарувала дітям і онукам прибрану нею рідну землю з її райдугами й журавлями, із сріблом на травах, із золотом на колосках. Мати своєю невтомною щоденною працею прикрашала не тільки свій дім, а й усю землю, працювала для людей: "Посіяла людям літа свої, літечка житом. Прибрала планету..." Але найголовніше, що зробила мати на цій планеті, в цьому житті, - вона виконала свій материнський обов'язок: народила дітей, виростила їх і навчила, "як на світі по совісті жити". Віддавши себе наступному поколінню, вона продовжила своє життя в ньому навіть після того, як вже стала "замисленим полем".

Зустріч за «круглим столом» Завдання: зустрітися з народною майстринею, яка робить витинанки (Савченко Любов Михайлівна, що мешкає у м.Зеленодольськ Апостолівського р-ну Дніпропетровської обл.), допомогти їй проілюструвати витинанки рядками з поезії Б. Олійника «Пісня про матір».

Витинанки Савченко Любов Михайлівни Зустріч за «круглим столом»

Витинанки Савченко Любов Михайлівни Зустріч за «круглим столом»

Домашнє завдання: Підготуйте до виразного читання поезії Б. Олійника. Намалюйте словесні образи своїх мам, бабусь. Дякую за увагу! Сподіваюсь, що ви самостійно продовжите ознайомлення з творчістю Бориса Олійника.