Презентація на тему:
Суб’єкти аграрного права

СУБ’ЄКТИ АГРАРНОГО ПРАВА

Сукупність суб'єктивних прав та обов'язків, якими володіють товаровиробники сільського господарства всіх видів і типів, що отримали закріплення в Конституції України, в законах та підзаконних актах, а також локальних актах, є їх правовим статусом. Класифікацію аграрних товаровиробників можна проводити за різними критеріями: за формою власності, суб'єктним складом, організаційно-правовою формою.

ЯКЩО ВЗЯТИ ЗА ОСНОВУ КЛАСИФІКАЦІЇ ФОРМУ ВЛАСНОСТІ, ТО ВСІ АГРАРНІ ТОВАРОВИРОБНИКИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА: ПРИВАТНІ, КОЛЕКТИВНІ, КОМУНАЛЬНІ, ДЕРЖАВНІ ТА ЗМІШАНІ. ЗА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИМИ ФОРМАМИ АГРАРНИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ МОЖНА ПОДІЛИТИ НА: ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КООПЕРАТИВИ, ФЕРМЕРСЬКІ ГОСПОДАРСТВА. ДЕРЖАВНІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПІДПРИЄМСТВА (ВИРОБНИКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ) ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ТИМ, ЩО ВОНИ ВСІ ЗАСНОВУЮТЬСЯ НА ДЕРЖАВНІЙ ВЛАСНОСТІ, СТВОРЮ ЮТЬСЯ ЗГІДНО З РІШЕННЯМ ВЛАСНИКА МАЙНА ЧИ УПОВНОВАЖЕНОГО НИМ ОРГАНУ.

Державне підприємство може створюватись за згодою власника на базі відокремлення одного або декількох структурних підрозділів підприємства. Правовий статус державного підприємства визначається відповідно до Закону України «Про власність», а також статутом (положенням), який приймає трудовий колектив і затверджує власник майна. В статуті міститься найменування підприємства, його місце знаходження, предмет і цілі діяльності, органи управління і порядок їх формування, структура підприємства і ін.

МАЙНО ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВЛАСНИКОМ ПІДПРИЄМСТВУ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ОСТАННІМ НА ПРАВІ ГОСПОДАРСЬКОГО ВІДАННЯ. ВІДЧУЖЕННЯ МАЙНА МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЬ НА КОНКУРЕНТНИХ ЗАСАДАХ. ПОРЯДОК ВІДЧУЖЕННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ФОНДОМ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ. СУБ'ЄКТАМИ АГРАРНИХ ПРАВОВІДНОСИН Є ЮРИДИЧНІ ОСОБИ ТА ГРОМАДЯНИ. ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ВИЗНАЧЕНІ ЮРИДИЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ДАЮТЬ ЇМ МОЖЛИВІСТЬ ВСТУПАТИ В РІЗНОМАНІТНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, В ТОМУ ЧИСЛІ В ТАКІ НАЙВАЖЛИВІШІ ЯК ТРУДОВІ.

ПРАВОВИЙ СТАТУС СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТРЬОХ ОСНОВНИХ ЧАСТИН: А) КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ, СВОБОД І ОБОВ'ЯЗКІВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ; Б) ПРАВ І ОБО В'ЯЗКІВ, ЗАКРІПЛЕНИХ ГАЛУЗЕВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ДЛЯ ВСІХ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; В) ПРАВ І ОБОВ'ЯЗКІВ, ЩО ВІДОБРАЖАЮТЬ СПЕЦИФІКУ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА ПРАЦІВНИКІВ САМЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ВСІХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ, ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ, А ТАКОЖ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ. В КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ЗАКРІПЛЕНІ ОСНОВНІ ПРАВА, СВОБОДИ І ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ЗОКРЕМА, ПРАВО НА ПРАЦЮ, НА ВІДПОЧИНОК, НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ, А В КЗПП УКРАЇНИ ЗНАЙШЛИ КОНКРЕТИЗАЦІЮ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКИМИ Є СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПРАЦІВНИКИ (ЗА ВИНЯТКОМ ЧЛЕНІВ ВИРОБНИЧИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ, ІНШИХ КООПЕРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ).

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ПРАЦЯ, ЯКУ ВИКОНУЮТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПРАЦІВНИКИ, ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ СПЕЦИФІКОЮ І ОСОБЛИВІСТЮ. ВОНА НОСИТЬ СЕЗОННИЙ ХАРАКТЕР, ПОВ'ЯЗАНА З ОБРОБІТКОМ ЗЕМЛІ, НА РЕЗУЛЬТАТИ ПРАЦІ СУТТЄВО ВПЛИВАЮТЬ ПРИРОДНІ ФАКТОРИ, РОЗБІЖНІСТЬ ПЕРІОДУ ПРОЦЕСУ ВИРОЩУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ З ПЕРІОДОМ ДОЗРІВАННЯ ТА ЇЇ ЗБОРУ (ДОСЯГНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИТРАЧЕНОЇ ПРАЦІ).ЦІ ТА ІНШІ ОБСТАВИНИ, СПЕЦИФІКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА НЕ ДАЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ПЕРЕДБАЧИТИ У НОРМАТИВНИХ АКТАХ, ПРИЙНЯТИХ У ЦЕНТРАЛІЗОВАНОМУ ПОРЯДКУ, ВИРІШЕННЯ ВСІХ ПИТАНЬ З ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА. ТОМУ НА ПІДСТАВІ ЗАКОНОДАВСТВА, ПРИЙНЯТОГО В ЦЕНТРАЛІЗОВАНОМУ ПОРЯДКУ, В КОЖНОМУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ПРИЙМАЮТЬСЯ ЛОКАЛЬНІ ПРАВОВІ АКТИ: СТАТУТИ, ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ, ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОПЛАТУ ПРАЦІ ТА ІН.

СУКУПНІСТЬ НОРМАТИВНИХ АКТІВ, ПРИЙНЯТИХ В ЦЕНТРАЛІЗОВАНОМУ ПОРЯДКУ, А ТАКОЖ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ЛОКАЛЬНИХ АКТІВ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ПОРЯДОК І УМОВИ ВСТУПУ ГРОМАДЯН ДО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ, ЗАКРІПЛЕННЯ НОРМАТИВНИМИ АКТАМИ ПРАВ І ОБОВ'ЯЗКІВ ЗА ЦИМИ ГРОМАДЯНАМИ, А ТАКОЖ ПРАВИЛ ПРИПИНЕННЯ ЧЛЕНСТВА У СКЛАДІ ЦИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ СКЛАДАЄ ПРАВО ЧЛЕНСТВА ГРОМАДЯН В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ.

ПРАВО ЧЛЕНСТВА ГРОМАДЯН В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Є КОНСТИТУЦІЙНИМ. ВОНО ЗАКРІПЛЕНЕ В СТ. 36 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, ЗГІДНО З ЯКОЮ ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ МАЮТЬ ПРАВО НА СВОБОДУ ОБ'ЄДНАННЯ В ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ І ЗАХИСТУ СВОЇХ ПРАВ І СВОБОД ТА ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ, СОЦІ АЛЬНИХ, КУЛЬТУРНИХ ТА ІНШИХ ІНТЕРЕСІВ.

ВСТУП ДО ЧЛЕНІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ Є ДОБРОВІЛЬНИМ, ЯК І ПРАВО БЕЗПЕРЕШКОДНОГО ВИХОДУ З НЬОГО. ЦЕЙ ПРИНЦИП ЗАКРІПЛЕНИЙ В СТ. З ЗАКОНУ «ПРО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ КООПЕРАЦІЮ». ПРАВО ЧЛЕНСТВА В КООПЕРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Є: ЗАГАЛЬНИМ ПРАВОМ; РІВНИМ ПРАВОМ ДЛЯ ВСІХ ГРОМАДЯН НЕЗА ЛЕЖНО ВІД СТАТІ, РАСИ, НАЦІОНАЛЬНОСТІ, ОСВІТИ І КВАЛІФІКАЦІЇ; ОСОБИСТИМ ПРАВОМ. ЗАКОНОДАВСТВОМ ВСТАНОВЛЕНЕ ЄДИНЕ ОБМЕЖЕННЯ ДЛЯ ВСТУПУ В ЧЛЕНИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ — ВІК. ЗАКОНОМ УКРАЇНИ «ПРО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ КООПЕРАЦІЮ» (СТ. 8) ВСТАНОВЛЕНО, ЩО ЧЛЕНАМИ КООПЕРАТИВНОГО УТВОРЕННЯ МОЖУТЬ БУТИ ГРОМАДЯНИ, ЯКІ ДОСЯГЛИ 16-РІЧНОГО ВІКУ. ЗГІДНО ЗІ СТ. 9 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ КООПЕРАЦІЮ» ЧЛЕН КООПЕРАТИВУ ПОВИНЕН ВНЕСТИ ВСТУПНИЙ І ПАЙОВИЙ ВНЕСКИ, А АСОЦІЙОВАНИЙ ЧЛЕН — ТІЛЬКИ ПАЙОВИЙ, В ПОРЯДКУ, ВСТАНОВЛЕНОМУ СТАТУТОМ КООПЕРАТИВУ.

СВОЄ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ПРО ВСТУП У ЧЛЕНИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ ГРОМАДЯНИН ЗДІЙСНЮЄ ШЛЯХОМ ПОДАННЯ ПИСЬМОВОЇ ЗАЯВИ ДО ПРАВЛІННЯ ЦЬОГО ПІДПРИЄМСТВА. ЗАЯВА ПОВИННА БУТИ РОЗГЛЯНУТА В ПРИСУТНОСТІ ЗАЯВНИКА НА ЗАСІДАННІ ПРАВЛІННЯ. РІШЕННЯ ПРАВЛІННЯ ПІДЛЯГАЄ СХВАЛЕННЮ ЗАГАЛЬНИМИ ЗБОРАМИ АБО ЗБОРАМИ УПОВНОВАЖЕНИХ.

ПРАВО ЧЛЕНСТВА У ГРОМАДЯНИНА, ПРИЙНЯТОГО ДО ЧЛЕНІВ ПІДПРИЄМСТВА, ВИНИКАЄ ВІД ДНЯ РОЗГЛЯДУ ЙОГО ЗАЯВИ ПРАВЛІННЯМ. ЯК ВСТУП, ТАК І ВИХІД ІЗ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ Є ДОБРОВІЛЬНИМ. ЧЛЕН СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ, ЯКИЙ ЗАХОТІВ ПРИПИНИТИ В НЬОМУ СВОЄ ЧЛЕНСТВО, ПОДАЄ ПРО ЦЕ ЗАЯВУ. ЗАЯВА ПОВИННА БУТИ РОЗГЛЯНУТА ПРАВЛІННЯМ І ЗАГАЛЬНИМИ ЗБОРАМИ У ТРИМІСЯЧНИЙ СТРОК ВІД ДНЯ ПОДАННЯ ЗАЯВИ З ПРИЙНЯТТЯМ ВІДПОВІДНОГО РІШЕННЯ. НІ ПРАВЛІННЯ, НІ УПОВНОВАЖЕНИЙ ВИЩИЙ ОРГАН НЕ МАЮТЬ ПРАВА ПЕРЕШКОДИТИ ОСОБІ ВИЙТИ З ЧЛЕНІВ ПІДПРИЄМСТВА.

ПРИПИНЕННЯ ЧЛЕНСТВА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ МОЖЕ БУТИ ЗДІЙСНЕНО НЕ ТІЛЬКИ З ІНІЦІАТИВИ ЧЛЕНА ПІДПРИЄМСТВА, А Й З ІНІЦІАТИВИ ПІДПРИЄМСТВА. У ВИПАДКАХ НЕСУМЛІННОГО СТАВЛЕННЯ ЧЛЕНІВ ПІДПРИЄМСТВА ДО ВИКОНАННЯ СВОЇХ ОБОВ'ЯЗКІВ, СИСТЕМАТИЧНОГО ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ, ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОЇ УЧАСТІ У ВИРОБНИЧОМУ КООПЕРАТИВІ ЧИ КСП, ЯК НАДЗВИЧАЙНИЙ ЗАХІД ДИСЦИПЛІНАРНОГО ВПЛИВУ Є ВИКЛЮЧЕННЯ ПОРУШНИКА З ЧЛЕНІВ КООПЕРАТИВУ, ІНШОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ.

ЗАКОНОМ УКРАЇНИ «ПРО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ КООПЕРАЦІЮ» (СТ. 10), КРІМ ВКАЗАНИХ ВИЩЕ, ПЕРЕДБАЧЕНІ Й ІНШІ ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ЧЛЕНСТВА, А САМЕ: — СМЕРТІ ЧЛЕНА КООПЕРАТИВУ; — РЕОРГАНІЗАЦІЇ ЧИ ЛІКВІДАЦІЇ КООПЕРАТИВУ.